ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
про залишення позовної заяви без руху
26 грудня 2018 року м. Київ № 520/9631/18
Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Келеберда В.І., ознайомившись ыз позовною заявою та доданими до неї матеріалами
ОСОБА_1
доМіністерства юстиції України Правління Пенсійного фонду України Комісії з питань підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах або вислугу років Київського об'єднаного управління Пенсійного фонду України міста Харкова
провизнання протиправними рішень та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Міністерства юстиції України, Правління Пенсійного фонду України, Комісії з питань підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах або вислугу років та Київського об'єднаного управління Пенсійного фонду України міста Харкова про визнання протиправними рішень та зобов'язання вчинити певні дії.
Ознайомившись з позовною заявою та доданими матеріалами, судом встановлено наявність підстав для залишення позовної заяви без руху, виходячи з наступного.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 07.11.2018 дану позовну заяву передано за підсудністю до Окружного адміністративного суду міста Києва.
Частиною третьою статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Позивачем до позовної заяви додано квитанції № 17 та № 27 від 01.11.2018 року та 02.11.2018 року про сплату судового збору в розмірі 704,80 грн. за звернення до Харківського окружного адміністративного суду.
Враховуючи непідсудність справи Харківському окружному адміністративному суду та з огляду на відсутність доказів зарахування позивачем сплачених коштів на спеціальний бюджетний рахунок, позивачу необхідно сплатити судовий збір в розмірі 704,80 грн. на рахунок Окружного адміністративного суду міста Києва.
При цьому, повернення помилково зарахованого судового збору здійснюється відповідно до абзацу 2 пункту 5 розділу І Порядку повернення коштів, помилково або надміру зарахований до державного та місцевих бюджетів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2013 № 787.
Зазначена правова позиція ґрунтується на висновках Верховного Суду, викладених в постанові від 24.09.2018 у справі № 805/168/18-а.
Вказані недоліки позовної заяви можуть бути усунуті позивачем шляхом подання оригіналу квитанції про сплату судового збору в розмірі 704,80 грн. на рахунок Окружного адміністративного суду міста Києва.
Крім того, відповідно до п.1 ч.1 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи, зокрема, подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність.
Суд звертає увагу на те, що в матеріалах, доданих до позовної заяви відсутня копія паспорту позивача як документа, що підтверджують наявність у ОСОБА_1 процесуальної правосуб'єктності.
Згідно з ч. 1 ст. 43 КАС України здатність мати процесуальні права та обов'язки в адміністративному судочинстві (адміністративна процесуальна правоздатність) визнається за громадянами України, іноземцями, особами без громадянства, органами державної влади, іншими державними органами, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами, підприємствами, установами, організаціями (юридичними особами).
Адміністративна процесуальна правоздатність - абстрактна умова володіння всіма процесуальними правами і обов'язками, яка передбачає можливість конкретної особи стати суб'єктом конкретних процесуальних правовідносин, стати персоніфікованим носієм прав і обов'язків, передбачених законом для даного суб'єкта і даних правовідносин. Тому особою, що бере участь у справі, може бути лише особа, яка володіє процесуальною правоздатністю.
Для особистої участі в адміністративній справі недостатньо володіти лише правоздатністю, необхідна ще й адміністративна процесуальна дієздатність, тобто здатність особисто здійснювати процесуальні права та виконувати свої обов'язки в суді.
Відповідно до ч. 2 ст. 43 КАС України здатність особисто здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов'язки, у тому числі доручати ведення справи представникові (адміністративна процесуальна дієздатність), належить фізичним особам, які досягли повноліття і не визнані судом недієздатними, а також фізичним особам до досягнення цього віку у спорах з приводу публічно-правових відносин, у яких вони відповідно до законодавства можуть самостійно брати участь.
Таким чином, змістом адміністративної процесуальної дієздатності є здатність особисто здійснювати процесуальну діяльність, яка породжує відповідні юридичні наслідки. Вона визнається за фізичними особами, які досягли повноліття.
Положеннями статті 34 Цивільного кодексу України, серед іншого, передбачено, що особа вважається повнолітньою, якщо вона досягнула вісімнадцяти років.
Відповідно до ч. 1 ст. 21 Закону України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус» від 20.11.2012 року № 5492-VІ (далі-Закон № 5492) паспорт громадянина України є документом, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України на території України.
Пунктом 6 ч. 7 ст. 21 Закону №5492 встановлено, що до паспорта громадянина України вноситься така інформація як дата народження.
Згідно з п.1.2 Порядку оформлення і видачі паспорта громадянина України, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України 13.04.2012 року №320 паспорт громадянина України (далі - паспорт) видається територіальними підрозділами Державної міграційної служби України (далі - територіальні підрозділи) за місцем проживання кожному громадянинові України після досягнення 16-річного віку, а надалі в разі необхідності обмінюється, видається замість утраченого, викраденого або зіпсованого.
Вказані недоліки позовної заяви можуть бути усунуті позивачем шляхом подання до суду належним чином засвідчених копій сторінок паспорта громадянина України - ОСОБА_1.
Відповідно до частини четвертої статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України, позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
За змістом частини другої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідчені копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.
Згідно з пунктом 5.27 Національного стандарту України «Державна уніфікована система документації. Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлювання документів» (ДСТУ 4163-2003), затвердженого наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 07.04.2003 року №55, копія документа засвідчується відміткою, що складається зі слів «Згідно з оригіналом», назвою посади, особистим підписом особи, яка засвідчує копію, її ініціалами та прізвищем, датою засвідчення копії.
Дослідивши зміст позовної заяви та додані до неї документи суд встановив, що позивачем всупереч вимог частини другої статті 94, частини четвертої статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України до позовної заяви додані незавірені у встановленому порядку копії документів, що виключає можливість використання їх як доказів у справі.
Вказані недоліки позовної заяви можуть бути усунуті позивачем шляхом подання до суду належним чином засвідчених копій документів, доданих до позовної заяви, відповідно до кількості учасників справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 160 КАС України, у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.
Згідно зі п. 4 ч. 5 вказаної статті КАС України, в позовній заяві зазначаються: зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.
Під змістом позовних вимог розуміються запропоновані позивачем способи судового захисту свого права, свободи чи інтересу, які повинні формулюватися максимально чітко і зрозуміло. Обставинами, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, є конкретні юридичні факти з настанням яких суб'єкти публічного права вступають між собою у спірні правовідносини. Позовні вимоги і обставини в їх обґрунтування мають викладатися лаконічно, чітко, зрозуміло, з використанням прийнятої юридичної термінології. Обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, складають підставу позову. Підстава позову перебуває у нерозривному логічному взаємозв'язку із змістом позовних вимог (з предметом позову). Виклад обставин підстав позову необхідний для визначення тотожності позову та визначення предмета доказування в спорі між сторонами.
Частиною 1 статті 5 КАС України встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом:
1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;
2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;
3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій;
4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії;
5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень;
6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1 - 4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
Разом з тим, відповідно до ч. 1 ст. 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема:
1) спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
При цьому, суд вважає за необхідне зазначити, що поняття «дії» передбачає певні активні вчинки, а «бездіяльність» - пасивну поведінку суб'єкта владних повноважень, невчинення будь-яких дій ані правомірних, ані протиправних.
У контексті наведеного суд наголошує, що позовна заява повинна містити максимально чітко і зрозуміло сформовані позовні вимоги.
Натомість прохальна частина позову ОСОБА_1 не містить чіткого визначення способу судового захисту.
Вказані недоліки позовної заяви можуть бути усунуті позивачем шляхом чіткого визначення позовних вимог відповідно до вимог КАС України.
Відповідно до частини першої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Враховуючи вищевикладене та відповідно до частини першої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, позовна заява підлягає залишенню без руху із встановленням позивачу строку для усунення вищевказаних недоліків в межах десяти днів з дня отримання копії цієї ухвали.
Керуючись статтею 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
1. Позовну заяву ОСОБА_1 залишити без руху.
2. Позивачу усунути зазначені в ухвалі суду недоліки протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
3. Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху надіслати особі, яка її подала, не пізніше наступного дня після її постановлення.
4. Попередити позивача, що у разі, якщо недоліки позовної заяви не будуть усунуті у строк, встановлений судом, позовну заяву буде повернуто позивачу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню в апеляційному порядку окремо від рішення суду не підлягає. Заперечення на ухвалу включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя В.І. Келеберда