Справа № 159/5237/18
Провадження № 3/159/8/19
02 січня 2019 року м. Ковель
Суддя Ковельського міськрайонного суду Волинської області Наваляний Т.Д., розглянувши справу, що надійшла від Ковельського ВП ГУНП у Волинській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, мешканця ІНФОРМАЦІЯ_2, непрацюючого,
за ч.1 ст.130 КпАП України, -
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1, 08.10.2018 о 16 год. 00 хв. в м. Ковелі, по вул. Брестська, керував автомобілем марки «Хонда Діо», номерний знак АС АВ 3125, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, чим порушив вимоги п.2.9 (а) Правил дорожнього руху України, вчинивши тим самим адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КпАП України.
В судовий розгляд ОСОБА_1 не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, клопотання про відкладення розгляду справи не подав.
Частиною 1 ст. 268 КУпАП передбачено, що справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
З огляду на те, що особі, яка притягається до адміністративної відповідальності були створені усі умови для реалізації наданого йому права на участь у розгляді справи, приходжу до висновку, що ОСОБА_1свідомо ухиляється від явки на виклик до суду шляхом зловживання наданими йому процесуальними правами, навмисно затягує розгляд справи і таким чином намагається уникнути притягнення його до адміністративної відповідальності.
Враховуючи скорочений строк, протягом якого на особу може бути накладене адміністративне стягнення та наведені положення закону, суд розглянув справу у відсутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності на підставі наявних в матеріалах справи доказів. Вказане узгоджується з рішенням Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі «Смірнов проти України», відповідно до якого в силу вимог ч.1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції. В своїх рішеннях Європейський суд також наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Відповідно до вимог ст. ст. 245, 280 КпАП України завданням провадження в справі про адміністративне правопорушення є своєчасне, всебічне, повне та об'єктивне з'ясування обставин, вирішення її в точній відповідності з законом. При розгляді справи про адміністративне правопорушення в обов'язковому порядку має бути з'ясовано: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують чи обтяжують її відповідальність, тощо.
Згідно ст. 251 КУпАП, доказами по справі є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Такими доказами, відповідно до вимог ст. 251 КУпАП є протоколом про адміністративне правопорушення, пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновок експерта, речові докази, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису тощо.
Як вбачається з результатів тестування на стан алкогольного сп'яніння, що проводився із застосуванням спеціального технічного засобу - приладу «Алкофор 505», результат тестування у водія ОСОБА_1у видихуваному повітрі склав 0,701 % проміле алкоголю в крові.
Адміністративним порушенням відповідно до ч. 1 ст. 130 КУпАП визнається керування транспортним засобом в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до п. 2.9 (а) ПДР України, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
За загальними правилами ст. 33 КУпАП, при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
При цьому, судом враховується, що ОСОБА_1 усвідомлюючи, що перебуває у стані алкогольного сп'яніння, що відповідно доводиться тестуванням на алкоголь, сів за кермо автомобіля - джерела підвищеної небезпеки, легковажно поставився до своїх обов'язків водія, свідомо знехтував Правилами дорожнього руху та грубо їх порушив.
З врахуванням наведених обставин, досліджених доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку про наявність в діях ОСОБА_1складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП і вважає за необхідне накласти стягнення у виді штрафу в сумі 600 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік.
Відповідно до Закону України «Про судовий збір» із внесеними змінами від 19.09.2013 року № 590-VІІ, які вступили в дію з 23.10.2013 року, розміри ставок судового збору станом на 01.01.2019 року встановлено у таких розмірах: у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Таким чином, з ОСОБА_1 слід стягнути в користь держави судовий збір в сумі 384,20 гривень.
Керуючись ст.ст.33, 40-1, 130 ч.1, 221, 283, 284 п.1 КУпАП, Законом України «Про судовий збір», -
Визнати ОСОБА_1винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП та піддати його адміністративному стягненню у виді штрафу в розмірі 600 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 10200 (десять тисяч двісті) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
Стягнути з ОСОБА_1в дохід держави судовий збір в сумі 384 (триста вісімдесят чотири) гривні 20 копійок.
Постанова може бути оскаржена до Волинського апеляційного суду шляхом подачі скарги протягом десяти днів з дня її проголошення.
Суддя Ковельського міськрайонного судуОСОБА_2