Ухвала
Іменем України
21 грудня 2018 р.
м. Київ
Справа №283/1626/17
Провадження № 51-9776 ск 18
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого - ОСОБА_1 ,
суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянувши касаційну скаргу захисника ОСОБА_4 на вирок Малинського районного суду Житомирської області від 26 лютого 2018 року та ухвалу Апеляційного суду Житомирської області від 08 серпня 2018 року щодо ОСОБА_5 ,
встановив:
Вироком Малинського районного суду Житомирської області від 26 лютого 2018 року ОСОБА_5 засуджено за ч. 3 ст. 286 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 6 років з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 3 роки.
Вирішено питання щодо процесуальних витрат та речових доказів у провадженні.
Ухвалою Апеляційного судуЖитомирської області від 08 серпня 2018 року зазначений вирок місцевого суду залишено без зміни.
На оскаржувані судові рішення захисник подала касаційну скаргу.
Ухвалою Верховного Суду від 16 листопада 2018 року касаційну скаргу було залишено без руху в зв'язку з невідповідністю вимогам ст. 427 КПК України і надано строк для усунення недоліків протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання копії вказаної ухвали.
У межах наданого строку захисник повторно звернулася до суду касаційної інстанції. Проте, вказані в ухвалі недоліки не усунула, подала аналогічну за змістом скаргу, в якій формально посилається на невідповідність призначеного покарання ступеню тяжкості злочину та його особі внаслідок суворості, у той же час не наводить правового обґрунтування незаконності судових рішень відповідно до ст. 414 КПК України.
До того ж, захисником у повторно поданій касаційній скарзі, не зазначено, у чому ж полягає явна несправедливість вироку й ухвали з огляду на вид і розмір призначеного покарання та ступінь тяжкості кримінального правопорушення й особу засудженого.
Крім того, захисник не вказує, які доводи її апеляційної скарги апеляційний суд належним чином не дослідив, не перевірив та не оцінив.
Також, зазначене у скарзі прохання захисника до суду касаційної інстанції знову сформульовано без урахування положень ст. 436 КПК України, якою визначено повноваження цього суду за наслідками розгляду касаційної скарги.
Суд касаційної інстанції є судом права, відповідно до положень ст. 433 КПК України переглядає судові рішення у межах касаційної скарги, тому відсутність у ній згаданого обґрунтування перешкоджає вирішенню питання про відкриття касаційного провадження.
Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 429 КПК України касаційна скарга повертається, якщо особа не усунула недоліки касаційної скарги, яку залишено без руху, в установлений строк.
За таких обставин колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід повернути захиснику на підставі п. 1 ч. 3 ст. 429 КПК України.
Керуючись п. 1 ч. 3 ст. 429, 441 КПК України, Суд
постановив:
Касаційну скаргу захисника ОСОБА_4 на вирок Малинського районного суду Житомирської області від 26 лютого 2018 року та ухвалу Апеляційного суду Житомирської області від 08 серпня 2018 року щодо ОСОБА_5 , а також додані до неї матеріали повернути особі, яка її подала.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3