про залишення апеляційної скарги без руху
Справа № 295/4403/18
03 січня 2019 року
м. Вінниця
Суддя-доповідач Сьомого апеляційного адміністративного суду Шидловський В.Б., перевіривши матеріали апеляційної скарги Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Житомирській області на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 28 листопада 2018 року у справі за адміністративним позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Житомирській області про визнання дій незаконними, скасування постанови,
відповідно до рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 28 листопада 2018 року адміністративний позов задоволено частково.
Не погоджуючись із судовим рішенням, відповідач оскаржив його в апеляційному порядку.Разом з апеляційною скаргою подано клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.
Перевіривши додержання особою, яка подала апеляційну скаргу, вимог ст.ст. 295, 296 КАС України, суд дійшов висновку про залишення поданої апеляційної скарги без руху з таких підстав.
Як вбачається із матеріалів справи, оскаржуване рішення винесено 28 листопада 2018 року у порядку письмового провадження. Апелянт, посилаючись на ч. 2 ст. 295 КАС України, просить поновити строк на апеляційне оскарження, оскільки копію рішення суду першої інстанції отримано ним лише 03 грудня 2018 року, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами.
Відповідно до ч. 2 ст. 295 КАС України учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Водночас, положеннями ст. 287 КАС України регулюються особливості провадження у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця.
Відповідно до частини 6 статті 287 КАС України апеляційні скарги на судові рішення у справах, визначених цією статтею, можуть бути подані протягом десяти днів з дня його проголошення.
Враховуючи, що справу розглянуто у порядку письмового провадження, суд вважає за необхідне застосувати ст. 295 КАС України в тій частині, яка стосується обчислення строку з дня складення повного судового рішення (якщо справу розглянуто в порядку письмового провадження) або з дня вручення учаснику справи повного рішення (учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження).
Разом з тим, ця обставина не скасовує правила обчислення строків у термінових справах та не може бути безумовною підставою для поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, оскільки процесуальні строки для оскарження судових рішень у термінових справах встановлюються безпосередньо положеннями КАС України.
В той же час, позивачем подано апеляційну скаргу лише 20 грудня 2018 року, тобто з пропуском наведеного вище десятиденного строку на оскарження рішення суду першої інстанції.
Будь-якого обґрунтування щодо неможливості звернутися з апеляційною скаргою у межах десятиденного строку на оскарження рішення суду першої інстанції позивачем не наведено, належних доказів на підтвердження факту поважності пропуску строку на подання апеляційної скарги в період з 03 грудня 2018 року (дати отримання копії оскаржуваного судового рішення) по 13 грудня 2018 року (дату подання апеляційної скарги) апелянтом разом з матеріалами апеляційної скарги суду не надано.
Тому суд приходить до висновку, що аргументи відповідача, що строк подачі апеляційної скарги не пропущено, безпідставні. Також не приймає до уваги клопотання відповідача, що у разі необхідності потрібно поновити строк на апеляційне оскарження.
В апеляційній скарзі відповідач просить відстрочити сплату судового збору до ухвалення рішення у справі.
Клопотання обґрунтовано тим, що апелянт фінансується за рахунок коштів Державного бюджету України, розрахунково-касове обслуговування здійснюється Державною казначейською службою України, відтак переказ коштів для сплати судового збору займає значний період часу.
Зазначене клопотання не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати регулюється Законом України "Про судовий збір".
Відповідно до ст. 8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або
2) позивачами є:
а) військовослужбовці;
б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;
в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда;
г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї;
ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Зважаючи на те, що зазначені умови за наявності яких скаржника можливо було б звільнити від сплати судового збору, відсутні, і враховуючи те, що звільнення, відстрочення та розстрочення суб'єкту владних повноважень сплати судового збору може розцінюватися, як надання державним органам певних процесуальних переваг перед іншими учасниками судового процесу - юридичними та фізичними особами, які зобов'язані сплачувати відповідний збір, підстави для задоволення клопотання скаржника про звільнення від сплати судового збору за подання апеляційної скарги - відсутні.
Розміри та ставки судового збору встановлюються згідно із статтею 4 Закону України "Про судовий збір" (в редакції чинній на момент звернення з адміністративним позовом) та розраховуються відповідно до встановленого розміру мінімальної заробітної плати, станом на 1 січня календарного року.
Так, відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: за подання адміністративного позову немайнового характеру, який подано суб'єктом владних повноважень - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно з п. 3 ч. 2 ст. 4 вказаного Закону (в редакції чинній на момент звернення з апеляційною скаргою) за подання до адміністративного суду апеляційної скарги на рішення суду, заяви про приєднання до апеляційної скарги на рішення суду, заяви про перегляд судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами ставка судового збору становить 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.
Відповідно до Закону України "Про Державний бюджет України на 2018 рік" розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб на 01 січня 2018 року складає 1762 грн.
Враховуючи вказане, за подання апеляційної скарги в даному випадку належить сплатити судовий збір в розмірі 2643 грн.
Судовий збір необхідно сплатити за наступними реквізитами:
ОДЕРЖУВАЧ: УК у м. Вінниці (м. Вінниця), код платежу 22030101
Код ЄДРПОУ: 38054707
Банк: Казначейство України (ЕАП)
МФО: 899998
Р/р: 34311206081001
Разом з цим, відповідачем не надано суду належних доказів сплати судового збору за подання даної апеляційної скарги у встановленому законом порядку та розмірі.
Зазначені недоліки можуть бути усунуті шляхом надання оригіналу документу (квитанції) про сплату судового збору у розмірі, визначеному Законом України "Про судовий збір", із підтвердженням зарахування вказаної суми судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.
За змістом ч.3 ст.298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
Керуючись ст.ст. 169, 295, 296, ч.3 ст.298 КАС України, суд
1. Апеляційну скаргу Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Житомирській області на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 28 листопада 2018 року у справі за адміністративним позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Житомирській області про визнання дій незаконними, скасування постанови залишити без руху.
2. Запропонувати апелянту протягом 5 днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку та надати оригінал документу про сплату судового збору.
3. Роз'яснити особі, яка подала апеляційну скаргу, що в разі неусунення недоліків, зазначених в ухвалі про залишення апеляційної скарги без руху, у відкритті апеляційного провадження буде відмовлено.
4. Копію цієї ухвали надіслати на адресу особі, яка подала апеляційну скаргу, рекомендованим листом.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач Шидловський В.Б.