Справа № 683/2502/17
Головуючий у 1-й інстанції: Цішковський В.А.
Суддя-доповідач: Кузьмишин В.М.
17 грудня 2018 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Кузьмишина В.М.
суддів: Боровицького О. А. Сушка О.О.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційні скарги Головного управління пенсійного фонду України в Хмельницькій області на рішення Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 02 березня 2018 року та додаткове рішеннята Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 27 червня 2017 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Старокостянтинівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Хмельницької області про визнання дій незаконними та зобов'язання здійснити дії,
у вересні 2017 року ОСОБА_2 звернувся до Староконстянтинівського районного суду Хмельницької області з позовом до Старокостянтинівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Хмельницької області з позовом про визнання дій незаконними та зобов'язання здійснити дії.
Рішенням Староконстянтинівського районного суду Хмельницької області від 2 березня 2018 року адміністративний позов задоволено.
Крім того, 27 червня 2018 року Староконстянтинівським районним судом Хмельницької області прийнято додаткове рішення про зобов'язання відповідача вчинити та проводити в подальшому нарахування та виплату щомісячного грошового утримання з урахуванням матеріальної допомоги на оздоровлення, а також вирішено питання про стягнення судових витрат.
Не погодившись з прийнятими судовими рішеннями, Головне управління Пенсійного фонду України, як правонаступник відповідача, подало апеляційні скарги, в яких просить скасувати рішення Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 02 березня 2018 року та додаткове рішення Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 27 червня 2018 року. Прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог. В обґрунтування своїх апеляційних скарг апелянт послався на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та процесуального права, що, на його думку, призвело до неправильного вирішення спору.
Сторони в судове засідання не з'явилися, повноважних представників до суду не направили, хоча про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином, що підтверджується матеріалами справи.
На підставі ст. 311 КАС України апеляційний розгляд справи здійснюється за правилами письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційних скарг наявними у матеріалах справи письмовими доказами, надавши їм оцінку, колегія суддів дійшла висновку, що їх необхідно задовольнити, а судові рішення першої інстанції - скасувати, виходячи з наступного.
Як встановлено з матеріалів справи ОСОБА_2 рішенням Вищої ради юстиції від 08 грудня 2016 року №3196/0/15-16 звільнений у відставку з посади судді Апеляційного суду Хмельницької області.
Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_2 прийнятий на облік Старокостянтинівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Хмельницької області, як суддя у відставці, якому призначено щомісячне грошове утримання у відповідності до положень Закону України "Про судоустрій і статус суддів" №1402-VIІІ від 02.06.2016 року.
21 березня 2017 року ОСОБА_2 звернувся до відповідача із заявою про перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, у якій просив врахувати розмір матеріальної допомоги на оздоровлення, яка була виплачена йому у 2016 році.
Пенсійний орган листом від 28 березня 2017 року №3064/02 відмовив позивачу у перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з тих підстав, що матеріальна допомога на оздоровлення в складі суддівської винагороди не передбачена, а тому провести перерахунок довічного грошового утримання немає підстав.
Не погодившись з даною відмовою, ОСОБА_2 звернувся в суд з цим позовом.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що дії відповідача щодо відмови у здійсненні перерахунку позивачу щомісячного грошового утримання судді у відставці з урахуванням суми матеріальної допомоги на оздоровлення судді у відставці є неправомірними.
Колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції по суті спору, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Так, з 30 вересня 2016 року набрав чинності Закон України "Про судоустрій і статус суддів" № 1402-VIII, який прийнято 02 червня 2016 року.
Пунктом 25 розділу XII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 1402-VIII встановлено, що після набрання чинності цим Законом, розмір щомісячного довічного грошового утримання становить 80 відсотків суддівської винагороди, обчисленої відповідно до положень Закону України "Про судоустрій і статус суддів". За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді, але не може бути більшим ніж 90 відсотків суддівської винагороди судді, обчисленої відповідно до зазначеного Закону.
Згідно з ч. 1 ст. 135 Закону № 1402-VIII суддівська винагорода регулюється цим Законом та не може визначатися іншими нормативно-правовими актами.
Суддівська винагорода складається з посадового окладу та доплат за: 1) вислугу років; 2) перебування на адміністративній посаді в суді; 3) науковий ступінь; 4) роботу, що передбачає доступ до державної таємниці (ч. 2 ст. 135 Закону № 1402-VIII).
Враховуючи вимоги Закону України "Про судоустрій і статус суддів" № 1402-VIII, судді у відставці виплачується щомісячне довічне грошове утримання у максимальному розмірі 90% заробітної плати (суддівської винагороди) судді, яка обчислюється з посадового окладу та доплат за вислугу років, перебування на адміністративній посаді в суді, науковий ступінь та роботу, що передбачає доступ до державної таємниці. Тобто, розмір довічного грошового утримання безпосередньо пов'язаний із розміром суддівської винагороди та вираховується саме з неї.
Отже, законодавством, чинним станом на час призначення щомісячного грошового утримання позивачу, передбачено чіткий перелік складових, що входять в обчислення суддівської винагороди та відповідно щомісячного довічного грошового утримання судді.
При цьому, як видно із аналізу вказаних норм, матеріальна допомога на оздоровлення не входить до складу суддівської винагороди.
З урахуванням того, що матеріальна допомога на оздоровлення не входить до складу суддівської винагороди, то правові підстави для її врахування при визначенні розміру щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці відсутні.
Також, суд апеляційної інстанції зазначає, що доводи позивача щодо норм ст. 41 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", згідно з якими отримувані застрахованою особою суми виплат, з яких фактично були нараховані та сплачені страхові внески або збір на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, враховується у заробіток (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії незалежно від того, чи входять вони до структури заробітної плати є безпідставним, оскільки застосування цих норм можливе у разі призначення пенсії, а не щомісячного довічного грошового утримання.
Порядок обчислення довічного грошового утримання не регулюється зазначеними законами, а чітко визначено Законом України «Про судоустрій і статус суддів», який є спеціальним і не пов'язує розмір складових суддівської винагороди, що враховуються при обчисленні щомісячного грошового утримання судді, із сплатою страхових внесків.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 27 лютого 2018 року (справа № 738/1343/17), від 20 березня 2018 року (справа №749/951/17), від 20 березня 2018 року (справа № 736/964/17), від 17 квітня 2018 року (справа №352/1918/17), від 19 червня 2018 року (справа №592/7834/17), від 18 липня 2018 року (справа №638/12151/17), а відповідно до ч.5 ст.242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду.
Враховуючи вищенаведене, колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про задоволення позову, оскільки матеріальна допомога на оздоровлення не входить до складу суддівської винагороди, а тому правових підстав для її врахування при визначенні розміру щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці у відповідача були відсутні.
Згідно з приписами ст. 139 КАС України підстав для стягнення судових витрат не має.
Відповідно до ч. 1 ст. 315 КАС України суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.
Таким чином колегія суддів вважає, що суд першої інстанції при задоволенні позову допустив невідповідність своїх висновків обставинам справи та неправильно застосував норми матеріального, що відповідно до приписів ст. 317 КАС України є підставою для скасування судового рішення та прийняття постанови про відмову у задоволенні позову
З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги відповідача підлягають задоволенню, постанова суду першої інстанції скасуванню з прийняттям нової постанови про відмову в позові з наведених вище підстав.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу Головного управління пенсійного фонду України в Хмельницькій області задовольнити повністю.
Рішення Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 02 березня 2018 року та та додаткове рішеннята Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 27 червня 2017 року скасувати.
Прийняти нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.
Постанова суду складена в повному обсязі 17 грудня 2018 року.
Головуючий Кузьмишин В.М.
Судді Боровицький О. А. Сушко О.О.