ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
м. Київ
26 грудня 2018 року № 761/37625/18
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: судді Келеберди В.І., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві (далі по тексту - відповідач, ГУ ПФУ в місті Києві), в якому просить:
- визнати діяльність ГУ ПФУ в місті Києві протиправною щодо обмеження розміру перерахованої, відповідно до Закону України «Про несення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їх сімей» від 23.12.2015 року № 900, ст. 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби та деяких інших осіб», з урахуванням постанови Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2015 року №988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції», пенсії з 76% до 70% від грошового забезпечення та обмеження її максимального граничного рівня;
- зобов'язати ГУ ПФУ в місті Києві здійснити перерахунок раніше призначеної пенсії в розмірі 76% від грошового забезпечення між розміром виплаченої пенсії та розміром пенсії, яка повинна бути нарахована відповідно до Закону України «Про несення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їх сімей» від 23.12.2015 року № 900, ст. 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби та деяких інших осіб», з урахуванням постанови Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2015 року №988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції», за весь період починаючи з 01.01.2016 року, без урахування строків визначених постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №103 «Про перерахунок пенсії особам, які звільнені з військової служби та деяким іншим категоріям осіб».
- встановити судовий контроль за виконанням рішенням суду шляхом зобов'язання ГУ ПФУ в місті Києві подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що він є пенсіонером органів внутрішніх справ, якому пенсія призначена відповідно до вимог Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09 квітня 1992 року № 2262-ХІІ, та перебуває на обліку в ГУ ПФУ в місті Києві.
11.11.2015 року Кабінетом Міністрів України прийнято постанову №988, якою затверджено грошове забезпечення поліцейських Національної поліції, яке складається з посадового окладу, окладу за спеціальним званням, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер), премій та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
На виконання ухвали Окружного адміністративного суду міста Києва від 26.11.2018 року, пенсійним органом надано належним чином завірену копію пенсійної справи ОСОБА_1.
Дослідивши матеріали вищевказаної пенсійної справи, суд зазначає наступне.
Постановою Шевченківського районного суду міста Києва від 17.11.2017 року у справі № 761/31758/17 за адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії - задоволено.
Судом визнано протиправною бездіяльність ГУ ПФУ в місті Києві щодо не проведення перерахунку ОСОБА_1 пенсії з 01.01.2016 року, відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їх сімей» від 23 грудня 2015 року №900, ст. 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби та деяких інших осіб», з урахуванням постанови Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2015 року «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції» №988.
Зобов'язано ГУ ПФУ в місті Києві провести перерахунок пенсії ОСОБА_1, без обмежень граничного розміру, та виплату різниці між розміром виплаченої ОСОБА_1 пенсії та розміром пенсії, яка повинна бути нарахована відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їх сімей» від 23 грудня 2015 року №900, ст. 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби та деяких інших осіб» з урахуванням постанови Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2015 року №988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції», за весь період, починаючи з 01.01.2016 року.
Зазначена постанова суду набрала законної сили, і як вбачається з копії постанови державного виконавця від 08.06.2018 року про закінчення виконавчого провадження № 55457393, боржником - ГУ ПФУ в місті Києві виконана в повному обсязі.
Між тим, як вбачається з довідки пенсійного органу про перерахунок пенсії позивача (пенсійна справа № НОМЕР_1), пенсія ОСОБА_1 перерахована з 01.05.2018 року в розмірі 70% від грошового забезпечення останнього, тобто 16461,05 грн. (а.с.47 пенсійної справи).
Тобто, відповідачем частково виконано постанову Шевченківського районного суду міста Києва від 17.11.2017 року.
Згідно ч. 2-3 ст. 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Відповідно до ч. 4 ст. 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Отже, даному випадку, підлягають розгляду судом позовні вимоги позивача, які не були підставою розгляду під час постановлення рішення Шевченківським районним судом міста Києва справі №761/31768/17, а саме: перерахунок раніше призначеної та перерахованої пенсії позивача в розмірі 70% від грошового забезпечення, замість 76% від грошового забезпечення, які позивач отримував до вказаного перерахунку та вимоги щодо обмеження розміру перерахованої пенсії.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 листопада 2018 року відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено здійснити її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Постановою Кабінету Міністрів України № 203 від 29.03.2017 утворено Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві, реорганізувавши шляхом злиття Правобережне, Лівобережне, Центральне об'єднані управління Пенсійного фонду України в м. Києві та Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві.
Згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Головне Управління Пенсійного фонду України в м. Києві (код ЄДРПОУ 22869069) припинено.
Таким чином, необхідно здійснити заміну відповідача у справі з Головного Управління Пенсійного фонду України в м. Києві (код ЄДРПОУ 22869069) на Головне Управління Пенсійного фонду України в м. Києві (код ЄДРПОУ 42098368).
Відповідно до ч. ч. 5,6 ст. 162 КАС України відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Суд має встановити такий строк подання відзиву, який дасть змогу відповідачу підготувати його та відповідні докази, а іншим учасникам справи - отримати відзив до початку першого підготовчого засідання у справі.
У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Станом на момент прийняття рішення у справі, відповідач не скористався своїм правом, передбаченим статтею 162 КАС України, та не подав до суду відзив на позовну заяву, а тому суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне.
З матеріалів справи вбачається, що з 2009 року ОСОБА_1 призначено пенсію за вислугу років, у відповідності до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб», у розмірі 76% грошового забезпечення.
ГУ ПФУ в місті Києві, з урахуванням постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 року № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб», яка набрала чинності 24.02.2018 року, позивачу проведено перерахунок пенсії відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їх сімей» № 900 від 23 грудня 2015 року, статті 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», постанови Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2015 року № 988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції», починаючи з 01.01.2016 року, у розмірі 70% грошового забезпечення за посадою поліцейського (прирівняною посадою), а саме: посадовий оклад 4800,00 грн.; оклад за військове звання 2400,00 грн.; процентна надбавка за вислугу років (50%) 3600,00 грн.; надбавка особам, які працюють умовах режимних обмежень (15%) 720,00 грн., премія (104,13%) 11995,78 грн., що разом складає 23515,78 грн. Основний розмір пенсії становить 16 461,05 грн. (23515,78 грн. * 70%). З урахуванням максимального розміру пенсії, пенсія позивача становить - 14307,01 грн.
Позивач, не погоджуючись з таким перерахунком, 17.09.2018 звернувся із заявою № 256 до пенсійного органу.
Листом від 24.09.2018 року № 82173/02 ГУ ПФУ в місті Києві повідомило позивача, що при проведенні перерахунку його пенсії з 01.01.2018 року, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб», розмір пенсії за вислугою років обчислювався виходячи з 70% грошового забезпечення за його посадою.
Вважаючи, свої права порушеними з боку пенсійного органу та з метою їх відновлення, позивач звернувся за захистом до суду.
Надаючи правову оцінку обставинам справи суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Відповідно до частин 1-2 ст. 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їх сімей у зв'язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку. Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону.
Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їхніх сімей» від 23 грудня 2015 року № 900-VIII та статтю 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» після частини 2 доповнено новою частиною такого змісту: «Перерахунок пенсій особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ України (міліції), які мають право на пенсійне забезпечення або одержують пенсію на умовах цього Закону, здійснюється з урахуванням видів грошового забезпечення, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством для поліцейських».
Статтею 51 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» передбачено, що перерахунок пенсій, призначених особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей, провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців.
Перерахунок пенсій, у зв'язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.
Відповідно до абзацу 2 розділу ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про Національну поліцію» за колишніми працівниками міліції, у тому числі пенсіонерами, а також членами їхніх сімей, іншими особами зберігаються пільги, компенсації і гарантії, передбачені цим Законом для колишніх поліцейських, членів їхніх сімей, інших осіб.
Згідно із ст. 102 Закону України «Про Національну поліцію» пенсійне забезпечення поліцейських та виплата одноразової грошової допомоги після звільнення їх зі служби в поліції здійснюються в порядку та на умовах, визначених Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Кабінет Міністрів України постановою від 11 листопада 2015 року № 988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції» (далі по тексту - Постанова № 988) та постановою від 18 листопада 2015 року № 947 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 9 березня 2006 року № 268» встановив розміри грошового забезпечення працівникам поліції за посадовими окладами і спеціальними званнями, що значно перевищують посадові оклади і плату за спеціальні звання колишніх працівників органів внутрішніх справ.
Порядок проведення перерахунку пенсій встановлений постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року № 45 «Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», та внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 р. № 393» (далі по тексту - Порядок № 45), яка набрала чинності 20 лютого 2008 року.
Відповідно до пунктів 1-3 Порядку № 45 перерахунок раніше призначених, відповідно до Закону № 2262-ХІІ, пенсій проводиться у разі прийняття рішення Кабінетом Міністрів України про зміну розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення для відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за Законом, або у зв'язку із введенням для них нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством.
На підставі зазначеного в п. 1 Порядку № 45 рішення Кабінету Міністрів України Міноборони, МВС, Мінінфраструктури, СБУ, Служба зовнішньої розвідки, ДПС, Управління державної охорони, Адміністрація Держспецзв'язку, Адміністрація Держприкордонслужби, ДПтС, ДСНС (далі - державні органи) повідомляють у п'ятиденний строк Пенсійному фонду України про підстави перерахунку пенсій військовослужбовцям.
Пенсійний фонд України повідомляє у п'ятиденний строк з моменту надходження інформації від державних органів своїм головним управлінням в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (далі - головні управління Пенсійного фонду України) про підстави для проведення перерахунку пенсій та про необхідність підготовки списків осіб, пенсії яких підлягають перерахунку (далі - списки).
Головні управління Пенсійного фонду України складають у десятиденний строк з моменту надходження зазначеної інформації списки за формою згідно із додатком 1 та подають їх органам, які уповноважені рішеннями керівників державних органів видавати довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії. На підставі списків уповноважені органи готують для перерахунку пенсії довідки про розмір грошового забезпечення кожної особи, зазначеної в списку, за формою згідно із додатком 2 та у місячний строк подають їх головним управлінням Пенсійного фонду України. Довідки видаються державним органом, з якого особи були звільнені із служби, якщо інше не передбачено цим Порядком.
Відповідно до п. 4 Порядку № 45 перерахунок пенсії здійснюється на момент виникнення такого права і проводиться у строки, передбачені частинами другою і третьою статті 51 Закону Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». Якщо внаслідок перерахунку розмір зменшується, пенсія виплачується в раніше встановленому розмірі.
При цьому, збільшення грошового забезпечення поліцейських, яке за своїми складовими є ідентичним складовим колишніх працівників міліції, але за розміром більшим, є безумовною підставою для перерахунку пенсії позивача як колишнього працівника міліції на підставі постанови Кабінету Міністрів України № 988 від 11.11.2015 року.
За правилами п. 24 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України від 30 січня 2007 року №3-1, про виникнення підстав для проведення перерахунку пенсій згідно зі ст. 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» уповноважені структурні підрозділи зобов'язані у п'ятиденний строк після прийняття відповідного нормативно-правового акта, на підставі якого змінюється хоча б один з видів грошового забезпечення для відповідних категорій осіб, або у зв'язку з уведенням для зазначених категорій військовослужбовців нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, повідомити про це орган, що призначає пенсії, які в свою чергу протягом п'яти робочих днів після надходження такого повідомлення подають до відповідних уповноважених структурних підрозділів списки осіб, яким необхідно провести перерахунок пенсії. Після одержання списків осіб уповноважені структурні підрозділи зазначають у них зміни розмірів грошового забезпечення для перерахунку раніше призначених пенсій і в п'ятиденний строк після надходження передають їх до відповідних органів, що призначають пенсії.
Отже, чинним законодавством України визначено порядок здійснення перерахунку пенсій, відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», якими встановлено чіткий механізм здійснення перерахунку пенсії.
Як вбачається із матеріалів справи, пенсія позивачу була призначена (з квітня 2009 року) у розмірі 76 % його грошового забезпечення, проте ГУ ПФУ в місті Києві, з урахуванням постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 року № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб», ОСОБА_1 проведено перерахунок пенсії, відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їх сімей» № 900 від 23 грудня 2015 року, статті 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», постанови Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2015 року № 988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції», починаючи з 01.01.2016 року, у розмірі 70% грошового забезпечення за посадою поліцейського (прирівняною посадою).
Щодо зменшення розміру пенсії з 76% грошового забезпечення до 70% грошового забезпечення, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 2 ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (в редакції, що діяла на момент призначення пенсії позивачу) максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 90 процентів відповідних сум грошового забезпечення.
Правовими положеннями п. 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» встановлено, що обмеження пенсії максимальним розміром, встановленим цим Законом, не поширюється на пенсіонерів, яким пенсія призначена до набрання чинності цим Законом.
Внесені зміни до ст. 13 Закону № 2262-ХІІ щодо розміру пенсії стосуються порядку призначення пенсії військовослужбовцям у разі реалізації ними права на пенсійне забезпечення, а не перерахунку вже призначеної пенсії.
Так, суд зазначає, що під час перерахунку пенсії пенсійним органом були враховані всі види грошового забезпечення, які отримував позивач під час проходження служби в органах внутрішніх справ та складові яких були прирівняні чинним законодавством до грошового забезпечення діючих поліцейських, визначення яких надано у довідці МВС України № 22/6-70652 від 22.03.2018 року, на підставі якої здійснено перерахунок пенсії та яка міститься в матеріалах пенсійної справи.
Враховуючи вищевикладене, суд зазначає, що при перерахунку пенсії відповідним категоріям військовослужбовців, має застосовуватися норма, що визначає розмір грошового забезпечення у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії. Внесені Законом № 1166- XІІ зміни до ч.2 ст. 13 Закону № 2262-ХІІ щодо встановлення граничного розміру пенсії за вислугу років у розмірі 70% грошового забезпечення стосуються порядку призначення пенсії у разі реалізації права на пенсійне забезпечення, а не перерахунку вже призначеної пенсії. Процедури призначення та перерахунку пенсії різні за змістом і механізмом їх проведення.
Крім того, вирішуючи питання про застосування Закону № 2262-ХІІ у часі, слід виходити із того, що згідно зі статтею 22 Конституції України закріплені нею права і свободи не є вичерпними, гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законодавчих актів не допускається звуження змісту та обсязі існуючих прав і свобод.
Конституційний Суд України неодноразово розглядав питання, пов'язані з реалізацією права на соціальний захист, і сформулював правову позицію, згідно з якою Конституція України виокремлює певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них зокрема, належать громадяни, які відповідно до статті 17 Конституції України перебувають на службі у військових формуваннях та правоохоронних органах держави, забезпечуючи суверенітет і територіальну цілісність України, її економічну та інформаційну безпеку, а саме - у Збройних Силах України, органах Служби безпеки України, міліції, прокуратури, охорони державного кордону України, податкової міліції. Управління державної охорони України, державної пожежної охорони, Державного департаменту України з питань виконання покарань тощо (рішення Конституційного Суду України від 6 липня 1999 року №8-рп/99 у справі щодо права на пільги та від 20 березня 2002 року № 5-рп/2002 у справі щодо пільг, компенсацій і гарантій).
У зазначених рішеннях Конституційний Суд України вказав, що необхідність додаткових гарантій соціальної захищеності цієї категорії громадян які під час проходження служби, так і після її закінчення зумовлена насамперед тим, що служба у Збройних Силах України, інших військових формуваннях та правоохоронних органах держави пов'язана з ризиком для життя і здоров'я, підвищеними вимогами до дисципліни, професійної придатності, фахових, фізичних, вольових та інших якостей.
Це повинно компенсуватися наявністю підвищених гарантій соціальної захищеності, тобто комплексу організаційно - правових економічних заходів, спрямованих на забезпечення добробуту саме цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення.
Виходячи із висловленого у рішеннях Конституційного Суду України розуміння сутності соціальних гарантій не може бути звужено шляхом внесення змін до законодавства.
Аналогічну правову позицію викладено Верховним Судом України в постановах від 10 грудня 2013 року № 21 -420а13 та № 21-348а 13, від 17 грудня 2013 року № 21-445а13, та Верховним Судом в постановах від 03.04.2018 № 175/1665/17 та від 24.04.2018 № 686/12623/17.
Отже, суд дійшов висновку, що пенсійним органом протиправно здійснено перерахунок пенсії позивачу з обмеженням її розміру, з урахуванням основного розміру пенсії 70 % грошового забезпечення, а не 76 % грошового забезпечення.
Щодо набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» №103 та подальшу виплату перерахованої пенсії у встановлені цією постановою троки й відповідно до порядку, суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Станом на час розгляду даної справи відбулися зміни правового регулювання спірних правовідносин шляхом прийняття Постанови Кабінету Міністрів України №103, якою встановлено новий порядок перерахування та виплати пенсій пенсіонерам внутрішніх справ.
При цьому, суд повторно звертає увагу, що у позивача право на перерахунок раніше призначеної йому пенсії виникло з 01 січня 2016 року.
Водночас, відповідно до положень статті 58 Конституції України Закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Пунктом 5 Постанови №103 встановлено, що перерахунок пенсій особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) відповідно до пункту 3 цієї постанови проводиться на підставі довідок про розміри грошового забезпечення, поданих Міністерством внутрішніх справ органам Пенсійного фонду України до набрання чинності цією постановою, або довідок, додатково оформлених та поданих відповідно до Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затверджений Постановою № 45.
Наведене свідчить, що ГУ ПФУ в місті Києві зобов'язано було здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_3 саме з 01.01.2016 року на підставі довідки про розміри грошового забезпечення, поданої МВС України № 22/6-70652 від 19.06.2018, яка була надана до пенсійного органу вже після набрання чинності Постановою №103 від 21 лютого 2018 року.
В свою чергу, перерахунок самої пенсії позивача відбувся 01.05.2018 року, тобто теж після набрання чинності Постановою №103 від 21 лютого 2018 року.
Так, п. 3 Постанови № 103 Кабінетом Міністрів України вирішено перерахувати з 1 січня 2016 року пенсії, призначені згідно із Законом №2262-ХІІ, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) за прирівняною посадою з розміру грошового забезпечення поліцейського, враховуючи відповідні оклади за посадою, спеціальним званням, відсоткову надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, за січень 2016 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2015 року № 988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції». Розмір премії визначається у середніх розмірах, що фактично виплачені за відповідною посадою (посадами) поліцейського за січень 2016 року.
Виплату перерахованих відповідно до абзацу першого цього пункту пенсій (з урахуванням доплат до попереднього розміру пенсій, підвищень, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством (крім підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, що визначені законом) особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) проводити з 1 січня 2018 року.
Сума перерахованих пенсій для виплати за період 01.01.2016 року по 31.12.2017 року обчислюється органами Пенсійного фонду України станом на 01.01.2018 та виплачується після виділення коштів на їх фінансування з державного бюджету в такому порядку:
- з 01.01.2019 по 31.12.2019 - щомісяця окремою сумою у розмірі 50 відсотків різниці між місячним розміром підвищеної пенсії, розрахованої відповідно до абзацу першого цього пункту, та місячним розміром отриманої особою пенсії за період з 01.01.2016 по 31.12.2017;
- з 01.01.2020 - щомісяця окремою сумою у розмірі 100 відсотків різниці між місячним розміром підвищеної пенсії, розрахованої відповідно до абзацу першого цього пункту, та місячним розміром отриманої особою пенсії за період з 01.01.2016 по 31.12.2017та до забезпечення повної виплати розрахованої суми.
Таким чином, абзацом 1 п. 3 Постанови № 103 Кабінетом Міністрів України фактично більш чітко врегульовано питання перерахунку пенсій колишнім працівникам міліції у зв'язку із підвищенням грошового забезпечення поліцейських, яке було предметом розгляду Верховного Суду у зразковій справі № 820/6514/17.
Тобто, Постанова № 103 не позбавляє позивача права на перерахунок пенсії з 01 січня 2016 року, в зв'язку із підвищенням грошового забезпечення поліцейських згідно Постанови № 988 та права на виплату перерахованої пенсії з 01 січня 2018 року, а лише визначає особливий порядок виплати заборгованості, що виникла з 01 січня 2016 року по 31 грудня 2017 року (включно) у зв'язку із таким перерахунком.
На цьому ж наголосив Верховний Суд в ухвалі від 02 травня 2018 року по справі №818/1076/18, зазначивши, що Постанова № 103 не змінює регулювання правовідносин з приводу перерахунку пенсій колишнім працівникам міліції на підставі Закону № 2262-XII та Постанови № 988, а лише визначає порядок виплати перерахованих пенсій.
Оскільки № 103, що визначає порядок виплати перерахованих пенсій, станом на момент розгляду справи в суді є чинною, вона підлягає застосуванню до спірних правовідносин, адже довідка про перерахунок пенсії позивача була подана до пенсійного органу після прийняття Постанови № 103 (березень 2018 року), і, відповідно сам перерахунок пенсії позивача, відбувся же після набрання чинності Постановою № 103 (01.05.2018 року).
За змістом ч.1 ст. 49 Закону України «Про Кабінет Міністрів України» від 27 лютого 2014 року № 794-VII, акти Кабінету Міністрів України (постанови і розпорядження) є обов'язковими для виконання.
Суд зазначає, що Кабінет Міністрів України у Постанові № 103 не відмовився від взятого Державою зобов'язання перерахунку та виплати пенсії відповідним категоріям осіб, не позбавив їх права на отримання перерахованого відповідного розміру пенсії, а лише змінив порядок виплати заборгованості, що виникла у зв'язку із таким перерахунком, відстрочивши та розстрочивши її з 2019 року.
Таким чином, порядок виплати пенсії, встановлений цією постановою Уряду, цілком відповідає вимогам чинного законодавства та положенням ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, виходячи з вищевикладеного.
Отже, позовна вимога про зобов'язання ГУ ПФУ в місті Києві здійснити перерахунок раніше призначеної пенсії в розмірі 76% від грошового забезпечення між розміром виплаченої пенсії та розміром пенсії, яка повинна бути нарахована відповідно до Закону України «Про несення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їх сімей» від 23.12.2015 року № 900, ст. 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби та деяких інших осіб», з урахуванням постанови Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2015 року №988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції», за весь період починаючи з 01.01.2016 року, без урахування строків визначених постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №103 «Про перерахунок пенсії особам, які звільнені з військової служби та деяким іншим категоріям осіб» не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Постановою № 103 визначено обов'язок відповідача проводити виплату перерахованих пенсій, призначених згідно із Законом № 2262-ХІІ, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) з 01.01.2018 року. Сума перерахованих пенсій для виплати за період з 01.01.2016 року по 31.12.2017 року обчислюється органами Пенсійного фонду України станом на 01.01.2018 року та виплачується після виділення коштів на їх фінансування з державного бюджету в порядку визначеному Постановою № 103 з 01.01.2019 року.
Як вбачається з матеріалів справи, постановою державного виконавця від 08.06.2018 року закінчено виконавче провадження № 55457393, у зв'язку з тим, що відповідно до листа ГУ ПФУ в місті Києві від 17.05.2018 року № 3761/07 рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 17.11.2017 року у справі № 761/31758/17 виконано в повному обсязі. За період з 10.02.2016 по 31.01.2018 рік позивачу в лютому 2018 року нараховано кошти в розмірі 159 972,37 грн. З 01.02.2018 року позивачу встановлено новий розмір пенсії в розмірі - 14 307,01 грн.
Тобто, відповідачем проведено перерахунок пенсії позивача за період з 10.02.2016 по 31.01.2018 та виплачено перераховану пенсію. Зазначене не заперечується позивачем.
Отже, фактично, обмеження строків щодо поетапної виплати пенсії, які визначені Постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №103, не відбулося.
В свою чергу, чинним адміністративним законодавством передбачено, що у порядку адміністративного судочинства підлягають захисту лише порушені права. Суд позбавлений можливості задовольняти вимоги на майбутнє, а на даний час права позивача в цій частині не порушені, оскільки заборгованість, що виникла за 1 січня 2016 року - 31 грудня 2017 року, виплачена на момент розгляду справи в суді.
Щодо наступних виплат пенсії позивача, в порядку Постанови № 103, суд доходить висновку про передчасність даних позовних вимог, оскільки право позивача не порушено, а строк виплати перерахованої пенсії відповідно до Постанови №103 ще не настав.
Між тим, пенсійним органом протиправно проведено перерахунок пенсії позивача з урахуванням лише 70% грошового забезпечення, замість законних 76%, та протиправно встановлено обмеження граничного розміру пенсії.
Як вбачається з матеріалів справи, у резолютивній частині постанови Шевченківського районного суду міста Києва від 17.11.2017 року у справі № 761/31758/17, яка набрала законної сили, зобов'язано ГУ ПФУ в місті Києві провести перерахунок пенсії ОСОБА_1, без обмежень граничного розміру, та виплату різниці між розміром виплаченої ОСОБА_1 пенсії та розміром пенсії, яка повинна бути нарахована відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їх сімей» від 23 грудня 2015 року №900, ст. 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби та деяких інших осіб» з урахуванням постанови Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2015 року №988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції», за весь період, починаючи з 01.01.2016 року.
Отже, Постанова № 103 не може бути застосованою до спірних правовідносин, в частині зменшення відсотка грошового забезпечення та обмеження граничного розміру пенсії, оскільки судовим рішенням, яке набрало законної сили, було встановлено індивідуальний засіб відновлення порушеного права позивача.
За таких обставин, суд доходить висновку, що ГУ ПФ в місті Києві, всупереч вимог ст. 129-1 Конституції України, ст. ст. 14, 370 КАС України, рішення суду повністю не виконано, оскільки лише здійснено перерахунок та виплату пенсії, між тим, зі зменшенням відсотка грошового забезпечення та з обмеженням граничного розміру пенсії, що свідчить про невиконання у повному обсязі рішення суду у справі №761/31758/17, яке набрало законної сили.
Таким чином, доводи позивача і надані ним докази, які не були спростовані відповідачем, відповідають вимогам законодавства і підтверджують наявність законних підстав для визнання протиправними дій ГУ ПФУ в місті Києві щодо зменшення розміру перерахованої пенсії позивача з 76% до 70% від його грошового забезпечення та обмеження її максимальним граничним розміром.
За змістом Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи № R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11 березня 1980 року на 316-й нараді, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду - тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.
Повноваження суду при вирішенні справи визначені ст. 245 КАС України. Відповідно до п. 4 ч. 2 цієї норми у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти рішення про зобов'язання відповідача вчинити певні дії.
Проте, такий спосіб захисту може бути застосований лише тоді, коли закон встановлює повноваження суб'єкта публічної влади в імперативній формі, тобто його діяльність чітко визначена законом. У випадку, коли суб'єкт наділений дискреційними повноваженнями, суд може лише вказати норми закону, які відповідач повинен застосувати при вчиненні певної дії, з урахуванням встановлених судом обставин.
Отже, адміністративним законодавством не визначено право адміністративного суду переймати на себе функції та повноваження інших органів державної влади, які реалізуються відповідними суб'єктами владних повноважень в межах закону на власний розсуд (дискреційні повноваження), без необхідності узгодження у будь-якій формі своїх дій з іншими суб'єктами.
При цьому, судом враховується, що спосіб відновлення порушеного права позивача має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верхового Суду України від 16.09.2015 року у справі №21-1465а15 та від 02.02.2016 року у справі №804/14800/14.
Таким чином, суд вважає за необхідне, зобов'язати ГУ ПФУ в місті Києві здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 у розмірі 76 % від відповідних сум грошового забезпечення, з урахуванням вже виплачених сум пенсії, та без обмеження її максимальним граничним розміром.
Аналіз наведених правових положень та обставин справи дає підстави для висновку, що право позивача щодо перерахунку пенсії починаючи з 01.01.2016 року є абсолютним в силу Закону та не може бути обмежено будь-яким строком, а тому підлягає обов'язковому виконанню з боку пенсійного органу, який є суб'єктом владних повноважень.
Щодо вимоги про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч.1 ст. 382 КАС України, суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Таким чином, приписами наведеної статті суду надано право, а не обов'язок зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
За встановлених у даній справі обставин, судом не вбачається підстав для зобов'язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, позивачем надано суду достатні документальні докази, якими підтверджується протиправна бездіяльність ГУ ПФУ в місті Києві щодо не проведення перерахунку пенсії позивачу з 01.01.2016 року та її виплати з урахуванням вимог, встановлених частиною 2 статті 19 Конституції України та частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України.
З урахуванням вищезазначених правових положень, обставин справи, виходячи з меж заявлених позовних вимог та системного аналізу положень законодавства України, суд доходить висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення позову.
Кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження (ст. 13 Конвенції).
Суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави (ч. 1 ст. 6 КАС України).
Верховенство права є найважливішим принципом правової держави. Змістом цього принципу є пріоритет (тобто верховенство) людини, її прав та свобод, які визнаються найвищою соціальною цінністю в Україні. Цей принцип закріплено у ст. 3 Конституції України.
Окрім того, права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави.
Як зазначено в п. 4.1 Рішення Конституційного суду України від 02.11.2004 р. N 15-рп/2004 суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує захист гарантованих Конституцією та законами України прав і свобод людини і громадянина, прав і законних інтересів юридичних осіб, інтересів суспільства і держави.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях визначив окремі ознаки принципу верховенства права у розбудові національних систем правосуддя та здійсненні судочинства, яких мають дотримуватись держави - члени Ради Європи, що підписали Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.
Суд бере до уваги правову позицію, яка висвітлена в п. 9 мотивувальної частини рішення Конституційного суду України від 30.01.2003 р. N 3-рп/2003, а саме: «Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах. Загальною декларацією прав людини 1948 року передбачено, що кожна людина має право на ефективне поновлення в правах компетентними національними судами у випадках порушення її основних прав, наданих їй конституцією або законом (стаття 8). Право на ефективний засіб захисту закріплено також у Міжнародному пакті про громадянські та політичні права (стаття 2) і в Конвенції про захист прав людини та основних свобод (стаття 13)».
В даному випадку, сторонами судові витрати не понесемо.
Беручи до уваги вищевикладене, виходячи з предмету адміністративного позову та встановлених обставин під час розгляду справи, суд знаходить підстави для його часткового задоволення.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 2, 5 - 11, 19, 72-77, 90, 139, 241-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 (03179, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_2) до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві (04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 16, код ЄДРПОУ 42098368) визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1, відповідно до Закону України «Про несення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їх сімей» від 23.12.2015 року № 900, ст. 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби та деяких інших осіб», з урахуванням постанови Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2015 року №988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції», у розмірі 76 % від відповідних сум грошового забезпечення, з урахуванням вже виплачених сум пенсії, та без обмеження її максимальним граничним розміром, починаючи з 01 січня 2016 року.
Відмовити в решті позовних вимог.
Рішення суду набирає законної сили в строки і порядок, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути ти оскаржено за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295 - 297 КАС України з урахуванням п.п. 15.5 п. 15 Розділу VII "Перехідні положення" КАС України, в редакції Закону № 2147-VIII.
Суддя В.І. Келеберда