Україна
Донецький окружний адміністративний суд
28 грудня 2018 р. Справа№0540/8841/18-а
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Циганенка А.І., розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Селидовського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання неправомірним рішення та зобов'язання повторно вчинити дії,
11 вересня 2018 року шляхом надіслання поштою позивач, ОСОБА_1, звернувся до суду з адміністративним позовом до відповідача, Селидівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області, у якому просив:
- визнати неправомірним рішення відповідача від 06 серпня 2018 року №б/н про відмову в призначені пенсії та скасувати його;
- визнати неправомірними дії відповідача щодо не зарахування до страхового стажу (загального та спеціального) періодів роботи:
з 01 серпня 2006 року по 17 жовтня 2006 року на підприємстві ВАТ «Донецькшахтобуд» ДП ДХК «Донбасшахтобуд»;
з 01 червня 2010 року по 31 грудня 2010 року на підприємстві ВП «Шахта «Курахівська» ДП «Селидіввугілля»;
з 27 лютого 2015 року по 18 травня 2018 року на підприємстві «Федеральне державне унітарне підприємство «Державний трест «Артиквугілля»;
- визнати неправомірними дії відповідача щодо не зарахування до пільгового підземного стажу по професії «підземний гірничий робітник» період строкової військової служби в лавах збройних сил з 24 травня 1993 року по 08 грудня 1994 року;
- зобов'язати відповідача повторно розглянути заяву від 11 травня 2018 року №2228 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах, з урахуванням висновків суду.
Позовні вимоги вмотивовані тим, що відповідач протиправно відмовив в призначені пенсії на пільгових умовах, посилаючись на відсутність необхідного пільгового стажу. При цьому, відповідачем не зараховані декілька періодів роботи з різних підстав, які позивач вважає протиправними та такими, що не відповідають діючому законодавству.
10 жовтня 2018 року від відповідача надійшов відзив, у якому він просить відмовити у задоволенні позову, посилається на те, що рішення про відмову у призначенні пенсії прийнято з додержанням законодавства, у зв'язку із відсутністю необхідного пільгового стажу роботи.
Так, відповідачем не зараховані наступні періоди роботи:
- з 01 серпня 2006 року по 17 жовтня 2006 року на підприємстві ВАТ «Донецькшахтобуд» ДП ДХК «Донбасшахтобуд»;
- з 01 червня 2010 року по 31 грудня 2010 року на підприємстві ВП «Шахта «Курахівська» ДП «Селидіввугілля»;
- з 27 лютого 2015 року по 18 травня 2018 року на підприємстві «Федеральне державне унітарне підприємство «Державний трест «Артиквугілля».
Крім того, до пільгового стажу не зараховано період проходження військової строкової служби з 29 червня 1983 року по 29 травня 1985 року, оскільки на час призиву на військову службу позивачем не підтверджується пільгова робота, яка дає право на призначення пенсії на пільгових умовах.
19 вересня 2018 року відкрито провадження у справі та її розгляд призначений за правилами спрощеного позовного провадження.
20 вересня 2018 року від відповідача були витребувані докази.
19 жовтня 2018 року продовжено розгляд справи за правилами загального позовного провадження та замінено засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням.
28 листопада 2018 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 17 грудня 2018 року.
До судового засідання сторони не з'явилися, про дату, час та місце засідання повідомлені належним чином.
Враховуючи неявку сторін, суд, на підставі частини дев'ятої статті 205 КАС України здійснює розгляд цієї справи у письмовому провадженні.
Дослідивши докази та письмові пояснення, викладені в заяві по суті справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд встановив наступне.
ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується копією паспорту громадянина України НОМЕР_2.
У трудовій книжці позивача НОМЕР_3, НОМЕР_4 за спірні періоди містяться наступні відомості, щодо проходження служби у армії:
- з 24 травня 1993 року по 08 грудня 1994 року служба у армії на підставі військового квитка;
щодо роботи у ВАТ «Донецькшахтобуд» ДП ДХК «Донбасшахтобуд»:
- 01 серпня 2006 року прийнятий на гірничо-монтажну ділянку №1 шахти Росія прохідником 5 розряду з повним робочим днем у шахті (наказ №281-к від 01 серпня 2006 року);
- 17 жовтня 2006 року звільнений за власним бажанням (наказ №388-к від 17 жовтня 2006 року);
щодо роботи у ВП «Шахта «Курахівська» ДП «Селидіввугілля»:
- 30 жовтня 2006 року прийнятий прохідником 5 розряду з повним робочим днем під землею (наказ №180 від 02 листопада 2006 року);
- 03 листопада 2008 року переведений машиністом гірничих виїмкових машин 6 розряду з повним робочим днем у шахті на дільниці підготовчих робіт №2 (наказ №185 с/к від 04 листопада 2008 року)
щодо роботи у Федеральному державному унітарному підприємстві «Державний трест «Арктиквугілля»:
- 27 лютого 2015 року прийнятий прохідником 4 розряду на дільниці з видобутку вугілля, проведенню гірничих виробіток (наказ №23б/к від 26 лютого 2015 року);
- 01 серпня 2015 року переведений машиністом гірничих виїмкових машин 5 розряду на дільниці по добутку вугілля та проведенню гірничих виробіток (наказ №101-б/к від 31 липня 2015 року);
- 01 січня 2016 року переведений на дільницю з проведення гірничих виробіток машиністом гірничих виїмкових машин 5 розряду (наказ №163-б/к від 31 грудня 2015 року);
- 18 травня 2018 року звільнений за закінченням строку трудового договору (наказ №БК 31 від 14 березня 2018 року).
Наведені записи трудової книжки про роботу позивача за вказані періоди свідчать про зайнятість останнього за відповідними посадами повний робочий день.
11 травня 2018 року позивачем до Селидовського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області подана заява №2228 про призначення пенсії. До заяви позивачем надані наступні документи:
- паспорту і ІПН;
- копію трудової книжки НОМЕР_3;
- копію вкладиша НОМЕР_5 від 27 лютого 2015 року;
- копія військового білета НОМЕР_6 від 24 травня 1993 року;
- довідка про особливий характер роботи видана підприємством ДП «Шахта ім. Д.С.Коротченка» №1-73 від 13 квітня 2018 року;
- архівна довідка видана Приватним архівом ліквідованих підприємств № 93 від 03 травня 2018;
- довідка про підземні спуски в шахту, видана Приватним архівом ліквідованих підприємств № 93\2 від 03 травня 2018 року;
- копії наказів про атестацію робочих місць видані підприємством ДВАТ «Трест Красноармійськшахтобуд» № 45 від 29 березня 2002 року, № 117 від 17 листопада 2006 року;
- довідка про особливий характер роботи видана підприємством ВП Шахта «Котляревська» ДП «Селидіввугілля» № 04-22\924 від 05 квітня 2018 року;
- виписка з наказу про атестацію робочих місць, видана підприємством ВП Шахта «Котляревська» ДП «Селидіввугілля»;
- довідки про особливий характер роботи видані підприємством ВП Шахта «Курахівська» ДП «Селидіввугілля» № 124 від 23 квітня 2018 року;
- довідки про підземні спуски в шахту ВП Шахта «Курахівська» ДП «Селидіввугілля» № 124\1 від 23 квітня 2018 року, № 124\2 від 23 квітня 2018 року, № 124\3 від 23 квітня 2018 року;
- архівна довідка видана Товариством з обмеженою відповідальністю «Регіональний міжгалузевий архів» № 209 від 13 квітня 2018 року;
- копія наказу про атестацію робочих місць, видана підприємством ДП «Шахта ім. Д.С.Коротченка» № 302 від 26 червня 2000 року;
- довідка про підземні спуски в шахту ВП Шахта «Курахівська» ДП «Селидіввугілля» № 04-22\924 від 05 квітня 2018 року;
- довідки про особливий характер роботи видані підприємством Федеральне Державне унітарне підприємство «Державний трест «Арктивугілля» № 231\сп, № 230\сп від 21 березня 2018 року, № 91\10 від 22 березня 2018 року;
- трудові договори, видані Федеральним державним унітарним підприємством «Державний трест «Арктивугілля» № 25 від 26 лютого 2015 року;
- додаткові угоди, видані Федеральним державним унітарним підприємством «Державний трест «Арктивугілля» № 134 від 31 липня 2015 року, № 150 від 27 серпня 2015 року, № 388 від 31 грудня 2015 року, № 19 від 09 січня 2017 року;
- довідки про заробітну плату з підприємства Федеральним державним унітарним підприємством «Державний трест «Арктивугілля» (далі - ФДУП «ДТ «Арктивугілля») № 228\сп, № 229\сп від 21 березня 2018 року.
06 серпня 2018 року Селидовським об'єднаним управлінням Пенсійного фонду України Донецької області прийнято рішення, яким ОСОБА_1 відмовлено у призначенні пенсії із зниженням віку за нормами частини першої статті 14 ЗУ «Про пенсійне забезпечення» та пункту 2 розділу ХV Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», у зв'язку із відсутністю необхідного пільгового стажу роботи 25 років у підземних умовах.
Відповідно до цього рішення до пільгового стажу не зараховано періоди роботи з 01 серпня 2006 року по 17 жовтня 2006 року на підприємстві «Донецькшахтобуд», оскільки не надана пільгова довідка та спецстаж не підтверджено індивідуальною відомістю про застраховану особу від 22 травня 2018 року та з 27 лютого 2015 року по 18 травня 2018 на підприємстві ФДУП «ДТ «Арктивугілля», оскільки пільгова довідка підлягає перевірці.
До страхового стажу не зараховано період роботи з 01 червня 2010 року по 31 грудня 2010 року, з на підприємстві ВП Шахта «Котляревська» ДП «Селидіввугілля» оскільки відсутні відомості про сплату щомісячних внесків за ці періоди до МДЗ України (форма ОК-5 від 22 травня 2018 року).
Згідно рішення відповідача страховий стаж ОСОБА_1 складає 24 років 05 місяців. Пільговий стаж складає 20 років 06 місяців 13 днів.
При ухваленні рішення суд виходив з наступних мотивів та керувався такими положеннями законодавства.
Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Правовідносини, що виникають у сфері пенсійного забезпечення громадян, регулюються Законом України від 05 листопада 1991 року №1788-ХІІ «Про пенсійне забезпечення» (далі - Закон №1788-ХІІ) та Законом України від 09 липня 2003 року №1058-ІV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закону №1058-ІV).
Відповідно до частини 1 статті 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення» працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) по видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на цих роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 20 років. Такий же порядок пенсійного забезпечення поширюється і на працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) на шахтах по видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, що реструктуризуються або знаходяться в стадії ліквідації, але не більше 2 років.
Згідно статті 62 Закону №1788-ХІІ основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
Згідно пункту 1.1 «Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників», затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України №58 від 29 липня 1993 року, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 17 серпня 1993 року за №110, в редакції наказу Міністерства соціальної політики №720/1642/5 від 06 жовтня 2014 року (далі - Інструкція), трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.
Відповідно до пункту 2.14 Інструкції якщо працівник має право на пенсію за віком на пільгових умовах, запис у трудовій книжці робиться на підставі наказу, виданого за результатами атестації робочих місць, і має відповідати найменуванню Списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, що дають право на пільгове пенсійне забезпечення.
Відповідно до частини 2 статі 24 Закону №1058-V страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.
Пунктом 3 Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18 листопада 2005 року № 383 (далі - Порядок № 383), передбачено, що при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21 серпня 1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21 серпня 1992 року.
Комплексний аналіз норми дає підстави дійти висновку, що необхідними умовами для виникнення у особи права на пенсійне забезпечення на пільгових умовах відповідно до пункту «а» статті 13 Закону № 1788-ХІІ є перебування особи на посаді або виконання нею робіт, що містяться у Списку № 1, з урахуванням проведеної атестації робочих місць, а також документальне підтвердження зайнятості працівника за відповідною професією за результатами атестації умов праці, яке полягає у наявності результатів атестації відповідного робочого місця за умовами праці. Документами, які підтверджують результати атестації робочого місця за умовами праці, можуть бути: карта умов праці, наказ по підприємству про затвердження переліку робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників; трудова книжка із записом про витяг із зазначеного наказу або з додатком такого витягу.
Пунктом 10 Порядку № 383 встановлено, що для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 «Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі - Порядок № 637).
Згідно Порядку № 637 основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами (пункт 1 Порядку).
Пунктом 20 Порядку № 637 визначено, що у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.
Тобто, за приписами наведеної норми уточнюючі довідки для підтвердження спеціального трудового стажу необхідно надавати лише в разі, коли відсутні відповідні відомості в трудовій книжці.
За результатами судового розгляду встановлено, що у трудових книжках НОМЕР_3, НОМЕР_4, наданій позивачем, відомості про роботу, яка дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, внесені відповідно до вимог Інструкції, крім того, містяться всі необхідні оформлені належним чином відомості про займану посаду і період виконуваної роботи для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці.
Відповідачем у спірному рішенні зазначено про не зарахування до пільгового стажу періоду роботи з 01 серпня 2006 року по 17 жовтня 2006 року на підприємстві «Донецькшахтобуд», оскільки не надана пільгова довідка та спецстаж не підтверджено індивідуальною відомістю про застраховану особу від 22 травня 2018 року.
1 січня 2004 року набув чинності Закон №1058-ІV.
Відповідно до частини 2 статі 24 Закону №1058-ІV страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.
Система персоніфікованого обліку була введена в дію 1 січня 2004 року на виконання Указу Президента України від 4 травня 1998 року № 401 "Про заходи щодо впровадження персоніфікованого обліку відомостей у системі обов'язкового державного пенсійного страхування" згідно постанов Кабінету Міністрів України №1854 від 12.12.2002 та №303 від 12.03.2003.
Таким чином, відсутність уточнюючої довідки у цьому випадку не може бути підставою для не зарахування до пільгового стажу періоду роботи з 01 серпня 2006 року по 17 жовтня 2006 року.
Щодо не зарахування до пільгового стажу періоду роботи з 27 лютого 2015 року по 18 травня 2018 року на підприємстві Федеральне державне унітарне підприємство «Державний трест «Арктиквугілля» в якості дільничного маркшейдера рудоуправління підземного та головного маркшейдера рудоуправління підземного, суд зазначає наступне.
Зазначений період роботи підтверджується довідками про особливий характер роботи, виданими ФДУП «ДТ «Арктивугілля» № 231/сп, № 230/сп від 21 березня 2018 року, № 91/10 від 22 березня 2018 року.
Рішенням відповідача відмовлено у зарахуванні цього періоду, оскільки пільгова довідка підлягає перевірці.
Суд зазначає, що положенням частини третьої статті 44 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачено право відповідача на проведення перевірки.
Разом з цим, не проведення перевірки підприємства, яким видано довідки, не є підставою для відмови особі в зарахуванні відповідного стажу та призначення пенсії.
Інші доводи відповідачів, які наведені в письмових запереченнях, не є обґрунтованими з огляду на те, що Порядок, затверджений постановою КМУ №637 від 12 серпня 1993 року, було прийнято саме з метою створення юридичних механізмів підтвердження трудового стажу працівників з метою належної реалізації ними права на пенсійне забезпечення, в зв'язку з чим Порядком передбачено кілька альтернативних способів підтвердження трудового стажу, які можуть бути застосовані в різних ситуаціях (на підставі інших, ніж трудова книжка, документів або на підставі показань свідків).
Що стосується періоду з 01 червня 2010 року по 31 грудня 2010 року, відповідач вважає, що цей період не може бути зарахований через відсутність відомостей про сплату щомісячних внесків за ці періоди до МДЗ України цим підприємством.
Позивачем надана довідка ПАТ «Шахтоуправління «Донбас» №1306, якою підтверджений наявний трудовий стаж для призначення пенсії за Списком 1 за весь період з 04 червня 2009 року по 27 березня 2015 року.
Згідно із частиною першою статті 15 Закону №1058-IV платниками страхових внесків до солідарної системи є страхувальники, зазначені в статті 14 цього Закону, і застраховані особи, зазначені в частині першій статті 12 цього Закону.
Обчислення страхових внесків застрахованих осіб, зазначених у пунктах 1, 2, 5 - 7, 9, 10, 12, 15, 17 і 18 статті 11 цього Закону, здійснюється страхувальниками на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) заробітної плати (доходу), грошового забезпечення, на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески (частина друга статті 20 Закону № 1058-IV).
Як передбачено частинами четвертою - шостою, дев'ятою, десятою статті 20 Закону №1058-IV, сплата страхових внесків здійснюється виключно в грошовій формі шляхом внесення відповідних сум страхових внесків до солідарної системи на банківські рахунки виконавчих органів Пенсійного фонду, а сум страхових внесків до накопичувальної системи пенсійного страхування - на банківський рахунок Накопичувального фонду або на банківський рахунок обраного застрахованою особою недержавного пенсійного фонду - суб'єкта другого рівня системи пенсійного забезпечення. Страхові внески сплачуються страхувальниками шляхом перерахування безготівкових сум з їх банківських рахунків. Страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду. Базовим звітним періодом є: для страхувальників, зазначених у пунктах 1, 2, 4 статті 14 цього Закону, - календарний місяць. Днем сплати страхових внесків вважається: у разі перерахування сум страхових внесків у безготівковій формі з банківського рахунку страхувальника на банківський рахунок органу Пенсійного фонду - день списання установою банку, органом, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, суми платежу з банківського (спеціального реєстраційного) рахунку страхувальника незалежно від часу її зарахування на банківський рахунок органу Пенсійного фонду. Якщо страхувальники несвоєчасно або не в повному обсязі сплачують страхові внески, до них застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про сплату страхових внесків, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.
Системний аналіз вказаних вище нормативно-правових актів дає підстави дійти висновку про те, що до страхового стажу зараховується період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески. При цьому, на думку суду, виходячи із змісту наведених вище правових норм, порушення страхувальником вимог законодавства щодо порядку та строків сплати страхових внесків (у зв'язку із чим утворилася заборгованість зі сплати таких внесків) тягне негативні наслідки лише щодо самого страхувальника (зокрема, у вигляді сплати недоїмки, штрафних санкцій та пені) та не може мати негативних наслідків для застрахованої особи у вигляді не зарахування до стажу періоду роботи, протягом якого такій особі нараховувалася заробітна плата, на яку у свою чергу нараховувалися страхові внески.
Таким чином, спірний період підлягає зарахуванню до пільгового стажу роботи позивача.
Щодо зарахування періоду військової служби з 24 травня 1993 року по 08 грудня 1994 року до пільгового стажу роботи, яке позивач обґрунтовує посиланням на пункт 190 розділу VIII Постанови Совміна СРСР від 03 серпня 1972 року №590, суд зазначає наступне.
Суд не приймає до уваги посилання позивача на пункт 109 «Положення про порядок призначення і виплати державних пенсій», затвердженого постановою Ради Міністрів СРСР №590 від 03.08.1972, в редакції постанови Ради Міністрів СРСР від 22.11.1990 №1177, з огляду на наступне.
Згідно постанови Верховної Ради України від 12.09.1919 №1545-ХІІ «Про порядок тимчасової дії на території України окремих актів законодавства Союзу РСР» на території республіки акти законодавства Союзу РСР з питань, які не врегулюванні законодавством України, застосовуються до прийняття відповідних актів законодавства України.
На час виникнення спору порядок призначення та виплати пенсій врегулюваний законодавством України, а тому акт законодавства Союзу РСР не застосовується.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 до призиву на військову службу працював слюсарем з ремонту автомашин І розряду (запис в трудовій книжці НОМЕР_3 №6 від 24.04.1993).
Відповідно до частини 1 статті 2 Закону України від 25 березня 1992 року № 2232-XII "Про загальний військовий обов'язок i військову службу", в редакції Закону України № 2409-VIII від 19.04.2018 (яка діяла на момент прийняття спірного рішення), військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України, іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
Абзацом 2 пункту 1 статті 8 Закону України від 20 грудня 1991 року № 2011-XII "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", в редакції Закону України № 2442-VIII від 22.05.2018 (яка діяла на момент прийняття спірного рішення), час проходження строкової військової служби та військової служби за призовом осіб офіцерського складу, а також час проходження військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України "Про оборону України", зараховуються до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, якщо на момент призову на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України "Про оборону України", особа навчалася за фахом у професійно-технічному навчальному закладі, працювала за професією або займала посаду, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. Час навчання в професійно-технічному навчальному закладі, час проходження строкової військової служби, а також час проходження військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України "Про оборону України", які зараховуються до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, не повинні перевищувати наявного стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах.
Судом встановлено, що згідно записів в трудовій книжці позивача, останній на час призиву на строкову військову службу не навчався за фахом у професійно-технічному навчальному закладі, не працював за професією і не займав посаду, що передбачала право на пенсію на пільгових умовах до введення в дію Закону України "Про пенсійне забезпечення".
Таким чином, при обчисленні страхового стажу відповідач правомірно не включив до пільгового стажу час проходження позивачем військової служби з 24 травня 1993 року по 08 грудня 1994 року.
При виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин суд врахував висновок щодо застосування норм права, викладений в постанові Верховного Суду від 27 лютого 2018 року у справі №672/885/17 (адміністративне провадження № К/9901/2298/17, адміністративне провадження №К/9901/2366/17).
В даній справі права позивача були порушені «Рішенням про відмову в призначенні пенсії» від 06 серпня 2018 року, а не діями, і тому дане рішення має бути визнано протиправним та скасоване.
Позовні вимоги про визнання неправомірними дій щодо не зарахування до страхового стажу певних періодів роботи на підприємствах ВАТ «Донецькшахтобуд» ДП ДХК «Донбасшахтобуд», ВП «Шахта «Курахівська» ДП «Селидіввугілля»; Федеральне державне унітарне підприємство «Державний трест «Артиквугілля», охоплюються визнанням протиправності та скасування рішення.
Обираючи спосіб захисту порушеного права, суд зважує на його ефективність з точки зору статті 13 «Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод» та враховує положення «Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи № R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень», прийняті Комітетом Міністрів 11.03.1980, а саме суд не може підміняти державний орган рішення якого оскаржується, приймати замість рішення, яке визнається протиправним, інше рішення, яке б відповідало закону, та давати вказівки, які б свідчили про вирішення питань, які належать до компетенції такого суб'єкта владних повноважень, оскільки такі дії виходять за межі визначених йому повноважень законодавцем.
Разом з тим, пунктом 4 частини 1 статті 5 КАС України передбачено, що адміністративний позов може містити вимоги про зобов'язання відповідача - суб'єкта владних повноважень - вчинити певні дії.
Відповідно до абзацу 2 частини 4 статті 245 КАС України у випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.
Таким чином, суд приходить до висновку, що ефективним засобом правого захисту у даній справі буде зобов'язання відповідача потворно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком, з урахуванням правової оцінки, наданої у рішенні.
Оскільки суд прийшов до висновку про часткове задоволення позову, судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог (частина 3 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України).
Керуючись статтями 2, 5-10, 20, 22, 25, 72-76, 90, 132, 139, 143, 241-246, 250, 251, 255, 263, 295, 297, підпунктом 15.5 пункту 15 розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України Кодексу адміністративного судочинства України, суд
адміністративний позов ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1, РНОКПП - НОМЕР_1) до Селидовського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (місцезнаходження: 85400, Донецька область, м. Селидове, вул. Героїв праці, б.6, код ЄДРПОУ 41247274) про визнання неправомірним рішення та зобов'язання повторно вчинити дії задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати «Рішення про відмову у призначенні пенсії», прийняте 06 серпня 2018 року Селидовським об'єднаним управлінням Пенсійного фонду України Донецької області, яким ОСОБА_1 відмовлено в призначенні пенсії зі зниженням пенсійного віку за нормами частини 1 статті 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та пункту 2 розділу XV Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» у зв'язку із відсутністю пільгового стажу 25 років в підземних умовах.
Зобов'язати Селидовське об'єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області потворно розглянути заяву ОСОБА_1 від 11 травня 2018 року №2228 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.
В задоволенні позовних вимог про визнання неправомірними дій Селидовського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області щодо не зарахування до пільгового підземного стажу по професії «підземний гірничий робітник» періоду строкової військової служби в лавах Збройних сил з 24 травня 1993 року по 08 грудня 1994 року відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 судові витрати по сплаті судового збору в сумі 352 (триста п'ятдесят дві) гривні 40 копійок за рахунок бюджетних асигнувань Селидовського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області.
Повний текст рішення складено 28 грудня 2018 року.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення може бути подана до Донецького окружного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту рішення.
Суддя Циганенко А.І.