про закриття провадження в адміністративній справі
26 грудня 2018 р. № 400/2672/18
м. Миколаїв
Суддя Миколаївського окружного адміністративного суду Устинов І. А., розглянув у письмовому провадженні адміністративну справу
за позовом:ОСОБА_1, АДРЕСА_1
до відповідача:Головного управління ДФС у Миколаївській області, вул. Лягіна, 6, м. Миколаїв, 54001
про:визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 27.04.2018 № 0290840-1302-1405,
Позивач, ОСОБА_1, звернувся з позовом до Головного управління ДФС у Миколаївській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 27.04.2018 № 0290840-1302-1405.
Ухвалою від 02.11.2018р. суд відкрив провадження у справі та призначив її до розгляду.
10.12.2018 року від позивача надійшла заява про відмову від позову у зв'язку з скасуванням відповідачем оскаржуваного податкового повідомлення-рішення. В заяві позивач також просив суд повернути сплачений судовий збір та витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до положень статті 189 Кодексу адміністративного судочинства України, позивач може відмовитися від позову на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. Про прийняття відмови від позову суд постановляє ухвалу, якою закриває провадження у справі. Суд не приймає відмови від позову і продовжує розгляд адміністративної справи, якщо ці дії позивача суперечать закону чи порушують чиї-небудь права, свободи або інтереси.
Статтею 238 КАС України передбачено підстави для закриття провадження. Зокрема, згідно з п. 2 ч. 1 ст. 238 КАС України суд закриває провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмову прийнято судом.
Згідно ч. 2 ст. 239 КАС України, у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду зі спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.
Враховуючи наведене, підстав для неприйняття відмови позивача від позову судом не встановлено, оскільки це є правом позивача, а тому суд вважає за можливе прийняти заяву позивача про відмову від позову та закрити провадження у справі.
Згідно із п. 2 ч. 1 ст. 238 Кодексу адміністративного судочинства України про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету.
Згідно матеріалів справи заява про відмову від позову подана позивачем у зв'язку з тим, що Головним упралінням ДФС у Миколаївській області скасовно оскаржуване рішення, яке є предметом спору у справі.
Згідно ст. 140 КАС України у разі відмови позивача від позову понесені ним витрати відповідачем не відшкодовуються, а витрати відповідача за його заявою стягуються із позивача, крім випадків, коли позивач звільнений від сплати судових витрат. Однак якщо позивач відмовився від позову внаслідок задоволення його відповідачем після подання позовної заяви, то суд за заявою позивача присуджує всі понесені ним у справі витрати із відповідача.
З наявної у матеріалах справи квитанції від 29.10.2018 року вбачається, що позивачем під час звернення з позовом до суду сплачено судовий збір у розмірі 704,80 грн.
Тому судовий збір, сплачений позивачем підлягає поверненню йому за рахунок відповідача.
Згідно ч. 2 ст. 134 КАС України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Відповідно до ч. 4 ст. 134 КАС України, для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Розглянувши заяву позивача та надані до заяви документи, суд встановив, що заява відповідає ч.4,5,7 ст.134 КАС України. Відповідач з приводу заявленої вимоги, заперечень до суду не надавав. З огляду на вищезазначене, суд приходить до висновку про задоволення вимоги представника позивача щодо розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу в повному обсязі.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 140, 238, 239, 241, 243, 248, 257, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
1. Прийняти відмову позивача від позову.
2. Провадження у справі закрити.
3. Присудити на користь ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, 54050, ідентифікаційний код НОМЕР_1), за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Миколаївській області (вул.Лягіна, 6, м. Миколаїв, 54001, код ЄДРПОУ 39394277) судовий збір у розмірі 704,80 грн. (сімсот чотири гривні 80 коп.) та витрати на професійну правничу допомогу у сумі 3060,00грн. (три тисячі шістдесят гривень).
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення (підписання) суддею в порядку ст. 256 КАС України.
Апеляційна скарга на цю ухвалу може бути подана до Одеського апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення (складання) в порядку, визначеному ст.ст. 295-297 з урахуванням п. 15.5. Перехідних положень КАС України.
Суддя І. А. Устинов