Ухвала
29 грудня 2018 року
м. Київ
справа № 560/241/17
провадження № 61-27393ск18
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Стрільчука В. А., розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дубровицького районного суду Рівненської області від 05 грудня 2017 року та постанову Апеляційного суду Рівненської області від 21 березня 2018 року в справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа - Дубровицька міська рада Рівненської області, про встановлення порядку користування спільною земельною ділянкою з правом постійного безоплатного земельного сервітуту,
18 грудня 2018 року ОСОБА_1 подав засобами поштового зв'язку касаційну скаргу на рішення Дубровицького районного суду Рівненської області від 05 грудня 2017 року та постанову Апеляційного суду Рівненської області від 21 березня 2018 року у вищевказаній справі.
Касаційна скарга не може бути прийнята до розгляду та вирішення питання про відкриття касаційного провадження, оскільки вона подана з пропуском строку на касаційне оскарження.
Відповідно до статті 390 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Разом із цим ОСОБА_1 звернувся із заявою про поновлення строку на касаційне оскарження, яка обґрунтована тим, що 17 квітня 2018 року ним було подано касаційну скаргу на рішення Дубровицького районного суду Рівненської області від 05 грудня 2017 року та постанову Апеляційного суду Рівненської області від 21 березня 2018 року, однак ухвалою Верховного Суду від 19 вересня 2018 року йому було відмовлено у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору, а касаційну скаргу повернуто. Лист із копією ухвали та доданими до скарги матеріалами він отримав 15 листопада 2018 року, що підтверджується витягом з реєстру «Укрпошта» зі штрихкодовим ідентифікатором поштового відділення 0306300586815.
Згідно з частиною першою статті 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Відповідно до сталої практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (справа «Олександр Шевченко проти України» рішення від 26 квітня 2007 року, справа «Трух проти України» рішення від 14 жовтня 2003 року).
У рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С. А. проти Іспанії» ЄСПЛ вказав, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
У рішенні від 29 жовтня 2015 року у справі «Устименко проти України» ЄСПЛ визначив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов'язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення.
ЄСПЛ у рішенні від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України» вказав, що суд визнає, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип остаточності судового рішення.
Отже, вжиття заходів для прискорення процедури розгляду справ є обов'язком осіб, які беруть участь у справі і безпідставне поновлення строку на оскарження судового рішення, що набрало законної сили, є порушенням вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Наведені заявником причини пропуску процесуального строку на касаційне оскарження судових рішень не дають достатніх підстав для визнання їх поважними, оскільки копію ухвали про повернення касаційної скарги ОСОБА_1 отримав 15 листопада 2018 року, а повторно подав касаційну скаргу 18 грудня 2018 року (згідно з поштовим штемпелем на конверті), пропустивши тридцятиденний строк навіть з часу отримання копії ухвали. Тому зазначені ОСОБА_1 причини пропуску строку на касаційне оскарження не зумовлені особливими і непереборними обставинами, а відтак не є поважними.
Згідно з частиною третьою статті 393 ЦПК України касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 390 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку або навести інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження визнані неповажними, суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження на підставі пункту 4 частини другої статті 394 цього Кодексу.
У зв'язку з тим, що причини пропуску строку на касаційне оскарження є неповажними, а безпідставне поновлення такого строку є порушенням вимог пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, касаційну скаргу необхідно залишити без руху, а особі, яка її подала, надати строк для звернення до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку на касаційне оскарження з наведенням інших підстав для поновлення цього строку та наданням відповідних доказів про наявність об'єктивних перешкод подати касаційну скаргу протягом тридцяти днів після 15 листопада 2018 року.
Керуючись статтями 185, 390, 393 ЦПК України,
Визнати підстави для поновлення процесуального строку на касаційне оскарження рішення Дубровицького районного суду Рівненської області від 05 грудня 2017 року та постанови Апеляційного суду Рівненської області від 21 березня 2018 року за клопотанням ОСОБА_1 неповажними.
Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дубровицького районного суду Рівненської області від 05 грудня 2017 року та постанову Апеляційного суду Рівненської області від 21 березня 2018 року залишити без руху та надати строк десять днів з дня вручення цієї ухвали для звернення до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку на касаційне оскарження з наведенням інших підстав для поновлення цього строку та наданням відповідних доказів.
У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали у відкритті касаційного провадження буде відмовлено.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя В. А. Стрільчук