26 грудня 2018 року м. Ужгород№ 0740/877/18
Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Гаврилка С.Є.,
з участю секретаря судового засідання Кубічек Н.І.
учасники справи:
позивач: ОСОБА_1;
представник позивача: ОСОБА_2;
відповідач 1 - Мукачівське об'єднане управління Пенсійного фонду України Закарпатської області - представник - Секерня Оксана Володимирівна;
відповідач 2 - Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області - представник - Секерня Оксана Володимирівна,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Закарпатського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_2 до Мукачівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Закарпатської області, Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області про визнання протиправними та зобов'язання вчинити певні дії -,
16 серпня 2018 року до Закарпатського окружного адміністративного суду звернулася з позовом ОСОБА_4 (АДРЕСА_1) до Мукачівського об'єднаного управління пенсійного фонду Закарпатської області (89600, Закарпатська область, м. Мукачево, вул. Миру, 151/ж, код ЄДРПОУ 37857963), яким з урахуванням уточнених позовних вимог, просить суд: "1. Задовольнити позовні вимоги суб'єкта владних повноважень Головного управління пенсійного фонду Закарпатської області про визнання дій протиправними та зобов'язати вчинити певні дії; 3. Зобов'язати Головне управління пенсійного фонду Закарпатської області провести виплату пенсії за віком гр.. ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 р.н. за період 01.11.2015 р. по 01.05.2017 р."
Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 20 серпня 2018 року було залишено позовну заяву без руху.
Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 06 вересня 2018 року було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в даній адміністративній справі.
Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 06 листопада 2018 року було залучено Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області, в якості співвідповідача.
Свої позовні вимоги уповноважений представник позивача мотивував наступним. Позивач вказує, що ОСОБА_6 перебувала на обліку в Пенсійного фонду України в м. Мукачево і отримувала пенсію за віком з 01.06.1995 р. по 01.11.2015 р. В жовтні 2015 року ОСОБА_7 виїхала на постійне місце проживання до Угорщини і залишалася громадянкою України. Після виїзду на постійне місце проживання за кордон ОСОБА_6 Пенсійний фонд України в м. Мукачево припинило нарахування та виплату пенсії. В травні 2017 року після приїзду в Україну вона звернулась в Пенсійний фонд України в м. Мукачево з заявою про виплату пенсії. На подану заяву вона почала отримувати пенсію і пообіцяли виплатити за всі не виплачені місяці, однак проходив час, але заборгованість по пенсії так і не виплатили. Відмову у виплаті заборгованості по пенсії позивач вважає протиправною. Мати позивача - ОСОБА_6, багато років працювала на території України, сплачувала страхові внески до Пенсійного фонду, отримала право на пенсію, але через те, що для постійного місця проживання обрала іншу країну, з якою Україна не уклала міжнародний договір щодо виплати громадянам України пенсій, зароблених в Україні, позбавлена можливості отримувати пенсію, що є порушенням Конституції України. ІНФОРМАЦІЯ_2 року ОСОБА_6 раптово померла і так і не отримала заборговані пенсії. Після смерті мами згідно витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі № 51203904 від 13.03.2018 р. позивач прийняла спадщину за померлою і також зверталась в березні 2018 року до відповідача з заявою про виплату заборгованості по виплаті пенсії за 2015-2017 p.p.. У відповідності до отриманої відповіді - о відмовлено у виплаті заборгованості.
У запереченні проти адміністративного позову представник відповідача просив суд в задоволенні позову відмовити повністю. Зазначає, що 15 жовтня 2015 року ОСОБА_6 було подано заяву про припинення виплати пенсії з 01.11.2015 року у зв'язку з виїздом на постійне місце проживання до Угорщини. До заяви було подано талон про зняття з реєстрації місця проживання в Україні, з пенсійної справи пенсіонером було забрано оригінал трудової книжки. Атестатом про зняття з обліку у зв'язку з виїздом закордон НОМЕР_2 від 15.10.2015 року було припинено виплату пенсії по особовому рахунку НОМЕР_3. Відповідно до пункту 2 Порядку № 3-1 заяви про призначення пенсії у разі втрати годувальника подаються членами сім'ї померлого годувальника, якому на момент смерті не було призначено пенсію, до органів, що призначають пенсії, через уповноважені структурні підрозділи міністерств га інших органів. У такому самому порядку подаються заяви про призначення пенсії у разі втрати годувальника членами сім'ї померлого годувальника, які мають право на пенсійне забезпечення відповідно до міжнародних договорів у галузі пенсійного забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей, а також у разі відсутності в органах, що призначають пенсії, пенсійної справи померлого годувальника. Якщо померлому годувальнику вже було призначено пенсію, заява про призначення пенсії у разі втрати годувальника подається до органу, що призначає пенсії. Заява про припинення виплати пенсії у зв'язку з виїздом за кордон, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, про виплату частини пенсії на непрацездатних членів сім'ї особи, яка перебуває на повному державному утриманні тощо, подається пенсіонером, або його законним представником особисто до органу, що призначає пенсію, за місцем проживання. 27 червня 2017 року ОСОБА_6 було подано заяву про поновлення виплати пенсії по втраті годувальника. До заяви додано наступний перелік документів: довідку про грошове забезпечення видана ОСОБА_6, копія паспорта, копія довідки № 13 про реєстрацію місця проживання особи, довідка з представництва Уряду столиці м. Будапешт від 15.05.2017 року про те, що ОСОБА_6 просить зупинити процес призначення угорської пенсії і відмовляється від прохання надання угорської пенсії. У зв'язку з смертю пенсіонера ОСОБА_6 свідоцтво про смерть серія НОМЕР_4 від 02.08.2017 року особовий рахунок НОМЕР_5 було закрито з 01.09.2017 року. 11 серпня 2017 року за заявою ОСОБА_1 було виплачено допомогу на поховання у розмірі 8420 грн. Заборгованість по нарахованій, проте не виплаченій пенсії у пенсіонерки ОСОБА_6 відсутня. Боргу по нарахованій, але не виплаченій пенсії перед ОСОБА_6 у головного управління ПФУ в Закарпатській області не має. Окрім того, відповідач вказав, що законодавством не встановлено обов'язку для Пенсійного органу як суб'єкта владних повноважень поновлювати пенсію громадянам України, які виїхали на постійне місце проживання за кордон, автоматично, при цьому за відсутності у пенсійного органу інформації про її місце проживання і самого волевиявлення особи. В даному випадку була особиста відмова від призначеної пенсії по втраті годувальника, яка призначається за особистою згодою особи і припиняється також за волевиявленням особи.
Під час розгляду справи по суті позивач та представник позивача позов підтримали повністю, просили суд його задовольнити з мотивів, що у ньому наведені.
Представник відповідачів в судовому засіданні, проти задоволення позовних вимог заперечив та просив суд відмовити в задоволенні позову в повному обсязі, з мотивів, що наведені у відзиві на позовну заяву.
Розглянувши подані сторонами докази, (заслухавши сторони та їх представників) всебічно і повно оцінивши всі фактичні обставини (факти), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд встановив наступне.
У відповідності до статті 1 частини 3 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" № 2262-XII (далі по тексту - Закон України № 2262-XII), у редакції, чинні на час виникнення спірних правовідносин, члени сімей військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, які загинули чи померли або пропали безвісти, мають право на пенсію в разі втрати годувальника.
01 лютого 1999 року ОСОБА_6 було призначено пенсію по втраті годувальника чоловіка ОСОБА_8 (а.с. 54).
15 жовтня 2015 року ОСОБА_6 було подано заяву про припинення виплати пенсії з 01 листопада 2015 року у зв'язку з виїздом на постійне місце проживання до Угорщини (а.с. 56).
До заяви було подано талон про зняття з реєстрації місця проживання в Україні (а.с. 57).
Атестатом про зняття з обліку у зв'язку з виїздом за кордон № НОМЕР_6 від 15 жовтня 2015 року було припинено виплату пенсії по особовому рахунку НОМЕР_7 (а.с. 55).
27 червня 2017 року ОСОБА_6 подала заяву до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області про поновлення пенсії у зв'язку з втратою годувальника (а.с. 60).
До заяви була додана копія з представництва Уряду столиці м. Будапешт від 15 травня 2017 року про те, що ОСОБА_6 просить зупинити процес призначення угорської пенсії і відмовляється від прохання надати угорську пенсію (а.с.а.с. 61, 62).
У відповідності до протоколу за пенсійною справою - НОМЕР_1 ОСОБА_6 було поновлено виплату пенсії у зв'язку з втратою годувальника та згідно розрахунку з період липень 2017 - серпень 2017 ОСОБА_6 було здійснено виплату суми пенсії (а.с.а.с 59,75).
ІНФОРМАЦІЯ_2 року ОСОБА_6 померла, про що свідчить свідоцтво про смерть НОМЕР_8 (а.с. 17).
10 серпня 2017 року ОСОБА_1 звернулася із заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області з проханням призначити допомогу на поховання померлої ОСОБА_6 (а.с. 65).
14 серпня 2017 року ОСОБА_1 було виплачено допомогу на поховання у розмірі 8420 грн. відповідно до повідомлення до доручення на одноразову виплату пенсії (допомоги) пенсіонеру Серії та № Д0701005822-С1 (а.с. 66).
Атестатом про зняття з обліку у зв'язку зі смертю пенсіонера № НОМЕР_9 від 14 серпня 2017 року Головним управлінням Пенсійного фонду України в Закарпатській області було закрито особовий рахунок № НОМЕР_1 з 01 вересня 2017 року (а.с. 64).
13 березня 2018 року ОСОБА_1 прийняла спадщину за ОСОБА_6 (а.с. 19)
13 березня 2018 року ОСОБА_1 звернулася із заявою до Управління Пенсійного фонду в м. Мукачеві та Мукачівському районі з проханням виплатити їй заборговану суму пенсії за період з 2015 року по 2017 рік за померлою ОСОБА_6 у зв'язку з прийняттям спадщини (а.с. 16).
21 червня 2018 року листом Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області була надана відповідь на адвокатський запит ОСОБА_2 стосовно причин відмови у виплаті заборгованості пенсії ОСОБА_6 за період 2015-2017 років. Вказано, що відомості про пенсіонера є відомостями персонального характеру про громадян, тобто конфіденційною інформацією, що є власністю держави в Пенсійному фонді України та його органах, а адвокатський запит формується виключно адвокатом з метою отримання інформації для надання правової допомоги клієнту, яким являється ОСОБА_1. Однак, було повідомлено, що ОСОБА_1 вже зверталася до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області з аналогічним питанням, і листом від 17 квітня 2018 року № 153/Т-99-118 їй було надано вичерпну відповідь (а.с.а.с. 20, 71).
Не погоджуючись із вказаними діями, позивач звернувся до суду із вказаним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наступне.
Відповідно до статті 19 частини 2 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією а законами України.
Відповідно до статті 46 Конституції України закріплено право громадян на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених Законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення, створення мережі державних, комунальних, приватних закладів за догляду за непрацездатними.
Згідно зі статтею 24 Конституції України громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом. Не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.
Виходячи з наведених законодавчих норм ОСОБА_6, як громадян України, мала такі ж самі конституційні права, як і інші громадяни України, так як Конституція Україні та пенсійне законодавство України не допускає обмеження права на соціальний захист, зокрема, права на отримання пенсії, за ознакою місця проживання громадянина України, а відтак з 01 лютого 1999 року ОСОБА_6 було призначено пенсію по втраті годувальника чоловіка ОСОБА_8 (а.с. 54).
Питання щодо подання та оформлення документів подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" врегульовано Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", що затверджений постановою правління Пенсійного фонду України від 30 січня 2007 року за № 3-1, яка в свою чергу зареєстрована у Міністерстві юстиції України 15 лютого 2007 року за № 135/13402 (далі по тексту - Порядок № 3-1).
У відповідності до пункту 2 Порядку за № 3-1, заяви про призначення пенсії у разі втрати годувальника подаються членами сім'ї померлого годувальника, якому на момент смерті не було призначено пенсію, до органів, що призначають пенсії, через уповноважені структурні підрозділи міністерств та інших органів. У такому самому порядку подаються заяви про призначення пенсії у разі втрати годувальника членами сім'ї померлого годувальника, які мають право на пенсійне забезпечення відповідно до міжнародних договорів у галузі пенсійного забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей, а також у разі відсутності в органах, що призначають пенсії, пенсійної справи померлого годувальника. Якщо померлому годувальнику вже було призначено пенсію, заява про призначення пенсії у разі втрати годувальника подається до органу, що призначає пенсії.
У відповідності до пункту 4 Порядку за № 3-1, заява про припинення виплати пенсії у зв'язку з виїздом за кордон, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, про виплату частини пенсії на непрацездатних членів сім'ї особи, яка перебуває на повному державному утриманні тощо, подається пенсіонером, або його законним представником особисто до органу, що призначає пенсію, за місцем проживання.
Відповідно до статті 51 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (в редакції на момент виникнення правовідносин) (далі по тексту - Закон України № 1058-IV), у разі виїзду пенсіонера на постійне місце проживання за кордон пенсія, призначена в Україні, за заявою пенсіонера може бути виплачена йому за шість місяців наперед перед від'їздом, рахуючи з місяця, що настає за місяцем зняття з обліку за місцем постійного проживання. Під час перебування за кордоном пенсія виплачується в тому разі, якщо це передбачено міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.
Судом встановлено, що ОСОБА_6, скористалась свої правом відповідно до статті 49 частини 1 пункту 2 Закону № 1058-IV та 15 жовтня 2015 року склала заяву до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області з проханням припинити їй виплату пенсії у зв'язку з виїздом на постійне місце проживання до Угорщини з 01.11.2015 року та відмовилась від виплати шести пенсій наперед (а.с. 56).
Судом встановлено, що 27 червня 2017 року ОСОБА_6 склала до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області заяву з проханням поновити пенсію у зв'язку з втратою годувальника, яка було була прийнята до виконання (а.с. 60)
Таким чином, судом встановлено, що ОСОБА_6 отримувала пенсію у зв'язку із втратою годувальника, виплата якої припинена саме у зв'язку із поданням відповідної заяви про припинення її виплати. За особистою заявою останній було поновлено та виплачено пенсію у зв'язку з втратою годувальника. Позивач звертаючись з даним позовом просила здійснити виплату їй пенсії, яку не було отримано ОСОБА_6 у зв'язку з перебуванням на постійному місці проживання в іншій країні.
Відповідно до статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (стаття 1218 ЦК України).
Статтею 1219 ЦК України передбачені права та обов'язки особи, які не входять до складу спадщини, що нерозривно пов'язані з особою спадкодавця, зокрема: особисті немайнові права; право на участь у товариствах та право членства в об'єднаннях громадян, якщо інше не встановлено законом або їх установчими документами; право на відшкодування шкоди, завданої каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; права на аліменти, пенсію, допомогу або інші виплати, встановлені законом; права та обов'язки особи як кредитора або боржника, передбачені статтею 608 цього Кодексу.
Відповідно до статті 1227 ЦК України суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомогу зв'язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім'ї, а у разі їх відсутності - входять до складу спадщини.
Слід також зазначити, що відповідно до статті 91 частини 1 Закону України від 05.11.1991 № 1788-ХІІ "Про пенсійне забезпечення" суми пенсії, що належали пенсіонерові і залишилися недоодержаними у зв'язку з його смертю, передаються членам його сім'ї, а в разі їх відсутності - входять до складу спадщини.
За положеннями статті 52 Закону № 1058-сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв'язку з його смертю, виплачується - по місяць смерті включно членам його сім'ї, які проживали разом з пенсіонером на день його смерті, у тому числі непрацездатним членам сім'ї, зазначеним у частині другій статті 36 цього Закону, які знаходилися на його утриманні, незалежно від того, проживали вони разом з померлим пенсіонером чи не проживали. Члени сім'ї, зазначені в частині першій цієї статті, повинні звернутися за виплатою суми пенсії померлого пенсіонера протягом шести місяців з дня відкриття спадщини. У разі відсутності членів сім'ї, зазначених у частині першій цієї статті, або у разі не звернення ними за виплатою вказаної суми в установлений частиною другою цієї статті строк сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв'язку з його смертю, входить до складу спадщини.
Аналіз наведених норм матеріального права дає можливість дійти висновку про те, що суми соціальних виплат (у даному випадку пенсії) передаються членам сім'ї спадкодавця. При цьому, сумами пенсії, що належали пенсіонерові і залишилися недоодержаними у зв'язку з його смертю, слід вважати і суми пенсії, які не були отримані пенсіонером за життя.
Оскільки, матері позивача ОСОБА_6 пенсію у зв'язку втратою годувальника з 01 листопада 2015 року було припинено за заявою останньої, а з 03 липня 2017 року було поновлено пенсію за заявою про її поновлення та відповідно за період липень 2017 - серпень 2017 ОСОБА_6 було виплачено суму пенсії, а відтак були нею одержані за життя, тому вона не може бути нарахована та виплачена позивачу.
Таким чином, відмовляючи позивачу у проведенні перерахунку та виплаті пенсії за період з 01.11.2015 по 01.05.2017. відповідач діяв правомірно, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та Законами України.
Враховуючи вищенаведене, вимоги позивача про визнання дій відповідача протиправними щодо невиплати ОСОБА_5 заборгованості по пенсії у зв'язку з втратою годувальник за період з 01.11.2015 по 01.05.2017 є не обґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, оскільки ОСОБА_6, особисто відмовилась від призначеної пенсії по втраті годувальника, яка призначається за особистою згодою особи і припиняється також за волевиявленням особи.
Відповідно до статті 2 частини 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до статті 77 частини 1 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Судом встановлено, що відповідач діяв у спосіб, що визначений законодавством України та в межах своїх повноважень, а тому у задоволенні позову необхідно відмовити.
Керуючись статтями 242-246 КАС України, суд, -
У позові ОСОБА_1 (АДРЕСА_1) до Мукачівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Закарпатської області (89600, Закарпатська область, м. Мукачево, вул. Миру, 151/ж, код ЄДРПОУ 37857963) та Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (89600, Закарпатська область, м. Ужгород, пл. Народна, 4, код ЄДРПОУ 20453063) про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (з урахуванням особливостей, що встановлені Розділом VII КАС України (пункт 15.5)).
Відповідно до статті 243 частини 3 КАС України 26 грудня 2018 року було проголошено вступну та резолютивну частини рішення. Рішення у повному обсязі було складено 02 січня 2019 року.
СуддяС.Є. Гаврилко