Справа № 135/1473/18
Провадження № 2/135/414/18
28.12.2018 року м. Ладижин
Ладижинський міський суд Вінницької області у складі:
головуючого судді Патраманського І.О.,
при секретарі Ступак Ю.О.,
розглянувши у місті Ладижин Вінницької області, у залі суду, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дружини, -
ОСОБА_1 звернулася до суду з цим позовом до ОСОБА_2, на обґрунтування якого повідомила, що відповідач є батьком їхньої неповнолітньої дитини - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1. Відповідач не виконує свій обов'язок щодо утримання дружини, з якою проживає дитина, хоча має можливість надавати кошти на таке утримання, адже є працездатною особою, має неофіційний дохід.
Ухвалою суду від 28 листопада 2018 року дану позовну заяву було прийнято до розгляду, відкрито провадження в справі та визначено, що справа буде розглядатися за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін. Також даною ухвалою суду було визначено строки для подання сторонами відзиву на позовну заяву, відповіді на відзив, заперечення.
Позивачка та відповідач у судове засідання не з'явилися. Позивачка у судове засідання не з'явилася, протее подала на адресу суду заяву, у якій позов підтримала та просила задовольнити.
Відповідач у судове засідання не з'явився, позовну заяву з додатками отримав завчасно, протее відзиву не подав.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов обґрунтований і підлягає задоволенню з таких підстав.
Правовідносини сторін ґрунтуються на вимогах ст. ст. 84 СК України.
Відповідно до ч.ч. 2,4 ст. 84 СК України дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка - батька дитини до досягнення дитиною трьох років. Право на утримання вагітна дружина, а також дружина, з якою проживає дитина, має незалежно від того, чи вона працює, та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу.
Таким чином, сімейним законодавством передбачено право дружини (матері дитини) на утримання чоловіком (батьком дитини) до досягнення дитиною трирічного віку незалежно від того чи вона працює та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу. Подання суду доказів того, що дружина, з якою проживає дитина, потребує матеріальної допомоги, не є обов'язковим, оскільки право на аліменти належить дружині (матері дитини) незалежно від цієї обставини.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є батьками неповнолітньої дитини - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, який проживає з матір'ю та перебуває на її утриманні. Дитині не виповнилось трьох років. Відповідач ухиляється від утримання дружини, матеріальної допомоги добровільно не надає, хоча може надавати матеріальну допомогу, адже є працездатним, має неофіційний дохід.
Частиною 4 статті 206 ЦПК України, передбачено, що у разі визнання відповідачем позову, суд, за наявності для того законних підстав, ухвалює рішення про задоволення позову.
Таким чином, враховуючи, що визнання відповідачем позовних вимог не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси третіх осіб, а також те, що ОСОБА_1 має право на стягнення аліментів з ОСОБА_2 на її ж утримання, суд вважає за необхідне задовольнити позов у повному обсязі.
На підставі п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України, рішення в частині стягнення аліментів підлягає обов'язковому негайному виконанню у межах суми платежу за один місяць.
Відповідно до ч.1 ст. 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правової допомоги за рахунок держави.
Із матеріалів цієї справи видно, що такі витрати підтверджено актом виконаних робіт до договору про надання правової допомоги № 23/10-2 від 23.10.2018 року, а також квитанцією до прибуткового касового ордеру № 26/10-1-18 від 26.10.2018року, і становлять 500грн. 00коп.
Таким чином, суд приходить до висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача на користь позивачки витрат, пов'язаних з правничою допомогою адвоката.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Отже, згідно з ст.141 ЦПК України, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь держави 704, 80грн. судового збору та 500,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.
На підставі ст. 10-13, 81, 133, 137, 141, 258, 263-265, 267, 274-279, 430 ЦПК України, керуючись ст.84 СК України, суд -
Позов ОСОБА_1 - задовольнити.
Стягувати із ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженця АДРЕСА_1 місце проживання якого зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1, реєстраційний номер облікової картки платників податків-НОМЕР_2) на користь ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженки села Червоне Немирівського р. Вінницької обл., місце проживання якої зареєстровано за адресою: АДРЕСА_2, реєстраційний номер облікової картки платників податків - НОМЕР_1), аліменти на її ж утримання, як дружини, з якою проживає неповнолітня дитина: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, у розмірі 1800 (одна тисяча вісімсот) гривень 00 копійок, щомісячно, від дня пред'явлення позову, а саме: від 26.10.2018 року та до досягнення дитиною трьох років.
Стягнути із ОСОБА_2 на користь держави 704 (сімсот чотири) гривні 80 копійок судового збору.
Стягнути із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 500 (п'ятсот) гривень 00 копійок витрат на професійну правничу допомогу.
Рішення, в частині стягнення аліментів за один місяць, допустити до негайного виконання.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу XIII «Перехідні положення» Цивільного процесуального кодексу України (в редакції закону №2147-VIII від 3 жовтня 2017 року) апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення виготовлено «28» грудня 2018 року.
Суддя: