іменем України
Справа № 210/7014/18
Провадження № 1-в/210/540/18
"02" січня 2019 р.
Суддя Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області ОСОБА_1 , розглянувши матеріали заяви засудженого ОСОБА_2 про зарахування строку попереднього ув'язнення у строк відбуття покарання, -
В провадження судді 28.12.2018 року надійшла заява засудженого ОСОБА_2 про зарахування строку попереднього ув'язнення у строк відбуття покарання.
Клопотання (подання) про вирішення питання, пов'язаного із виконанням вироку, розглядається суддею одноособово згідно з правилами судового розгляду, передбаченими статтями 318-380 цього Кодексу, з урахуванням положень цього розділу (ч. 3 ст. 539 КПК України).
У зв'язку з вищевикладеним, у відповідності до ст. 107 КПК України фіксація судового засідання технічними засобами не здійснювалась.
Відповідно до ч. 1 ст. 539 КПК України питання, які виникають під час та після виконання вироку вирішуються судом за клопотанням (поданням) прокурора, засудженого, його захисника, законного представника, органу або установи виконання покарань, а також інших осіб, установ або органів у випадках, встановлених законом.
Так, відповідно до ст. 22 КПК України, кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1 ст. 26 КПК України сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом.
У відповідності до частини п'ятої статті 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України. У пункті 9 частини третьої статті 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов'язковість рішень суду. Судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян.
Згідно до ч. 2 ст. 21 КПК України, вирок та ухвала суду, що набрали законної сили в порядку, визначеному цим Кодексом, є обов'язковими і підлягають безумовному виконанню на всій території України.
Так, під час підготовки до судового розгляду вказаної заяви, встановлено, що 07.11.2018 року до Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу надійшло клопотання ОСОБА_2 про зарахування строку попереднього ув'язнення у строк відбуття покарання. Ухвалою суду від 26.12.2018 року вирішено вказане клопотання по суті.
Отже, клопотання ОСОБА_2 від 28.12.2018 року є аналогічним за змістом із раніше розглянутим клопотанням від 07.11.2018, що унеможливлює його розгляд та ухвалення судового рішення по суті вимог, оскільки, як вже було зазначено, дане питання вже вирішувалось судом раніше.
Судове рішення приймається іменем України, що передбачено ст. 371 КПК України. Повторний розгляд та прийняття рішення по суті даного клопотання суперечить основоположним принципам ухвалення та виконання судових рішень на території країни, оскільки є недопустимим прийняття декількох рішень, різних за своїм змістом, з приводу одного і того самого питання, а також протирічить принципу обов'язковості виконання судового рішення, зазначеного у ст. 124 Конституції України.
Крім того, відповідно до ч. 3 ст.43 КПК України засуджений має права обвинуваченого, передбачені ст.42 цього кодексу, в обсязі, необхідному для його захисту на відповідній стадії судового провадження.
Згідно п.6 ч.4 ст.42 КПК України обвинувачений також має право оскаржувати в установленому цим Кодексом порядку судові рішення та ініціювати їх перегляд, знати про подані на них апеляційні та касаційні скарги, заяви про їх перегляд, подавати на них заперечення.
В силу вимог ст. 395 КПК України засудженим ухвала суду від 06.10.2017 року може бути оскаржена до апеляційного суду для перегляду прийнятого рішення, у випадку якщо ОСОБА_3 не погоджується з ним.
Однак, суд першої інстанції не наділений повноваженнями розглядати скарги на судові рішення в даному контексті.
Отже, оскільки вимогами КПК України не передбачено повторний розгляд вказаних клопотань, суд позбавлений можливості здійснювати повторний розгляд аналогічної заяви після прийняття рішення по суті ідентичних вимог.
З огляду на вище наведене, підстав для повторного розгляду аналогічного клопотання суд не вбачає.
Hа пiдставi викладеного, керуючись ст.ст.22,26,539 КПК України, суд,-
Заяву засудженого ОСОБА_2 про зарахування строку попереднього ув'язнення у строк відбуття покарання залишити без розгляду.
Ухвала апеляційному оскарженню не підлягає.
Суддя: ОСОБА_1