Справа № 560/3940/18
іменем України
03 січня 2019 рокум. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Лабань Г.В. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області в якому просить:
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області, оформлену листом від 26.07.2018 за №М-8588/0-5630/0/95-18 щодо ненадання ОСОБА_1 дозволу на розробку проекту із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 2.0 га для ведення особистого селянського господарства, розташованої за межами населених пунктів на території Ліщанської сільської ради Ізяславського району Хмельницької області.
- зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у Хмельницькій області повторно належним чином розглянути звернення ОСОБА_1 від 03.07.2018 про надання дозволу на розробку проекту із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 2.0 га для ведення особистого селянського господарства, розташованої за межами населених пунктів на території Ліщанської сільської ради Ізяславського району Хмельницької області, з метою подальшої передачі у власність та прийняти обгрунтоване рішення в межах та спосіб, встановлених законом України, з урахуванням встановлених судом обставин в даній адміністративній справі.
- понесені судові витрати покласти на відповідача.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що звертався до відповідача з заявою від 03.07.2018 про надання дозволу на розробку проекту із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 2.0 га для ведення особистого селянського господарства, розташованої за межами населених пунктів на території Ліщанської сільської ради Ізяславського району Хмельницької області. До вказаної заяви додав весь необхідний пакет документів передбачений чинним законодавством.
Позивач стверджує, що листом Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області від 26.07.2018 №М-8588/0-5630/0/95-18 його повідомлено про відмову в задоволенні вказаної заяви, яку позивач вважає незаконною та безпідставною.
Ухвалою суду від 26.11.2018 відкрите провадження по справі в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, у якому відповідач просить в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі. Зазначає, що за результатами звернення позивача складено відповідь від 26.07.2018 №М-8588/0-5630/0/95-18, у якій зазначено, що земельна ділянка, яку бажає отримати позивач не входить до переліку земельних ділянок, оприлюднених на офіційному веб-сайті Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області, які можуть бути передані у власність громадянам, в межах норм безоплатної приватизації у ІІІ кварталі 2018 на території Хмельницької області, а тому відповідно до ч.7 ст.118 Земельного кодексу України, їх місце розташування не відповідає вимогам нормативно-правових актів.
Суд, дослідивши належним чином зібрані докази по справі, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи на яких ґрунтуються вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду і вирішення спору по суті, приходить до висновків, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково з наступних підстав.
03.07.2018 ОСОБА_1 звертався до Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області з заявою про надання дозволу на розробку проекту із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 2.0 га для ведення особистого селянського господарства, розташованої за межами населених пунктів на території Ліщанської сільської ради Ізяславського району Хмельницької області.
Листом від 26.07.2018 за №М-8588/0-5630/0/95-18 Головне управління Держгеокадастру у Хмельницькій області повідомило ОСОБА_1 про відмову в задоволенні заяви. У зазначеному листі вказано, що земельна ділянка, яку бажає отримати позивач, не входить до переліку земельних ділянок, оприлюднених на офіційному веб-сайті Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області, які можуть бути передані у власність громадянам, в межах норм безоплатної приватизації у ІІІ кварталі 2018 на території Хмельницької області, а тому відповідно до ч.7 ст.118 Земельного кодексу України, їх місце розташування не відповідає вимогам нормативно-правових актів. Крім того в вказаному листі зазначеноно, що з метою забезпечення відкритості рівного доступу до інформації та рівності прав усіх суб'єктів земельних відносин, в. т.ч. учасників антитерористичної операції та сімей загиблих учасників антитерористичної операції, наказом №190 від 20.09.2017 затверджено перелік земельних ділянок, які можуть бути передані у власність громадянам, в межах норм безоплатної приватизації у ІІІ кварталі 2018 року на території Хмельницької області, який опубліковано на офіційному веб-сайті Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області.
Вищевказаним листом позивачеві також запропоновано постійно ознайомлюватись з інформацією щодо земельних ділянок які пропонується передавати в межах норм безоплатної приватизації у власність на офіційному веб-сайті Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області.
Позивач, вважаючи що листом відповідача порушені його права та законні інтереси, звернувся з позовом до суду за захистом своїх прав.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає та враховує наступне.
Частиною 2 ст.19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст.14 Конституції України, земля визнана основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.
Відповідно до ст.22 ЗК України, землями сільськогосподарського призначення визнаються землі, надані для виробництва сільськогосподарської продукції, здійснення сільськогосподарської науково-дослідної та навчальної діяльності, розміщення відповідної виробничої інфраструктури, у тому числі інфраструктури оптових ринків сільськогосподарської продукції, або призначені для цих цілей.
До земель сільськогосподарського призначення належать: сільськогосподарські угіддя (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги); несільськогосподарські угіддя (господарські шляхи і прогони, полезахисні лісові смуги та інші захисні насадження, крім тих, що віднесені до земель лісогосподарського призначення, землі під господарськими будівлями і дворами, землі під інфраструктурою оптових ринків сільськогосподарської продукції, землі тимчасової консервації тощо). Землі сільськогосподарського призначення передаються у власність та надаються у користування громадянам - для ведення особистого селянського господарства, садівництва, городництва, сінокосіння та випасання худоби, ведення товарного сільськогосподарського виробництва, фермерського господарства.
Згідно з п."а" ч.3 ст.22 ЗК України землі сільськогосподарського призначення передаються у власність та надаються у користування громадянам - для ведення особистого селянського господарства, садівництва, городництва, сінокосіння та випасання худоби, ведення товарного сільськогосподарського виробництва, фермерського господарства.
Пунктом "в" ч.3 ст.116 ЗК України встановлено, що безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.
Частинами 1-3 ст. 116 ЗК України встановлено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених вказаним Кодексом, або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.
Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі: а) приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян; б) одержання земельних ділянок внаслідок приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; в) одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених вказаним Кодексом.
Пунктом "б" ч.1 ст.121 ЗК України визначено, що громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства із земель державної або комунальної власності в розмірі не більше 2,00 га.
За змістом ч.6 ст.118 ЗК України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 вказаного Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 вказаного Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені зазначеною статтею.
Частиною 7 ст. 118 ЗК України встановлено, що відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 вказаного Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку. Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється за замовленням громадян суб'єктами господарювання, що є виконавцями робіт із землеустрою згідно із законом, у строки, що обумовлюються угодою сторін.
Згідно з ч.9 ст. 118 ЗК України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу у двотижневий строк з дня отримання погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (а в разі необхідності здійснення обов'язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом - після отримання позитивного висновку такої експертизи) приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.
Положенням про Головне управління Держгеокадастру в області, затвердженим наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 29.09.2016 №333, чітко визначені порядок і форма прийняття відповідних рішень.
Згідно з п. 8 цього ж Положення Головне управління у межах своїх повноважень видає накази організаційно-розпорядчого характеру.
Разом з тим, за результатами розгляду клопотання позивачу, всупереч наведеним нормам, направлено лише лист без прийняття будь-якого рішення.
Оскільки протиправна бездіяльність відповідача полягає у неприйнятті ним жодного з тих рішень, які передбачені у ч.9 ст.118 ЗК України, у визначений законом строк, належним способом захисту прав позивача є зобов'язання Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області прийняти відповідне рішення, тобто рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність, або про відмову у його затвердженні.
З урахуванням з'ясованих обставин, досліджених матеріалів справи суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.
У зв'язку з задоволенням позовних вимог позивача, з врахуванням положень ст.139 КАС України, на користь позивача необхідно стягнути 704,80 грн. судового збору, за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області.
Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії задовольнити.
Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області, оформлену листом від 26.07.2018 за №М-8588/0-5630/0/95-18 щодо ненадання ОСОБА_1 дозволу на розробку проекту із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 2.0 га для ведення особистого селянського господарства, розташованої за межами населених пунктів на території Ліщанської сільської ради Ізяславського району Хмельницької області.
Зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у Хмельницькій області повторно належним чином розглянути звернення ОСОБА_1 від 03.07.2018 про надання дозволу на розробку проекту із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 2.0 га для ведення особистого селянського господарства, розташованої за межами населених пунктів на території Ліщанської сільської ради Ізяславського району Хмельницької області, з метою подальшої передачі у власність, та прийняти одне з рішень, передбачених ст.118 Земельного кодексу України.
Стягнути на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 704,80 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складене 03 січня 2019 року
Позивач:ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, 29000 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1)
Відповідач:Головне управління Держгеокадастру у Хмельницькій області (вул. Інститутська, 4/1, м.Хмельницький, Хмельницька область, 29000 , код ЄДРПОУ - 39767479)
Головуючий суддя Г.В. Лабань