29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98
"27" грудня 2018 р. Справа № 924/899/18
м. Хмельницький
Господарський суд Хмельницької області у складі судді Крамара С.І., за участю секретаря судового засідання Мельницької Н.О., розглянувши матеріали справи
за позовом Приватного підприємства «Виробничо-комерційна фірма «АКМА", м. Дніпро
до Державного підприємства «Красилівський агрегатний завод», м. Красилів Хмельницької області
про стягнення 130 009,63 грн., з яких: 122 704,80 грн. - основного боргу, 6 501,23 грн. - пені, 803,60 грн. - інфляційних втрат
Представники сторін:
від позивача: ОСОБА_1, за довіреністю №б/н від26.06.2018 року, в режимі відеоконференції;
від відповідача: ОСОБА_2, за довіреністю №72-18/965 від 12.10.2018 р.;
ОСОБА_3, за довіреністю № 72-18/1510 від 22.11.2018р.
Позивач звернувся до господарського суду з позовною заявою про стягнення з відповідача 130 009,63 грн., з яких: 122 704,80 грн. - основного боргу, 6 501,23 грн. - пені, 803,60 грн. - інфляційних втрат.
В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що 19 вересня 2016 року між сторонами укладено договір купівлі-продажу №26, відповідно до умов якого ПП «ВКФ «АКМА» поставило та передало у власність ДП «Красилівський агрегатний завод» токарно-фрезерний оброблюючий центр з числовим програмним керуванням, з віссю (Y), моделі L150Y, виробництва компанії Hyundai-WIA, країна виробник Республіка Корея, з ЧПК FANUC32i-A, виробництва компанії FANUC, країна виробник Японія, 2016 року випуску (далі по тексту Обладнання).
28 квітня 2017 року на виконання умов договору продавцем виконано пуско-налагоджувальні роботи поставленого Обладнання, що підтверджується підписаним актом прийому-передачі пуско-налагоджувальних робіт (момент визначення відповідності якості товару).
На поставлене Обладнання договором визначено загальну гарантію якості терміном 24 місяці та гарантію якості на окремі складові: шпиндельні підшипники, кульково-винтові передачі, напрямні - протягом 36 місяців після підписання сторонами акту виконання пуско-налагоджувальних робіт.
Згідно умов договору загальна гарантія обмежується тільки ремонтом або заміною пошкоджених частин Обладнання за рахунок продавця та не поширюється на деталі, які піддались неправильному використанню.
В подальшому, як зазначає позивач, для перевірки коректності роботи, а також усунення збоїв у роботі Обладнання, на вимогу ДП «Красилівський агрегатний завод», представники ПП «ВКФ «АКМА» здійснювали неодноразові виїзди на територію державного підприємства.
Зокрема, такі виїзди здійснювались представниками позивача 20 червня 2017 року, 30 серпня 2017 року, 17 травня 2018 року, 27 липня 2018 року та 02 серпня 2018 року.
Зі змісту позовної заяви слідує, що відповідачем у справі грубо ігнорувались рекомендації з правильної експлуатації Обладнання, внаслідок чого верстат не функціонував належним чином.
При цьому, перед відрядженням представників для вирішення несправностей із Обладнанням, позивач вказує на те, що направляв листи в адресу відповідача, в яких зазначав про вартість роботи працівників підприємства в разі здійснення не гарантійного ремонту Обладнання.
Зокрема, такі листи направлялись 09.06.2017 року за №190, 27.07.2017 року за № 292, 14.06.2018 року за №239, 13.06.2018 року за №233, 15.08.2018 року за № 396. В листах зазначалось про те, що година роботи одного фахівця ПП «ВКФ «АКМА» становить 650 грн., в разі встановлення випадку не гарантійного ремонту верстату.
Так, під час виїзду 20 червня 2017 року представниками позивача було встановлено, що збої в роботі Обладнання виникли не з причин неналежної його роботи, що підпадає під гарантійне обслуговування, а від некваліфікованого поводження з ним, а саме верстат не обладнано необхідним інструментом.
За результатами проведених налагоджувальних робіт Обладнання відповідачу направлено рахунок-фактуру № СФ-0000186 від 27.07.2017 року на суму 10 894,80 грн., оплату якого відповідач на даний час у встановленому порядку не здійснив.
В подальшому, 30 серпня 2018 року під час чергового обслуговування поставленого верстату фахівцями позивача було встановлено, що причиною некоректної роботи Обладнання є його використання на максимальній кількості обертів протягом трьох годин, що призвело до збоїв у роботі та появи помилок.
Позивач стверджує, що вказані недоліки у роботі не відносяться до гарантійних, а тому в адресу відповідача направлено рахунок-фактуру № СФ-0000222 від 01.09.2018 року на суму 10 560,00 грн., оплату якого відповідач на даний час у встановленому порядку не здійснив.
17 травня 2018 року для проведення чергового технічного обслуговування верстату та налагоджування його роботи, на вимогу державного підприємства, позивачем було відряджено своїх працівників.
За результатами обстеження верстату встановлено, що збої в його роботі виникли внаслідок недостатньої кількості змащувально-охолоджувальної рідини, що не підпадає під гарантійне обслуговування.
На підставі проведеного обслуговування Обладнання в адресу відповідача направлено рахунок-фактуру №СФ-0000112 від 17.05.2018 року на суму 7 275,00 грн., оплату якого відповідач на даний час у встановленому порядку не здійснив.
Аналогічні виїзди фахівців позивача здійснювались на вимогу відповідача для визначення причин некоректної роботи Обладнання 27 липня 2018 року та 02 серпня 2018 року.
За результатами вказаних виїздів було встановлено, що причиною некоректної роботи Обладнання було ігнорування відповідачем умов експлуатації верстата.
Представниками позивача здійснено поточний ремонт та налагоджувальні роботи, за результатами чого в адресу відповідача направлено рахунки-фактури № СФ-0000171 від 30.07.2018 року на суму 73 780,00 грн. та № СФ-0000173 від 02.08.2018 року на суму 20 195,00 грн., оплату яких відповідач на даний час у встановленому порядку не здійснив.
Позивачем у позовній заяві здійснено розрахунок розміру пені та інфляційних втрат на суму заборгованості внаслідок неналежного виконання зобов'язання з боку відповідача. Позивач просить суд стягнути із відповідача 130 009,63 грн., з яких: 122 704,80 грн. - основного боргу, 6 501,23 грн. - пені, 803,60 грн. - інфляційних втрат.
В судовому засіданні позивач вказував на те, що відносини, які виникли між позивачем та відповідачем у справі, є господарськими зобов'язаннями з приводу виконання умов усного договору підряду, укладеного між суб'єктами господарювання шляхом направлення ПП «ВКФ «АКМА» пропозиції (оферти) та її прийняття (акцепту) ДП «Красилівський агрегатний завод» за мовчазної згоди.
На думку позивача вказані обставини підтверджуються фактом допуску фахівців ПП «ВКФ «АКМА» на територію підприємства та подальшим підписанням сторонами актів виконаних робіт з технічного обслуговування та ремонту поставленого Обладнання.
Позивач вважає, що під час вирішення даного спору не повинні застосовуватись положення договору купівлі-продажу №26 від 19 вересня 2016 року, оскільки зазначені ремонтні роботи проводились не в порядку гарантійного обслуговування. На підтвердження вказаних обставин позивач посилається на звіти технічного обстеження Обладнання, які щоразу складались фахівцями ПП ВКФ «АКМА».
Позивач стверджує, що обов'язок доведення обставин, що під час виїздів були проведенні роботи, які підпадають під гарантійні зобов'язання покладаються на відповідача у справі.
Представник позивача в судовому засіданні в режимі відеоконференції позовні вимоги підтримав і просив їх задовольнити в повному обсязі за викладених в позовній заяві та на підставі наданих пояснень обставин.
Відповідач в судовому засіданні проти позову заперечив, направив в адресу суду відзив, в якому просить в задоволенні позову відмовити.
В обґрунтування своєї позиції у справі зазначив, що дійсно підприємством здійснювались виклики представників позивача. Однак вказані виклики здійснювались виключно для проведення гарантійного обслуговування.
Крім цього, в додаткових поясненнях, направлених на адресу суду, вказує на те, що відповідно до умов договору №26 від 19.09.2016 року відповідач взяв на себе зобов'язання щодо проведення гарантійного ремонту відвантаженого Обладнання.
У договорі чітко визначено порядок фіксування не гарантійних випадків ремонту Обладнання, а саме виключно за висновком незалежної експертної комісії (до складу якої мають входити представники покупця та продавця). Вказаний порядок жодного разу позивачем дотриманий не був. Між ДП «Красилівський агрегатний завод» та ПП «ВКФ «АКМА» жодного разу не укладались договори на проведення не гарантійного ремонту, а тому, відповідно, і жодних господарських зобов'язань з оплати наданих послуг у відповідача перед позивачем не виникало.
Під час судового розгляду представник відповідача звертав увагу суду на ті обставини, що в наданих позивачем документах, на підтвердження відрядження працівників ПП «ВКФ «АКМА» в м. Красилів, зазначається мета поїздки, а саме гарантійне обслуговування Обладнання згідно договору №26 від 19.09.2016 року.
Крім цього, зазначив, що згідно відомостей, які містяться в проїзних документах відряджуваних є неспівпадіння щодо дат від'їзду з підприємства та датами підписаних актів, а розрахунок кількості годин, які витрачали фахівці продавця на обслуговування та ремонт поставленого Обладнання, здійснювався самостійно ПП «ВКФ «АКМА» і немає жодного підтвердження та розрахунку затрат саме такої кількості часу.
Ухвалою судді господарського суду Хмельницької області від 08 жовтня 2018 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження, судове засідання призначено на 06 листопада 2018 року.
17 жовтня 2018 року відповідач подав до суду заперечення щодо розгляду справи в порядку спрощеного провадження та просив суд розглядати справу за правилами загального позовного провадження.
26 жовтня 2018 року відповідачем подано відзив на позовну заяву.
Ухвалою господарського суду Хмельницької області від 07 листопада 2018 року здійснено перехід до розгляду справи в загальному позовному провадженні.
11 грудня 2018 року ухвалою господарського суду Хмельницької області закрито підготовче засідання та призначено справу до розгляду по суті.
Судом встановлено, що 19 вересня 2016 року між Державним підприємством «Красилівський агрегатний завод» та Приватним підприємством «Виробничо-комерційна фірма «АКМА» укладено договір купівлі продажу (т.1, а.с. 26-31).
Відповідно до п. 1.1 вказаного договору Продавець зобов'язується поставити і передати у власність Покупця Товар - токарно-фрезерний оброблюючий центр з числовим програмним керуванням, з віссю (Y), моделі L150Y, виробництва компанії Hyundai-WIA, країна виробник Республіка Корея, з ЧПК FANUC32i-A, виробництва компанії FANUC, країна виробник Японія, 2016 року випуску.
Відповідно до п. 4.6 Договору підтвердженням прийняття Товару є підписання сторонами акту приймання-передачі пуско-налагоджувальних робіт.
Згідно з п. 5.1 Договору Обладнання, яке поставляється Продавцем, має загальну гарантію якості протягом 24 місяців і гарантію якості на всі шпиндельні підшипники, кульково-винтові передачі, направляючі протягом 36 місяців після підписання сторонами акту виконаних пуско-налагоджувальних робіт.
Загальна гарантія обмежується тільки ремонтом чи заміною пошкоджених частин верстата за рахунок Продавця і не поширюється на Обладнання чи деталі, які за висновком незалежної експертної комісії (до складу якої повинні входити як представники Покупця так і представники Продавця) піддалися неправильному, необережному використанню, випадковому пошкодженню або некоректному застосуванню представниками Покупця у відповідності з російськомовними версіями «Інструкції з програмування та експлуатації».
28 квітня 2017 року між сторонами підписано акт приймання-передачі пуско-налагоджувальних робіт Обладнання, відповідно до положень якого поставлений верстат відповідає технічній специфікації до договору та комплекту поставки, в тому числі і пакету технічної документації. Обладнання здане по повному переліку тестів заводу-виробника, пройшло випробування під навантаженням протягом 24 годин. Роботи виконані якісно та в термін, сторони претензій одна до одної не мають (т. 1, а.с. 36).
Внаслідок виникнення збоїв у роботі поставленого Обладнання ДП «Красилівський агрегатний завод» листами від 28.08.2017 року за №72-16/1222, від 16.11.2017 року за №72-16/1491, від 03.04.2018 року за № 72-16/345, від 11.05.2018 року за №78-06/463, від 21.02.2018 року за № 72-16/175, від 11.06.2018 року за №78-06/591, від 19.07.2018 року за №78-06/695, від 06.08.2018 року за № 78-06/751 зверталось до позивача - ПП «ВКФ «АКМА» щодо проведення гарантійного обслуговування поставленого Обладнання (т.1, а.с. 203-211).
Судом також встановлено, що ПП «ВКФ «АКМА» своїми листами від 09.06.2017 року за №190, від 27.07.2017 року за № 292, від 14.06.2018 року за №239, від 13.06.2018 року за №233, від 15.08.2018 року за № 396 повідомляло ДП «Красилівський агрегатний завод» про те, що якщо у разі виїзду працівників підприємства буде з'ясовано, що причина виникнення помилок не є гарантійним випадком, то вартість робіт буде сплачуватись ДП «Красилівський агрегатний завод» з розрахунку 650 грн./год. за роботу одного фахівця, без ПДВ, без урахування вартості проїзду і проживання.
На підставі наказу №93-ВД від 20 червня 2017 року було відряджено працівників ПП «ВКФ «АКМА» в м. Красилів для виконання гарантійних зобов'язань на ДП «Красилівський агрегатний завод» відповідно до умов договору №26 від 19.09.2016 року (т.1, а.с. 57).
Метою відрядження фахівців ПП «ВКФ «АКМА» 15 травня 2018 року на ДП «Красилівський агрегатний завод» відповідно до наказу №43-ВД від 15 травня 2018 року було виконання гарантійного обслуговування токарно-револьверного верстату (т.1, а.с. 101).
З досліджених письмових доказів судом також встановлено, які недоліки були виявлені у роботі поставленого Обладнання на підставі поданих позивачем документів, а саме: додатку до акту від 23.06.2017 року про виявленні недоліки поставленого обладнання (т.1, а.с. 43-46), звіту за результатами проведення технічного обстеження до акту від 23.06.2017 року (т.1, а.с. 47-48), звіту за результатами проведення робіт до акту від 17.05.2018 року (т.1, а.с. 95-100), звіту за результатами проведення робіт до акту від 02.08.2018 року (т.1, а.с. 127-135).
Вказані документи щодо виявлених недоліків Обладнання складені представниками виключно продавця, без залучення представників від ДП «Красилівський агрегатний завод».
Судом також в судовому засіданні встановлено, що за результатами виїздів фахівців ПП «ВКФ «АКМА» сторонами підписувались акти приймання виконаних робіт.
Зокрема, відповідно до змісту акту виконаних робіт від 23 червня 2017 року слідує, що представники ПП «ВКФ «АКМА» виконали обслуговування Обладнання згідно договору №26 від 19.09.2016 року. Роботи виконані якісно та в строк, сторони претензій одна до іншої не мають (т.1, а.с. 51).
Відповідно до змісту акту виконаних робіт від 01 вересня 2017 року слідує, що представниками ПП «ВКФ «АКМА» було проведено гарантійне обслуговування верстату. В подальшому, до вказаного акту були долучені письмові заперечення щодо не гарантійного випадку ремонтних робіт (т.1, а.с. 82-85).
Згідно акту виконаних робіт від 17 травня 2018 року представниками ПП «ВКФ «АКМА» проведені роботи по діагностиці та технічному обслуговуванню верстату. Сторони претензій одна до одної щодо виконання робіт не мають (т.1, а.с. 94).
Згідно актів виконаних робіт від 27 липня 2018 року та від 02 серпня 2018 року було проведено ряд робіт по ремонту та обслуговуванню Обладнання (т.1, а.с. 113-115).Сторони претензій одна до одної не мають.
Таким чином, суд приходить до висновку про те, що зміст спірних правовідносин між ПП «ВКФ «АКМА» та ДП «Красилівський агрегатний завод» з приводу ремонту та обслуговування Обладнання, поставленого відповідно до договору купівлі-продажу №26 від 19 вересня 2016 року, становлять правовідносини, що випливають із договору підряду, що підтверджував і позивач в судових засіданнях.
Відповідно до ст. 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Відповідно до ч. 1 ст. 174 ГК України господарські зобов'язання можуть виникати із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Позивач стверджує про те, що між ПП «ВКФ «АКМА» та ДП «Красилівський агрегатний завод» виникли господарські зобов'язання внаслідок проведення позивачем обслуговування та ремонту поставленого Обладнання, які не є гарантійним ремонтом. Позивач також вказує на те, що він свої зобов'язання виконав в повному обсязі та надав на підтвердження акти виконаних робіт, підписані сторонами за 23 червня 2017 року, 01 вересня 2017 року, 17 травня 2018 року, 27 липня та 02 серпня 2018 року.
Відповідно до ч. 4 ст. 179 ГК України при укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству.
Згідно ст. 180 ГК України зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства.
Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов.
Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.
При укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.
Відповідно до ст. 638 ЦК України договір є укладеним якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Згідно ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.
Статтею 843 ЦК України визначено, що у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення.
В ході судового розгляду справи позивач належними та допустимими доказами не довів наявність господарських договірних відносин підряду з приводу ремонту та обслуговування поставленого Обладнання між ПП «ВКФ «АКМА» та ДП «Красилівський агрегатний завод», зокрема, щодо погодження сторонами істотних умов договору, а саме ціни договору, виду виконуваних робіт, строків їх виконання, наявності вільного волевиявлення ДП «Красилівський агрегатний завод» на укладання вказаного договору підряду та проведення ремонтних робіт саме представниками ПП «ВКФ «АКМА».
Надані до суду позивачем письмові докази, а саме листи від 09.06.2017 року за №190, від 27.07.2017 року за № 292, від 14.06.2018 року за №239, від 13.06.2018 року за №233, від 15.08.2018 року за № 396, якими позивач повідомляв ДП «Красилівський агрегатний завод» про вартість послуг з не гарантійного ремонту, не свідчать про наявність між сторонами договірних відносин.
Комплексний аналіз письмових доказів у сукупності із положеннями п. 5.1 договору купівлі-продажу №26 від 19 вересня 2016 року свідчить про недотримання позивачем договірних зобов'язань щодо порядку встановлення та фіксації випадків не гарантійного ремонту поставленого Обладнання.
Зокрема, в кожному випадку виявлення не гарантійних дефектів у роботі поставленого токарно-фрезерного обладнання, вказані обставини повинні фіксуватись висновком незалежної експертної комісії, до складу якої входять представники як покупця, так і продавця.
Загальна гарантія, згідно п. 5.1 Договору, не поширюється лише на Обладнання чи деталі, які за висновком незалежної експертної комісії (до якої повинні входити як представники Покупця, так і представники Продавця) піддались неправильному, необережному використанню, випадковому пошкодженню чи недопустимому поводженню представниками Покупця у відповідності з російськомовними версіями «Керівництва з програмування та експлуатації».
Матеріали справи не містять доказів створення таких незалежних експертних комісій, а також проведення таких експертиз.
Суд не бере до уваги посилання позивача, як на підставу своїх вимог, на те, що ПП «ВКФ «АКМА» направляла в адресу ДП «Красилівський агрегатний завод» оферту щодо вартості підрядних робіт з ремонту поставленого Обладнання, яка була акцептована за мовчазної згоди ДП «Красилівський агрегатний завод».
Вказані обставини спростовуються дослідженими в судовому засіданні письмовими доказами. Зокрема, судом встановлено, що ДП «Красилівський агрегатний завод» після виявлення недоліків в роботі поставленого Обладнання неодноразово зверталась в адресу продавця ПП «ВКФ «АКМА» з вимогою про проведення виключно гарантійного ремонту верстата і згоди на проведення не гарантійного ремонту жодного разу не надавало.
В свою чергу, на вимогу ДП «Красилівський агрегатний завод», ПП «ВКФ «АКМА» відряджало своїх фахівців на державне підприємство. Як правило, у наказах, які долучені до матеріалів господарської справи позивачем, метою відрядження зазначалось саме проведення гарантійного обслуговування поставленого Обладнання.
Хоча в листах ПП «ВКФ «АКМА» зазначало про вартість робіт з ремонту Обладнання в разі встановлення не гарантійних випадків ремонту, однак суд приходить до висновку про те, що вказані листи-повідомлення не можуть вважатись офертою з боку позивача та не могли бути акцептовані за мовчазної згоди відповідачем у справі, оскільки вони були умовними (лише у випадку встановлення після огляду верстату факту не гарантійного ремонту) та не містять вільного волевиявлення іншої сторони на укладення договору на запропонованих умовах.
Суд також не бере до уваги те, що допуск на територію ДП «Красилівський агрегатний завод» фахівців ПП «ВКФ «АКМА» свідчить про фактичне погодження на проведення підрядних робіт останніми, оскільки фахівці вказаного суб'єкта господарювання здійснювали гарантійне обслуговування Обладнання згідно договору купівлі-продажу №26 від 19 вересня 2016 року і могли вільно пересуватись територією заводу.
Суд при прийнятті рішення враховує ту обставину, що відповідач дізнавався про те, що роботи з обслуговування та ремонту поставленого Обладнання не підпадають під гарантійні зобов'язання, а також щодо їх вартості, виключно після того, коли Обладнання вже було відремонтоване, на підставі виставлених рахунків позивачем, що, як правило, не співпадало з датою підписання актів виконаних робіт.
Суд також вважає обґрунтованими доводи відповідача в частині неналежного фіксування тривалості проведення ремонтних робіт фахівцями позивача, оскільки відповідач не вів такого обліку та не погоджував його із ПП «ВКФ «АКМА» вважаючи, що вказані роботи проводяться в межах діючої гарантії.
Суд вважає недопустимим доказом у справі - розрахунок тривалості ремонтних робіт фахівцями позивача, оскільки останній здійснений безпосередньо ПП «ВКФ «АКМА» без погодження з іншою стороною, а тому не може бути достовірним при вирішенні справи по суті.
Таким чином, за результатами розгляду справи судом встановлено відсутність погодження сторонами істотних умов договору підряду (ціни, виду робіт, строків) під час виконання ремонтних робіт Обладнання, а тому у ДП «Красилівський агрегатний завод» не виникли господарські зобов'язання з приводу оплати наданих послуг перед ПП «ВКФ «АКМА», будь-які права позивача ПП «ВКФ «АКМА» відповідачем ДП «Красилівський агрегатний завод» порушені не були, за захистом яких мало місце звернення до суду.
Суд враховує те, що актами виконаних робіт, які були підписані сторонами після їх фактичного проведення за результатами кожного виїзду фахівців ПП «ВКФ «АКМА» на територію підприємства в м. Красилів, не встановлено ціну вказаних робіт, а самі акти містять посилання на те, що сторони не мають претензій одна до одної.
Суд при оцінці доказів у їх сукупності вважає, що доводи відповідача стосовно відсутності волевиявлення в останнього на укладання договору підряду, відсутності погодження істотних його умов сторонами, в тому числі щодо обсягу робіт, ціни, строків їх виконання є обґрунтованими та свідчать про відсутність договірних відносин на проведення підрядних робіт із позивачем.
Інші доводи позивача стосовно відсутності у ДП «Красилівський агрегатний завод» освічених фахівців, які пройшли підготовку та навчання з питань поводження із поставленим Обладнанням, допуск до роботи з верстатом працівників, посади яких не відповідають Довіднику кваліфікаційних характеристик професій працівників, що затверджено Міністерством промислової політики України від 20 грудня 2001 року №236, а також не відповідають вимогам Інструкції з охорони праці та техніки безпеки на підприємствах суд не бере до уваги та не враховує при прийнятті рішення, оскільки вказані обставини не стосуються предмету спору та жодним чином не підтверджують обставин наявності між сторонами укладеного договору підряду на ремонт поставленого Обладнання.
Відповідно до ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами або іншими учасниками справи.
Таким чином, позивач належними та допустимими доказами не довів наявність господарських правовідносин між ПП «ВКФ «АКМА» та ДП «Крапсилівський агрегатний завод» з приводу проведення підрядних робіт по ремонту поставленого Обладнання згідно договору №26 від 19 вересня 2016 року.
Отож, суд приходить до висновку, що у позові щодо стягнення з ДП «Красилівський агрегатний завод» на користь Приватного підприємства «Виробничо-комерційна фірма «АКМА» 130 009,63 грн. слід відмовити.
Судові витрати у справі складаються з судового збору, сплаченого позивачем за подання позовної заяви до суду в сумі 1950,15 грн.
Оскільки в задоволенні позову відмовлено, відповідно до ч. 4 ст. 129 ГПК України, понесені позивачем судові витрати у разі відмови в позові покладаються на позивача.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 2, 4, 74, 86, 129, 233, 238, 240, 241 ГПК України, ст. ст. 173, 174179, 180 ГК України, ст.ст. 626, 628, 632, 638, 837, 843 ЦК України, суд
У задоволенні позову Приватного підприємства «Виробничо-комерційна фірма «АКМА» до Державного підприємства «Красилівський агрегатний завод» про стягнення 130 009,63 грн., з яких: 122 704,80 грн. - основного боргу, 6 501,23 грн. - пені, 803,60 грн. - інфляційних втрат відмовити.
Відповідно до ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Згідно з ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Порядок подання апеляційної скарги визначений ст. 257 та пп. 17.5 п.17 Розділу ХІ "Перехідні положення" ГПК України.
Повний текст складено 02 січня 2019р.
Суддя С.І. Крамар
Віддрук. 3 прим. (надіслати всім рекомендованим з повідомленням):
1 - до справи,
2 - позивачу (49033, м. Дніпро, пр. Богдана Хмельницького, 139-К; 49066, м.Дніпро, а/с 3829);
3 - відповідачу (31000, Хмельницька область, м. Красилів, вул. Щаслива,1);