Ухвала
Іменем України
27 грудня 2018 року
місто Київ
справа № 761/17014/18
провадження № 61-48677ск18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Погрібного С. О. (суддя-доповідач), Ступак О. В., Усика Г. І.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_4,
відповідачі: керівник Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Холодницький Назар Іванович, Генеральний прокурор України Луценко Юрій Віталійович,
розглянув касаційну скаргу ОСОБА_4 на ухвалу Шевченківського районного суду міста Києва від 22 червня 2018 року у складі судді Рибака М. А. та ухвалу Апеляційного суду міста Києва від 22 жовтня 2018 року у складі колегії суддів: Пікуль А. А., Гаращенка Д. Р., Невідомої Т. О. у справі за позовом ОСОБА_4 до керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Холодницького НазараІвановича, Генерального прокурора України Луценка Юрія Віталійовича про відшкодування шкоди, заподіяної особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу державної влади,
Ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва від 22 червня 2018 року у задоволенні заяви ОСОБА_4 про роз'яснення ухвали Шевченківського районного суду міста Києва від 11 травня 2018 року у справі за позовом ОСОБА_4 до керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Холодницького Н. І., Генерального прокурора України Луценка Ю. В. про відшкодування шкоди, заподіяної особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу державної влади, відмовлено.
ОСОБА_4, не погодившись із зазначеним судовим рішенням, звернувся до суду апеляційної інстанції із апеляційної скаргою.
Ухвалою Апеляційного суду міста Києва від 21 вересня 2018 року поновлено ОСОБА_4 строк на апеляційне оскарження ухвали Шевченківського районного суду міста Києва від 22 червня 2018 року, апеляційну скаргу залишено без руху та надано строк на усунення недоліків - надіслати до суду апеляційної інстанції автентичний переклад тексту апеляційної скарги українською мовою з копіями апеляційної скарги та доданих до неї матеріалів відповідно до кількості учасників справи, надати документи, що підтверджують сплату судового збору або зазначити підстави звільнення від сплати судового збору.
Ухвалою Апеляційного суду міста Києва від 22 жовтня 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_4 на ухвалу Шевченківського районного суду міста Києва від 22 червня 2018 року у справі за позовом ОСОБА_4 повернуто як неподану.
Ухвала апеляційного суду про повернення апеляційної скарги обґрунтовувалась тим, що копію ухвали Апеляційного суду м. Києва від 21 вересня 2018 року вручено особисто ОСОБА_4 03 жовтня 2018 року, про що свідчить зворотне повідомлення про вручення поштового відправлення, завірене штемпелем поштового відділення та підписом начальника поштового відділення. Проте, протягом десяти днів з моменту отримання копії ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, тобто з 04 жовтня 2018 року до дня постановлення ухвали недоліки апеляційної скарги ОСОБА_4 виправлені не були.
У касаційній скарзі, поданій у грудні 2018 року до Верховного Суду, ОСОБА_4 просить скасувати ухвалу Шевченківського районного суду міста Києва від 22 червня 2018 року та ухвалу Апеляційного суду міста Києва від 22 жовтня 2018 року.
Касаційна скарга обґрунтовується порушенням норм процесуального права.
Верховний Суд, дослідивши подану касаційну скаргу, оскаржувані судові рішення, зробив висновок, що у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити з таких підстав.
Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
За правилом пункту 5 частини другої статті 394 ЦПК України суд в порядку, передбаченому частинами четвертою, п'ятою цієї статті, відмовляє у відкритті касаційного провадження, якщо касаційна скарга є необґрунтованою.
Відповідно до частини п'ятої статті 394 ЦПК України у разі якщо суддя-доповідач дійде висновку, що подана касаційна скарга є необґрунтованою, вирішення питання про відкриття провадження здійснюється постійною колегією суддів, до складу якої входить суддя-доповідач.
За правилом частини п'ятої статті 394 ЦПК України, якщо жоден суддя із складу колегії не дійде висновку про необхідність відкриття касаційного провадження через необґрунтованість скарги, колегія суддів постановляє ухвалу про відмову у відкритті касаційного провадження.
Зі змісту ухвали Апеляційного суду міста Києва від 22 жовтня 2018 року Верховний Суд встановив, що касаційна скарга є очевидно необґрунтованою, а наведені в ній доводи не дають підстав для висновків щодо її незаконності та неправильності.
Повертаючи апеляційну скаргу заявникові, апеляційний суд зробив висновок про неусунення недоліків у ній, зокрема встановлено, що ОСОБА_4 не надав суду апеляційної інстанції апеляційної скарги, викладеної українською мовою, з копіями апеляційної скарги та доданих до неї матеріалів відповідно до кількості учасників справи, не надав документи, що підтверджують сплату судового збору або наведенням підстави звільнення його від сплати судового збору. Водночас, 12 жовтня 2018 року ОСОБА_4 направив поштою до Київського апеляційного суду заяву про роз'яснення ухвали Апеляційного суду міста Києва від 21 вересня 2018 року. Ухвалою Київського апеляційного суду від 22 жовтня 2018 року зазначену заяву залишено без розгляду.
При цьому, апеляційним судом встановлено, що ОСОБА_4 ставить питання про роз'яснення ухвали, постановленої з процесуального питання, відповідно до резолютивної частини якої надано строк на усунення недоліків апеляційної скарги; вимоги заяви про роз'яснення ухвали не стосуються змісту процесуального документу, щодо якого вона подана, а містить виклад витягів законодавчих актів та власні міркування заявника; подання ОСОБА_4 такої заяви свідчить про його небажання виконати вимоги ухвали Апеляційного суду міста Києва від 21 вересня 2018 року відповідно до норм процесуального закону.
Верховний Суд виходить в своїй оцінці з того, що вимоги суду апеляційної інстанції є правомірними, текст ухвали - зрозумілим та не потребує додаткового роз'яснення.
Відповідно до вимог статей 185, 357 ЦПК України суддя, встановивши, що апеляційну скаргу подано без додержання вимог 356 ЦПК України, постановляє ухвалу про залишення її без руху, про що повідомляє відповідну особу і надає строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня отримання ухвали.
За правилом частини четвертої статті 357 ЦПК України якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у порядку, встановленому статтею 358 цього Кодексу.
Враховуючи, що зазначені у касаційній скарзі доводи щодо порушення норм процесуального права судом апеляційної інстанції не знайшли свого підтвердження, правильне застосування норм права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення, що свідчить про необґрунтованість скарги, а отже відсутні підстави для відкриття касаційного провадження.
Стосовно касаційної скарги у частині оскарження ухвали Шевченківського районного суду міста Києва від 22 червня 2018 року Верховним Судом враховано, що згідно із пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Враховуючи наведене, касаційна скарга в частині оскарження ухвали Шевченківського районного суду міста Києва від 22 червня 2018 року не може бути прийнята до провадження, оскільки рішення першої інстанції не переглядалось по суті в суді в апеляційному порядку, а отже, оскаржуване рішення не підлягає касаційному оскарженню відповідно до пунктів 1, 2 частини першої статті 389 ЦПК України.
Керуючись пунктами 1, 5 частини другої, частинами четвертою, п'ятою та шостою статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_4 на ухвалу Шевченківського районного суду міста Києва від 22 червня 2018 року та ухвалу Апеляційного суду міста Києва від 22 жовтня 2018 року у справі за позовом ОСОБА_4 до керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Холодницького Назара Івановича, Генерального прокурора України Луценка Юрія Віталійовича про відшкодування шкоди, заподіяної особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу державної влади, відмовити.
Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подала касаційну скаргу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її прийняття судом та оскарженню не підлягає.
Судді: С. О. Погрібний
О. В. Ступак
Г. І. Усик