вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49600
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
про задоволення скарги
29.12.2018м. ДніпроСправа № 904/5723/15
За скаргою №176-00/1409 від 13.11.2018р. Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" на дії Департаменту ДВС Міністерства юстиції України
У справі
за позовом Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України", 03150, м. Київ, вул. Горького, 127, в особі Філії АТ "Укрексімбанк" у м. Донецьку, 83015, м. Донецьк, пр. Миру, 8а; вул. Горького, 127, м. Київ, 03150
до відповідача-1 Товариства з обмеженою відповідальністю "Амстор", 49038, м.Дніпропетровськ, вул. Ленінградська, б. 27
відповідача-2 Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний Будинок "Амстор", 49038, м. Дніпропетровськ, вул. Ленінградська, б. 27
відповідача-3 Товариства з обмеженою відповідальністю "Амстор-М", 49038, м. Дніпропетровськ, вул. Ленінградська, б. 27
відповідача-4 Товариства з обмеженою відповідальністю "Капітель-Інжиніринг", 49038, м. Дніпропетровськ, вул. Ленінградська, б. 27
про стягнення 9 369 317,98 доларів США та 45 490 122,68 грн.
Суддя Панна С.П.
За участю секретаря судового засідання Кравченко Р.В.
Представники:
від заявника: ОСОБА_1 -довіреність №010-00/9 від.02.01.2018р.
від відповідача-1: не з'явився
від відповідача-2: не з'явився
від відповідача-3: не з'явився
від відповідача-4: не з'явився
від ВДВС: ОСОБА_2 - дов. №06-65/5756 від 01.10.2018р.
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 04.05.2016р. позов задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю Торгівельний будинок Амстор як з солідарного з Товариством з обмеженою відповідальністю АМСТОР боржника на користь Публічного акціонерного товариства Державний експортно-імпортний банк України в особі Філії Акціонерного товариства Укрексімбанк у м. Донецьку заборгованість за кредитним договором № 5107К6 від 05 квітня 2007 року в сумі 10 148 237,13 доларів США та 12 433 804,27 гривень, з яких: прострочена заборгованість за основним боргом 8 358 000,00 доларів США; прострочена заборгованість за процентами 1 790 237,13 доларів США; прострочена заборгованість з комісії за управління 12 433 804,27 грн.; та 24 360, 00 грн. судового збору. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю Капітель - Інжиніринг як з солідарного з Товариством з обмеженою відповідальністю АМСТОР боржника на користь Публічного акціонерного товариства Державний експортно-імпортний банк України заборгованість за кредитним договором №5107К6 від 05 квітня 2007 року в сумі 10 148 237,13 доларів США та 12 433 804,27 гривень, з яких: прострочена заборгованість за основним боргом 8 358 000,00 доларів США; прострочена заборгованість за процентами 1 790 237,13 доларів США; прострочена заборгованість з комісії за управління 12 433 804,27 грн. та 24 360,00 грн. судового збору. В решті позову відмовлено.
30.11.2016р. на виконання рішення видані відповідні накази.
19.11.2018р. до суду від позивача надійшла скарга № 176-00/1409 від 13.11.2018р. на дії Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, в якій скаржник просить:
- визнати незаконними дії головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України в рамках виконавчого провадження №55995560 щодо повернення АТ «Укрексімбанк» наказу господарського суду Дніпропетровської області від 30.11.2016 у справі №904/5723/15;
- скасувати постанову від 26.10.2018 про повернення виконавчого документа стягувачу, винесену в рамках виконавчого провадження №55995560;
- зобов'язати Департамент державної виконавчої служби Міністерства юстиції України відновити виконавче провадження з примусового виконання наказу господарського суду Дніпропетровської області від 30.11.2016 у справі № 904/5723/15.
Скарга обґрунтована тим, що згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна за боржником зареєстроване право власності на об'єкт нерухомого майна: нежитлова будівля суспільно-торговельного центру літ. А-2, загальною площею 13419,8 кв.м., яка розташована за адресою Донецька обл. м. Макіївка, вул. 250-річчя Донбасу, буд. 76, тому державним виконавцем не надано доказів щодо вчинення всіх дій, направлених на неупереджене та своєчасне виконання наказу, що є порушенням вимог статей 18, 36, 48 Закону України «Про виконавче провадження».
Ухвалою від 20.11.2018р. скаргу Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" залишено без руху, протягом 10 днів з дня вручення ухвали суду надано можливість усунути недоліки скарги, а саме надати докази направлення копії скарги і доданих до неї документів ТОВ "Амстор", ТОВ "Торгівельний Будинок "Амстор", ТОВ "Амстор-М".
07.12.2018р. до суду надійшла заява, якою заявник усунув недоліки вказані в ухвалі суду від 20.11.2018р.
Ухвалою від 12.12.2018р.призначено розгляд скарги у засіданні на 21.12.2018р.
Ухвалою від 21.12.2018р. відкладено розгляд скарги на 29.12.2018р.
Відповідачі у судове засідання не з'явилися, про дату, час і місце судового засідання повідомлені належним чином, про причини неявки не повідомили.
Розглянувши скаргу, заслухавши представників заявника та представника Департаменту ДВС Міністерства юстиції України, суд вбачає підстави для її задоволення з огляду на таке.
15.03.2018р. головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ОСОБА_3 було прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження №55995560 з примусового виконання наказу.
З відзиву Департаменту державної виконавчої служби на скаргу вбачається, що 15.03.2018р. державним виконавцем було зроблено запит № 37548970 до Державної фіскальної служби України щодо надання інформації про номери рахунків, відкритих боржником у фінансових установах. 21.03.2018р. було прийнято постанову про арешт коштів боржника, що містяться на рахунках у банківських установах ПАТ «ОСОБА_4 ОСОБА_2», ПАТ «Сбербанк», ПАТ «Перший Український ОСОБА_5». В подальшому банківські установи повідомили про прийняття постанови про арешт коштів боржника та про відсутність коштів на рахунках. На підставі ч.5 ст. 52 Закону України «Про виконавче провадження» 20.03.2018р. державним виконавцем було направлено запит № 55995657/7-20.1 щодо зареєстрованого за боржником майна до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку України, Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області, Головного управління держгеокадастру у Дніпропетровській області, Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, Регіонального сервісного центру МВС в Дніпропетровській області, Державної служби інтелектуальної власності України, Державної служби України з питань праці, Головного управління Держпродспоживслужби в м. Києві. На даний запит державні органи повідомили, що за боржником зареєстроване майно не значиться. Також Департамент державної виконавчої служби наголошує на тому, що згідно з інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна відомості щодо реєстрації права власності за боржником нерухомого майна відсутні. Щодо об'єкта нерухомого майна: нежитлова будівля суспільно-торговельного центру літ. А-2, загальною площею 13419,8 кв.м., яка розташована за адресою Донецька обл. м. Макіївка, вул. 250-річчя Донбасу, буд. 76, виконавча служба зазначила, що відповідно до розпорядження Кабінету міністрів України «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та переліку населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення» від 07.11.2014 №1085-р, м. Макіївка відноситься до населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, тому здійснити заходи щодо перевірки, опису та арешту майна боржника було неможливо.
26.10.2018р. на підставі пункту 2 частини 1 статті 37 Закону України «Про виконавче провадження» головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ОСОБА_6 винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу у виконавчому провадженні №55995560 з примусового виконання наказу господарського суду Дніпропетровської області від 30.11.2016 у справі №904/5723/15 про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «КАПІТЕЛЬ-ІНЖИНІРИНГ» на користь Публічного акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» заборгованості за Кредитним договором №5107К6 від 05.04.2007 в розмірі 10 148 237,13 доларів США та 12 433 804,27 гривень, з яких: прострочена заборгованість за основним боргом - 8 358 000,00 доларів США; прострочена заборгованість за процентами - 1 790 237,13 доларів США; прострочена заборгованість з комісії за управління - 12 433 804,27 гривень.
Як вбачається з постанови, в ході вжиття заходів було встановлено, що за боржником не зареєстровано будь-яке рухоме та нерухоме майно. Кошти на виявлених рахунках боржника у банках чи фінансових установах відсутні. Всі здійснені державним виконавцем заходи щодо розшуку боржника або його майна виявилися безрезультатними.
Судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною ОСОБА_6 України, і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом (стаття 326 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно статті 1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
15.03.2018р. головним державним виконавцем Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ОСОБА_3 винесена постанова про відкриття виконавчого провадження ВП №55995560.
Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 37 Закону України "Про виконавче провадження" виконавчий документ повертається стягувачу, якщо у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними.
26.10.2018 головним державним виконавцем Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ОСОБА_3 винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу по виконавчому провадженню ВП №55995560 у зв'язку з відсутністю у боржника майна, на яке можливо звернути стягнення, а здійснені виконавцем заходи щодо розшуку майна виявилися безрезультатними на підставі пункту 2 частини 1 статті 37 Закону України "Про виконавче провадження".
Відповідно до частини 1 статті 18 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Матеріали справи не містять доказів в підтвердження того, що на момент винесення постанови про повернення виконавчого документа стягувачу були здійснені всі заходи щодо розшуку майна боржника, на яке може бути звернено стягнення.
Частиною 2 статті 18 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, що виконавець зобов'язаний: 1) здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом; 2) надавати сторонам виконавчого провадження, їхнім представникам та прокурору як учаснику виконавчого провадження можливість ознайомитися з матеріалами виконавчого провадження; 3) розглядати в установлені законом строки заяви сторін, інших учасників виконавчого провадження та їхні клопотання; 4) заявляти в установленому порядку про самовідвід за наявності обставин, передбачених цим Законом; 5) роз'яснювати сторонам та іншим учасникам виконавчого провадження їхні права та обов'язки.
Вимоги виконавця щодо виконання рішень є обов'язковими на всій території України. Невиконання законних вимог виконавця тягне за собою відповідальність, передбачену законом (частини 4 статті 18 Закону України Про виконавче провадження).
Згідно зі статтею 10 Закону України "Про виконавче провадження" заходами примусового виконання рішень є: 1) звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об'єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами; 2) звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника; 3) вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні; 4) заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов'язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем; 5) інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.
Тобто, з наведеного вбачається, що законодавство України, яке визначає умови і порядок виконання рішень у примусовому порядку, визначено низку повноважень (прав та обов'язків) державного виконавця, які здійснюються останнім з метою забезпечення виконання судових рішень.
Частиною 8 статті 48 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що виконавець проводить перевірку майнового стану боржника у 10-денний строк з дня відкриття виконавчого провадження. У подальшому така перевірка проводиться виконавцем не рідше ніж один раз на два тижні - щодо виявлення рахунків боржника, не рідше ніж один раз на три місяці - щодо виявлення нерухомого та рухомого майна боржника та його майнових прав, отримання інформації про доходи боржника.
Періодичність проведення таких перевірок чітко визначена Законом України "Про виконавче провадження", тобто такі перевірки не мають вчинятися державним виконавцем одноразово.
Доказів щодо перевірки майнового стану боржника один раз на два тижні та виявлення нерухомого та рухомого майна боржника та його майнових прав один раз на три місяці матеріали справи не містять.
Відповідно до частини 2 статті 36 Закону України "Про виконавче провадження" розшук боржника - юридичної особи, майна боржника організовує виконавець шляхом подання запитів до відповідних органів, установ або проведення перевірки інформації про майно чи доходи боржника, що міститься в базах даних і реєстрах, та перевірки майнового стану боржника за місцем проживання (перебування) або його місцезнаходженням.
Матеріали справи не містять доказів в підтвердження періодичного направлення запитів з метою отримання інформації про зареєстроване майно боржника до всіх організацій на території України, що здійснюють реєстрацію права власності.
Крім того, докази додані Департаментом державної виконавчої служби Міністерства юстиції України до відзиву на скаргу не завірені належним чином.
Тому суд вважає, що головним державним виконавцем Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ОСОБА_3 було передчасно винесено постанову від 26.10.2018 про повернення виконавчого документа стягувачу, а отже, його дії з винесення такої постанови є неправомірними.
У відповідності до частини 1 та 3 статті 74 Закону України "Про виконавче провадження" рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом. Рішення, дії або бездіяльність державного виконавця також можуть бути оскаржені стягувачем та іншими учасниками виконавчого провадження (крім боржника) до начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець. Рішення, дії та бездіяльність начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, можуть бути оскаржені до керівника органу державної виконавчої служби вищого рівня. Начальник відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, при здійсненні контролю за рішеннями, діями державного виконавця під час виконання рішень має право у разі, якщо вони суперечать вимогам закону, своєю постановою скасувати постанову або інший процесуальний документ (або їх частину), винесені у виконавчому провадженні державним виконавцем, зобов'язати державного виконавця провести виконавчі дії в порядку, встановленому цим Законом. Начальник відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, або виконавець з власної ініціативи чи за заявою сторони виконавчого провадження може виправити допущені у процесуальних документах, винесених у виконавчому провадженні, граматичні чи арифметичні помилки, про що виноситься відповідна постанова.
Отже, вимоги скаржника про визнання недійсною та скасування постанови головним державним виконавцем Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про повернення виконавчого документа стягувачу є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню, а постанова про повернення виконавчого документа стягувачу підлягає скасуванню.
Що стосується вимоги скаржника щодо зобов'язання Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України відновити виконавче провадження з примусового виконання наказу господарського суду Дніпропетровської області від 30.11.2016 у справі №904/5723/15, суд вважає за необхідне зазначити наступне.
У відповідності до статті 41 Закону України "Про виконавче провадження" у разі якщо постанова виконавця про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа стягувачу визнана судом незаконною чи скасована в установленому законом порядку, виконавче провадження підлягає відновленню за постановою виконавця не пізніше наступного робочого дня з дня одержання виконавцем відповідного рішення; у разі відновлення виконавчого провадження стягувач, суд або орган (посадова особа), яким повернуто виконавчий документ, зобов'язані у місячний строк з дня надходження постанови про відновлення виконавчого провадження пред'явити його до виконання.
Отже, виконавче провадження №55995560 підлягає відновленню за постановою виконавця не пізніше наступного робочого дня з дня одержання даної ухвали суду.
Відповідно до статті 343 Господарського процесуального кодексу України за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).
Згідно зі статтею 345 Господарського процесуального кодексу України про виконання ухвали, постановленої за результатами розгляду скарги, відповідний орган державної виконавчої служби, приватний виконавець повідомляють суд і заявника не пізніше ніж у десятиденний строк з дня її одержання.
З урахуванням викладеного, скарга Державного експортно-імпортного банку України на дії Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України підлягає задоволенню.
29.12.2018р. у судовому засіданні проголошені вступна та резолютивна частини ухвали відповідно до ст.240 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись статтями 234, 235, 343, 345 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
Скаргу Державного експортно-імпортного банку України на дії Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України задовольнити.
Визнати незаконними дії головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України в рамках виконавчого провадження №55995560 щодо повернення АТ «Укрексімбанк» наказу господарського суду Дніпропетровської області від 30.11.2016 у справі № 904/5723/15.
Скасувати постанову від 26.10.2018 про повернення виконавчого документа стягувачу, винесену в рамках виконавчого провадження №55995560.
Зобов'язати Департамент державної виконавчої служби Міністерства юстиції України відновити виконавче провадження з примусового виконання наказу господарського суду Дніпропетровської області від 30.11.2016 у справі №904/5723/15.
Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення - 29.12.2018р.
Ухвала може бути оскаржена в порядку та у строки, передбачені ст.256 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст ухвали складено 03.01.2019р.
Суддя ОСОБА_7