ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
про закриття провадження у справі
26 грудня 2018 року м. Київ№ 826/8079/16
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Амельохіна В.В., суддів: Келеберди В.І., Качура І.А. розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Київгаз» до Кабінету Міністрів України про визнання протиправною та скасування постанови №Ґ316 від 27.04.2015 року,
До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось Публічне акціонерне товариство «Київгаз» (далі - позивач та/або ПАТ «Київгаз») з позовом до Кабінету Міністрів України (далі - відповідач та/або КМ України) та просить суд визнати постанову Кабінету Міністрів України від 27.04.2016 року №316 «Про внесення змін до пункту 2 постанови Кабінту Міністрів України від 23.03.2016 року №203» незаконною та нечинною з дати її прийняття.
Мотивуючи позовні вимоги позивач зазначає, що постанова Кабінету Міністрів України від 27.04.2016 року №316 «Про внесення змін до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 23.03.2016 року №203» суперечить постанові Кабінету Міністрів України від 27.04.2016 року №316 «Про внесення змін до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 23.03.2016 року №203» статті 58 Конституції України.
Натомість, представником відповідач подано до суду письмові заперечення на позовну заяву, у яких, серед іншого вказано, що спірна постанова є за своєю суттю ретроактивною нормою, а тому, на думку КМ України, при її прийняття останній діяв в порядок, спосіб та в межах наданих йому повноважень.
В судовому засіданні 29.01.2018 року представники сторін підтримали свої правові позиції, зокрема представник позивача просив задовольнити адміністративний позов, у той час як, представник відповідача просив відмовити у його задоволенні.
Разом з цим, в судовому засідання 29.01.2018 року увалено про подальший розгляд справи в порядку письмового провадження.
Розглянувши подані матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті судом звертає увагу на наступне.
Постановою Кабінету Міністрів України від 29.04.2015 року №237 «Про внесення змін до норм споживання природного газу населення у разі відсутності газових лічильників» постановлено внести до норм споживання природного газу населенням у разі відсутності газових лічильників, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 8 червня 1996 р. N 619 (ЗП України, 1996 р., N 13, ст. 360; Офіційний вісник України, 1998 р., N 23, ст. 834; 2001 р., N 26, ст. 1164; 2002 р., N 44, ст. 2031; 2014 р., N 73, ст. 2064), такі зміни: у графі "Норма споживання" цифри "6", "9" і "18" замінити відповідно цифрами "3", "4,5" і "9"; в абзаці першому пункту 5 приміток до норм цифру "9" замінити цифрами "4,5".
В подальшому, рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 21.09.2015 року, що залишено без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 04.11.2015 та ухвалою Вищого адміністративного суду України від 28.01.2016 у справі №826/16447/15 зазначену вище постанову визнано незаконною та нечинною.
Надалі, постановою Кабінету Міністрів України від 23.03.2016 «Про норми споживання природного газу населення у разі відсутності газових лічильників» у редакції від 23.03.2016 року постановлено установити, що перерахунок вартості природного газу, спожитого населенням у період застосування норм споживання природного газу населенням у разі відсутності газових лічильників, визначених постановою Кабінету Міністрів України від 29 квітня 2015 р. № 237 "Про внесення змін до норм споживання природного газу населенням у разі відсутності газових лічильників" (Офіційний вісник України, 2015 р., № 36, ст. 1075), здійснюється в порядку, затвердженому Міністерством енергетики та вугільної промисловості.
В той же час, постановою Кабінету Міністрів України від 27.04.2016 року «Про внесення змін до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 23.03.2016 «Про норми споживання природного газу населення у разі відсутності газових лічильників» постановлено внести зміни до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 23 березня 2016 р. № 203 «Про норми споживання природного газу населенням у разі відсутності газових лічильників» виклавши його в такій редакції:
« 2. Установити, що застосування норм споживання природного газу населенням у разі відсутності газових лічильників, затверджених пунктом 1 цієї постанови, здійснюється з 1 лютого 2016 року.» (далі - оскаржувана та/або спірна постанова).
Публічне акціонерне товариство «Київгаз» категорично не погоджується зі спірною постановою вважає її незаконною, оскільки остання суперечить статті 58 Конституції України.
Так, розглянувши матеріли адміністративної справи суд вважає за необхідне звернути увагу на наступне.
Статтею 264 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) визначено особливості провадження у справах щодо оскарження нормативно-правових актів органів виконавчої влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування та інших суб'єктів владних повноважень.
Правила цієї статті поширюються на розгляд адміністративних справ щодо законності (крім конституційності) постанов та розпоряджень Кабінету Міністрів України, постанов Верховної Ради Автономної Республіки Крим.
Порядок організації та діяльності Конституційного Суду України, статус суддів Конституційного Суду України, підстави і порядок звернення до нього, процедуру розгляду ним справ і виконання його рішень визначає Закон України «Про Конституційний Суд України» від 13.07.2017 № 2147-VIII (далі - Закон № 2147-VIII).
Частиною 1 статті 1 вказаного закону визначено, що Конституційний Суд України (далі - Конституційний Суд або Суд) є органом конституційної юрисдикції, який забезпечує верховенство Конституції України, вирішує питання про відповідність Конституції України законів України та у передбачених Конституцією України випадках інших актів, здійснює офіційне тлумачення Конституції України, а також інші повноваження відповідно до Конституції України.
В розрізі приписів пункту 1 частини 1 статті 7 Закону № 2147-VIII до повноважень Суду належить вирішення питань про відповідність Конституції України (конституційність) законів України та інших правових актів Верховної Ради України, актів Президента України, актів Кабінету Міністрів України, правових актів Верховної Ради Автономної Республіки Крим.
Аналізуючи наведені обставини в сукупності суд приходить до висновку, що в порядку адміністративного судочинства розглядаються адміністративні справи щодо оскарження нормативно-правових актів органів виконавчої влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування та інших суб'єктів владних повноважень.
Разом з цим, вирішення питань про відповідність Конституції України (конституційність) законів України та інших правових актів Верховної Ради України, актів Президента України, актів Кабінету Міністрів України, правових актів Верховної Ради Автономної Республіки Крим відноситься до повноважень Конституційного Суду України.
Пунктом 1 частини 1 статті 238 КАС України суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
Суд наголошує, що позивачем у позовній заяві вказаного опосередковано про невідповідність спірної постанови постанові Кабінету Міністрів України від 27.04.2016 року №316 «Про внесення змін до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 23.03.2016 року №203», однак правового обгрунтування не наведено, позов мотивовано виключно не відповідності останньої статті 58 Конституції України.
Приймаючи до уваги те, що позивачем оскаржується постанова Кабінету Міністрів України від 27.04.2016 року №316 «Про внесення змін до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 23.03.2016 року №203» виключно з підстав невідповідності останньої статті 58 Конституції України та зважаючи на те, що вирішення питань про відповідність Конституції України (конституційність), зокрема, актів Кабінету Міністрів України відноситься до повноважень Конституційного Суду України, суд вважає наявними підстави для закриття провадження в адміністративній справі №826/8079/16 на підставі пункту 1 частини 1 статті 238 КАС України.
Керуючись п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про конституційний Суд України», ст. 234, п. 1 ч. 1 ст. 238, 239 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
1. Провадження в адміністративній справі №826/8079/16 за позовом Публічного акціонерного товариства «Київгаз» до Кабінету Міністрів України про визнання протиправною та скасування постанови №Ґ316 від 27.04.2015 року закрити.
2. Роз'яснити Публічному акціонерному товариству «Київогаз», що розгляд даної адміністративної справи з підстав, які зазначені останнім відноситься до повноважень Конституційного Суду України.
3. Повідомити Публічне акціонерне товариство «Київгаз», що повторне звернення до суду зі спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.
Ухвала набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства та може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295-297 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.
Відповідно до п/п. 15.5 п. 15 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції Закону № 2147-VIII) до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Головуючий суддя В.В. Амельохін
Судді: І.А. Качур
В.І. Келеберда