ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
про закриття провадження у справі
18 грудня 2018 року м. Київ№ 826/14962/18
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: судді Мазур А.С., при секретарі судового засідання Павленко Ю.В., розглянувши у підготовчому засіданні питання про закриття провадження в адміністративній справі:
за позовом ОСОБА_1
до третя особа Державного реєстратора Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради Каско Оксани Валеріївни Дніпровська міська рада
про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії
за участю представників сторін:
від позивача - ОСОБА_3
від відповідача - не з'явився
від третьої особи - Гуртовий В. Ю.,
До Окружного адміністративного суду міста Києва звернувся ОСОБА_1 із позовом до Державного реєстратора Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради Каско Оксани Валеріївни, в якому просить суд: визнати протиправними та скасування рішення державного реєстратора Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради Каско Оксани Валеріївни від 28.07.2017р. індексні номери :36369685, 36369000, 36368462, 36368215, 36367841, 36371831, 36371588, якими скасовано державну реєстрацію права власності ОСОБА_1 на об'єкти нерухомого майна - реєстраційні номери НОМЕР_1, НОМЕР_2, НОМЕР_3, НОМЕР_4, НОМЕР_5, НОМЕР_6, НОМЕР_7, а саме: квартир за номером 5, 7, 8, 9, 10, 21, 22, що розташовані за адресою: м.Дніпро, вул.Князя Володимира Великого, буд.15К; зобов'язати державного реєстратора Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради Каско Оксану Валеріївну привести у попередній стан данні у Державному реєстрі прав на нерухоме майно, а саме: відновити записи про право власності НОМЕР_8, НОМЕР_9, НОМЕР_10, НОМЕР_11, НОМЕР_12, НОМЕР_13, НОМЕР_14 на об'єкти нерухомого майна - квартир за номером АДРЕСА_1 (реєстраційні номери об'єктів нерухомого майна НОМЕР_1, НОМЕР_2, НОМЕР_3, НОМЕР_4, НОМЕР_5, НОМЕР_6, НОМЕР_7).
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 18.09.2018 відкрито провадження у справі та призначено до розгляду у підготовчому засіданні.
25.10.2018 через відділ документального обігу, контролю та забезпечення розгляду звернень громадян (канцелярія) від Дніпровської міської ради надійшла заява про закриття провадження у справі.
Заява обґрунтована тим, що згідно даних Єдиного державного реєстру судових
рішень, ухвалою Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 23.06.2016 відкрито цивільне провадження у справі №202/3999/16-ц за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_5 про визнання права власності на незавершене будівництво (квартири нежитлові приміщення), заочним рішенням від 04.07.2016 позовні вимоги ОСОБА_1 про визнання права власності на нерухоме майно задоволено повністю, в тому числі й щодо квартир АДРЕСА_1, постановою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 05.07.2018 у справі №202/3999/16-ц скасовано ухвалу Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 23.06.2016 про відкриття провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_5 про визнання права власності та передано до Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська.. Отже, з огляду на викладене, третя особа вважає, що в даних правовідносинах наявний невирішений спір щодо права власності, що свідчить про приватно-правовий характер спору, а відтак про непідсудність справи адміністративному судочинству.
Представник позивача проти вказаного клопотання заперечив та зазначив, що ним оскаржується не право власності, а суто реєстраційні дії державного реєстратора, що свідчить про публічно-правовий характер даних правовідносин.
Заслухавши пояснення учасників справи, розглянувши вказане клопотання, суд приходить до висновку, що воно підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Згідно зі ст. 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, посадових та службових осіб.
Відповідно до ч. 2 ст. 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.
Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Європейський суд з прав людини у пункті 24 свого рішення від 20 липня 2006 року в справі «Сокуренко і Стригун проти України» зазначив, що фраза «встановлений законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Термін «судом, встановленим законом» у пункті 1 статті 6 згаданої Конвенції передбачає «усю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів».
Відповідно приписів до ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Приписами п. 7 ч. 1 ст. 4 Кодексу адміністративного судочинства України установлено, що суб'єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 19 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно - правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), відповідно, прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій.
Слід зазначити, що публічно - правовий спір має особливий суб'єктний склад. Участь суб'єкта владних повноважень є обов'язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Однак сама по собі участь у спорі суб'єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір із публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції. Необхідно з'ясовувати, у зв'язку з чим виник спір та за захистом яких прав особа звернулася до суду.
Якщо порушення своїх прав особа убачає в наслідках, які спричинені рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень, які вона вважає неправомірними, і ці наслідки призвели до виникнення, зміни чи припинення цивільних правовідносин, мають майновий характер або пов'язаний з реалізацією її майнових або особистих немайнових інтересів, то визнання незаконними (протиправними) таких рішень є способом захисту цивільних прав та інтересів.
Така ж правова позиція викладена Верховим Судом у постановах по справі №807/719/15 від 29.08.2018 та по справі №815/6945/16 від 27.06.2018.
Так, відповідно до положень ч. 1 ст. 19 Цивільного процесуального кодексу України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
У справі, що розглядається, оскаржуються реєстраційні дії, стосовно яких існує спір про право цивільне, у межах якого можуть бути розв'язані й питання, пов'язані з реєстрацією права власності на будівлю, а тому цей спір не пов'язаний із захистом прав, свобод чи інтересів позивача у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, що виключає його розгляд у порядку адміністративного судочинства.
Аналогічна правова позиція, викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду по справі №396/2550/17 від 14.03.2018.
Частиною 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Крім того, ч. 6 ст.13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" також закріплено, що висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.
З урахуванням правових висновків Верховного Суду, а також встановлених судом обставин, суд приходить до висновку про відсутність публічно-правового спору у спірних правовідносинах, а відтак, розгляд приватноправових вимог позивача повинен здійснюватися у порядку цивільного судочинства.
Отже, зважаючи на предметну юрисдикцію та характер спірних правовідносин, суд приходить до висновку про необхідність закриття провадження у даній справі.
Відповідно до п.1 ч.1 ст. 238 Кодексу адміністративного судочинства України суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
Згідно ч. 2 ст. 238 Кодексу адміністративного судочинства України про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу.
Керуючись ст. 238, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
Заяву Дніпровської міської ради про закриття провадження в адміністративній справі - задовольнити.
Провадження у справі №826/14962/18 за позовом ОСОБА_1 до Державного реєстратора Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради Каско Оксани Валеріївни, третя особа Дніпровська міська рада про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії - закрити.
Ухвала набирає законної сили в порядку та в строки, передбачені ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України. Ухвала може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції порядку та в строки, передбачені ст.ст. 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя А.С. Мазур