ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
м. Київ
26 грудня 2018 року № 826/14075/18
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:
головуючого судді Шейко Т.І.
розглянувши у письмову провадженні адміністративну справу
за позовомОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві
провизнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії
ОСОБА_1 звернулась до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, у якому просила:
- визнати протиправним Рішення комісії при Головному управлінні Пенсійного фонду України в м. Києві №14 від 22 березня 2018 року про відмову в підтверджені пільгового трудового стажу;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві призначити, нарахувати та виплатити ОСОБА_1 пенсію на пільгових умовах, з підстав визначених пенсійним законодавством, починаючи з дня першого звернення за отриманням пенсії на пільгових умовах, а саме з 20 жовтня 2017 року.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що має необхідний стаж для призначення пенсії на пільгових умовах за списком №2 відповідно до абзацу 1 пункту «б» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення». Під час звернення до відповідача за призначенням пенсії позивачем надано всі необхідні документи, які підтверджують наявність стажу для призначення пенсії на пільгових умовах. Проте, рішенням комісії при Головному управлінні Пенсійного фонду України в місті Києві від 23 березня 2018 року № 14 позивачу відмовлено у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за списком №2 через відсутність на момент звернення необхідного пільгового стажу, підтвердженого у встановленому законом порядку. Позивач вважає відмову відповідача протиправною.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 вересня 2018 року відкрито провадження та призначено справу до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін (письмового провадження).
Представник відповідача надав відзив на позовну заяву, в якому заперечив проти задоволення позовних вимог, посилаючись на те, що у позивача відсутній необхідний стаж, підтверджений належним чином, для призначення пенсії на пільгових умовах.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
ОСОБА_1 20 жовтня 2017 року звернулась до Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві з заявою встановленого зразка та необхідними документами за призначенням пенсії на пільгових умовах.
Проте, листом від 24 листопада 2017 року №66409/04 Центральне об'єднане управління Пенсійного фонду України в м. Києві повідомило позивача про відсутність підстав для призначення пенсії на пільгових умовах.
Позивач 23 лютого 2018 року вдруге звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві з заявою щодо призначення пенсії за віком на пільгових умовах за списком №2.
Рішенням комісії при Головному управління Пенсійного фонду України в м. Києві №14 від 22 березня 2018 року позивачу відмовлено в підтвердженні періодів роботи з 16 грудня 1986 року по 11 січня 1987 року та з 12 серпня 1992 року по 20 травня 1998 року, мотивуючи це тим, що посада «учень правильника» не передбачена чинними списками та посада «правильник вручну» не атестована.
Вважаючи таку відмову Пенсійного фонду України протиправною, позивач звернувся з даним позовом до суду.
Вирішуючи спір, суд виходить з наступного.
Відповідно до пункту «б» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» (далі по тексту Закон) в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
Статтею 62 Закону передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України № 63 від 12 серпня 1993 року затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі по тексту Порядок).
Пунктом 1 Порядку передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Підпунктом 1 пункту 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, визначено, що пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці 1 цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбачених Законом України «Про пенсійне забезпечення».
Порядок пенсійного забезпечення осіб, які працювали до введення в дію цього Закону на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, передбачених законодавством, що діяло раніше, визначається статтею 100 даного Закону.
Згідно статті 100 Закону України «Про пенсійне забезпечення» особам, які працювали до введення в дію цього Закону на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, передбачених раніше діючим законодавством, пенсії за віком призначаються на таких умовах: а) особам, які мають на день введення в дію цього Закону повний стаж на зазначених роботах, що давав право на пенсію на пільгових умовах, пенсії в розмірах, передбачених цим Законом, призначаються відповідно до вимог за віком і стажем, встановлених раніше діючим законодавством; б) особам, які не мають повного стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці, вік, необхідний для призначення пенсії відповідно до статті 12, знижується пропорційно наявному стажу в порядку, передбаченому статтями 13-14 цього Закону, виходячи з вимог цього стажу, встановлених раніше діючим законодавством.
Відповідно до підпункту 2 пункту 2.1. Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року №22-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за № 1566/11846, до заяви про призначення пенсії, серед іншого, додаються документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637.
Таким чином, додаткові документи для підтвердження стажу роботи вимагаються лише у разі відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній.
Пунктом 3 Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18 листопада 2005 року № 383, зареєстрованого в Міністерстві юстиції 01 грудня 2005 року за № 1451/11731, передбачено, що при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що були чинними на період роботи особи. При цьому, до пільгового стажу роботи зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати внесення цієї посади чи професії до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21 серпня 1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21 серпня 1992 року.
Таким чином, з викладених законодавчих норм вбачається, що правовою підставою для виникнення в особи права на пенсійне забезпечення на пільгових умовах відповідно до пункту «б» статті 13 Закону № 1788-XII є набуття нею відповідного стажу при виконанні робіт, передбачених Списком № 2.
При цьому, за правилами застосування Списку № 2, визначеними у наведених вище правових нормах, якщо пільгова робота виконувалася до 31 грудня 1991 року, то застосовується Список № 2, затверджений постановою Ради Міністрів СРСР від 22 серпня 1956 року № 1173; якщо виконання пільгової роботи продовжувалося після 01 січня 1992 року або розпочато після цієї дати, але не більше як до 11 березня 1994 року, то застосовується Список № 2, затверджений постановою Кабінету Міністрів СРСР від 26 січня 1991 року № 10; якщо пільгова робота продовжувалася після 11 березня 1994 року або розпочата після цієї дати, але не більше як до 16 січня 2003 року, то застосовується Список № 2, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 1994 року № 162.
Водночас, основним документом, який підтверджує наявність в особи відповідного стажу роботи, є трудова книжка, а за відсутності записів в ній - уточнюючі первинні документи.
Записами у трудовій книжці позивача, а також довідкою від 01 грудня 2014 року №148, виданою Публічним акціонерним товариством «Вінницький інструментальний завод», підтверджується період роботи позивача з 12 січня 1987 року по 21 серпня 1992 року на посаді «правильника вручну, зайнятого на правці металу в гарячому стані».
Дана посада передбачена Списком №2, затвердженим постановою Ради Міністрів СРСР від 22 серпня 1956 року №1173, а саме підпунктом «а» пункту 3 розділу ІІІ «Металлургическое производство (черные металлы)», «Прокатное, колесопрокатное, бандажепрокатное, вилопрокатное, жестекатальное, лудильное, оцинковальное производства. Цехи термические, рельсовых скреплений, вырубки и зачистки горячего металла» «Правильщики и их подручные и старшие правильщики горячего металла».
В той же час дана посада передбачена Списком №2, затвердженим постановою КМСРСР від 26 січня 1991 року №10, підрозділ 4 «Прокатне виробництво», позиція 2092303а-16932 «правильщики вручную».
Тому, посада, яку обіймав позивач - належить до посад за Списком № 2, стаж роботи на яких підлягає зарахуванню до пільгового при вирішенні питання щодо пенсійного забезпечення особи.
Крім того, суд звертає увагу на наступне.
Відповідно до пункту 4.2 Порядку застосування Списків №1 та №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18 листопада 2005 року №383 (надалі - Наказ №383) результати атестації (як вперше проведеної, так і чергової) застосовуються при обчисленні стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, впродовж 5 років після затвердження її результатів, за умови, якщо впродовж цього часу на даному підприємстві не змінювались докорінно умов і характер праці (виробництво, робота, робоче місце), що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. У разі докорінної зміни умов і характеру праці для підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах має бути проведена позачергова атестація.
Згідно з пунктом 4.5 Наказу №383 якщо ж атестація з 21 серпня 1992 року не проводилася чи за результатами атестації, вперше проведеної після 21 серпня 1997 року, право не підтвердилось, до пільгового стажу зараховується лише період роботи із шкідливими умовами праці на даному підприємстві, в установі чи організації до 21 серпня 1992 року включно, тобто до набуття чинності Порядком проведення атестації робочих місць ( 442-92-п ). У такому ж порядку зараховується пільговий стаж, якщо за результатами атестації, вперше проведеної до 21 серпня 1997 року, право на пільгове пенсійне забезпечення не підтвердилось.
У зв'язку з тим, що позивачем не надано належних доказів в підтвердження факту проведення атестації посад, які він обіймав, у зв'язку з цим до пільгового стажу підлягають зарахуванню наступні періоди роботи:
- з 12 січня 1987 року по 21 серпня 1992 року - правильщик вручну.
Загальний пільговий стаж складає 5 років 7 місяців 9 днів.
Відповідно до абзацу 2 пункту «б» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до досягнення віку, встановленого абзацом першим цього пункту, право на пенсію за віком на пільгових умовах мають жінки 1970 року народження і старші після досягнення ними такого віку 50 років - по 31 березня 1965 року включно.
За відсутності стажу роботи, встановленого абзацом першим цього пункту, у період до 1 квітня 2024 року пенсія за віком на пільгових умовах призначається за наявності стажу роботи з 1 квітня 2017 року по 31 березня 2018 року не менше 21 року 6 місяців у жінок.
У зв'язку з вищенаведеним, позивач має загальний стаж 39 років, в тому числі 5 років 7 місяців 9 днів пільгового стажу, а тому при зверненні 20 жовтня 2017 року до Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві мав право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцію та законами України.
Згідно частини 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи наведене, суд приходить до висновку про задоволення позову в частині визнання протиправним і скасування рішення комісії при Головному управління Пенсійного фонду України в м. Києві №14 від 22 березня 2018 року про відмову в призначенні ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2 на підставі пункту «б» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05 листопада 1991 року №1788-ХІІ.
В той же час, для належного захисту прав позивача та уникнення перешкод у виконанні даного рішення суд вважає за доцільне вийти за межі позовних вимог та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві від 15 травня 2018 року О/р 1042 про відмову у призначення пенсії ОСОБА_1.
Частиною 2 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Щодо позовних вимог позивача про зобов'язання Головного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в місті Києві призначити та виплачувати ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах за списком № 2 відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення» та Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з 20 жовтня 2017 року, суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Як вже зазначалось вище, відповідно до пункту «б» частини 1 статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
Вирішення питань що призначення пенсії відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення» відноситься до компетенції органів Пенсійного фонду України.
У зв'язку з викладеним, суд приходить до висновку, що вимоги позивача щодо зобов'язання Головного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в місті Києві призначити йому пенсію є передчасними, у зв'язку з чим задоволенню не підлягають.
В той же час, суд вважає за доцільне зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві повторно розглянути заяву ОСОБА_1 щодо призначення пенсії за віком, з урахуванням висновків, які викладенні у даному рішенні.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог.
Відповідно до частини 3 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
Як вбачається з наявної у матеріалах справи квитанції про сплату від 21 серпня 2018 року №40, ОСОБА_1 під час звернення з даним позовом до суду сплатила судовий збір у розмірі 1409,60 грн., який, з огляду на задоволення позовних вимог частково, підлягає присудженню на користь позивача у розмірі 704,80 грн.
Керуючись статтями 9, 14, 72-77, 90, 139, 241-246, 250, 255, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.
Визнати протиправним Рішення комісії при Головному управлінні Пенсійного фонду України в м. Києві №14 від 22 березня 2018 року про відмову в підтверджені пільгового трудового стажу та рішення Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про пенсійне забезпечення ОСОБА_1 від 15 травня 2018 року О/р 1042.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві повторно розглянути заяву ОСОБА_1 щодо призначення пенсії за віком, з урахуванням висновків, які викладенні у даному рішенні.
В решті позовних вимог відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві (04070, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 16, код ЄДРПОУ 42098368) на користь ОСОБА_1(04136, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) 352,40 грн. сплаченого судового збору.
Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України.
Рішення може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду в порядку та у строки, встановлені статтями 295 - 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Т.І. Шейко