22 грудня 2018 р. № 400/3051/18
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Брагар В. С. розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовом:Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області, вул. Морехідна, 1, Миколаїв,54020
до відповідача:Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області, вул. Адміральська, 27/1, Миколаїв, 54001 Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області, вул. Лягіна, 2, Миколаїв, 54001
про:скасування постанови від 07.08.2018 № 56846032,
Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (далі - позивач, Управління) звернулося до суду з адміністративним позовом до Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області (далі - відповідач 1) та Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області (далі - відповідач 2), про скасування постанови від 07.08.2018 ВП № 56846032 про накладення штрафу у розмірі 5100,00 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що на виконання рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 31.05.2018 у справі № 814/818/18 (надалі - Рішення) Управління було зобов'язано виплатити пенсію ОСОБА_1 з 01.01.2016 року як пенсіонеру внутрішніх справ. Управління провело перерахунок, але виплатило ОСОБА_1 лише частину суми, що підлягала виплаті згідно з перерахунком. На думку позивача, оскільки пенсія (підвищення до пенсії) є періодичним платежем, а резолютивною частиною Рішення не передбачено проведення виплати пенсії одноразовим платежем, Управління діяло відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" (надалі - Постанова № 103). Так, частина суми, яку ОСОБА_1 мав отримати згідно зі здійсненим відповідачем перерахунком, підлягає виплаті у період з 01.01.2019 по 01.06.2021, що підтверджується дорученням з відкладеною виплатою.
Також позивач вказав, що умовою для застосування штрафу, передбаченого статтею 75 Закону України від 02.06.2016 № 1404-VIII "Про виконавче провадження" (надалі - Закон № 1404), є невиконання рішення суду без поважних причин. Відповідно до пункту 3 Постанови № 103, сума перерахованих пенсій виплачується після виділення коштів на їх фінансування з державного бюджету. Оскільки відсутність відповідного фінансування є поважною причиною невиконання Рішення, за твердженнями позивача, у відповідача 1 не було підстав для накладення штрафу.
Суд призначив розгляд справи на 17.12.2018 та ухвалою про відкриття провадження у справі зобов'язав відповідачів подати до 17.12.2018 відзив на позовну заяву.
Дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні в них фактичні дані, суд, -
Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 31.05.2018 року у справі № 814/996/18 зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (вул. Морехідна, 1, м. Миколаїв, 54020, ідентифікаційний код 13844159) виплатити пенсію ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) з 01.01.2016 року як пенсіонеру внутрішніх справ.
На виконання рішення суду 13.07.2018 року Миколаївський окружний адміністративний суд видав виконавчий лист.
24.07.2018 головний державний виконавець Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області Кшевінська І.М. винесла постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 5646032 з виконання виконавчого листа, що був виданий Миколаївським окружним адміністративним судом 13.07.2018 на виконання Рішення. У постанові про відкриття виконавчого провадження державним виконавцем зобов'язано боржника (ГУ ПФУ) виконати рішення суду протягом 10 робочих.
Постановою від 07.08.2018 ВП № 56846032 державний виконавець Відділу, на підставі статей 63, 75 Закону № 1404, наклав на Управління штраф на користь держави в сумі 5 100 грн. (300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян). Як вказано у Постанові, "… 06.08.2018 року за вих. 6088/08 від 02.08.2018 року на адресу відділу надійшов лист Головного управління … в якому назначено: " 17.03.2018 ОСОБА_1 проведено перерахунок пенсії відповідно до ст.. 63 Закону №2262, постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 №988 "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції" у порядку, передбаченому Постановою №103. Виплата перерахованого розміру пенсії за період з 01.01.2018 по 31.03.2018 у загальній сумі 5823,96 грн. з урахуванням рішення суду ОСОБА_1 проведена у березні цього року додатковою відомістю, надано витяг з пенсійної справи. Однак, повну виплату перерахованого розміру пенсії не здійснено. Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від по справі зобов'язано боржника здійснити перерахунок та виплату пенсії. Посилаючись на Постанову КМУ № 103 від 21.02.2018 року, сума доплати різниці пенсії за період з 01.01.2016 по 31.12.2017 року у розмірі 44269,68 грн буде виплачуватись з 01.01.2019 року. Станом на 07.08.2018 року боржником здійснено лише перерахунок з 01.01.2016 та часткову виплату за період з 01.01.2018 по 31.03.2018 року. Отже, рішення не виконано в повному обсязі …". не виконано в повному обсязі …".
При прийнятті рішення суд виходив з такого.
Згідно з частинами першою та другою статті 63 Закону № 1404, за рішеннями, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначається вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів та міститься попередження про кримінальну відповідальність.
Розмір штрафу визначений частиною першою статті 75 Закону № 1404.
Позивач визнав, що у встановлений виконавцем строк виплату ОСОБА_1 перерахованої пенсії за період з 01.01.2016 по 31.12.2017 проведено не було.
Згідно зі статтею 1291 Конституції України, судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.
Відповідно до статті 370 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб, і підлягає виконанню. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Як вказано у частині четвертій статті 372 Кодексу адміністративного судочинства України, примусове виконання судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому законом. Таким законом є зокрема Закон № 1404.
Постанова № 103 не регулює порядок виконання судових рішень, та її норми в жодному випадку не є підставою для звільнення суб'єкта владних повноважень від виконання обов'язків, що покладені на нього такими рішеннями.
Як зазначило Управління у позові, воно фактично виконало Рішення, що, на думку позивача, виключало накладення штрафу. Проте, як вказано вище, це не відповідає дійсності.
Суд відхилив доводи Управління про наявність поважних причин невиконання Рішення. По-перше, ці доводи суперечать твердженням позивача про те, що рішення суду було фактично виконано. По-друге, відсутність відповідного фінансового забезпечення та фактична відсутність коштів не підтверджені відповідними доказами. По-третє, як вказано вище, аргументи позивача щодо того, що порядок виконання судових рішень регулюється Постановою № 103, є помилковими.
Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. У Постанові викладені фактичні обставини, що пов'язані з виконанням Рішення, і саме на підставі цих обставин (що не заперечуються позивачем) відповідач дійшов висновку про невиконання Управлінням рішення суду. Доводи позивача про те, що виконавець був зобов'язаний врахувати наявність поважних причин невиконання Рішення (відсутність відповідного фінансування), суд визнав безпідставними, оскільки позивач не довів, що про існування цих причин він повідомив відповідача.
Суд не погодився з позивачем в тому, що відсутність у Рішенні вказівок щодо проведення виплати одноразовим платежем дозволяє виконання Рішення на умовах, що встановлені Постановою № 103. За відсутності у резолютивній частині Рішення (відповідно, і у виконавчому листі) особливих вказівок щодо порядку виплати, його виконання має здійснюватися за загальними правилами, встановленими Законом № 1404.
На підставі викладеного суд дійшов висновку про хибність доводів позивача про фактичне виконання ним Рішення та про відсутність підстав для скасування Постанови.
Керуючись статтями 9, 77, 205, 241-246, 250, 255, 268-271, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
В задоволенні позову Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (вул. Морехідна, 1, м. Миколаїв, 54020, ідентифікаційний код 13844159) до Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області (вул. Адміральська, 27/1, м. Миколаїв, 54001, ідентифікаційний код 34889877) та Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області ( вул. Лягіна, 2, м. Миколаїв, 54001, ідентифікаційний код 34889877) про скасування постанови від 07.08.2018 ВП № 56846032 про накладення штрафу - відмовити.
Апеляційна скарга на це рішення може бути подана до П'ятого апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня його проголошення.
Суддя В. С. Брагар