Постанова
Іменем України
26 грудня 2018 року
м. Київ
справа № 522/20270/15-ц
провадження № 61-1899св18
Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Кузнєцова В. О. (суддя-доповідач), Олійник А. С., Усика Г. І.,
учасники справи:
позивач - Одеська міська рада,
відповідач - ОСОБА_4,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_4 на ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 27 липня 2017 року у складі головуючого-судді Чернявської Л. М. та постанову Апеляційного суду Одеської області від 19 грудня 2017 року у складі суддів: Цюри Т. В., Сегеди С. М., Кононенко Н. А.,
У вересні 2015 року Одеська міська рада звернулася до суду з позовом до ОСОБА_4 про приведення об'єкта самовільної реконструкції у попередній стан та витребування майна з чужого незаконного володіння.
Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 27 липня 2017 року задоволено клопотання позивача та призначено у справі судову будівельно-технічну експертизу, на час проведення якої зупинено провадження у справі.
Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що для з'ясування обставин, що мають істотне значення для справи, потрібні спеціальні знання.
Постановою Апеляційного суду Одеської області від 19 грудня 2017 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_4 - ОСОБА_5 залишено без задоволення, ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 27 липня 2017 року - без змін.
Апеляційний суд погодився з висновком суду першої інстанції про необхідність зупинення провадження у справі на час проведення судової експертизи, що є доцільним і процесуально обґрунтованим. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, зупиняючи провадження у справи на час проведення судової почеркознавчої експертизи, суд скористався своїм правом передбаченим пунктом 5 частини першої статті 202 ЦПК України 2004 року.
У січні 2018 року ОСОБА_4 подав до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить ухвалу суду першої та постанову апеляційної інстанцій в частині зупинення провадження у справі на час проведення судової експертизи скасувати і передати справу для подальшого розгляду до суду першої інстанції.
Касаційна скарга мотивована тим, що суди не навели жодних аргументів для необхідності зупинення провадження у справі на час проведення судової експертизи. Вважає, що суд не повинен був зупиняти провадження у справі, а мав продовжувати розгляд справи під час проведення судової експертизи та можливо прийняти рішення по суті позовних вимог, оскільки для вирішення питання щодо обґрунтованості позову міської ради не потрібні спеціальні знання. Крім того, суди не звернули увагу на те, що відповідач не порушував прав позивача.
Ухвалою Верховного Суду від 24 січня 2018 року відкрито касаційне провадження у вказаній справі та надано строк для надання відзиву.
У березні 2018 року Одеська міська рада подала відзив на касаційну скаргу, у якому зазначила про законність і обґрунтованість оскаржуваних рішень судів попередніх інстанцій, ухвалених із дотриманням норм матеріального і процесуального права.
За правилами частини третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно з положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до вимог частин першої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Встановлено й це вбачається із матеріалів справи, що оскаржувані судові рішення ухвалено з дотриманням норм процесуального права, а доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують.
За змістом пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободкожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Згідно з частиною першою статті 143 ЦПК України 2004 року для з'ясування обставин, що мають значення для справи і потребують спеціальних знань у галузі науки, мистецтва, техніки, ремесла тощо, суд призначає експертизу за заявою осіб, які беруть участь у справі.
Відповідно до пункту 5 частини першої статті 202 ЦПК України 2004 року суд може за заявою особи, яка бере участь у справі, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі, зокрема, у разі призначення судом експертизи.
Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 27 липня 2017 року за клопотанням представника Одеської міської ради, для з'ясування обставин, що мають істотне значення для правильного вирішення справи, судом першої інстанції було призначено у справі судову будівельно-технічну експертизу, на вирішення якої поставлено 3 питання, з наданням у розпорядження експертів матеріалів справи для чого необхідний значний проміжок часу.
За вказаних обставин, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про необхідність зупинення провадження у справі на час проведення експертизи.
Апеляційний суд правильно вказав, що зупинення провадження у справі є доцільним і процесуально обґрунтованим, та погодився з таким висновком суду першої інстанції, оскільки зупиняючи провадження у справи на час проведення судової почеркознавчої експертизи, суд скористався своїм правом передбаченим пунктом 5 частини першої статті 202 ЦПК України 2004 року.
Крім того, слід зазначити, що без зупинення провадження у справі будуть порушені розумні строки розгляду цієї цивільної справи.
Отже, висновки судів відповідають обставинам справи, які встановлені відповідно до вимог процесуального закону та узгоджуються з нормами права, які судами правильно застосовані, а посилання касаційної скарги на те, що суди не навели жодних аргументів для зупинення провадження у справі на час проведення експертизи, є безпідставними та суперечать дійсним обставинам справи.
Доводи касаційної скарги щодо необґрунтованості вимог позивача та непорушення його прав відповідачем, до уваги не беруться, оскільки на цій стадії процесу це питання не є предметом перегляду судом касаційної інстанції, а є предметом розгляду позову по суті.
Таким чином доводи касаційної скарги є безпідставними, висновків судів не спростовують, на законність судових рішень не впливають.
Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободзобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення («Серявін та інші проти України» (Seryavin and Others v. Ukraine) від 10 лютого 2010 року, заява №4909/04).
Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне касаційну скаргу залишити без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій без змін.
Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
Касаційну скаргу ОСОБА_4 залишити без задоволення.
Ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 27 липня 2017 року та постанову Апеляційного суду Одеської області від 19 грудня 2017 року залишити без змін.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Судді: В. О. Кузнєцов
А. С. Олійник
Г. І. Усик