26 грудня 2018 року
Київ
справа №826/22547/15
адміністративне провадження №К/9901/67834/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Васильєвої І.А.,
суддів - Пасічник С.С., Юрченко В.П.,
перевіривши касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління ДФС м. Києва на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 04 травня 2018 та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 26 вересня 2018 у справі № 826/22547/15 за позовом Публічного акціонерного товариства «Київський радіозавод» до Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління ДФС м. Києва про скасування податкового повідомлення-рішення,
11 грудня 2018 року Державна податкова інспекція у Дарницькому районі Головного управління ДФС м. Києва (згідно зі штампом на поштовому конверті) звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 04 травня 2018 та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 26 вересня 2018 у справі № 826/22547/15.
При вирішенні питання про відповідність касаційної скарги вимогам Кодексу адміністративного судочинства України судом встановлено таке.
Відповідно до частини 1 статті 329 Кодексу адміністративного судочинства України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Згідно з частиною 2 статті 329 Кодексу адміністративного судочинства України, учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
У касаційній скарзі відповідач, порушуючи питання поновлення строку касаційного оскарження, посилається на те, що розгляд апеляційної скарги скаржника відбувся у порядку письмового провадження, а відтак позивач не мав можливості звернутись до суду з касаційною скаргою у строк передбачений частиною 1 статті 329 Кодексу адміністративного судочинства України, а пропуск вищевказаного строку зумовлено, на думку останнього, наявністю поважних підстав, оскільки текст постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 26 вересня 2018 року отримано 15 листопада 2018 року, що підтверджується штампом вхідної кореспонденції контролюючого органу. Проте, колегія суддів звертає увагу, що штамп вхідної кореспонденції не є належним доказом на підтвердження дати отримання оскаржуваної постанови, а лише фіксує факт реєстрації кореспонденції в канцелярії відповідача.
А відтак, скаржнику необхідно надати належні докази отримання оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції.
Відповідно до частини четвертої статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України до касаційної скарги додається документ про сплату судового збору.
Як встановлено суддею-доповідачем, скаржником не додано до касаційної скарги документ про сплату судового збору, проте заявлено клопотання про відстрочення сплати судового збору.
Розглянувши клопотання відповідача про відстрочення сплати судового збору, суддя-доповідач приходить до висновку, що вказане клопотання не підлягає задоволенню.
Статтею 8 Закону України «Про судовий збір» встановлено перелік осіб та умов, яким суд може своєю ухвалою за їх клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі , серед яких органи Державної фіскальної служби відсутні.
Відповідно до частини 1 статті 133 Кодексу адміністративного судочинства України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
ДФС та її територіальні органи (органи доходів і зборів) є державними органами, що здійснюють адміністрування податків, зборів, платежів.
Фінансування витрат на оплату судового збору для державних органів із державного бюджету передбачено за кодом економічної класифікації 2800 "Інші поточні платежі", розмір яких щорічно затверджується відповідним кошторисом.
Після прийняття Закону про Державний бюджет України на поточний бюджетний період до затвердження в установлений законодавством термін бюджетного розпису на поточний рік в обов'язковому порядку складається тимчасовий розпис бюджету на відповідний період. Бюджетні установи складають на цей період тимчасові індивідуальні кошториси (з довідками про зміни до них у разі їх внесення).
Суд, перевіряючи обставини щодо клопотання відповідача про відстрочення сплати судового збору, дійшов висновку, що будь-яких доказів щодо вчинення дій, спрямованих на отримання достатнього для сплати судового збору у справі № 826/22547/15 фінансування з Державного бюджету України заявником до клопотання не долучено.
Згідно з підпунктом 3 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 № 3674-VI (в редакції, чинній з 15.12.2017) за подання касаційної скарги на рішення суду ставка судового збору становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.
При поданні позовної заяви до суду першої інстанції (позов майнового характеру) (вересень 2015 року) ставка судового збору складала 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати.
Судовий збір за подання позову складає 1218,00 грн., а за подання касаційної скарги - 2436,00 грн. (1218,00 х 200 %).
Реквізити для сплати судового збору: отримувач коштів: УДКСУ у Печерському районі. Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 38004897. Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП). Код банку отримувача (МФО): 899998. Рахунок отримувача: 31219207026007. Код класифікації доходів бюджету: 22030102. Призначення платежу: « 101: судовий збір за позовом (ПІБ чи назва установи, організації позивача), номер справи(чи номер касаційного провадження), Верховний Суд».
Таким чином, скаржнику слід усунути недоліки касаційної скарги, шляхом надання до суду документ про сплату судового збору.
Згідно з частиною 2 статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-УІІІ) до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
За правилами частини 2 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
На підставі викладеного, керуючись статтями 169, 332 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Відмовити Державній податковій інспекції у Дарницькому районі Головного управління ДФС м. Києва в задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору.
Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління ДФС м. Києва на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 04 травня 2018 та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 26 вересня 2018 у справі № 826/22547/15 залишити без руху.
Встановити скаржнику строк для усунення вищевказаного недоліку касаційної скарги протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: підписІ.А. Васильєва
підписС.С. Пасічник
підписВ.П. Юрченко