20 грудня 2018 року м. Ужгород№ 807/848/17
Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:
головуючої - судді Калинич Я.М.,
при секретарі судового засідання - Попович М.М.,
за участю:
представника позивача - ОСОБА_1,
представника відповідачів - Токар М.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовною заявою фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 до Головного управління ДФС у Закарпатській області, Державної податкової інспекції в Тячівському районі про визнання протиправними та скасування наказів, податкових повідомлень-рішень, рішень про застосування штрафних санкцій та вимоги про сплату боргу, -
У відповідності до ч.3 ст.243 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 20 грудня 2018 року проголошено вступну та резолютивну частини Рішення. Рішення в повному обсязі складено 02 січня 2019 року.
Фізична особа-підприємець ОСОБА_3 (далі - позивач, ФОП ОСОБА_3.) звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Державної фіскальної служби у Закарпатській області (далі - відповідач, ГУ ДФС у Закарпатській області), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Державна податкова інспекція в Тячівському районі (далі - ДПІ в Тячівському районі), про визнання нечинними та скасування рішень №0018171303, №0018181303 та вимоги про сплату боргу за №0018161303 від 03.07.2017 року.
Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 28.07.2017 року відкрито провадження в адміністративній справі №807/848/17 (суддя Калинич Я.М.).
Фізична особа-підприємець ОСОБА_3 звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Державної фіскальної служби у Закарпатській області, Державної податкової інспекції в Тячівському районі про визнання нечинними та скасування наказів за №235 від 30.08.2016 року та за №213 від 14.03.2017 року, податкових повідомлень-рішень за №0002881303, №0002871303, №0002861303, рішення №0002901301 та вимоги про сплату боргу за №002891303.
Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 19.08.2017 року відкрито провадження в адміністративній справі №807/916/17 (суддя Шешеня О.М.).
Ухвалою суду від 06 листопада 2017 року об'єднано в одне провадження адміністративні справи № 807/848/17 та 807/916/17 та присвоєно об'єднаним справам №807/848/17.
Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги позивач посилається на те, що документальна планова перевірка скаржника, яка проведена ДПІ у Тячівському районі на підставі наказу №235, суперечить вимогам п.77.1 ст.77 ПК України і не тягне за собою жодних юридичних наслідків. Відсутність у позивача первинних документів Тячівська ДПІ зобов'язана було трактувати не як їх втрату, а як іншого вилучення їх правоохоронними органами. В акті не вказано в чому полягає факт неналежного ведення позивачем бухгалтерської документації та які недоліки необхідно усунути позивачу. Позивач вважає, що висновки акту перевірки ГУ ДФС в Закарпатській області від 10.04.2017 року, являються такими, що суперечать вимогам ПК України та фактичним обставинами справи, а тому переконаний, що позовні вимоги належать до повного задоволення.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позовній заяві та доповненнях до адміністративного позову, та просив такі задовольнити повністю.
Представник відповідачів в судовому засіданні заперечила проти позову з мотивів, наведених у письмових запереченням проти позову. Просила суд відмовити у задоволенні позову повністю. Зазначила, що в позовній заяві не міститься жодного аргументу, який би спростував висновки, викладені в акті перевірки, також, позивачем не додано жодного належного та допустимого доказу, який би спростував правомірність донарахувань зобов'язань по оскаржуваних рішеннях.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позову, виходячи з наступного:
Відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень. Згідно ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно із ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України від 02 грудня 2010 року №2755-VI (з наступними змінами та доповненнями, в редакції станом на час виникнення спірних правовідносин, далі - ПК України).
Щодо позовної вимоги про визнання нечинним та скасування наказу ДПІ у Тячівському районі від 30.08.2016 року №235 «Про проведення документальної планової перевірки», суд зазначає наступне.
Відповідно до ст.77 Податкового Кодексу України (в редакції, чинній у 2016 році) документальна планова перевірка повинна бути передбачена у плані-графіку проведення планових документальних перевірок. Порядок формування та затвердження плану-графіка, перелік ризиків та їх поділ за ступенями встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику. Як встановлено судом, позивача було включено до плану-графіку відповідно до вимог Наказу МінФіну від 02.06.2015 року №524 «Про затвердження Порядку формування плану - графіка проведення документальних планових перевірок платників податків».
Відповідно до вказаного Порядку план-графік планових перевірок складався щоквартально. Тому суд не бере до уваги посилання позивача на норму ст.77 ПКУ щодо необхідності оприлюднення плану-графіку документальних планових перевірок на офіційному веб-сайті до 25 грудня року, що передує року, в якому будуть проводитися такі перевірки, оскільки така редакція діє з 01.01.2017 році і не розповсюджується на відносини, що мали місце у 2016 році.
Щодо вимоги позивача про визнання нечинним та скасування наказу ГУ ДФС у Закарпатській області від 14.03.2017 року №213 «Про проведення невиїзної документальної перевірки» суд зазначає наступне.
Позивачем після отримання акту планової документальної перевірки від 06.01.2017 року №9/13-01/НОМЕР_1 подано заперечення до вказаного акту (від 24.01.2017 року, вх.№768/10 від 26.01.2017 року). За результатами розгляду вказаного заперечення ГУ ДФС у Закарпатській області прийнято рішення про проведення позапланової перевірки, яке оформлено наказом від 14.03.2017 року №213.
Відповідно до пп.78.1.5. п.78.1. ст.78 Податкового Кодексу України документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких підстав: платником податків подано в установленому порядку контролюючому органу заперечення до акта перевірки та/або додаткові документи в порядку, визначеному пунктом 44.7 статті 44 цього Кодексу, або скаргу на прийняте за її результатами податкове повідомлення-рішення, в яких вимагається повний або частковий перегляд результатів відповідної перевірки або скасування прийнятого за її результатами податкового повідомлення-рішення у разі, коли платник податків у своїй скарзі (запереченнях) посилається на обставини, що не були досліджені під час перевірки, та об'єктив їх розгляд неможливий без проведення перевірки. Така перевірка проводиться виключно з питань, що стали предметом оскарження.
Таким чином, спростовується позовна вимога щодо визнання нечинним та скасування наказу ГУ ДФС у Закарпатській області від 14.03.2017 року №213 «Про проведення невиїзної документальної перевірки», оскільки такий був виданий за запереченням позивача на акт перевірки відповідно до пп.78.1.5. п.78.1. ст.78 Податкового Кодексу України.
Щодо заперечень позивача про правомірність донарахувань за результатами перевірки.
Судом під час розгляду справи встановлено, що ГУ ДФС у Закарпатській області проведено позапланова виїзна перевірка ФОП ОСОБА_3, щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів за період з 01.01.2013 року по 31.12.2015 року, за результатами якої складено акт від 10.04.2017 року №194/13-03/НОМЕР_1.
При розгляді справи встановлено, що у зв'язку з ненаданням ФОП ОСОБА_3 для проведення документальної позапланової невиїзної перевірки первинних документів (накладні, податкові накладні, товарно-транспортні накладні, контракти, договори, угоди, акти виконаних робіт, акти звірок з контрагентами, акти на право власності, договори оренди тощо), Книги обліку доходів та витрат підприємця, платіжних документів на оплату товару, банківських виписок про рух коштів на рахунках, оборотно-сальдових відомостей по проведених розрахунках з контрагентами-постачальниками та контрагентами-покупцями, інвентаризаційних відомостей залишків товару в кількісних та вартісних показниках перевірка проведена на підставі поданої ФОП ОСОБА_3 до ДПІ у Тячівському районі податкової звітності за період з 01.01.2013 по 31.2.2015 рр., відомостей з Центральної бази даних ДРФО про суми виплачених доходів та утриманого податку на доходи фізичних осіб, зустрічних звірок контрагентів ФОП ОСОБА_3, та матеріалів документальної планової виїзної перевірки діяльності фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів за період з 01.01.2013 року по 31.12.2015 року, за результатами якої ДПІ у Тячівському районі ГУ ДФС у Закарпатській області складено акт за №9/13-01/НОМЕР_1 від 06.01.2017 року.
У акті планової документальної виїзної перевірки за №9/13-01/НОМЕР_1 від 06.01.2017 року зазначено, що відповідно до наказу ДПІ в Тячівському районі ГУ ДФС у Закарпатській області №235 від 30.08.2016 року провести документальну планову перевірку ФОП ОСОБА_3 у терміни, вказані у наказі неможливо, оскільки ФОП ОСОБА_3 письмово повідомив ДПІ у Тячівському районі (лист з додатками від 15.09.2016 року вх. №8868/10) про неможливість надання документів своєї фінансово-господарської діяльності у зв'язку з втратою через вилучення їх працівниками СВ ГУНП в Закарпатській області на підставі ухвали Ужгородського міськрайсуду від 15.07.2016 року за період 2013-2015 рр. Копію протоколу вилучення документів ФОП ОСОБА_3 не представлено. Підприємцем ОСОБА_3 представлено копію заяви про виявлену ним після обшуку, втрату документів (Книги обліку доходів і витрат, первинних бухгалтерських документів, декларацій, документів та реєстрів ведення господарської діяльності, звітів, свідоцтва платника ПДВ, свідоцтва про реєстрацію, Книги вхідної та вихідної документації), яка надійшла до ДПІ у Тячівському районі ГУ ДФС у Закарпатській області 16.09.2016 року (вх. №8900/10), про що складено акт про неможливість подальшого проведення документальної планової перевірки ФОП ОСОБА_3 №7/13-01/НОМЕР_1 від 16.09.2016 року.
У відповідності до п.44.5 ст.44 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-ІV (із змінами та доповненнями), терміни проведення перевірки переносяться до дати відновлення та надання документів до перевірки в межах визначених цим підпунктом строків, тобто на 90 календарних днів з дня, що настає за днем надходження повідомлення до контролюючого органу, тобто на 16.12.2016 року, про що ДПІ у Тячівському районі ГУ ДФС у Закарпатській області видано наказ №244 від 16.09.2016 року про перенесення термінів проведення документальної планової перевірки ФОП ОСОБА_3, копію якого вручено платнику особисто 20.09.2016 року.
ДПІ у Тячівському районі ГУ ДФС у Закарпатській області листом №5754/13-01 від 16.09.2016 року повідомлено платника ОСОБА_3 про відновлення документів протягом 90 днів, який вручено платнику 20.09.2016 року.
З 16.12.2016 року ДПІ у Тячівському районі ГУ ДФС у Закарпатській області продовжено проведення планової документальної перевірки ФОП ОСОБА_3 у зв'язку з чим ДПІ у Тячівському районі ГУ ДФС у Закарпатській області листом від 16.12.2016 року №7311/13-01 звернулась до ФОП ОСОБА_3 про надання документів своєї фінансово-господарської діяльності для проведення перевірки за період з 01.01.2013 року по 31.12.2015 року.
Однак на адресу ДПІ у Тячівському районі ГУ ДФС у Закарпатській області 21.12.2016 року надійшов лист від ФОП ОСОБА_3 (вх. № 12189/10 від 21.12.2016 року) про те, що платник не має змоги представити вищезазначені документи своєї фінансово-господарської діяльності за період з 01.01.2013 року по 31.12.2015 року у зв'язку з вилученням їх слідчим СВ ГУНП в Закарпатській області при проведенні в нього обшуку.
Головним управлінням ДФС у Закарпатській області в додаток до листа №4262/7/07-16-13-03-18 від 13.12.2016 року надіслано фотокопії вилучених СВ СУ ГУНП в Закарпатській області документів, згідно переліку зазначеному в протоколі обшуку від 11.08.2016 року, та лист ГУ ДФС у Закарпатській області №4469/7/07-6-13-03-18 від 28.12.2016 року, щодо надання переліку документів, вилучених працівниками СВ ГУНП в Закарпатській області на підставі ухвали Ужгородського міськрайонного суду від 15.07.2016 року. Проаналізувавши надісланий перелік вилучених документів та їх фотокопії встановлено, що серед них немає документів які б відповідали переліку запитуваних документів від ФОП ОСОБА_3, необхідних для проведення документальної перевірки за період з 01.01.2013 року по 31.12.2015 року.
ДПІ у Тячівському районі 28.12.2016 року складено акт за №8/13-01/НОМЕР_1 про ненадання ФОП ОСОБА_3 документів для проведення документальної планової перевірки.
Тому, у зв'язку з ненаданням ФОП ОСОБА_3 для проведення планової документальної виїзної перевірки первинних документів (накладні, податкові накладні, товарно-транспортні накладні, контракти, договори, угоди, акти виконаних робіт, акти звірок з контрагентами, акти на право власності, договори оренди тощо), Книги обліку доходів та витрат підприємця, платіжних документів на оплату товару, банківських виписок про рух коштів на рахунках, оборотно-сальдових відомостей по проведених розрахунках з контрагентами-постачальниками та контрагентами-покупцями, інвентаризаційних відомостей залишків товару в кількісних та вартісних показниках планова документальна виїзна перевірка була проведена ДПІ у Тячівському районі ГУ ДФС у Закарпатській області на підставі поданої ФОП ОСОБА_3 до ДПІ у Тячівському районі податкової звітності за період з 01.01.2013 по 31.2.2015 рр., відомостей з Центральної бази даних ДРФО про суми виплачених доходів та утриманого податку на доходи фізичних осіб, зустрічних звірок контрагентів ФОП ОСОБА_3
Відповідно до податкових декларацій, встановлено, що за період перевірки ФОП ОСОБА_3 задекларовано витрат, пов'язаних із здійсненням діяльності: за 2013 рік в сумі 1063079,00 грн., за 2014 рік в сумі 1078175,94 грн., за 2015 рік в сумі 1221708,22 гривень.
Перевіркою правильності визначення витрат, пов'язаних із здійсненням діяльності, за період з 01.01.2013 року по 31.12.2015 року не можливо встановити їх завищення чи заниження у зв'язку з відсутністю первинних документів, банківських виписок про рух коштів ФОП ОСОБА_3, касових документів, які служать підтвердженням понесених витрат господарської діяльності.
У зв'язку з вищенаведеним, та ненаданням ФОП ОСОБА_3 документів, що підтверджують суми понесених витрат, що також зафіксовано в матеріалах планової документальної перевірки ФОП ОСОБА_3, проведеної ДПІ у Тячівському районі ГУ ДФС у Закарпатській області (акт №9/13-01/НОМЕР_1 від 06.01.2017 року), витрати, задекларовані ФОП ОСОБА_3 у поданій звітності, не враховуються при визначенні об'єкта оподаткування.
Таким чином, проведеною перевіркою встановлено відсутність понесених витрат у зв'язку з відсутністю підтверджуючих документів. Тому, розбіжність по валових витратах між даними перевірки та даними заявленими в деклараціях про доходи за 2013, 2014, 2015 роках становить 3362963,16 грн., а саме за 2013 рік в сумі 1063079,0 грн., за 2014 рік в сумі 1078175,94 грн., за 2015 рік в сумі 1221708,22 гривень.
Також перевіркою встановлено заниження ФОП ОСОБА_3 чистого оподатковуваного доходу за 2015 рік на суму 1221708,22 грн., що призвело до заниження військового збору на 18325,62 гривень. Також, вказане призвело до заниження єдиного соціального внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на суму 154963,89 грн.
Згідно поданої, ФОП ОСОБА_3, до ДПІ у Тячівському районі ГУ ДФС у Закарпатській області, податкової звітності з податку на додану вартість, за період з 01.01.2013 року по 31.12.2015 року підприємцем задекларовано податкового кредиту з податку на додану вартість в загальній сумі 802367,00 грн., а саме за 2013 рік у сумі 207855,00 грн., за 2014 рік у сумі 247956,00 грн., за 2015 рік у сумі 346556,00 гривень.
Проведеною перевіркою встановлено завищення задекларованого податкового кредиту з податку на додану вартість за період з 01.01.2013 року по 31.12.2015 року на загальну суму 802367,00 гривень.
Платником податків ОСОБА_3 сформовано податковий кредит у періоді з 01.01.2013 року по 31.12.2015 року за відсутності податкових накладних (податкові накладні ФОП ОСОБА_3 для перевірки не представлено), та без інших документів які підтверджували факт оплати (списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг), та факт отримання платником податку товарів/послуг, за датами яких можливо встановити дату виникнення права платника податку на віднесення сум податку на додану вартість до податкового кредиту.
У зв'язку з відсутністю (непредставленням для перевірки) документів ФОП ОСОБА_3 не підтверджено використання придбаного товару/послуг, за якими сформовано податковий кредит, за період з 01.01.2013 року по 31.12.2015 року, в господарській діяльності підприємця.
Крім того, перевіркою дотримання встановленого порядку ведення Книги обліку доходів і витрат, яку ведуть фізичні особи - підприємці, що здійснюють діяльність на загальній системі оподаткування провести неможливо у зв'язку з тим, що ФОП ОСОБА_3 її втратив, про що дав об'яву, яка опублікована у районній газеті «Дружба» за суботу 03 вересня 2016 року №101-104 в оголошенні - «Втрачені документи ведення бухгалтерського обліку та господарської діяльності ФОП ОСОБА_3, мешк. с. Ганичі, - книгу доходів і витрат, первинні бухгалтерські документи, …», та подав до ДПІ у Тячівському районі ГУ ДФС у Закарпатській області заяву з проханням зареєструвати Книгу обліку доходів і витрат, у зв'язку з втратою попередньої. Поновлену Книгу обліку доходів і витрат підприємцем ОСОБА_3 для перевірки не представлено, чим порушено п.44.3 ст.44, п.177.10 ст.177 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VІ із змінами та доповненнями, та п.8 Наказу Міністерства доходів і зборів України від 16.09.2013 № 481 «Про затвердження форми книги обліку доходів і витрат, яку ведуть фізичні особи - підприємці, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, і фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, та Порядку її ведення» зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 01.10.2013 року за №1686/24218.
За висновками перевірки та з урахуванням листа від 08.06.2017 року №676/Ф/07-16-13-11-21 про направлення податкових повідомлень-рішень ГУ ДФС у Закарпатській області сформовано та вручено ФОП ОСОБА_3 податкові повідомлення-рішення від 11.05.2017 року №0002851303 про збільшення грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб у сумі 417363 грн. за основним платежем та 104340,75 грн. за штрафними санкціями, №0002871303 про збільшення грошового зобов'язання з військового збору у сумі 18325,62 грн. за основним платежем та 4581,41 грн. за штрафними санкціями, №0002881303 про збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 460455 грн. за основним платежем та 115113,75 грн. за штрафними санкціями, №0002861303 про застосування штрафних санкцій у сумі 510 гривень.
Відповідно до п. 44.3 ст. 44 Податкового кодексу України платники податків зобов'язані забезпечити зберігання документів, визначених у пункті 44.1 цієї статті, а також документів, пов'язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, не менш як 1095 днів з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи, а у разі її неподання - з передбаченого цим Кодексом граничного терміну подання такої звітності.
Згідно з п. 44.5 ст. 44 Податкового кодексу України у разі втрати, пошкодження або дострокового знищення документів, зазначених в пунктах 44.1 і 44.3 цієї статті, платник податків зобов'язаний у п'ятиденний строк з дня такої події письмово повідомити контролюючий орган за місцем обліку в порядку, встановленому цим Кодексом для подання податкової звітності, та контролюючий орган, яким було здійснено митне оформлення відповідної митної декларації.
Платник податків зобов'язаний відновити втрачені документи протягом 90 календарних днів з дня, що настає за днем надходження повідомлення до контролюючого органу.
У разі неможливості проведення перевірки платника податків у випадках, передбачених цим підпунктом, терміни проведення таких перевірок переносяться до дати відновлення та надання документів до перевірки в межах визначених цим підпунктом строків.
Відповідно до п.177.10 ст. 177 Податкового кодексу України встановлено, що фізичні особи - підприємці зобов'язані вести Книгу обліку доходів і витрат та мати підтверджуючі документи щодо походження товару.
Згідно з п. 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України встановлено, що витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визначаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II Податкового кодексу України.
Згідно пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України - не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.
Відповідно до п. 177.4 ст. 177 Податкового кодексу України (в редакції що діє з 01.01.2015) встановлено, що до переліку витрат, безпосередньо пов'язаних з отриманням доходів, належать документально підтверджені витрати, що включаються до витрат операційної діяльності згідно з розділом III Податкового кодексу України.
Підпунктом 177.4.1 пункту 177.4 статті 177 розділу ІV Податкового кодексу України, (в редакції що діє з 01.01.2015 року) встановлено, що до переліку витрат, безпосередньо пов'язаних з отриманням доходів, належать витрати, до складу яких включається вартість сировини, матеріалів, товарів, що утворюють основу для виготовлення (продажу) продукції або товарів (надання робіт, послуг), купівельних напівфабрикатів та комплектуючих виробів, палива й енергії, будівельних матеріалів, запасних частин, тари й тарних матеріалів, допоміжних та інших матеріалів, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об'єкта витрат.
Відповідно до п.177.2 ст.177 Податкового кодексу України, об'єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) i документально підтвердженими витратами, пов'язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи-підприємця.
Відповідно до п.198.1 ст.198 Податкового кодексу України, «право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:
а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;
б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України ( у тому числі у зв'язку з придбанням або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та при передачі таких активів на баланс платника податку;
в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України:
г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.».
Згідно з п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджених податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п.201.11 ст.201 Податкового кодексу України.
Згідно з п.198.2 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:
дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;
дата отримання платником податку товарів/послуг;
Відповідно до пп.1.1 п. 16-1 підрозділу 10 Розділу XX Податкового кодексу України платниками збору є особи, визначені п. 162.1 ст. 162 Податкового кодексу України.
Підпунктом 1.2 пункту 16-1 підрозділу 10 Розділу XX Податкового кодексу України передбачено, що об'єктом оподаткування збором є доходи, визначені статтею 163 цього Кодексу.
Відповідно до пп.163.1.1. п.163.1 ст.163 об'єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.
Ставка збору відповідно до пп.1.3 п. 16-1 підрозділу 10 Розділу XX Податкового кодексу України становить 1,5 відсотка від об'єкта оподаткування, визначеного підпунктом 1.2 цього пункту.
Згідно з пп.1.4 п. 16-1 підрозділу 10 Розділу XX Податкового кодексу України нарахування, утримання та сплата (перерахування) збору до бюджету здійснюються у порядку, встановленому статтею 168 цього Кодексу, за ставкою, визначеною підпунктом 1.3 цього пункту.
Відповідно до п. 121.1 ст. 121 Податкового кодексу України незабезпечення платником податків зберігання первинних документів, облікових та інших регістрів, бухгалтерської та статистичної звітності, інших документів з питань обчислення і сплати податків та зборів протягом установлених статтею 44 цього Кодексу строків їх зберігання та/або ненадання платником податків контролюючим органам оригіналів документів (крім документів, отриманих з Єдиного реєстру податкових накладних) чи їх копій при здійсненні податкового контролю у випадках, передбачених цим Кодексом, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 510 гривень.
Відповідно до п. 123.1 ст. 123 Податкового кодексу України у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, - тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.
Разом з тим, позивачем також оскаржено вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 11.05.2017 року №Ф-0002891303, рішення про застосування штрафних санкцій від 11.05.2017 року №0002901303 та рішення про застосування штрафних санкцій за неналежне ведення бухгалтерської документації від 11.05.2017 року №0002911301, які рішенням ДФС України від 23.06.2017 року №8039/Ф/99-99-11-02-02-25 скасовані та відкликані, тому не можуть бути предметом оскарження.
Відповідно до статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
В ході розгляду справи відповідач надав суду належні докази на підтвердження своїх заперечень проти позову, які не були спростовані позивачем.
За наведеного вище, суд приходить до висновку, що в задоволенні адміністративного позову слід відмовити.
За правилами статті 139 КАС України у разі відмови у задоволенні позовних вимог, судові витрати, понесені позивачем, з відповідача не стягуються.
Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд -
У задоволенні адміністративного позову фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 до Головного управління ДФС у Закарпатській області, Державної податкової інспекції в Тячівському районі про про визнання протиправними та скасування наказів, податкових повідомлень-рішень, рішень про застосування штрафних санкцій та вимоги про сплату боргу - відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (з урахуванням особливостей, що встановлені пп. 15.5 п. 15 Розділу VII КАС України).
СуддяЯ.М. Калинич