Справа № 909/447/17
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
20.12.2018 м. Івано-Франківськ
Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Шкіндер П. А., секретар судового засідання Кучма І. І., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали скарги фізичної особи-підприємця Олексюка Сергія Леонідовича про визнання неправомірними дій Головного державного виконавця Івано-Франківського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області Кузика Івана Івановича щодо закінчення виконавчого провадження по наказу господарського суду Івано-Франківської області від 25.10.2017 №693 про стягнення з ФОП Камінського В.Р. суми боргу у розмірі 4310406,96 грн та 64656,10 грн судового збору;
визнання незаконною та скасування постанови про закінчення виконавчого провадження від 05.10.2018 ВП № 55133790 та зобов"язання відновити виконавче провадження по справі
за позовом: Фізичної особи-підприємця Олексюка Сергія Леонідовича, АДРЕСА_1
до відповідача: Фізичної особи-підприємця Камінського Володимира Романовича, АДРЕСА_2,76018
про стягнення суми боргу у розмірі 4310406,96 грн. та в рахунок часткового погашення боргу на підставі іпотечного договору від 05.10.2016 звернення стягнення на іпотечне майно - квартиру АДРЕСА_2 шляхом проведення прилюдних торгів у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України "Про виконавче провадження"
представники сторін не з"явилися
рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 20.07.2017 задоволено позов фізичної особи-підприємця Олексюка Сергія Леонідовича до фізичної особи-підприємця Камінського Володимира Романовича про стягнення суми боргу у розмірі 4310406,96 грн.
Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 09.10.2017, апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця Камінського Володимира Романовича залишено без задоволення, а рішення господарського суду Івано-Франківської області від 20.07.2017 залишено без змін. 25.10.2017 на виконання рішення господарського суду Івано-Франківської області від 20.07.2017 та постанови ЛАГС від 09.10.2017 видано накази №692, 693.
26.11.2018 фізична особа-підприємець Олексюк С.Л. звернувся до господарського суду Івано-Франківської області зі скаргою (вх.№18006/18 від 26.11.1018) про визнання неправомірними дій Головного державного виконавця Івано-Франківського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області Кузика Івана Івановича щодо закінчення виконавчого провадження по наказу господарського суду Івано-Франківської області від 25.10.2017 №693 про стягнення з ФОП Камінського В.Р. суми боргу у розмірі 4310406,96 грн та 64656,10 грн судового збору; визнання незаконною та скасування постанови про закінчення виконавчого провадження від 05.10.2018 ВП № 55133790 та зобов"язання відновити виконавче провадження по справі.
Ухвалою суду від 27.11.2018 скаргу фізичної особи-підприємця Олексюка С.Л. (вх.№18006/18 від 26.11.1018) про визнання неправомірними дій Головного державного виконавця Івано-Франківського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області Кузика Івана Івановича щодо закінчення виконавчого провадження по наказу господарського суду Івано-Франківської області від 25.10.2017 №693 про стягнення з ФОП Камінського В.Р. суми боргу у розмірі 4310406,96грн та 64656,10грн судового збору; визнання незаконною та скасування постанови про закінчення виконавчого провадження від 05.10.2018 ВП № 55133790 та зобов"язання відновити виконавче провадження по справі - залишено без руху. Встановлено скаржнику строк для усунення недоліків скарги протягом 5 днів з дня вручення ухвали суду. Після усунення недоліків ухвалою суду від 04.12.2018 призначено скаргу до розгляду в судовому засіданні на 13.12.18., ухвалою від 13.12.2018 розгляд скарги відкладено на 20.12.2018.
Згідно положень статті 343 Господарського процесуального кодексу України скарга розглядається у десятиденний строк у судовому засіданні за участю стягувача, боржника і державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби чи приватного виконавця, рішення, дія чи бездіяльність яких оскаржуються.
Неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.
Переглянувши справу за наявними у ній та додатково поданими доказами суд дійшов висновку, що скарга підлягає до задоволення з огляду на наступне.
Відповідно до статті 1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
За умовами статті 129-1 Конституції України держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Згідно статті 18 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов'язаний зокрема здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом та надавати сторонам виконавчого провадження, їхнім представникам та прокурору як учаснику виконавчого провадження можливість ознайомитися з матеріалами виконавчого провадження.
У частині 8 статті 48 Закону України "Про виконавче провадження" вказується, що виконавець проводить перевірку майнового стану боржника у 10-денний строк з дня відкриття виконавчого провадження. У подальшому така перевірка проводиться виконавцем не рідше ніж один раз на два тижні - щодо виявлення рахунків боржника, не рідше ніж один раз на три місяці - щодо виявлення нерухомого та рухомого майна боржника та його майнових прав, отримання інформації про доходи боржника.
Відповідно до ст. 326 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Шмалько проти України" від 20.07.2004 зазначено, що для цілей ст. 6 Конвенції виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як невід'ємна частина "судового розгляду". У рішенні від 17.05.2005 по справі "Чіжов проти України" (заява № 6962/02) Європейський суд з прав людини зазначив, що позитивним обов'язком держави є організація системи виконання рішень таким чином, щоб переконатися, що неналежне зволікання відсутнє та що система ефективна і законодавчо, і практично, а нездатність державних органів ужити необхідних заходів для виконання рішення позбавляє гарантії § 1 ст. 6 Конвенції.
Згідно статті 74 Закону України "Про виконавче провадження" рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.
У відповідності до ст. 339 ГПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.
За приписами пункту 1.2. Інформаційного листа Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування окремих норм чинного законодавства у вирішенні спорів та внесення змін і доповнень до деяких інформаційних листів" від 13.02.2002 р. N 01-8/155, за результатами розгляду скарги на бездіяльність органів Державної виконавчої служби господарським судом виноситься ухвала, якою він зобов'язує відповідний орган здійснити певні виконавчі дії, якщо останній ухиляється від їх виконання без достатніх підстав. Згідно пункту 9.13. Постанови Пленуму ВГСУ "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" від 17 жовтня 2012 року N 9, за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, або визнає дії чи бездіяльність органу Державної виконавчої служби незаконними, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов'язує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє.
Закон України «Про виконавче провадження» спеціальний закон, який регулює виконання рішень судів, інших органів (посадових осіб).
Частиною першою статті 6 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.
Порядок та умови виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначає Закон України «Про виконавче провадження».
У відповідності до статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» (далі - Закон) виконавче провадження, як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у цьому Законі, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які здійснюються на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, виданими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).
Повноваження та спосіб виконання повноважень посадової особи органу ДВС встановлюються Законом України "Про виконавче провадження" (в редакції на момент прийняття рішення органом ДВС).
Як вбачається з матеріалів справи, на виконанні у Івано-Франківського МВДВС ГТУЮ в Івано-Франківській області перебувало виконавче провадження № 55133790 про стягнення з ФОП Камінського В. Р. на користь ФОП Олексюка С. Л. суми боргу у розмірі 4310406,96 грн. та 64656,10 грн. сплаченого судового збору, на підставі наказу №693, виданого Господарським судом Івано-Франківської області 25.10.2017.
В ході проведення виконавчих дій державним виконавцем вчинено наступні дії:
10.11.2017 року державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження;
10.11.2017 року державним виконавцем винесено постанову про звернення стягнення на майно боржника;
02.01.2018 року державним виконавцем винесено постанову про звернення стягнення на кошти боржника;
11.04.2018 року державним виконавцем проведено опис майна боржника, а саме- квартиру двокімнатну загальною площею 54,2 кв. м., житлова площа 35,9 кв. м. розташовану за адресою вул. Горбачевського,9/25 м. Івано-Франківськ.
23.04.2018 року державним виконавцем винесено постанову про призначення експерта.
Відповідно до акту електронних торгів арештованого майна по лоту 339686 реалізовано заставне майно боржника, а саме квартира двокімнатна №25, будинок 9 по вул. Горбачевського в м. Івано-Франківську, сума реалізованого майна 418 780 гривень.
05.10.2018 року державним виконавцем винесено постанову про закінчення виконавчого провадження керуючись п. 15 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження», а саме \якщо коштів, що надійшли від реалізації заставленого майна (за виконавчим документом про звернення стягнення на заставлене., майно), недостатньо для задоволення вимог стягувача - заставодержателя, а також якщо майно, яке є предметом іпотеки, передано іпотекодержателю або придбано ним відповідно до вимог Закону України "Про іпотеку" за виконавчим документом про звернення стягнення на майно, яке є предметом іпотеки.
Відповідно до ч.1 ст.13 Закону під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.
За ч.2 ст.36 Закону розшук боржника - юридичної особи, майна боржника організовує виконавець шляхом подання запитів до відповідних органів, установ або проведення перевірки інформації про майно чи доходи боржника, що міститься в базах даних і реєстрах, та перевірки майнового стану боржника за місцем проживання (перебування) або його місцезнаходженням.
Відповідно до ст.48 Закону звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації. Про звернення стягнення на майно боржника виконавець виносить постанову. Виконавець проводить перевірку майнового стану боржника у 10-денний строк з дня відкриття виконавчого провадження. У подальшому така перевірка проводиться виконавцем не рідше ніж один раз на два тижні - щодо виявлення рахунків боржника, не рідше ніж один раз на три місяці - щодо виявлення нерухомого та рухомого майна боржника та його майнових прав, отримання інформації про доходи боржника.
Згідно ч.ч.1, 2 ст.18 Закону виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець, зобов'язаний, зокрема здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.
За ч.3 ст.18 Закону виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право, зокрема: з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від державних органів, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, посадових осіб, сторін та інших учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, в тому числі конфіденційну; накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку; накладати арешт на кошти та інші цінності боржника; здійснювати реєстрацію обтяжень майна в процесі та у зв'язку з виконавчим провадженням; звертатися до суду з поданням про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника - фізичної або іншої особи, в якої перебуває майно боржника чи майно та кошти, що належать боржникові від інших осіб; викликати фізичних осіб, посадових осіб з приводу виконавчих документів, що перебувають у виконавчому провадженні. У разі якщо боржник без поважних причин не з'явився за викликом виконавця, виконавець має право звернутися до суду щодо застосування до нього приводу; накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом; у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду, який видав виконавчий документ, за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов'язань за рішенням; отримувати від банківських та інших фінансових установ інформацію про наявність рахунків та/або стан рахунків боржника, рух коштів та операції за рахунками боржника, а також інформацію про договори боржника про зберігання цінностей або надання боржнику в майновий найм (оренду) індивідуального банківського сейфа, що охороняється банком.
Здійснивши аналіз зазначених вище норм, суд приходить до висновку, що вищеперелічені права не є абсолютним правом виконавця, а є його обов"язком, оскільки, з урахуванням вимог ч.1 ст.18 Закону, державний виконавець саме зобов"язаний вживати передбачених Законом заходів щодо примусового виконання рішень. Державний виконавець, для реального, своєчасного та ефективного виконання рішення суду, зобов"язаний вживати всі можливі заходи.
Як визначено п. 15 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження», а саме якщо коштів, що надійшли від реалізації заставленого майна (за виконавчим документом про звернення стягнення на заставлене., майно), недостатньо для задоволення вимог стягувача - заставодержателя, а також якщо майно, яке є предметом іпотеки, передано іпотекодержателю або придбано ним відповідно до вимог Закону України "Про іпотеку" за виконавчим документом про звернення стягнення на майно, яке є предметом іпотеки.
Виконавче провадження № ВП 55133790 здійснювалось на підставі виконавчого документу про стягнення суми заборгованості.
Внаслідок виконавчих дій зі звернення стягнення на майно боржника на рахунок стягувача надійшли кошти у сумі 361491,82. грн., майно боржника було реалізовано згідно акту електронних торгів, іпотекодержателю майно не передавалось та не було ним придбано відповідно до вимог Закону України "Про іпотеку" за виконавчим документом про звернення стягнення на майно, яке є предметом іпотеки.
Отже, враховуючи, що виконавче провадження здійснювалось на підстави наказу про примусове виконання рішення (постанови), а саме стягнення заборгованості, суд приходить до висновку про задоволення скарги стягувача.
Як вбачається з матеріалів справи, доказів щодо здійснення державним виконавцем перевірки майнового стану боржника шляхом надсилання запитів щодо перевірки майнового стану боржника та виявлення рахунків боржника суду не надано.
У відповідності до ст. 343 Господарського процесуального кодексу України, за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу.
У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).
На підставі статей 234, 339-343 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Визнати неправомірними дії Головного державного виконавця Івано-Франківського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області Кузика Івана Івановича щодо закінчення виконавчого провадження по наказу господарського суду Івано-Франківської області від 25.10.2017 року про стягнення з ФОП Камінського В.Р. на користь ФОП Олексюка С.Л. суми боргу у розмірі 4310406,96 грн. та 64656,10 грн сплаченого судового збору.
2. Визнати незаконною постанову винесену Головним державним виконавцем Івано-Франківського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області Кузиком Іваном Івановичем 05.10.2018р. про закінчення виконавчого провадження по наказу господарського суду Івано-Франківської області від 25.10.2017 року про стягнення з ФОП Камінського В.Р. на користь ФОП Олексюка С.Л. суми боргу у розмірі 4310406,96 грн. та 64656,10 грн сплаченого судового збору.
З. Зобов'язати державного виконавця Івано-Франківського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області відновити виконавче провадження № 55133790 і провести усі необхідні виконавчі дії, прийнявши на виконання наказ суду від 25.10.2017, виданий на підставі постанови Львівського апеляційного господарського суду від 09.10.2017 та рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 20.07.2017 у справі № 909/447/17 про стягнення з з фізичної особи-підприємця Камінського Володимира Романовича (АДРЕСА_2, ідентифікаційний код НОМЕР_2) на користь фізичної особи-підприємця Олексюка Сергія Леонідовича (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1 , п/р НОМЕР_3 в КБ "Приватбанк, МФО 305299) суму боргу у розмірі 4310406,96 грн. та 64656,10 грн. сплаченого судового збору.
Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі "Судова влада України", за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі: http://court.gov.ua/fair/sud5010/ Веб-адреса Єдиного державного реєстру судових рішень: http://reyestr.court.gov.ua/ Веб-адреса Господарського суду Івано-Франківської області: http://if.arbitr.gov.ua/sud5010/ e-mail суду: inbox@if.arbitr.gov.ua. Інформація за тел.: (0342) 55-94-88
Звернути увагу, що учасники справи можуть отримувати процесуальні документи в електронному вигляді. Для цього необхідно зареєструватись в системі, розміщеній на офіційному веб-порталі "Судова влада України" (https://e-court.mail.gov.ua/?_task=login&_action=plugin.registration_rules) та подати до суду заявку для отримання процесуальних документів в електронному вигляді.
СУДДЯ ШКІНДЕР П.А.