ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
13 грудня 2018 року м. Київ № 826/15384/17
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Пащенка К.С., за участю секретаря судового засідання Морозової Я.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання № 30/6-50(19441) від 30.01.2018 "Про залишення позову без розгляду" представника Апарату Верховної ради України - ОСОБА_1 та заяву б/н від 07.02.2018 "Про поновлення строку звернення до адміністративного суду" ОСОБА_2 у адміністративній справі
за позовомОСОБА_2
доАпарату Верховної ради України
про представники сторін:стягнення виплати одноразової грошової допомоги та грошової компенсації позивача - не прибув, відповідача - Романюк Т.В.,
Позивач звернувся до суду з позовною заявою, в якій просив стягнути з відповідача на користь позивача одноразову грошову допомогу у розмірі 26248,74 грн., компенсацію за невикористану відпустку у розмірі 9431,81 грн.
Ухвалою від 30.11.2017 Окружним адміністративним судом міста Києва відкрито провадження у адміністративній справі № 826/15384/17 та призначено справу до розгляду у підготовчому засіданні на 21.12.2017.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 11.07.2018 закрито підготовче провадження, призначено справу до розгляду по суті на 04.09.2018.
16.10.2018 та 15.11.2018 судом оголошувались перерви, розгляд справи призначено на 13.12.2018.
У судовому засіданні 13.12.2018 представник відповідача був присутній, представник позивача не з'явився, хоча про дату, час та місце проведення судового засідання був належним чином повідомлений.
Суд, дослідивши матеріали справи, встановив, що 01.02.2018 до канцелярії Окружного адміністративного суду міста Києва надійшло клопотання представника Апарату Верховної Ради України про залишення позову без розгляду.
В обґрунтування свого клопотання відповідач вказав, що позивач звернувся із позовом до адміністративного суду про стягнення одноразової грошової допомоги у зв'язку з його звільненням з публічної служби лише у листопаді 2017, в той час коли позивача було звільнено 27.11.2014, що свідчить про очевидність пропущення строку звернення до суду з позовною заявою. Відповідач зазначив, що позивач працював на посаді помічника-консультанта народного депутата України VII Самойленка Ю.П. у період з 07.05.2013 по 27.11.2014, після звільнення розрахунок із ОСОБА_2 здійснено вчасно та в повному обсязі, отже позивачу було відомо про обставини, які є предметом розгляду у даній справі, ще з моменту отримання заробітної плати за останній місяць роботи помічником.
08.02.2018 до канцелярії Окружного адміністративного суду міста Києва надійшла заява представника позивача про поновлення строку на звернення до адміністративного суду, в обґрунтування якої представник вказав, що щодо позивача було прийнято рішення про перерахування належної йому при звільненні грошової допомоги та компенсації за невикористані дні щорічної відпустки на благодійність, на підставі якого ним було отримано готівкові кошти в розмірі, що відповідали сумі окладу за відповідну кількість днів роботи в листопаді 2014. Позивач сприйняв це як те, що відповідач завчасно нарахував та безготівковим платежем перерахував кошти позивача на благодійні цілі. Проте, в середині жовтня 2017, зі слів ОСОБА_4, ОСОБА_2 випадково стало відомо, що при звільнені йому не було нараховано одноразової грошової допомоги при звільненні та грошову компенсацію за невикористані дні щорічної відпустки, таким чином останній дізнався про порушення своїх прав та законних інтересів фактично в середині жовтня 2017.
Вирішуючи по суті заяву позивача про поновлення строку звернення до суду з даним позовом та заявлене клопотання відповідача про залишення позову без розгляду, проаналізувавши наведені сторонами обставини та наявні у матеріалах позовної заяви докази, суд виходить з наступного.
Відповідно до ч. 2 ст. 122 КАС України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно з ч. 3 ст. 123 КАС України, якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу у відповідності п. 8 ч. 1 ст. 240 КАС України.
Судом з пояснень учасників та матеріалів наявних у справі встановлено, що розпорядженням керівника Апарату Верховної Ради України № 7212 від 26.11.2014 ОСОБА_2 звільнено з займаної посади від 27.11.2014 у зв'язку з закінченням строку трудового договору та наказано провести виплату за невикористані основні та додаткові відпустки в межах наявної економії фонду оплати народного депутата України, тобто здійснити виплату грошової допомоги та грошової компенсації.
Відповідно ч. 4 ст. 122 КАС України, для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Правові засади і гарантії здійснення громадянами України права розпоряджатися своїми здібностями до продуктивної і творчої праці визначено Кодексом законів про працю України (далі - КзПП).
Статтею 4 КзПП України вказано, що законодавство про працю складається з Кодексу законів про працю України та інших актів законодавства України, прийнятих відповідно до нього.
У статті 3 КзПП України зазначено, що законодавство про працю регулює трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами.
Частиною другою статті 233 КзПП України передбачено право працівника у разі порушення законодавства про оплату праці звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.
У відповідності ч. 3 ст. 2 Закону України "Про оплату праці" до структури заробітної плати входять інші заохочувальні та компенсаційні виплати, в тому числі, виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, виплати в рамках грантів, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми.
Таким чином, у спорах, предметом яких є стягнення заробітної плати, зокрема, грошової допомоги та грошової компенсації, строк на звернення до адміністративного суду необмежений, а відтак, строк на звернення до суду позивачем не порушено, з огляду на що, заява ОСОБА_2 б/н від 07.02.2018 про поновлення строку на звернення до адміністративного суду підлягає задоволенню, разом з тим, суд відмовляє у задоволенні клопотання представника Апарату Верховної ради України № 30/6-50(19441) від 30.01.2018 "Про залишення позову без розгляду" з підстав, передбачених п. 8 ч. 1 ст. 240 КАС України.
Керуючись ст.ст. 123, 240, 241-243, 248, 256 КАС України, суд, -
1. Відмовити у задоволенні клопотання № 30/6-50(19441) від 30.01.2018 "Про залишення позову без розгляду" представника Апарату Верховної ради України - ОСОБА_1
2. Заяву б/н від 07.02.2018 "Про поновлення строку звернення до адміністративного суду" ОСОБА_2 - задовольнити.
3. Поновити ОСОБА_2 строк на звернення до адміністративного суду.
Ухвала, відповідно до ч. 1 ст. 256 КАС України, набирає законної сили негайно з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали виготовлено 20.12.2018.
Суддя К.С. Пащенко