26 грудня 2018 року м. Дніпросправа № 325/1128/17(2-а/325/16/2017)
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Білак С.В. (доповідач), суддів: Юрко І.В., Шальєвої В.А., розглянувши в письмовому провадженні апеляційну скаргу
Міністерства Оборони України
на рішення Приазовського районного суду Запорізької області від 21.12.2017 р. в адміністративній справі №325/1128/17(2-а/325/16/2017)
за позовом ОСОБА_1
до Міністерства оборони України
про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинення дій,-
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Міністерства оборони України з вимогами: визнати протиправними дії Міністерства оборони України щодо відмови у призначенні ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у зв'язку із настанням інвалідності ІІ групи, внаслідок поранення, контузії та захворювання, пов'язаних з виконанням ним обов'язків військової служби, відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 року № 975 та статей 16-163 Закону України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»; зобов'язати Міністерство оборони України призначити та здійснити виплату ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у зв'язку з настанням інвалідності ІІ групи, внаслідок поранення, контузії та захворювання, пов'язаних з виконанням ним обов'язків військової служби, відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 року № 975 та статей 16-163 Закону України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».
Позов обґрунтований тим, що позивач є інвалідом війни 2-ої групи, що підтверджується відповідним посвідченням та довідкою МСЕК від 13.10.2015 року. Згідно протоколу засідання центральної військово-лікарської комісії МОУ № 3030 від 14.08.2015 року у нього було виявлено множенні вогнепальні осколкові поранення голови, грудей, живота, лівої ноги (контузія головного мозгу-1986р.) травма, поранення (контузія) та захворювання, пов'язані з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії. 20.05.2016 року він звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_1 про направлення особистих документів до Міністерства оборони України для прийняття рішення, щодо виплати одноразової допомоги відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року № 499 та постанови КМУ від 25.12.2013 року № 975. 08.07.2016 року згідно витягу з протоколу засідання комісії з розгляджу питань, пов'язаних із призначення і виплатою одноразової грошової допомоги МОУ йому відмовлено та повернуті документи, щодо виплати одноразової допомоги. Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 30.03.2017 року зобов'язано Міністерство оборони України повторно розглянути подані ОСОБА_1 документи для призначення одноразової грошової допомоги. Листом від 03.07.2017 року відповідач відмовив ОСОБА_1 у призначенні одноразової грошової допомоги, мотивуючи рішення тим, що ним не надано документ, який свідчить про обставини поранення. Таку відмову позивач вважає незаконною, оскільки вона суперечить постанові КМУ № 975, та ним надано документи, які підтверджують проходження ним служби, а також архівну довідку № 4/46218 від 21.01.2017 року, яка свідчить про обставини поранення.
Рішенням Приазовського районного суду Запорізької області від 21.12.2017 р. в адміністративній справі №325/1128/17(2-а/325/16/2017) позов задоволено.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу.
Надаючи оцінку вищевказаному клопотанню, колегія суддів зазначає наступне.
Так, ухвалою Верховного Суду у складі суддів палати для розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду від 26 червня 2018 року передано на розгляд Великої Палати Верховного Суду справу № 522/2738/17 за позовом фізичної особи до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, ІНФОРМАЦІЯ_2 про зобов'язання вчинити певні дії.
Вказану ухвалу Верховного Суду обґрунтовано тим, що у судовій практиці не склалося єдиного підходу застосування ч. 3 ст. 43 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” від 09 квітня 1992 року № 2262-ХІІ (далі - Закон № 2262-ХІІ). 10 березня 2015 року Верховним Судом України прийнято постанову, в якій аналіз ст. 43 Закону № 2262-ХІІ та ст. 9 Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей” від 20 грудня 1991 року № 2011-XII, а також інших нормативно-правових актів надав підстави вважати, що “грошова допомога на оздоровлення, матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань, індексація та одноразова грошова допомога при звільненні, з яких сплачено страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, відносяться до складу грошового забезпечення військовослужбовців, з розміру якого обчислюється пенсія”.
Вважаючи, що грошове забезпечення військовослужбовців при призначенні (обчисленні), перерахунку їм пенсії має включати, крім відповідних окладів за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентної надбавки за вислугу років, тільки щомісячні додаткові види грошового забезпечення, Верховний Суд у складі суддів палати для розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду дійшов висновку про необхідність відступити від правового висновку Верховного Суду України, викладеного у постанові цього суду від 10 березня 2015 року (№ 21-70а15), у зв'язку з чим передав справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду.
Ухвалою Великої Палати Верховного Суду від 03 вересня 2018 року справу №522/2738/17 за позовом фізичної особи до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, ІНФОРМАЦІЯ_2 про зобов'язання вчинити певні дії прийнято до розгляду; призначено її до розгляду Великою Палатою Верховного Суду в порядку письмового провадження.
Отже, судом встановлено, що на розгляді Великої Палати Верховного Суду перебуває справа № 522/2738/17 щодо перегляду судового рішення у правовідносинах, які є подібними до правовідносин, що становлять предмет розгляду у цій справі.
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 236 КАС України суд має право зупинити провадження у справі в разі перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об'єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду - до набрання законної сили судовим рішенням касаційної інстанції.
Враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції вважає можливим зупинити провадження у цій справі до набрання законної сили судовим рішенням Великої Палати Верховного Суду у справі №522/2738/17.
На підставі викладеного, керуючись статтями ст.236, 321, 328 КАС України, суд, -
Зупинити провадження у справі №325/1128/17(2-а/325/16/2017) за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинення дій - до набрання законної сили судовим рішенням Великої Палати Верховного Суду у справі №522/2738/17.
Ухвала суду набирає законної сили з 26.12.2018 року та може бути оскаржена до Верховного Суду у строки, які визначені ст. 329 КАС України.
Суддя-доповідач С.В. Білак
Судді І.В. Юрко
В.А. Шальєва