10.3.3
про залишення позовної заяви без руху
02 січня 2019 року СєвєродонецькСправа № 360/4477/18
Суддя Луганського окружного адміністративного суду Пляшкова К.О., перевіривши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Станично-Луганської районної державної адміністрації Луганської області про визнання неправомірними дій, визнання незаконним та скасування рішення від 26.03.2018 № 383, зобов'язання вчинити певні дії,
29 грудня 2018 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Станично-Луганської районної державної адміністрації Луганської області, в якому позивач просить суд:
1) визнати неправомірними дії відповідача щодо вимоги надати для оформлення соціальної допомоги довідки про нараховані аліменти;
2) визнати незаконним та скасувати рішення відповідача від 26.03.2018 № 383 про відмову позивачу в призначенні соціальної допомоги на дітей, над якими встановлено опіку чи піклування;
3) зобов'язати відповідача нарахувати та сплатити позивачу соціальну допомогу на утримання ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, якій надано статус дитини, позбавленої батьківського піклування у розмірі, що становить два прожиткових .мінімуми для дитини відповідного віку з урахування компенсації з 01.12.2017.
За приписами пунктів 3 та 6 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу, чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
У відповідності до частини третьої статті 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до частини другої статті 132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України від 08 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір» (далі - Закон № 3674-VI).
Згідно із частиною першою статті 3 Закону України № 3674-VI судовий збір, зокрема, справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.
Відповідно до частини першої статті 4 Закону України № 3674-VI судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Підпунктом 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» визначено, що ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано: фізичною особою - 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
З огляду на розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 01 січня 2018 року - 1762,00 грн, встановлений статтею 7 Закону України від 07.12.2017 № 2246 - VIІІ «Про Державний бюджет України на 2018 рік», та враховуючи позовні вимоги, ставку судового збору за подання до адміністративного суду позовної заяви немайнового характеру у розмірі 0,4 прожиткового мінімуму для працездатних осіб, позивач за подання даної позовної заяви повинен був сплатити судовий збір у розмірі 704,80 грн.
Позивачем не надано до суду документ про сплату судового збору, проте у позовній заяві заявлено клопотання про відстрочення його сплати, в обґрунтування якого зазначено, що майновий стан не дозволяє сплатити вказаний розмір судового збору, оскільки позивач не працює, має на своєму утриманні малу дитину. На підставі викладеного просила відстрочити сплату судового збору до ухвалення судового рішення.
Розглянувши заявлене клопотання суд встановив таке.
Відповідно до частини першої статті 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Частиною другою статті 8 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Таким чином, зменшення розміру судового збору або звільнення від його сплати, відстрочення або розстрочення сплати судового збору є правом суду, заява сторони розглядається виходячи з наведених в ній обставин, які підтверджені належними доказами.
З вищевикладеного вбачається, що єдиною підставою для задоволення клопотання є врахування майнового стану сторони, обґрунтування цих обставин, які свідчать про неможливість оплати судового збору, покладається на сторону, яка звертається з заявою.
На думку суду, наведені норми, що дають право зменшити, відстрочити або звільнити від сплати судового збору, враховуючи майновий стан особи, насамперед стосується сторін соціально вразливої верстви населення з метою вільного їх доступу до правосуддя.
Позивачем не надано до матеріалів справи доказів про те, що вона ні де не працює, не має доходів.
Крім того, слід зазначити, що право на суд не є абсолютним і може підлягати легітимним обмеженням. У випадку, коли доступ особи до суду обмежується або законом, або фактично таке обмеження не суперечить пунктові 1 статті 6 Конвенції, якщо воно не завдає шкоди самій суті права і переслідує легітимну мету за умови забезпечення розумної пропорційності між використовуваними засобами та метою, яка має бути досягнута (див. рішення у справі «Ашинґдейн проти Сполученого Королівства» (Ashingdane v. the United Kingdom) від 28 травня 1985 року, п. 57, cерія А, № 93).
У даному випадку доступ позивача до суду обмежений Законом.
Суд також вважає за необхідне зазначити, що відповідно до вимог частини третьої статті 9 Закону України «Про судовий збір» кошти судового збору спрямовуються на забезпечення здійснення судочинства та функціонування органів судової влади. Судовий збір є джерелом фінансового забезпечення судової системи із цільовим його спрямовуванням виключно на потреби судочинства.
Статтею 13 Конституції України передбачено, що держава забезпечує фінансування та належні умови для функціонування судів і діяльності суддів.
Суд наголошує на важливості судового збору, як елементу забезпечення незалежності судової влади, що складає основу справедливого і неупередженого правосуддя.
Оскільки статтями 133 КАС України та 8 Закону України «Про судовий збір» визначено можливість суду у виключних випадках зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати, відстрочити або розстрочити сплату судового збору, а не обов'язок, суд вважає, що позивачем в обґрунтування клопотання про відстрочення сплати судового збору не надано всіх необхідних та допустимих доказів.
Таким чином, у відповідності до вимог статті 4 Закону № 3674-VI позивачу слід надати суду документ про сплату судового збору в розмірі 704,80 грн або належні докази в обґрунтування заявленого клопотання про відстрочення сплати судового збору.
Крім того, відповідно до пункту 5 частини першої статті 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).
Строк звернення до адміністративного суду визначається статтею 122 КАС України.
Позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами (частина перша статті 122 КАС України).
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (частини друга статті 122 КАС України).
Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (частина третя статті 122 КАС України).
З огляду на положення частини другої статті 122 КАС України, суд дійшов висновку, що позивач має право оскаржити рішення відповідача протягом шести місяців з дня, коли вона дізналася про існування такого рішення.
Як слідує з позовної заяви, позивачу відмовлено в призначення соціальної допомоги ще в березні 2018 року.
У свою чергу, позивач звернулась до суду з даним позовом тільки в грудні 2018 року, тобто, з пропуском строку звернення до адміністративного, визначеного частиною другою статті 122 КАС України.
Позивач зазначає, що вказане рішення отримала лише в листопаді 2018 року. При цьому з огляду рішення, додане позивачем до позовної заяви, вбачається, що воно містить відмітку «повторно», що ставить під сумнів твердження позивача, що вона до листопада 2018 року не була обізнана про наявність цього рішення.
Крім того, жодного доказу на підтвердження дати, коли позивачу стало відомо про порушення її прав (дати отримання рішення від 26.03.2018 № 383) до позовної заяви не додано, що унеможливлює дотримання судом вимог пункту 5 частини першої статті 171 КАС України.
Відповідно до частини шостої статті 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Оглядом позовної заяви встановлено, що позивачем в прохальній частині позовної заяви лише зазначено прохання про поновлення пропущеного строку звернення до суду, проте окремої заяви про поновлення цього строку з належними доказами поважності причин його пропуску позивачем в порушення приписів частини шостої статті 161 КАС України до позовної заяви не додано.
Частиною першою статті 123 КАС України визначено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Таким чином, позивачу необхідно подати обґрунтоване клопотання про поновлення строку на звернення до адміністративного суду разом з відповідними доказами.
Відповідно до пунктів 4, 5 частини п'ятої статті 160 КАС України в позовній заяві зазначаються:
- зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів;
- виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Згідно з частиною четвертою статті 161 КАС України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Позивач в позовній заяві в обґрунтування позовних вимог зазначає про втрату паспорту, через яку позивач надала пакет документів для продовження виплати допомоги лише в лютому 2018 року.
Однак позивачем не зазначено ким втрачено паспорт, не надано доказів на підтвердження даної обставини, та не наведено яким чином втрата паспорту вплинула на прийняття відповідачем рішення про відмову в призначенні соціальної виплати через відсутність довідки про нараховані аліменти.
Отже для усунення зазначеного порушення позивачу слід надати докази, що підтверджують вказані обставини, або письмові пояснення з приводу неможливості надання таких доказів.
Також суд вважає за необхідне звернути увагу позивача на клопотання про витребування доказів в частині витребування від відповідача інформації про дату отримання заявником рішення № 383 від 26.03.2018.
Відповідно до частини першої статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
За приписами частини третьої статті 77 КАС України докази суду надають учасники справи. Суд може запропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи, крім випадків, визначених цим Кодексом.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (частина друга статті 77 КАС України).
Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об'єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк. Учасник справи також повинен надати докази, які підтверджують, що він здійснив усі залежні від нього дії, спрямовані на отримання відповідного доказу (частина четверта статті 79 КАС України).
Згідно з частиною першою статті 80 КАС України учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом.
Відповідно до частин першої, другої, четвертої, п'ятої статті 94 КАС України письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.
Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.
Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством.
Позивачем в прохальній частині заявлене клопотання про витребування від відповідача інформації про дату отримання нею рішення від 26.03.2018 № 383, однак при цьому позивач не надає цьому клопотанню жодного обґрунтування, чому цей доказ не може бути поданий нею самостійно; причини, з яких вона не обізнана про дату коли нею ж отримано зазначене рішення, не надано доказів, які підтверджують, що вона здійснила усі залежні від неї дії, спрямовані на отримання зазначено доказу.
Взагалі клопотання про витребування доказів не містить жодного обґрунтування.
Відповідно до частини першої статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Оскільки вищевказані обставини перешкоджають відкриттю провадження у справі, позовну заяву ОСОБА_1 слід залишити без руху, з встановленням позивачу строку для усунення вказаних недоліків.
Керуючись статтями 12, 160, 169, 241, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя
Позовну заяву ОСОБА_1 залишити без руху.
Позивачу протягом семи календарних днів з дня отримання даної ухвали надати суду:
- позовну заяву, оформлену з дотриманням вимог статей 160, 161 КАС України, та її копію для вручення відповідачу;
- обґрунтовану заяву про поновлення строку звернення до суду з належними доказами поважності причин його пропуску;
- належні докази в обґрунтування заявленого клопотання про відстрочення сплати судового збору або документ про сплату судового збору в розмірі 704,80 грн сплаченого за наступними реквізитами:
отримувач коштів - УК у м.Сєвєродон./М.СЄВЄРОД./22030101;
рахунок отримувача - 34312206084029;
код отримувача - 37944909;
банк отримувача - 899998;
МФО - 899998;
призначення платежу - *; 101; реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті); судовий збір, за позовом (ПІБ позивача), Луганський окружний адміністративний суд.
Якщо недоліки позовної заяви не будуть усунуті позивачем у строк, встановлений судом, позовна заява буде повернута особі, яка її подала, та вважатиметься неподаною.
Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху невідкладно надіслати особі, яка подала позовну заяву.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання суддею та оскарженню в апеляційному порядку окремо від рішення суду не підлягає. Заперечення на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
СуддяК.О. Пляшкова