ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
м. Київ
26 грудня 2018 року № 810/3893/18
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: головуючого судді Шевченко Н.М., розглянувши у письмовому порядку за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Залізничні шляхи» до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг про визнання протиправним та скасування розпорядження,
Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Залізничні шляхи» (далі по тексту - позивач, ПАТ «Страхова компанія «Залізничні шляхи») звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг (далі по тексту - відповідач), в якому, з урахуванням уточнених позовних вимог, просило визнати протиправним та скасувати розпорядження відповідача № 999 від 19.06.2018 в частині покладення на позивача зобов'язання дотримуватись обмеження щодо суміщення провадження видів господарської діяльності саме стосовно надання товариством позик (безпроцентних) та надання безпроцентної фінансової допомоги на зворотній основі та в частині покладення на ПАТ «Страхова компанія «Залізничні шляхи» зобов'язання усунути дані суміщення провадження видів господарської діяльності саме стосовно надання товариством позик (безпроцентних) та надання безпроцентної фінансової допомоги на зворотній основі у термін включно до 19.08.2018.
В обґрунтування позовних вимог зазначалося, що 19.06.2018 відповідачем винесено розпорядження про застосування заходів впливу, з яким позивач не погоджується, вважає його протиправним, необґрунтованим та таким, що підлягає скасуванню як таке, що було прийняте із порушенням норм чинного законодавства, а висновки зроблені відповідачем вважає такими, що не відповідають фактичним обставинам справи.
Представник позивача Губарькова Н.Л. в судовому засідання позовні вимоги підтримала та просила їх задовольнити в повному обсязі.
Представник відповідача Пінчук С.Ю. проти задоволення позову заперечував. Крім того, в матеріалах справи наявний відзив на позовну заяву за підписом ОСОБА_3, в якому останній зазначив, що позовні вимоги не можуть бути задоволені, оскільки Товариство всупереч вимогам законодавства здійснювало господарську діяльність, яка суперечить предмету безпосередньої діяльності страховика та не може суміщатися зі страховою діяльністю.
Відповідно до ч. 3 ст. 194 Кодексу адміністративного судочинства України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів. Представники сторін заявили клопотання про продовження розгляду справи у порядку письмового провадження.
Так, ураховуючи те, що від представників сторін надійшли клопотання про продовження розгляду справи у письмовому провадженні, на підставі положень ч. 3 ст. 194 КАС України суд перейшов до розгляду справи в порядку письмового провадження.
Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, вивчивши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступного.
Як убачається із матеріалів справи відповідачем за результатами розгляду акту, складеного за результатами проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо додержання суб'єктом господарювання вимог законодавства у сфері господарської діяльності з надання фінансових послуг (крім професійної діяльності на ринку цінних паперів), які ліцензуються, від 15.06.2018 № 670/13-3/2, складеного за результатами проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) шляхом перевірки на предмет дотримання позивачем вимог законодавства про фінансові послуги під час укладання та виконання договорів страхування (перестрахування), прийнято розпорядження про усунення порушень ПАТ «Страхова компанія «Залізничні шляхи» ліцензійних умов від 19.06.2018 № 999.
Вказаним вище розпорядженням на позивача покладено зобов'язання усунути порушення законодавства про фінансові послуги, у тому числі відповідних ліцензійних умов, встановлені актом перевірки та надано строк для усунення таких порушень, з наданням підтверджуючих документів у термін включно до 19.08.2018.
У свою чергу, ПАТ «Страхова компанія «Залізничні шляхи», не погоджуючись з розпорядженням відповідача від 19.06.2018 № 999 в частині порушення п. 37 Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з надання фінансових послуг (крім професійної діяльності на ринку цінних паперів), затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 07.12.2016 №913, відповідно до якого фінансова установа зобов'язана дотримуватись обмежень щодо суміщення провадження видів господарської діяльності, звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з даним адміністративним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Преамбулою Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» визначено, що вказаний Закон встановлює загальні правові засади у сфері надання фінансових послуг, здійснення регулятивних та наглядових функцій за діяльністю з надання фінансових послуг.
Відповідно до ст. 39 вказаного Закону України у разі порушення законів та інших нормативно-правових актів, що регулюють діяльність з надання фінансових послуг, національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, застосовує заходи впливу відповідно до закону. Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, обирає та застосовує заходи впливу на основі аналізу даних та інформації стосовно порушення, враховуючи наслідки порушення та наслідки застосування таких заходів.
Згідно з ч. 1 ст. 40 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послу»" національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, може застосовувати, зокрема, такі заходи впливу: зобов'язати порушника вжити заходів для усунення порушення та/або вжити заходів для усунення причин, що сприяли вчиненню порушення.
Положеннями ч. 2 та 3 ст. 40 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» передбачено, що порядок та умови застосування заходів впливу встановлюються законами України та нормативно-правовими актами національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг. Рішення національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, щодо застосування заходів впливу у вигляді тимчасової адміністрації є виконавчим документом.
Розпорядженням Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг Положенні від 20.11.2012 № 2319 затверджено «Положення про застосування Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, заходів впливу за порушення законодавства про фінансові послуги, та визнання такими, що втратили чинність, деяких розпоряджень Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України», п.1.1 якого передбачено, що це Положення визначає порядок провадження у справах про порушення законів та інших нормативно-правових актів, що регулюють діяльність з надання фінансових послуг (далі - справи про правопорушення), механізм прийняття рішень Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг про застосування заходів впливу та їх оскарження.
Згідно з п.1.5 Положення Нацкомфінпослуг, як колегіальний орган, або уповноважені особи Нацкомфінпослуг обирають і застосовують заходи впливу на основі аналізу даних та інформації стосовно порушення законодавства про фінансові послуги, враховуючи наслідки порушення та застосування таких заходів. Дані та інформація про ознаки порушення законодавства про фінансові послуги може міститися в: матеріалах, отриманих за результатами перевірок, проведених Нацкомфінпослуг; звітності, що подається до Нацкомфінпослуг; повідомленнях, отриманих від органів державної влади; повідомленнях, отриманих від міжнародних організацій, іноземних органів державної влади, неурядових організацій іноземних держав; зверненнях громадян; повідомленнях, отриманих від юридичних осіб; повідомленнях, опублікованих у засобах масової інформації; матеріалах, отриманих на письмову вимогу Нацкомфінпослуг про надання необхідних документів та інформації.
Відповідно до пункту 1.7. розділу 1 Положенням про застосування Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, заходів впливу за порушення законодавства про фінансові послуги, рішення у справі про правопорушення повинно бути законним та обґрунтованим.
Рішення повинно ґрунтуватися лише на тих доказах, які були досліджені під час розгляду справи про правопорушення.
Доказами в справі про правопорушення є будь-які фактичні дані, отримані в установленому законом порядку, що свідчать про наявність чи відсутність порушення законодавства про фінансові послуги, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно пункту 37 ліцензійних умов провадження господарської діяльності з надання фінансових послуг (крім професійної діяльності на ринку цінних паперів), фінансова установа зобов'язана дотримуватися обмежень щодо суміщення провадження видів господарської діяльності. Фінансові послуги, які не можуть суміщатися з іншими фінансовими послугами, крім випадків, коли таке суміщення дозволено законом, зокрема послуги у сфері страхування.
Відповідно пункту 1.6. Положення, Нацкомфінпослуг уповноважені та посадові особи Нацкомфінпослуг в межах своїх повноважень зобов'язані в кожному випадку виявлення порушення законодавства про фінансові послуги вжити всіх необхідних заходів для документального закріплення факту такого порушення, всебічно, повно та об'єктивно дослідити обставини справи про правопорушення, а також своєчасно прийняти рішення за справою про правопорушення та застосувати передбачені законодавством заходи впливу.
Згідно підпункту 1 пункту 2.1. Положення Нацкомфінпослуг може застосовувати такі заходи впливу, зокрема, зобов'язати порушника вжити заходів для усунення порушення.
Відповідно до пункту 2.2. Положення, рішення про зобов'язання порушника вжити заходів для усунення порушення оформляється письмовим розпорядженням (приписом) Нацкомфінпослуг.
Невиконання вимог письмового розпорядження (припису) є підставою для застосування інших заходів впливу у визначених законом випадках.
З матеріалів справи встановлено, що за результатами перевірки звітних даних ПАТ «Страхова компанія «Залізничні шляхи» за період, який перевірявся, зазначена інформація, що в звітному періоді були операції по наданню поворотної безвідсоткової фінансової допомоги, а саме фізичній особі ОСОБА_4, яка перебуває в трудових відносинах з позивачем згідно з договором б/н від 04.09.2012 на строк до 15.08.2018.
У відповідності до статті 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти
Згідно з статті 1046 Цивільного кодексу України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
У відповідності до підпункту 14.1.257 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України поворотна фінансова допомога - сума коштів, що надійшла платнику податків у користування за договором, який не передбачає нарахування процентів або надання інших видів компенсацій у вигляді плати за користування такими коштами, та є обов'язковою до повернення.
Згідно з пунктом 6 частини 1 статті 4 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» надання коштів у позику вважається фінансовою послугою.
Поворотна фінансова допомога за своєю цивільно-правовою природою є позикою.
Згідно з ч. 14 ст. 2 Закону України «Про страхування» предметом безпосередньої діяльності страховика може бути лише страхування, перестрахування і фінансова діяльність, пов'язана з формуванням, розміщенням страхових резервів та їх управлінням.
Відповідно до преамбул Закону України «Про страхування» та Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» дані Закони мають на меті створення ринку страхових послуг, посилення страхового захисту майнових інтересів підприємств, установ, організацій та фізичних осіб, створення правових основ для захисту інтересів споживачів фінансових послуг, правове забезпечення діяльності і розвитку конкурентоспроможного ринку фінансових послуг в Україні, правове забезпечення єдиної державної політики у фінансовому секторі України.
З метою недопущення штучного витоку капіталу шляхом спрямування отриманих від страхувальників страхових платежів на здійснення фінансової діяльності, законодавець обмежив коло дозволених для страховика видів фінансової діяльності.
Таким чином, ПАТ «Страхова компанія «Залізничні шляхи» здійснювало господарську діяльність, яка суперечить предмету безпосередньої діяльності страховика та не може суміщатися зі страховою діяльністю.
З огляду на викладене розпорядження № 999 від 19.06.2018 про застосування заходу впливу до ПАТ «Страхова компанія «Залізничні шляхи» є обґрунтованим, оскільки позивач всупереч вимогам законодавства здійснював господарську діяльність, яка суперечить предмету безпосередньої діяльності страховика та не може суміщатися зі страховою діяльністю, а, отже, суд не вбачає підстав для задоволення даного адміністративного позову.
Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно із ч. ч. 1-3 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги, у даному випадку, не підлягають задоволенню.
Керуючись статтями 139, 241 - 247, 255, 293, 295 - 297 Кодексу адміністративного судочинства України,
У задоволенні адміністративного позову Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Залізничні шляхи» до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг про визнання протиправним та скасування розпорядження відмовити.
Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295 - 297 Кодексу адміністративного судочинства України відповідно.
Суддя Н.М. Шевченко