26 грудня 2018 року м. Ужгород№ 0740/827/18
Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Гаврилка С.Є.
з участю секретаря судового засідання Кубічек Н.І.
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1;
відповідач - Головне управління Національної поліції в Закарпатській області - представник - Яблонський Олександр Олександрович,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Закарпатського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Закарпатській області про визнання протиправним та скасування наказів, поновлення на службі та стягнення середнього грошового забезпечення за час вимушеного прогулу, -
06 серпня 2018 року до Закарпатського окружного адміністративного суду із позовною заявою звернувся ОСОБА_1 (90233, Закарпатська область, АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1) до Головного управління Національної поліції в Закарпатській області (88000, Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Ракоці, 13, код ЄДРПОУ 40108913), якою просив суд: "1.Визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Закарпатській області від 06 липня 2018 року № 1334 "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих працівників Берегівського ВП ГУНП в Закарпатській області" - в частині звільнення зі служби в Національній поліції України помічника чергового сектору реагування патрульної поліції № 1 Берегівського ВП ГУНП в Закарпатській області сержанта поліції ОСОБА_1; 2. Визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Закарпатській області від 10 липня 2018 року № 145 о/с - в частині звільнення зі служби в Національній поліції України помічника чергового сектору реагування патрульної поліції № 1 Берегівського ВП ГУНП в Закарпатській області сержанта поліції ОСОБА_1; 3. Поновити сержанта поліції ОСОБА_1 на службі в Національній поліції України на посаді помічника чергового сектору реагування патрульної поліції № 1 Берегівського ВП ГУНП в Закарпатській області; 4. Стягнути з Головного управління Національної поліції в Закарпатській області на користь сержанта поліції ОСОБА_1 середнє грошове забезпечення за час вимушеного прогулу. 5. Допустити негайне виконання рішення суду в частині поновлення сержанта поліції ОСОБА_1 на службі в Національній поліції України на посаді помічника чергового сектору реагування патрульної поліції № 1 Берегівського ВП ГУНП в Закарпатській області."
Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 08 серпня 2018 року було прийнято дану позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в даній адміністративній справі.
Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 04 вересня 2018 року було постановлено витребувати від Головного управління Національної поліції в Закарпатській області докази по даній справі.
Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 08 серпня 2018 року було постановлено викликати в судове засідання в якості свідків: командира 3-ї роти батальйону роти УПП в Закарпатській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_3 та інспектора взводу № 2 роти № 3 батальйону роти УПП в Закарпатській області лейтенанта поліції ОСОБА_4.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що наказом Головного управління Національної поліції в Закарпатській області від 06 липня 2018 року № 1334 "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих працівників Берегівського ВП ГУНП в Закарпатській області" було звільнено зі служби в Національній поліції України помічника чергового сектору реагування патрульної поліції № 1 Берегівського ВП ГУНП в Закарпатській області сержанта поліції ОСОБА_1. На підставі вищевказаного наказу Головне управління Національної поліції в Закарпатській області видало наказ від 10 липня 2018 року № 145 о/с, яким звільнено зі служби в Національній поліції України помічника чергового сектору реагування патрульної поліції № 1 Берегівського ВП ГУНП в Закарпатській області сержанта поліції ОСОБА_1 на підставі пункту 6 частини першої статті 77 Закону України "Про Національну поліцію". Вищевказані накази позивач вважає протиправними і такими, що підлягають скасуванню, оскільки по суті підставою звільнення позивача стало порушення ним пункту 2.9 підпункту "а" Правил дорожнього руху, тобто керування транспортним засобом, у якого в темну пору доби був неосвітлений задній державний номерний знак та пункту 30.2. Правил дорожнього руху керування транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння. протокол про адміністративне правопорушення є лише засобом фіксації певної події та обставин, які встановлені особою, яка його склала. Позивач вказує, що протокол про адміністративне правопорушення не є рішенням суб'єкта владних повноважень, такий не зумовлює виникнення будь-яких прав і обов'язків для особи, відносно якої він складений. Сам по собі протокол про адміністративне правопорушення не є доказом, який підтверджує факт вчинення адміністративного правопорушення, таким доказом може бути лише постанова по справі про адміністративне правопорушення, винесена уповноваженим органом (посадовою особою) за результатами розгляду справи про адміністративне правопорушення. За вищенаведених обставин відповідач не мав права звільняти позивача з підстав вчинення ним адміністративних правопорушень, оскільки факт вчинення таких останнім не доведено у встановленому законом порядку.
Представник відповідача заперечив щодо задоволення позову в повному обсязі, з підстав викладених в письмовому відзиві та просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог повністю, мотивуючи наступним. Наказом Головного управління Національної поліції в Закарпатській області від 06 липня 2018 року № 1334 "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих працівників Берегівського ВП ГУНП в Закарпатській області" позивач був звільнений зі служби в Національної поліції України на підставі службового розслідування відносно ОСОБА_1. Матеріалами службового розслідування було встановлено, що 06 липня 2018 року об 03 нарядом УПП в Закарпатській області в складі командира 3-ї роти батальний роти УПП в Закарпатській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_5 та інспектора взводу № 2 роти № 3 батальйону роти УПП в Закарпатській області лейтенанта поліції ОСОБА_4 під час патрулювання в м. Берегово на перехресті вулиць Б.Хмельницького та Дюли за порушення пункту 2.9 Правил дорожнього руху (неосвітлений задній номерний знак) зупинено автомобіль марки "Шкоду Октавія", державний номерний знак Угорщини НОМЕР_2 під керувати - помічника чергового сектору реагування патрульної поліції № 1 Берегівського ВП ГУНП в Закарпатській області сержанта поліції ОСОБА_1, який візуально перебував в стані алкогольного сп'яніння. Позивач від проходження медичного огляду на стан вживання алкогольних напоїв відмовився. Працівниками УПП в Закарпатській області 06 липня 2018 відносно ОСОБА_1 винесено постанову про адміністративне правопорушення, передбачене статтею 121 частиною 1 КУпАП та складено протокол про адміністративне правопорушення, передбачене статтею 130 частиною 1 КУпАП. Зазначена подія стала наслідком недотримання позивачем транспортної дисципліни, вимог Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, Правил дорожнього руху України, ігнорування вимог Закону України "Про Національну поліцію", нормативних документів МВС України та Національної поліції України з питань дотримання особовим складом транспортної дисципліни, а також Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 № 1179. Крім того, було встановлено, що позивач безвідповідально відноситься до своїх службових обов'язків, оскільки 06 липня 2018 року згідно графіку чергування він мав заступити на чергування. Одночасно зауважив, що висновки інших судів щодо правомірності поведінки особи, її винуватості у вчиненні правопорушення тощо не є обов'язковим для адміністративного суду, який розглядає справу про дисциплінарний проступок.
У судовому засідання позивач позов підтримав з підстав наведених в ньому, просив задовольнити його у повному обсязі.
Представник відповідача у судовому засіданні заперечив щодо заявлених позивачем вимог, просив відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.
Розглянувши подані сторонами докази (заслухавши представників сторін), всебічно і повно оцінивши всі фактичні обставини (факти), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд приходить до наступного висновку.
Судом встановлено, що наказом начальника ГУНП в Закарпатській області від 06 липня 2018 року № 1325 "Про призначення службового розслідування", було призначено службове розслідування відносно помічника чергового сектору реагування патрульної поліції № 1 Берегівського ВП ГУНП в Закарпатській області сержанта поліції ОСОБА_1 (а.с. 54).
За результатом даного службового розслідування був складений відповідний висновок службового розслідування від 06 липня 2018 року (а.с.а.с. 30-33).
Даним висновком службового розслідування, зокрема, встановлено що 06 липня 2018 року об 03 нарядом УПП в Закарпатській області в складі командира 3-ї роти батальний роти УПП в Закарпатській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_5 та інспектора взводу № 2 роти № 3 батальйону роти УПП в Закарпатській області лейтенанта поліції ОСОБА_4 під час патрулювання в м. Берегово на перехресті вулиць Б.Хмельницького та Дюли за порушення пункту 2.9 Правил дорожи ну і руху (неосвітлений задній номерний знак) зупинено автомобіль марки "Шкоду Октавія", державний номерний знак Угорщини НОМЕР_2 під керуванням помічника чергового сектору реагування патрульної поліції № 1 Берегівського ВП ГУНП в Закарпатській області сержанта поліції ОСОБА_1, який візуально перебував в стані алкогольного сп'яніння. ОСОБА_1 від проходження медичного огляду на стан вживання алкогольних напоїв відмовився. Працівниками УПП в Закарпатській області 06 липня 2018 відносно ОСОБА_1 винесено постанову про адміністративне правопорушення, передбачене статтею 121 частиною 1 КУпАП та складено протокол про адміністративне правопорушення, що передбачене статтею 130 частиною 1 КУпАП. У висновку зазначено, що позивачем порушено вимоги "... статей 1, 2, 7 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, затвердженого Законом України від 22.02.2006 № 3460-IV, ігнорування вимог статей 12, 18 Закону України "Про Національну поліцію", пункту 1 розділу II Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом MBС України від 09.11.2016 № 1179, що виразилося у скоєнні вчинку, який компрометує його як поліцейського, проявлену нещирість під час документування адміністративного правопорушення, намаганні уникнути відповідальності, помічника чергового сектору реагування патрульної поліції № 1 Берегівського ВП ГУНП в Закарпатській області сержанта поліції ОСОБА_1, відповідно до пункту 8 статті 12 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, звільнити зі служби в Національній поліції України."
У зв'язку з чим, наказом Головного управління Національної поліції в Закарпатській області від 06 липня 2018 року № 1334 "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих працівників Берегівського ВП ГУНП в Закарпатській області" було звільнено зі служби в Національній поліції України помічника чергового сектору реагування патрульної поліції № 1 Берегівського ВП ГУНП в Закарпатській області сержанта поліції ОСОБА_1 (а.с.а.с 17, 18).
Наказом Головного управління Національної поліції в Закарпатській області видало наказ від 10 липня 2018 року № 145 о/с, яким звільнено зі служби в Національній поліції України помічника чергового сектору реагування патрульної поліції № 1 Берегівського ВП ГУНП в Закарпатській області сержанта поліції ОСОБА_1 на підставі пункту 6 частини першої статті 77 Закону України "Про Національну поліцію" (а.с. 19).
Як вбачається з відомостей веб-сайту Єдиного державного реєстру судових рішень постановою Берегівського районного суду від 28 вересня 2018 року, було визнано винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, і накладено відносно нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 10200 (десять тисяч двісті) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік (міститься в Єдиному державному реєстрі судових рішень під номером 76844999).
Постановою Закарпатського апеляційного суду від 03 грудня 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено. Постанову Берегівського районного суду від 28 вересня 2018 року, якою на ОСОБА_1 накладено стягнення за ч. 1 ст. 130 КУпАП скасовано, а провадження в справі закрито на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення (а.с.а.с. 79-82).
Крім того, рішенням Берегівського районного суду Закарпатської області від 05 листопада 2018 року, яке набрало законної сили 16 листопада 2018 року адміністративний позов ОСОБА_1 до інспектора відділу № 2 роти № 3 батальйону Управління патрульної поліції в Закарпатській області ОСОБА_4 про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення задоволено. Постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ВР № 131059 від 06.07.2018 року, відносно ОСОБА_1 у вигляді штрафу в розмірі 170 гривень скасовано, а справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 6 ст. 121 КУпАП закрито у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення (міститься в Єдиному державному реєстрі судових рішень під номером 77600246) (а.с.а.с. 75-77).
Допитаний в судовому засіданні, яке проходила 06 листопада 2018 року, в якості свідка інспектор взводу № 2 роти № 3 батальйону роти УПП в Закарпатській області лейтенант поліції ОСОБА_4 пояснив, що під час патрулювання 06 липня 2018 року об 03 в м. Берегово на перехресті вулиць Б.Хмельницького та Дюли у зв'язку з неосвітленим заднім номерним знаком, ним разом з командиром ОСОБА_3 було зупинено автомобіль марки "Шкоду Октавія", державний номерний знак Угорщини НОМЕР_2, під керуванням якого був ОСОБА_1, який візуально перебував в стані алкогольного сп'яніння. ОСОБА_1 від проходження медичного освідчення на стан вживання алкогольних напоїв відмовився. А відтак, відносно ОСОБА_1 було винесено постанову про адміністративне правопорушення, передбачене статтею 121 частиною 1 КУпАП та складено протокол про адміністративне правопорушення, передбачене статтею 130 частиною 1 КУпАП. Чому під час затримання не було застосовано відносно позивача алкотесту "Драгер" відповісти не зміг.
Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначає Закон України "Про Національну поліцію" від 02.07.2015 № 580-VIII (далі по тексту - Закон України № 580-VIII).
Відповідно до статті 18 частини 1 Закону України № 580-VIII поліцейський зобов'язаний: 1) неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; 2) професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва; 3) поважати і не порушувати прав і свобод людини; 4) надавати невідкладну, зокрема домедичну і медичну, допомогу особам, які постраждали внаслідок правопорушень, нещасних випадків, а також особам, які опинилися в безпорадному стані або стані, небезпечному для їхнього життя чи здоров'я; 5) зберігати інформацію з обмеженим доступом, яка стала йому відома у зв'язку з виконанням службових обов'язків; 6) інформувати безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють його подальшу службу в поліції або перебування на займаній посаді.
Порядок оформлення в органах Національної поліції України, у тому числі в їх структурних (відокремлених) підрозділах, матеріалів про адміністративні правопорушення, порядок розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також порядок контролю за дотриманням законодавства під час оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення (крім правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху) визначено положеннями Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затвердженої наказом МВС України від 06.11.2015 №1376 (далі по тексту - Інструкція № 1376).
Пунктом 1 розділу ІІ Інструкції № 1376 встановлено, що складання протоколів про адміністративні правопорушення, протоколів про адміністративні затримання, протоколів про вилучення речей і документів, протоколів про огляд речей та особистий огляд, а також отримання пояснення від осіб, які притягаються до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків здійснюють уповноважені на те посадові особи органів поліції.
У разі вчинення адміністративного правопорушення особами, які досягли віку, з якого настає адміністративна відповідальність, уповноважені на те посадові особи органів поліції складають протокол про адміністративне правопорушення (пункт 4 розділу ІІ Інструкції №1376).
Згідно з статтею 19 Закону України№ 580-VIII у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону. Частиною 2 цієї ж статті визначено, що підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.
У відповідності до статті 59 частини 1 Закону України № 580-VIII служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень.
Пунктом 9 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з прийняттям Закону України "Про Національну поліцію" передбачено, що до набрання чинності Законом України "Про Дисциплінарний статут Національної поліції" на поліцейських поширюється дія Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України", затвердженого Законом України "Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України" від 22.02.2006 № 3460-IV (далі по тексту - Дисциплінарний статут).
Вказаним Дисциплінарним статутом визначається сутність службової дисципліни, обов'язки осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ України стосовно її дотримання, види заохочень та дисциплінарних стягнень, порядок і права начальників щодо їх застосування, а також порядок оскарження дисциплінарних стягнень.
Так, відповідно до статті 1 Дисциплінарного статуту службова дисципліна - дотримання особами рядового і начальницького складу Конституції і законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів та інших нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, підпорядкованих йому органів і підрозділів та Присяги працівника органів внутрішніх справ України.
Відповідно до статті 2 Дисциплінарного статуту дисциплінарний проступок - невиконання чи неналежне виконання особою рядового або начальницького складу службової дисципліни.
Згідно зі статтею 7 Дисциплінарного статуту службова дисципліна базується на високій свідомості та зобов'язує кожну особу рядового і начальницького складу, зокрема: дотримуватися законодавства, неухильно виконувати вимоги Присяги працівника органів внутрішніх справ України, статутів і наказів начальників; захищати і охороняти від протиправних посягань життя, здоров'я, права та свободи громадян, власність, довкілля, інтереси суспільства і держави; з гідністю і честю поводитися в позаслужбовий час, бути прикладом у дотриманні громадського порядку, припиняти протиправні дії осіб, які їх учиняють.
Статтею 5 Дисциплінарного статуту визначено, що за вчинення дисциплінарних проступків особи рядового і начальницького складу несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом. Особи рядового і начальницького складу, яких в установленому законодавством порядку притягнуто до адміністративної, кримінальної або матеріальної відповідальності, водночас можуть нести і дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.
Відповідно до статті 12 пунктів 6, 8 Дисциплінарного статуту на осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ за порушення службової дисципліни можуть накладатися такі види дисциплінарних стягнень, як звільнення з посади, звільнення з органів внутрішніх справ.
Наказом Міністерства внутрішніх справ від 09.11.2016 року № 1179 затверджено Правила етичної поведінки поліцейських (далі - Правила № 1179), які є узагальненим зібранням професійно-етичних вимог щодо правил поведінки поліцейських та спрямовані на забезпечення служіння поліції суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку на засадах етики та загальнолюдських цінностей.
Відповідно до Розділу І пункту 1 Правил № 1179 встановлено, що вони поширюються на всіх поліцейських, які проходять службу в Національній поліції України. Дотримання вимог цих Правил є обов'язком для кожного поліцейського незалежно від займаної посади, спеціального звання та місцеперебування.
Згідно із пунктом 1 Розділу ІІ Правил № 1179 під час виконання службових обов'язків поліцейський повинен, зокрема, поводитися стримано, доброзичливо, відкрито, уважно і ввічливо, викликаючи в населення повагу до поліції і готовність співпрацювати; контролювати свою поведінку, почуття та емоції, не дозволяючи особистим симпатіям або антипатіям, неприязні, недоброму настрою або дружнім почуттям впливати на прийняття рішень та службову поведінку; дотримуватися норм ділового мовлення, не допускати використання ненормативної лексики.
Пунктами 3 та 4 Розділу IV Правил № 1179 передбачено, що за будь-яких обставин і відносно будь-якої людини як у робочий, так і в неробочий час поліцейський зобов'язаний дотримуватися норм професійної етики. При зверненні до особи поліцейському заборонено бути зверхнім, погрожувати, іронізувати, використовувати ненормативну лексику.
Поліцейський повинен бути коректним та не повинен допускати застосування насильства чи інших негативних дій щодо членів суспільства, а також, незважаючи на провокації, повинен залишатися об'єктивним.
Суд звертає увагу, що дотримання вище зазначених вимог Дисциплінарного статуту та Правил № 1179 є обов'язком кожного поліцейського незалежно від того перебуває він під час виконання службових обов'язків чи у позаслужбовий час, що пов'язане з особливостями проходження служби в Національній поліції.
Статтею 12 Дисциплінарного статуту визначено, що на осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ за порушення службової дисципліни можуть накладатися такі види дисциплінарних стягнень: усне зауваження; зауваження; догана; сувора догана; попередження про неповну посадову відповідність; звільнення з посади; пониження в спеціальному званні на один ступінь; звільнення з органів внутрішніх справ.
Згідно з статті 14 Дисциплінарного статуту з метою з'ясування всіх обставин дисциплінарного проступку, учиненого особою рядового або начальницького складу, начальник призначає службове розслідування.
Порядок проведення службового розслідування встановлюється Міністром внутрішніх справ України (стаття 14 частина 4 Дисциплінарного статуту).
Пунктом 2.1 Інструкції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 12.03.2013 № 230 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 02.04.2013 за № 541/23073 (далі - Інструкція) передбачено, що підставами для проведення службового розслідування є порушення особами рядового та начальницького складу органів внутрішніх справ України службової дисципліни, у тому числі скоєння кримінальних або адміністративних правопорушень, знищення або втрата службових документів, доручених або охоронюваних матеріальних цінностей, вчинення особами рядового та начальницького складу органів внутрішніх справ України діянь, які порушують права і свободи громадян, службову дисципліну, інші події, пов'язані із загибеллю (смертю) осіб РНС чи їх травмуванням (пораненням), а також події, які сталися за участю осіб рядового та начальницького складу органів внутрішніх справ України і можуть викликати суспільний резонанс.
Обставини за яких позивача було звільнено зі служби з точки зору відповідача порушують службову дисципліну, обов'язки, визначені статтею 7 Дисциплінарного статуту, Присягу поліцейського та Правила етичної поведінки поліцейських, тобто вчинив дисциплінарний проступок перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння під час керування транспортним засобом.
Однак, суд не може погодитися з оскаржуваним наказам та викладеним у висновку службового розслідування фактом порушення службової дисципліни ОСОБА_1, яка виразилася у керуванні транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння, оскільки відповідачем не надано належних та допустимих доказів керування 06 червня 2018 року автомобілем марки "Шкода-Октавія" д.н.з. НОМЕР_2 саме позивачем у такому стані.
Суд встановив, що постановою Закарпатського апеляційного суду від 03 грудня 2018 року закрито провадження по справі відносно ОСОБА_1 про притягнення його до адміністративної відповідальності за статтею 130 частиною 1КУпАП у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного порушення.
Згідно вказаної постанови встановлено, що працівниками поліції був порушений порядок огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, визначений статтею 266 КУпАП та підзаконними нормативними актами.
Відповідно до статті 266 частини 2 КУпАП огляд водія на стан сп'яніння проводиться з використанням технічних засобів поліцейським у присутності двох свідків. Таким чином факт відмови водія пройти тест на "Драгері" з-за відсутності зазначеного технічного засобу та свідків, не можна вважати відмовою у проходженні тесту на визначення стану алкогольного сп'яніння.
У вказаній постанові, зокрема, зазначено, що у відповідності до пункту 7 розділу I Інструкції № 1452/735 у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 КУпАП.
Однак, в порушенні вказаних норм працівниками поліції ОСОБА_1 доставлено до Мукачівської ЦРЛ для проходження медичного огляду, замість Берегівської ЦРЛ без повідомлення причини, з яких саме підстав його доставлено в Мукачівську ЦРЛ, а не в Берегівську ЦРЛ за місцем зупинки транспортного засобу, яка була найближчою до місця зупинки, а тому позивач відмовився від проходження огляду відповідно до встановленого порядку.
При цьому, згідно статті 266 частини 3 КУпАП у разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я.
Згідно статті 266 частини 5 КУпАП огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
Спільним наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров'я України від 09.11.2015 р. №1452/735, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 11.11.2015 р. за №1413/27858, з метою створення нормативно-правового підґрунтя діяльності патрульної поліції та закладів охорони здоров'я щодо виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затверджено Інструкцію про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі по тексту - Інструкція №1452/735).
Інструкція №1452/735 визначає процедуру проведення огляду водіїв транспортних засобів на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі - стан сп'яніння), та оформлення результатів такого огляду.
Згідно пункту 6 розділу I Інструкції №1452/735 огляд на стан сп'яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі - спеціальні технічні засоби); лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).
У відповідності до пункту 7 розділу I Інструкції №1452/735 у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 КУпАП.
Пунктом 9 розділі ІІ Інструкції №1452/735 передбачено, що з метою забезпечення достовірності результатів огляду водіїв транспортних засобів, які мають бути оглянуті в закладах охорони здоров'я, поліцейський забезпечує доставку цих осіб до найближчого закладу охорони здоров'я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення підстав для його проведення.
Відповідно до статті 78 частини 6 КАС України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
Отже, судовим рішенням, яке набрало законної сили, встановлено відсутність складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП, що в силу частини шостої статті 78 КАС України є обов'язковим до врахування судом під час розгляду даної справи про наслідки дій позивача, що слугувало, в свою чергу, для винесення спірних наказів у даній справі.
Щодо вчинення позивачем адміністративного правопорушення, що передбачене статтею 121 частиною 1 КУпАП, про вчинення якого також зазначено відповідачем в оскаржуваному наказі.
Зокрема, відповідач вказує, що відносно позивача було винесено постанову про притягнення останнього до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, що передбачене статтею 121 частиною 1 КУпАП (а.с. 17).
У відповідності до постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі від 06 липня 2018 року серії ВР № 131059 (а.с. 83) позивач був притягнутий до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, що передбачене статтею 121 частиною 6 КУпАП.
У відповідності до рішення Берегівського районного суду Закарпаатської області, що ухвалене 05 листопада 2018 року в адміністративній справі за № 297/1516/18 за позовом ОСОБА_1 про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення (а.с.а.с. 75-77), постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі від 06 липня 2018 року серії ВР № 131059 відносно ОСОБА_1 у вигляді штрафу в розмірі 170 гривень - скасовано, а справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за частиною 6 статті 121 КУпАП закрито у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Відповідачем не надано суду доказів того, що відносно позивача була ухвалена постанова, якою останній був притягнутий до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного проступку, що передбачений статтею 121 саме її частиною 1 КУпАП.
Таким чином, із врахуванням зазначених судових рішень, Закарпатським окружним адміністративним судом встановлено, що адміністративні правопорушення, які зазначені відповідачем в оскаржуваному наказі, зокрема, за № 1134 від 06 липня 2018 року, позивачем не вчинялися.
Відповідно до статті 19 частини 2 Конституції України: органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з статті 77 частини 1 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Враховуючи вищевикладене, позивача протиправно було притягнуто до дисциплінарної відповідальності наказом Головного управління Національної поліції в Закарпатській області від 06 липня 2018 року № 1334, а відтак такий наказ необхідно визнати протиправним та скасувати.
У відповідності до статті 77 частини 1 пункту 6 Закону України № 580-VIII поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.
На виконання наказу Головного управління Національної поліції в Закарпатській області від 06 липня 2018 року № 1334 відповідачем було прийнято наказ від 10 липня 2018 року № 145 о/с, яким звільнено позивача зі служби в Національній поліції України. Оскільки, прийнято наказ від 10 липня 2018 року № 145 о/с було видано на реалізацію наказу від 06 липня 2018 року № 1334 то такий також підлягає скасуванню.
Щодо позовних вимог про виплату позивачеві грошового та речового забезпечення за встановленими нормами за весь час вимушеного прогулу, суд зазначає таке.
Відповідно до статті 235 частини 1 Кодексу законів про працю України у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.
Судом встановлено, що позивача було протиправно звільнено зі служби в поліції, тому позивач підлягає поновленню на тій посаді, з якої його було звільнено.
Щодо дати з якої необхідно поновити позивача, то суд вважає за необхідне вказати наступне.
Відповідно до оскарженого наказу відповідача - позивача було звільнено з роботи 11 липня 2018 року, тобто дата звільнення - 11 липня 2018 року вважається останнім робочим днем позивача. А відтак з 12 липня 2018 року у позивача почався вимушений прогул. Таким чином суд вважає, що необхідно поновити позивача саме з 12 липня 2018 року, оскільки позивач вважається таким, що 11 липня 2018 року був на роботі (проходив службу).
Статтею 235 частиною 2 Кодексу законів про працю України передбачено, що при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.
Відповідно до статті 94 Закону України "Про Національну поліцію", поліцейські отримують грошове забезпечення, розмір якого визначається залежно від посади, спеціального звання, строку служби в поліції, інтенсивності та умов служби, кваліфікації, наявності наукового ступеня або вченого звання. Порядок виплати грошового забезпечення визначає Міністр внутрішніх справ України.
Зі змісту постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 № 988 "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції", наказу Міністерства внутрішніх справ України від 06.04.2016 № 260 "Про затвердження порядку та умов виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання" резюмується, що грошове забезпечення поліцейських обраховується та виплачується з розрахунку календарних днів відповідного місяця їх служби.
Середній заробіток працівника визначається відповідно до статті 27 Закону України "Про оплату праці" за правилами, передбаченими Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженим ПКМУ від 08.02.95р. № 100 (далі по тексту - Порядок № 100).
Відповідно до пункту 5 Порядку № 100 основою для обчислення загальної суми заробітку, що підлягає виплаті за час вимушеного прогулу, є середньоденна (середньогодинна) заробітна плата працівника, яка згідно з пунктом 8 цього Порядку визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів за цей період.
Згідно з довідкою ГУНП в Закарпатській області від 29 серпня 2018 № 735/106/5-2018 позивачу було нараховано заробітну плату в т.ч. у натуральній формі за травень 2018 року - 7309,96 грн., червень 2018 року - 8325,19 грн.. Загальна сума доходу за останні два місяці перед звільненням, з врахуванням календарних днів, становить 15635,15 грн..
Із врахуванням того, що у травні та червні 2018 року сумарно кількість календарних днів становить 61 день, то середньоденний заробіток позивача складає 256,31 грн. (а.с. 34).
Кількість днів вимушеного прогулу ОСОБА_1 за період з 12 липня 2018 року по 26 грудня 2018 року, становить 168 календарних днів, а грошове забезпечення за час вимушеного прогулу, яке підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, складає 43060,08 грн. (256,31 грн. х 168).
Відповідно до статті 371 частини 1 пунктів 2, 3 КАС України негайно виконуються рішення суду про присудження виплати заробітної плати, іншого грошового утримання у відносинах публічної служби - у межах суми стягнення за один місяць; поновлення на посаді у відносинах публічної служби.
Таким чином, в даній справі суд вважає за необхідне допустити до негайного виконання стягнення на користь позивача грошове утримання за один місяць в розмірі 7817,45 (грн. (256,31 грн. х 30,5), та поновлення позивача на службі в органах Національної поліції України на посаді помічника чергового сектору реагування патрульної поліції № 1 Берегівського ВП ГУНП в Закарпатській області.
З огляду на вищевказане, враховуючи обставини встановлені судом, суд приходить до висновку, що позовні вимоги необхідно задовольнити в повному обсязі
Керуючись статтями 242-246 КАС України, суд, -
Позов ОСОБА_1 (90233, Закарпатська область, АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1) до Головного управління Національної поліції в Закарпатській області (88000, Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Ракоці, 13, код ЄДРПОУ 40108913) про визнання протиправним та скасування наказів, поновлення на службі та стягнення середнього грошового забезпечення за час вимушеного прогулу - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Закарпатській області від 06 липня 2018 року № 1334 "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих працівників Берегівського ВП ГУНП в Закарпатській області" - в частині звільнення зі служби в Національній поліції України помічника чергового сектору реагування патрульної поліції № 1 Берегівського ВП ГУНП в Закарпатській області сержанта поліції ОСОБА_1.
Визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Закарпатській області від 10 липня 2018 року № 145 о/с - в частині звільнення зі служби в поліції помічника чергового сектору реагування патрульної поліції № 1 Берегівського ВП ГУНП в Закарпатській області сержанта поліції ОСОБА_1.
Поновити сержанта поліції ОСОБА_1 на службі в Національній поліції України на посаді помічника чергового сектору реагування патрульної поліції № 1 Берегівського ВП ГУНП в Закарпатській області з 12 липня 2018 року.
Стягнути з Головного управління Національної поліції в Закарпатській області на користь сержанта поліції ОСОБА_1 середнє грошове забезпечення за час вимушеного прогулу за період 12 липня 2018 року по 26 грудня 2018 року з у розмірі 43060,08 (сорока трьох тисяч шестидесяти грн. 08 коп.) грн..
Рішення у частині поновлення сержанта поліції ОСОБА_1 на службі в Національній поліції України на посаді помічника чергового сектору реагування патрульної поліції № 1 Берегівського ВП ГУНП в Закарпатській області та у частині виплати заробітної плати, іншого грошового утримання у межах суми стягнення за один місяць у розмірі 7817,45 (семи тисяч восьмиста сімнадцяти грн. 45 коп.) грн. виконується негайно.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (з урахуванням особливостей, що встановлені Розділом VII КАС України (пункт 15.5)).
Відповідно до статті 243 частини 3 КАС України 26 грудня 2018 року було проголошено вступну та резолютивну частини рішення суду. Рішення суду у повному обсязі було складено 02 січня 2019 року.
СуддяС.Є. Гаврилко