Провадження № 1-кп/537/50/2019
Справа № 537/4287/18
02.01.2019 в м. Кременчуці Полтавської області колегія суддів Крюківського районного суду міста Кременчука Полтавської області в складі: головуючого судді ОСОБА_1 , суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , при секретарі ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження № 12018170110001450 за обвинуваченням ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Кременчука Полтавської області, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, неодруженого, маючого на утриманні неповнолітню дитину, непрацюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого вироком апеляційного суду Полтавської області від 16.08.2018 року за ч.1 ст.185, ч.1 ст.357 КК України до 1 року 9 місяців позбавлення волі, у вчиненні злочинів, передбачених ч.1 ст. 115, ч.2 ст. 185 КК України, з участю прокурора ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , законного представника неповнолітнього потерпілого ОСОБА_10 . Глобинської районної державної адміністрації Полтавської області в особі ОСОБА_11 , обвинуваченого ОСОБА_6 , захисника ОСОБА_12 ,
26 липня 2018 року близько 00 год. 00 хв. на зупинці громадського транспорту «Вагонобудівний завод» по вул. О. Білонога в м. Кременчуці в присутності свідка ОСОБА_13 між ОСОБА_14 та ОСОБА_6 на ґрунті особистих неприязних відносин виникла сварка. В ході сварки ОСОБА_14 попрямувала від зупинки громадського транспорту в бік провулку Насосного. ОСОБА_6 попрямував за потерпілою та неподалік будинку № 22 по провулку Насосному в м. Кременчуці наздогнав її. Продовжуючи сварку, ОСОБА_14 скинула з себе одяг. Після цього ОСОБА_6 завдав одного удару долонею правої руки в область обличчя ОСОБА_14 , від чого остання впала на землю на спину. Після падіння ОСОБА_14 підвелася та прийняла положення сидячи на сідницях, випрямивши нижні кінцівки. В цей час ОСОБА_6 , діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, з мотивів, викликаних особистими стосунками винного з потерпілою, з метою позбавлення життя потерпілої, закрив долонею правої руки отвори рота та носа потерпілої ОСОБА_14 , приклавши при цьому достатньої сили та притримуючи лівою рукою її за потилицю, та заподіяв останній тяжкі тілесні ушкодження за ознакою небезпеки для життя, що в даному випадку призвели до смерті потерпілої. Від отриманих тілесних ушкоджень ОСОБА_14 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 у період часу з 00 год. 00 хв. по 04 год. 00 хв. Смерть громадянки ОСОБА_14 настала внаслідок механічної асфіксії від закриття отворів рота на носа тупими предметами.
Крім того, ОСОБА_6 , в період часу з 00 год. по 04.00 год. 26.07.2018, перебуваючи у районі Раківки в м. Кременчуці (точне місце та час не встановлені), з корисливих мотивів та з метою власного збагачення, керуючись раптово виниклим умислом на таємне викрадення чужого майна, будучи впевненим, що за його діями ніхто не спостерігає, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, умисно повторно таємно, шляхом вільного доступу, викрав мобільний телефон «Ergo B-500», імеі: НОМЕР_1 , НОМЕР_2 , в корпусі чорного кольору, що належав потерпілій ОСОБА_14 , приблизною вартістю 1033 грн. 33 коп., чим спричинив матеріальні збитки на вказану суму. У подальшому викраденим розпорядився на власний розсуд.
Всебічно, повно, неупереджено й безпосередньо з'ясувавши всі обставини кримінального провадження, перевіривши їх доказами, отриманими на підставі змагальності сторін та свободи у доведенні їх переконливості, дослідженими в судовому засіданні у їхній сукупності й оціненими з точки зору належності, допустимості, достовірності, достатності й взаємозв'язку, колегія суддів приходить до висновку, що ОСОБА_6 вчинив умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині, злочин, передбачений ч.1 ст.115 КК України, та крадіжку, вчинену повторно, тобто злочин, передбачений ч.2 ст.185 КК України.
При цьому колегія суддів виходить з наступного.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_6 вказав, що свою винуватість у вчинені вбивства визнає, але заперечує, що вчинив його з умислом та вказав, що вчинив убивство ОСОБА_14 з необережності. Винуватість у вчиненні крадіжки не визнав. В судовому засіданні показав, що потерпіла ОСОБА_14 була його колишньою цивільною дружиною, у них є спільний неповнолітній син ОСОБА_10 . Спочатку вони разом проживали в м. Глобино, потім в м. Кременчуці. Вже кілька років вони разом не проживають, але час від часу спілкуються. Неповнолітній син проживає разом з ним та його батьками у м. Глобино, він не забороняв спілкуватися матері з сином. Припинили проживати разом, оскільки ОСОБА_14 зловживала спиртним, не приділяла уваги дитині. 24.07.2018 чи 25.07.2018 вони здзвонилися з ОСОБА_14 та домовилися зустрітися, оскільки вона хотіла подарувати їх сину телефон. 25.07.2018 він ( ОСОБА_6 ) приїхав у місто Кременчук, зустрівся з ОСОБА_14 близько 17 години та вони пішли в кафе «Гоша» щоб відпочити. Там вони вживали спиртні напої, скільки точно він не пам'ятає, ОСОБА_14 вживала більше, ніж він. Він випив приблизно 100 г водки, вона - 2 склянки водки. Після того, як кафе зачинилося близько 20 години, вони разом з ОСОБА_14 пішли до їх знайомої на ім'я ОСОБА_15 , у якої забрали пакет з речами, а потім пішли пішки до зупинки громадського транспорту «Вагонобудівний завод», по дорозі зустрівши свого знайомого на ім'я ОСОБА_16 , який теж був у нетверезому стані. Він, ОСОБА_14 та ОСОБА_16 сіли на лавці та розмовляли, при цьому ОСОБА_16 відлучався на деякий час. ОСОБА_14 його ображала і вони сварилися. Сварка виникла через те, що вона його постійно ображала. ОСОБА_14 через деякий час встала та попрямувала в бік провулку Насосного, він пішов за нею, щоб завершити розмову, а ОСОБА_16 залишився на зупинці. У провулку Насосному, перебуваючи на невеликій відстані від забору, ОСОБА_14 , продовжуючи ображати його та його чоловічу гідність, роздяглася, вимагаючи від нього статевого зв'язку, та розкидала речі, при цьому вона голосно сварилася. Він наміру вступати в статевий зв'язок не мав. Щоб вона не кричала та заспокоїлася, він, стоячи приблизно навпроти неї, вдарив її несильно долонею правої руки по обличчю, від чого вона впала на землю на спину. Після падіння ОСОБА_14 підвелася та прийняла положення сидячи на сідницях, випрямивши нижні кінцівки та продовжувала сваритися. Щоб припинити її крики він, присівши перед нею так, що її ноги перебували справа від нього, закрив долонею правої руки отвори рота та носа, приклавши при цьому достатньої сили та притримуючи лівою рукою ОСОБА_14 за потилицю. Скільки часу він тримав так ОСОБА_14 він не пам'ятає, при цьому вона руками намагалася відвести його руки, дригала ногами, крутила головою, щоб вирватися. Після того, як вона припинила супротив, він її відпустив, ОСОБА_14 впала і він подумав, що вона втратила свідомість. Як саме вона впала він точно не пам'ятає, оскільки було темно, мабуть, на бік та живіт. Він зібрав її одяг, щоб покарати її за таку поведінку і щоб вона йшла додому голою, попрямував по вулиці і, відійшовши метрів на 300 викинув одяг. Де дівся пакет з речами, які вони забрали у ОСОБА_15 , та сумка ОСОБА_14 , він не пам'ятає, також не пам'ятає чи були вони у ОСОБА_14 , коли вона прийшла в провулок. Потім він вирішив повернутися, оскільки йому стало шкода ОСОБА_14 , її одяг залишився там, де він його викинув. Коли повернувся, вона лежала в тому ж положенні, що він її залишив. Він почав тормошити її, слухав дихання, але вона не дихала і він зрозумів, що ОСОБА_14 мертва. Умислу на заподіяння смерті у нього не було, він лише хотів припинити її крики. Після цього він пішов з місця події, стан у нього був такий, що він погано все розумів. Ранком він здав у ломбард телефон, який ОСОБА_14 передала йому на зупинці громадського транспорту «Вагонобудівний завод» для сина, оскільки у нього не залишилося грошей, які йому потрібні були на зворотню дорогу додому до м. Глобино. Всі гроші, які у нього були, він витратив у кафе на вимогу ОСОБА_14 . Мав намір телефон забрати з ломбарду наступного дня для передачі синові. Зарядний пристрій ОСОБА_14 йому не передавала, але в нього вдома такий був.
Не дивлячись на невизнання вини обвинуваченим, вина ОСОБА_6 у вчиненні за викладених вище обставин умисного вбивства та крадіжки, вчиненої повторно, знайшла своє повне підтвердження в ході судового розгляду та підтверджується, крім його показань, в яких не заперечуються окремі обставини з фактичного боку, сукупністю належних доказів, які узгоджуються між собою і не викликають сумнівів у своїй достовірності та допустимості, що безпосередньо досліджені судом.
Так, допитана в суді свідок ОСОБА_17 суду показала, що ОСОБА_14 була її подругою та, оскільки не мала ніякого житла, проживала у неї у квартирі з квітня 2018 року. 25.07.2018 приблизно о 10 ранку ОСОБА_14 поїхала до брата, який не мав простійного місця проживання та жив у під'їзді іншого будинку, щоб нагодувати його. Вдягнена ОСОБА_14 була у її майку, чорного кольору юбку та чорні босоніжки. З собою у неї була сумка болотного кольору, два телефони, «Ergo», який належав ОСОБА_14 , та «Samsung», який належав їй (свідку) із зарядним пристроєм, грошових коштів у неї не було. Більше вона ОСОБА_14 не бачила. Її (свідка) донька, ОСОБА_18 , сказала, що бачила ОСОБА_14 та ОСОБА_6 напередодні вбивства біля бару «Гоша» годин у 7 вечора. Відносини з ОСОБА_6 , який раніше був її цивільним чоловіком, у ОСОБА_14 були погані, вони часто сварилися по телефону, він погрожував. З її слів вона не хотіла з ним жити, бо він вживав наркотики, ображав її, принижував, забороняв спілкуватися з сином. ОСОБА_14 не була конфліктною, працювала без офіційного оформлення покоївкою, вживала спиртне, але нечасто. Коли була в стані сп'яніння, могла спричинити конфлікт. Телефон «Ergo» їй подарував хлопець, з яким вона зустрічалася, і будь-яких намірів передарувати цей телефон синові ОСОБА_14 не висловлювала. За 2-3 тижні до смерті вона передала синові в подарунок телефон «Nokia».
Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_19 суду показав, що ОСОБА_14 є кумою його дружини, ОСОБА_17 , та останнім часом проживала у них вдома, оскільки їй не було де жити. Він проти цього не заперечував. ОСОБА_14 працювала, під час проживання у них спиртним не зловживала, конфліктів між ними не було. ОСОБА_6 з ОСОБА_14 сварилися часто по телефону, але причину він не з'ясовував. Коли ще ОСОБА_6 і ОСОБА_14 проживали разом, бачив у неї синці, ОСОБА_14 пояснила, що під час сварки билася з ОСОБА_6 . З сином вона спілкувалася, він приїздив до них в гості.
Допитана в суді в присутності законного представника неповнолітня свідок ОСОБА_18 , суду показала, що померла ОСОБА_14 більше трьох місяців проживала у їхній квартирі і є подругою її матері, ОСОБА_17 . ОСОБА_6 вона знає як бувшого чоловіка ОСОБА_14 , у них є спільний син, який приїздив до ОСОБА_14 в гості до них додому, але постійно проживав з батьком. З ОСОБА_6 у ОСОБА_14 були постійні сварки, остання говорила, що ОСОБА_6 їй погрожував. Також вона (свідок) чула, як ОСОБА_6 по телефону при ввімкненому гучному зв'язку казав, що як буде йти з роботи він її вб'є. Через що між ОСОБА_14 та ОСОБА_6 виникали конфлікти вона не знає. Останній раз вона бачила ОСОБА_14 та ОСОБА_6 разом 25.07.2018 близько 19 години, коли проходила біля бару «Гоша». ОСОБА_14 була в полосатій чорно-білій майці і чорній юбці, вони з ОСОБА_6 бути нетверезими та йшли в бік Крюківського вагонобудівного заводу.
Допитана в суді свідок ОСОБА_20 суду показала, що 25.07.2018 близько 21 години до неї додому за адресою: АДРЕСА_2 , прийшли ОСОБА_14 разом із ОСОБА_6 , з їх стану вона зрозуміла, що обоє, перед тим, як прийти до неї, вживали спиртні напої. Спілкувалися біля під'їзду. ОСОБА_6 спочатку сидів на лавочці, потім підійшов до неї та попросив сигарету. ОСОБА_14 була в босоніжках, чорній спідниці, біло-чорній майці чи футболці. ОСОБА_6 був у рубашці і шортах. Аня запитала в неї чи не позичить вона їй гроші, на що вона відповіла відмовою і вони пішли. ОСОБА_14 була неконфліктною, останнім часом працювала, алкоголь вживала як всі, але не зловживала. Вона з ОСОБА_14 сварилася через її хлопця, з яким вони проживали до того, як переїхати до ОСОБА_17 . ОСОБА_6 весь час ревнував ОСОБА_14 , нервував, конфліктував з нею, але конкретну причину сварок їй ОСОБА_14 не говорила.
Допитаний в суді свідок ОСОБА_13 суду показав, що 25.07.2018 близько 24 години він стояв у черзі біля магазину економ класу по вулиці Манагарова, б.1а в м. Кременчуці та чекав відкриття магазину. До нього підійшов раніше малознайомий йому ОСОБА_21 , який є обвинуваченим у справі, разом з дівчиною на ім'я ОСОБА_22 , яку він раніше не знав. ОСОБА_6 спитав у нього сигарет, вони втрьох пішли на зупинку громадського транспорту «Вагонобудівний завод», присіли на лавку та запалили. Більше нікого поряд не було. ОСОБА_6 та ОСОБА_14 , перебуваючи у стані легкого алкогольного сп'яніння, почали сваритися через сина, обзивали один одного, вона кричала, що ОСОБА_6 алкоголік і наркоман, а він (свідок) хотів їх примирити. Він сам в стані сп'яніння не перебував. Розмов про телефон між ними не було, нікому з них не телефонували під час того, як вони сиділи на зупинці, Аня ОСОБА_6 телефону при ньому не передавала. Він (свідок) не пам'ятає, щоб відлучався від зупинки, якщо таке і було, то не більше ніж на хвилину. Конфлікт між ОСОБА_6 та ОСОБА_14 продовжувався хвилин 15-30, після чого ОСОБА_22 піднялася та пішла із зупинки в бік міста, ОСОБА_6 пішов за нею секунд через 10, а він залишився на зупинці.
Допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_23 та ОСОБА_24 вказали. що добровільно видали поліції на їх запити записи з камер відеоспостереження, розташовані на будинку по АДРЕСА_3 та будинку АДРЕСА_4 відповідно.
Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_25 суду показав, що ОСОБА_6 він знає з дитинства. З ОСОБА_14 він познайомився, коли вона почала жити з ОСОБА_6 . Спочатку вони жили добре, ОСОБА_6 працював, ОСОБА_14 офіційно не працювала. Приблизно у 2012-2013 році вони перестали проживати спільно. Зараз ОСОБА_6 проживає у м.Глобино, їх спільний син проживає з батьком. Чи вживає наркотики ОСОБА_6 йому невідомо, алкоголем він не зловживав.
Допитана в суді свідок ОСОБА_26 , яка є матір'ю обвинуваченого ОСОБА_6 , показала, що її син, ОСОБА_6 , перебував з потерпілою у цивільному шлюбі, у них є спільний неповнолітній син, ОСОБА_10 , який проживав з батьком. З ОСОБА_14 її син не проживав разом близько чотирьох років, роз'їхалися вони через те, що ОСОБА_14 не часто, але зловживала спиртними напоями, не доглядала сина належним чином. Останній раз вона її бачила у 2015 році. З сином ОСОБА_14 спілкувалася по телефону, до себе проживати не забирала, лише інколи він приїздив у гості. Незадовго до подій ОСОБА_14 зателефонувала їй, спитала як почувається син та попросила дати йому телефон, щоб поговорити з ним. Онук говорив їй, що мама обіцяла йому подарувати телефон до 1 вересня. Після уточнюючих питань свідок ОСОБА_26 повідомила суду також, що ОСОБА_14 після розмови з сином говорила і їй про те, що до 1 вересня подарує синові телефон. Напередодні події її син, ОСОБА_6 , говорив з ОСОБА_14 по телефону, наступного дня він зібрався та поїхав до м.Кременчука щоб забрати телефон та примиритися з нею заради сина.
Суд критично оцінює покази свідка ОСОБА_26 щодо того, що метою поїздки її сина, ОСОБА_27 , до Кременчука була саме необхідність забрати телефон у ОСОБА_14 для передачі сину і оцінює їх як такі, що надані з метою уникнення обвинуваченого ОСОБА_6 від кримінальної відповідальності та зменшення строку покарання, зважаючи на те, що останній є її сином. Такі свідчення не знайшли свого підтвердження в ході судового розгляду, спростовуються показами свідка ОСОБА_17 , яка вказала, що телефон «Ergo» ОСОБА_14 подарував хлопець, з яким вона зустрічалася, і будь-яких намірів передарувати цей телефон синові ОСОБА_14 не висловлювала, за 2-3 тижні до смерті вона передала синові в подарунок телефон «Nokia». Згідно протоколу огляду від 31.07.2018, постанови про визнання речовими доказами від 31.07.2018, на підставі заяви ОСОБА_17 оглянуті та долучені до матеріалів провадження коробка на телефон «Ergo First B-500», імеі: НОМЕР_1 , НОМЕР_2 , гарантійний талон до телефону, декларація про його відповідність від 15.08.2017, інструкція з експлуатації мобільного телефону, картка на абонентський номер НОМЕР_3 без сім-карти, які належали ОСОБА_14 та перебували за місцем її мешкання. Наявність вказаних речей та документів до телефону за місцем мешкання потерпілої також, на думку суду, не свідчить про її бажання передати телефон синові, як на це посилається ОСОБА_6 . Крім того, з протоколу огляду предмету від 27.07.2018 вбачається, що проведеним оглядом мобільного телефону «Nokia 1280», імеі: НОМЕР_4 , який, що не заперечувалося в суді обвинуваченим, належить йому, виявлено, що ОСОБА_6 26.07.2018 о 19.51 год. телефонував на номер НОМЕР_5 абоненту «Сынок» та о 21.26 год. - на номер НОМЕР_6 абоненту «Мама», отже у користуванні малолітнього сина ОСОБА_6 , ОСОБА_10 , був телефон, що заперечувалося в суді обвинуваченим та свідком ОСОБА_26 .
У судовому засіданні були допитані всі особи, свідчення яких, за погодженням сторін, мали значення для правильного вирішення кримінального провадження, досліджено всі зібрані під час досудового розслідування докази, які сторони вважали за необхідне надати суду. Крім показів обвинуваченого та свідків, вина ОСОБА_6 у вчиненні інкримінованих йому злочинів підтверджується наступними доказами у їх сукупності.
Протоколом огляду від 26.07.2018 та оглянутим в судовому засіданні відеозаписом огляду місця події від 26.07.2018, яким підтверджується, що труп ОСОБА_14 виявлено за адресою : АДРЕСА_5 . При перегляді в судовому засіданні протоколу огляду місця події (відеозапису) ОСОБА_6 підтвердив, що залишив ОСОБА_14 саме в такому положенні, в якому вона перебувала на зображенні.
Висновком експерта № 635 (початок експертизи 26.07.2018, закінчення - 30.08.2018), проведеному на підставі ухвали слідчого судді Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 26.07.2018, підтверджується, що при судово-медичному дослідженні трупа ОСОБА_28 виявлені тілесні ушкодження, які умовно можна поділити на три групи. Перша група - крововилив під слизову оболонку нижньої губи справа з двома поверхневими ранами на рівні 2-го зуба, крововиливи під слизову оболонку ясен верхньої та нижньої щелепи справа на рівні 2,3,4-го зубів, два крововиливи на перехідній каймі верхньої губи справа, синець на підборідді та нижній губі справа, які за своїм характером є прижиттєвими, утворилися як незадовго до смерті, так і в момент її настання, від дії тупого предмету з обмеженою контактуючою поверхнею, яким могла бути, наприклад, долоня людини, що діяла з достатньою силою натискання, і безпосередньо обумовили розвиток механічної асфіксії внаслідок закриття отворів рота та носа, що й обумовило смерть потерпілої. Стосовно живої особи вищевказані тілесні пошкодження можуть бути оцінені лише в своїй сукупності, мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя і в даному випадку призвели до смерті. Друга група - крововилив в м'які покриви голови з боку їх внутрішньої поверхні в потиличній ділянці зліва, садна в проекції тіла нижньої щелепи справа та на правій боковій поверхні шиї, садно та синець з садном в проекції правої ключиці, садно на передній поверхні правого плечового суглобу. Ушкодження цієї групи за своїм характером є прижиттєвими, утворилися в короткий проміжок часу, незадовго до настання смерті внаслідок не менш ніж п'ятикратної дії тупих предметів індивідуальні особливості яких в ушкодженнях не відобразились, що діяли з достатньою для їх утворення силою. Стосовно живої особи вищевказані тілесні ушкодження як у своїй сукупності так і кожне окремо мають ознаки легких тілесних ушкоджень, що не спричинили короткочасний розлад здоров'я. Третя група - поверхневі дефекти епідермісу на правій задньо-боковій поверхні грудної клітки, сідницях, задній поверхні правого та лівого плеча, які носять посмертний характер та могли утворитися внаслідок дії комах, наприклад мурах, тому оцінюванню за ступенем тяжкості не підлягають. Смерть ОСОБА_28 настала внаслідок механічної асфіксії від закриття отворів рота та носа тупими предметами, про що свідчать характерні тілесні ушкодження: крововилив під слизову оболонку нижньої губи справа з двома поверхневими ранами на рівні 2-го зуба, крововиливи під слизову оболонку ясен верхньої та нижньої щелепи справа на рівні 2,3,4-го зубів, два крововиливи на перехідній каймі верхньої губи справа, синець на підборідді та нижній губі справа, а також ознаки асфіксії на трупі: рясні, зливні синьо-фіолетові трупні плями, крововиливи в з'єднувальну оболонку очей, ціаноз обличчя, крапкові крововиливи в слизовій оболонці губ, ясен, гортані та глотки; крововиливи під слизову кореня язика, темна, рідка кров в порожнинах серця та крупних судинах, переповнення кров'ю правої порожнини серця, крапкові крововиливи на поверхні легень та серця, осередки гострої альвеолярної емфіземи та серозного просочування у легенях, поодинокі дрібні еритроперивазати у м'яких мозкових оболонках, помірний набряк головного мозку, повнокрів'я судин внутрішніх органів. При судово-токсикологічному дослідженні крові від трупа ОСОБА_28 виявлений етиловий спирт в концентрації 0,7 проміле, що стосовно живої особи може відповідати легкому ступеню алкогольного сп'яніння.
Згідно висновку експерта № 635/1 від 02.08.2018 (початок проведення експертизи - 30.08.2018, закінчення - 04.09.2018), проведеному на підставі ухвали слідчого судді Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 02.08.2018, враховуючи вираженність трупних явищ на момент огляду трупу на місці його виявлення, динаміку трупних явищ на момент проведення судово- медичного дослідження трупу, а також приймаючи до уваги безпосередню причину смерті, слід вважати, що смерть ОСОБА_28 могла настати 26.07.2018 в період часу з 00 годин до 04 годин ранку. Можливість утворення комплексу тілесних пошкоджень вищевказаних груп при падінні потерпілої на площині (з висоти власного зросту, з положення стоячи на ногах) як з наданням тілу прискорення, так і без такого, виключається. Судово-медичною експертизою № 635/1 також підсумовано, що як правило, механічна асфіксія супроводжується втратою свідомості, в зв'язку з чим в цей період можливість здійснення потерпілою активних дій (розмовляти, захищатися, самостійно пересуватися і таке інше) виключається, смерть потерпілих настає в короткий проміжок часу, що може обчислюватися декількома хвилинами.
Постановою слідчого СВ СУ ГУНП в Полтавській області ОСОБА_29 від 13.08.2018 про уточнення анкетних даних потерпілого визначено вважати дані потерпілої ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , а не ОСОБА_28 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , як вказано в деяких документах.
Згідно з протоколом огляду предмету від 03.09.2018, проведеного на підставі ухвали слідчого судді Крюківського районного суду м. Кременчука від 27.07.2018 про тимчасовий доступ до речей та документів, оглянуто оптичний носій інформації DVD+R з цифровими файлами відео зображення з камер відео спостереження магазину «Гоша», розташованого в м. Кременчуці по вул.. В.Стуса, 7-А. При відтворені інформації, наявної на оптичному носії інформації, встановлено зображення осіб, які за зовнішніми ознаками та одягом схожі на ОСОБА_6 та ОСОБА_14 . Вказані особи 25.07.2018 о 19.10 разом заходять до приміщення магазину «Гоша», потім спільно підходять до барної стійки, після чого особа, схожа на ОСОБА_14 прямує до столу, що розташований в дальньому правому від входу до приміщення куті, а особа, схожа на ОСОБА_6 замовляє два пластикові стакани з прозорою речовиною та дві дольки лимону, після чого направляється до ОСОБА_14 .О 20.08 год. вказані особи залишають приміщення магазину. В ході огляду відеозаписів виготовлено скриншоти, які також оглянуті в судовому засіданні.
Відповідно до протоколу проведення слідчого експерименту від 27.07.2018, зафіксованому на електронний носій інформації, що переглядався в судовому засіданні, свідок ОСОБА_13 показав про обставини зустрічі ОСОБА_6 та ОСОБА_14 в ніч з 25.07.2018 на 26.07.2018, надавши пояснення аналогічні тим, що дав у суді. Його пояснення, надані в суді та в ході слідчого експерименту є послідовними, не містять суттєвих розбіжностей, тому суд вважає їх правдивими.
Згідно з протоколом обшуку квартири АДРЕСА_6 , проведеного на підставі ухвали слідчого судді Крюківського районного суду м. Кременчука від 27.07.2018, при обшуку виявлено та вилучено рубашку білого кольору, що належить ОСОБА_6 . В висновку експерта № 1083, наданого на підставі ухвали слідчого судді Октябрського районного суду м. Полтави від 07.08.2018, вбачається, що на сорочці білого кольору зі слідами РБК, вилученій 27.07.2018 під час проведення на підставі ухвали слідчого судді від 27.07.2018 обшуку квартири за місцем проживання підозрюваного ОСОБА_6 , знайдена кров людини, де виявлений антиген Н, ця кров може походити від потерпілої ОСОБА_14 . В судовому засіданні ОСОБА_6 заперечував походження крові від ОСОБА_14 , стверджуючи, що то його кров від порізу.
Відповідно до висновку експерта № 628, проведеного на підставі ухвали слідчого судді Крюківського районного суду м. Кременчука від 27.07.2018, у ОСОБА_6 виявлені тілесні ушкодження трьох груп, в тому числі ушкодження третьої групи : два вертикально орієнтованих, паралельно розташованих в одній площині садна лінійного характеру по долонній поверхні у основи першого пальця правої кисті, вогнищевого характеру садно, неправильної овальної форми, горизонтально орієнтоване, по нижньому краю правого колінного суглобу, які утворилися в один проміжок часу, за механізмом утворення : ковзання і тертя тупих, твердих предметів з обмеженою контактуючою поверхнею, в ділянці саден правої кисті, можливо, нігтями сторонньої руки і тертя тупого, твердого предмету з розповсюджено контактуючою поверхнею в ділянці нижнього краю правого колінного суглобу, які утворилися на протязі доби 26.07.2018. .
Згідно з протоколом слідчого експерименту від 06.09.2018, проведеного з участю підозрюваного ОСОБА_6 та зафіксованого також на електронному носії інформації, що переглянутий судом, ОСОБА_6 відтворено обставини події в порядку, що відповідають його показанням у суді. ОСОБА_6 також відтворено механізм нанесення тілесних ушкоджень ОСОБА_14 . Зокрема, під час проведення слідчого експерименту ОСОБА_6 вказував, що конфлікт з ОСОБА_14 у нього почався на зупинці громадського транспорту «Вагонний завод», де вони сіли разом з знайомим на ім'я ОСОБА_16 . Коли ОСОБА_14 пішла, він попрямував за нею (вказав напрямок). Також ОСОБА_6 показав місце події та показав, що він, наздогнавши ОСОБА_14 , вдарив її по обличчю несильно долонею правої руки в область ротової порожнини та носу, але як точно наносив удар він не пам'ятає. Також, згідно з вказаним протоколом слідчого експерименту, ОСОБА_6 вказував, що періодично перехвачував з рота та носа руку на шию (горло) ОСОБА_14 та стискав, а ОСОБА_14 чинила супротив.
Згідно висновку експерта № 635/2 (початок проведення експертизи 14.09.2018, кінець - 17.09.2018), проведеного на підставі ухвали слідчого судді Крюківського районного суду м. Кременчука від 07.09.2018, покази ОСОБА_6 можуть відповідати даним судово-медичної експертизи трупу ОСОБА_14 в частині закриття отворів рота та носа рукою, але в той же час ОСОБА_6 не вказує, що після закриття отворів рота та носа рукою настала смерть ОСОБА_14 . Покази ОСОБА_6 не відповідають даним судово-медичної експертизи трупу ОСОБА_14 в частині стиснення шиї рукою. В судовому засіданні ОСОБА_6 , даючи показання, не вказував на стиснення шиї ОСОБА_14 рукою в районі горла, розбіжності пояснив тим, що погано сприймав все, що відбувалося, під час проведення слідчого експерименту.
Показання в судовому засіданні обвинуваченого ОСОБА_6 , який детально розповів про свої дії та дії потерпілої в момент вбивства, узгоджуються з вказаними висновками судово-медичних експертиз, були предметом перевірки та не суперечать об'єктивним даним, отриманим при судово-медичній експертизі трупа ОСОБА_14 . Висновки є належно мотивованими, науково обґрунтованими, повними та вичерпними, не допускають подвійного тлумачення і суперечностей, які потребували б роз'яснення.
Також, відповідно до протоколу пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 27.07.2018, допитаний на досудовому слідстві як свідок ОСОБА_30 за формою лоба, брів, очних впадин, носу та підборіддя у їх сукупності впізнав ОСОБА_6 на фотознімку як особу, яка 25.07.18 близько 22.45 години приходила до ломбарду «Оникс», розташованого по вул.. Республіканській, 67 в м. Кременчуці, із жінкою та хотіли закласти телефон «Nokia», а 26.07.18 близько 09.10 години він ( ОСОБА_6 ) здав до цього ж ломбарду мобільний телефон «Ergo».
Згідно протоколу огляду предмету від 03.09.2018, проведено огляд оптичного носія інформації DVD+R з цифровими файлами відеозображення з камер відео спостереження ПТ «Ломьард «Оникс», розташованого по вул.. Республіканській, б.61-А в м. Кременчуці. При відтворенні інформації в папці під назвою «відео 21 год» виявлено відеозапис при відтворенні якого мається зображення осіб за зовнішніми ознаками та одягом схожих на ОСОБА_6 та потерпілої ОСОБА_14 , які 25.07.2018 о 22.41 разом заходять до приміщення ломбарду, потім особа, схожа на ОСОБА_14 , дістає з кишені власної сумки мобільний телефон та передає його через вікно працівнику ломбарду. Працівник ломбарду повертає телефон, наданий особою, схожою на ОСОБА_14 , та телефон бере особа, схожа на ОСОБА_6 , після чого особа, схожа на ОСОБА_14 , відбирає даний телефон з рук ОСОБА_6 та кладе його до відділення власної сумки. О 22.43 годині вказані особи разом виходять з приміщення ломбарду. Також при відкритті папки «6 год.» виявлено зображення особи, яка за зовнішніми ознаками та одягом схожа на ОСОБА_6 , який 26.07.2018 о 6.10 год. заходить до приміщення ломбарду та, поспілкувавшись через віконце з працівником ломбарду, 26.07.2018 о 06.12 год. виходить з приміщення ломбарду. Також на вказаному відеозаписі виявлено запис з зображенням особи, яка за зовнішніми ознаками та за одягом схожа на підозрюваного ОСОБА_6 26.07.2018 о.9.01 год вказана особа заходить до приміщення ломбарду, після чого дістає з власної кишені предмет, схожий на мобільний телефон сенсорного типу чорного кольору та передає його до віконця співробітнику ломбарду. О 9.17 год вказана особа підписує папери, надані працівником ломбарду, після цього з віконця отримує предмети, схожі на грошові кошти. 26.07.2018 о 09.12 год. вказана особа залишає приміщення ломбарду. В судовому засіданні також досліджені скриншоти з відео файлів камери спостереження. Надаючи показання в суді, обвинувачений ОСОБА_6 не заперечував, що на всіх відеозаписах, наданих ПТ «Оникс» був він.
Протоколом тимчасового доступу до речей і документів від 17.07.2018, проведеного на підставі ухвали слідчого судді Крюківського районного суду м. Кременчука від 27.07.2018, підтверджується вилучення з ПТ «Оникс» мобільного телефону «Ergo B-500», імеі: НОМЕР_1 , НОМЕР_2 , СД диску з записами з камер відеоспостереження, договору фінансового кредиту № KR3000062765 на 1 арк.
Довідкою за підписом директора ПТ «Оникс» від 27.07.2018 та договором фінансового кредиту під заставу № KR3000062765 підтверджується отримання ПТ Ломбард «Оникс» від ОСОБА_6 в заставу строком на 7 днів мобільного телефону «Ergo B-500», імеі: НОМЕР_1 , виконання підпису ОСОБА_6 в договорі обвинуваченим не оспорюється.
Згідно висновку експерта № 1365 від 17.08.2018, наданому на підставі ухвали слідчого судді Октябрського районного суду м. Полтави від 15.08.2018, ринкова вартість наданого на дослідження мобільного телефону «Ergo B-500», імеі: НОМЕР_1 , НОМЕР_2 на момент проведення експертизи може становити 1033,33 гривень.
Інші докази, надані стороною обвинувачення, а саме: висновок експерта № 242, наданий на підставі ухвали слідчого судді Октябрського районного суду м. Полтави від 07.08.2018, згідно якого при судово-медичній експертизі двох фрагментів світлої дактилоплівки з мікроб'єктами з долонь і пальців правої та лівої кистей померлої ОСОБА_14 , крові не виявлено, знайдені одиничні епітеліальні клітини, статеву належність яких встановити неможливо у зв'язку з деструктивними змінами їх ядер; висновок експерта № 1085, наданий на підставі ухвали слідчого судді Октябрського районного суду м. Полтави від 07.08.2018, згідно з яким на змивах з лівої та правої долоні та пальців кисті трупу ОСОБА_14 кров не знайдена; висновок експерта № 1085, наданий на підставі ухвали слідчого судді Октябрського районного суду м. Полтави від 07.08.2018, згідно з яким на змиві з лівого передпліччя трупу ОСОБА_14 кров не знайдена; висновок експерта № 1120, наданий на підставі ухвали слідчого судді Октябрського районного суду м. Полтави від 15.08.2018, згідно з яким кров потерпілої ОСОБА_14 належить до ОlВ (1) групи, які властиві антиген Н та ізогемаглютиніни анти-А та анти-В; висновок експерта № 1087, наданий на підставі ухвали слідчого судді Октябрського районного суду м. Полтави від 07.08.2018, згідно з яким кров потерпілої ОСОБА_14 належить до ОlВ (1) групи, якій властиві антиген Н та ізогемаглютиніни анти-А та анти-В, на змиві з нігтя мізинця лівої кисті трупу ОСОБА_14 знайдена кров людини, де виявлений антиген Н, зробити категоричний висновок про групову належність крові і про походження її від конкретної особи не є можливим; висновок експерта № 1088, наданий на підставі ухвали слідчого судді Октябрського районного суду м. Полтави від 07.08.2018, згідно з яким на зразку грунту з частинами трави, наданому на дослідження, знайдена кров людини, яка може походити від потерпілої ОСОБА_14 ; висновок експерта № 1121, наданий на підставі ухвали слідчого судді Октябрського районного суду м. Полтави від 15.08.2018, згідно з яким на футболці до довгого рукава (в ухвалі - кофта), шортах та парі капців-шльопанців (в ухвалі- сланці) ОСОБА_6 , наданих на дослідження, кров не знайдена; висновок експерта № 240, наданий на підставі ухвали слідчого судді Октябрського районного суду м. Полтави від 07.08.2018, згідно з яким при судово-медичній експертизі піднігтьового вмісту зрізів і фрагментів зрізів нігтьових пластин з лівої руки ОСОБА_14 виявлена кров людини та епітеліальні клітини, статеву приналежність яких встановити неможливо, походження даної крові від ОСОБА_14 не виключається, при судово-медичній експертизі піднігтьового вмісту зрізів і фрагментів зрізів нігтьових пластин з правої руки ОСОБА_14 кров не виявлена, знайдені епітеліальні клітини, статеву приналежність яких встановити неможливо; висновок експерта № 241, наданий на підставі ухвали слідчого судді Октябрського районного суду м. Полтави від 07.08.2018, згідно з яким при судово-медичній експертизі підньогтьового вмісту зрізів та фрагментів зрізів нігтьових пластин з правої і лівої рук ОСОБА_6 кров не виявлена, знайдені епітеліальні клітини, статеву приналежність яких встановити неможливо, та інші досліджені судом докази не спростовують висновків суду про винність ОСОБА_6 у вчинені інкримінованих йому злочинів.
Сторона захисту не оспорювала належність і допустимість доказів, досліджених в судовому засіданні. Разом з цим суд не сприймає як належний доказ протокол огляду відеозапису допиту ОСОБА_6 на досудовому слідстві від 10.09.2018, оскільки суд досліджує докази безпосередньо і показання учасників кримінального провадження суд отримує усно. Доказів, які б не узгоджувалися між собою, суперечили, викликали сумнів у винності обвинуваченого чи свідчили б на його користь, суду не надано.
Суд також вважає доведеним наявність у обвинуваченого умислу на протиправне заподіяння смерті ОСОБА_14 .Відповідно до закону (ст.ст.24, 115 КК України) для обвинувачення в умисному вбивстві необхідно встановити, що винна особа, вчиняючи протиправні дії, передбачала настання смерті потерпілого і внаслідок цих дій бажала чи свідомо припускала настання такого наслідку. Пунктом 22 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 07 лютого 2003 року № 2 «Про судову практику в справах про злочини проти життя і здоров'я особи» роз'яснюється, що питання про умисел необхідно вирішувати, виходячи із сукупності всіх обставин вчиненого діяння, зокрема вирахувати спосіб, знаряддя злочину, кількість, характер і локалізацію поранень та інших тілесних ушкоджень, причини припинення злочинних дій, поведінку винного і потерпілого, що передувала події, їх стосунки. Визначальним при цьому є суб'єктивне ставлення винного до наслідків своїх дій: при умисному вбивстві настання смерті охоплюється умислом винного. Якщо винний діяв з умислом на вбивство, тривалість часу, що минув з моменту заподіяння ушкоджень до настання смерті потерпілого, для кваліфікації злочину як умисного вбивства значення не має.
Про наявність прямого умислу можуть свідчити, зокрема, конкретні діяння винуватого, які завідомо для нього повинні були потягти смерть потерпілого.
Колегією суддів враховується, спосіб вбивства ОСОБА_6 ОСОБА_14 , а саме, перекривання долонею руки дихальних шляхів з прикладенням при цьому достатньої сили, причини припинення злочинних дій, а саме те, що ОСОБА_6 припинив свої дії, коли потерпіла перестала рухатися та припинила будь-який супротив, стосунки між обвинуваченим та потерпілою, які передували злочину, фізичну перевагу в силі обвинуваченого над потерпілою.
Об'єктивна сторона злочину, передбаченого ст..115 КК, характеризується діянням у вигляді посягання на життя іншої особи; наслідком у вигляді незворотної смерті потерпілого, причинним зв'язком між вказаними діяннями та наслідком. Як встановлено в суді для позбавлення потерпілої ОСОБА_14 життя, обвинуваченим ОСОБА_6 був застосований фізичний вплив, який виразився у закриванні долонею правої руки отворів рота та носа потерпілої ОСОБА_14 з прикладенням при цьому достатньої сили, та притриманням лівою рукою її за потилицю, чим заподіяно останній тяжкі тілесні ушкодження за ознакою небезпеки для життя, що в даному випадку призвели до смерті потерпілої. Згідно показань обвинуваченого ОСОБА_6 він не пам'ятає скільки по часу тримав рукою закритими дихальні шляхи потерпілої, відпустив руку, коли потерпіла припинила будь-який супротив. Причинний зв'язок між діянням обвинуваченого і настанням смерті ОСОБА_14 не випадковий, а необхідний та передує наслідку. Таким чином, злочинні дії обвинуваченого ОСОБА_6 передували смерті потерпілої ОСОБА_14 і були в прямому причинному зв'язку між діями обвинуваченого та наслідками - настанням смерті потерпілої.
Суб'єктивна сторона умисного вбивства характеризується виною у формі умислу. Умисне вбивство вчиняється з прямим умислом, коли винний усвідомлює суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачає його суспільно небезпечні наслідки у вигляді смерті іншої людини і бажає її настання, або з непрямим умислом - коли винний хоча і не бажає смерті іншої людини, але свідомо припускає її настання. Тобто, вбивство, яке було наслідком дії особи, котра хоча й не ставила собі за мету позбавлення життя, але байдуже ставилася до такого наслідку, можливість якого вона свідомо допускала, має кваліфікуватися як умисне вбивство. З показань ОСОБА_6 вбачається, що він визнає, що позбавив життя потерпілу ОСОБА_14 , але зробив це ненавмисно, з необережності. Покази обвинуваченого в цій частині судова колегія розцінює як спосіб захисту обвинуваченого з метою уникнення відповідальності за вчинення особливо тяжкого злочину.
Суб'єктивна сторона вбивства через необережність може бути вчинена внаслідок як злочинної самовпевненості, так і злочинної недбалості. При вбивстві внаслідок злочинної самовпевненості винний передбачає можливість настання смерті потерпілого від вчинюваних ним дій, але легковажно розраховує на її відведення. При цьому повинен мати місце розрахунок на конкретні обставини, які на думку винного, відвернуть настання смерті. При вбивстві внаслідок злочинної недбалості винний не передбачає можливості настання смерті іншої особи від вчинених ним дій, але повинен був і міг її передбачити. Дослідженими в суді доказами підтверджується, що обвинувачений ОСОБА_6 тримав руку, перекриваючи доступ повітря до рота та носа ОСОБА_14 доки потерпіла не припинила будь-який супротив та перестала рухатись. Судово - медичними експертизами підтверджується смерть ОСОБА_14 саме внаслідок механічної асфіксії від закриття отворів рота та носа тупим предметом з обмеженою контактуючою поверхнею, яким могла бути, наприклад, долоня людини, що діяла з достатньою силою натискання.
Стороною захисту не доведено наявність будь-яких конкретних обставин, які на думку обвинуваченого могли відвернути настання смерті потерпілої ОСОБА_14 , тому колегія суддів приходить до висновку, що відсутня суб'єктивна сторона вбивства через необережність, і наявний умисел саме на позбавлення життя ОСОБА_14 . У обвинуваченого була реальна можливість припинити свої дії з метою уникнення негативних наслідків через агресивний стан потерпілої, проте ОСОБА_6 припинив стискання отворів носа та рота ОСОБА_14 лише коли вона перестала рухатися та чинити супротив. В судовому засіданні ОСОБА_6 вказав також, що розумів на час вчинення злочину наслідки перекриття дихання людині. Таким чином, на думку колегії, вважати, що ОСОБА_6 , закривши потерпілій рота та носа одночасно, тобто перекривши дихальні шляхи, не мав умислу на її вбивство, підстав немає. Отже, обвинувачений в момент вчинення злочину усвідомлював суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачав його суспільно небезпечні наслідки у вигляді смерті іншої людини і бажав її настання.
При цьому суд виходить із сукупності всіх встановлених обставин події, яка відбулася на фоні тривалих конфліктних стосунків між обвинуваченим та потерпілою, умов, за яких виникла відповідна сварка, обстановку, в якій вона відбувалася, враховує спосіб, причини припинення дій (безпорадність стану), поведінку після скоєного, так як він не намагався надати потерпілій допомогу, викликати медичних працівників, з місця скоєння злочину зник, та приходить до висновку, що вказані обставини у своїй сукупності з усією очевидністю вказують на те, що ОСОБА_6 усвідомлював суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачав їх суспільно-небезпечні наслідки у вигляді смерті ОСОБА_14 і бажав їх настання, а тому вважає доведеним, що ОСОБА_6 за вказаних вище обставин мав прямий умисел на позбавлення ОСОБА_14 життя і реалізував свій намір, заподіявши ОСОБА_14 смерть.
Визначаючи мотив та мету злочинів, вчинених ОСОБА_6 , суд також бере до уваги, що до моменту вчинення злочинних дій, між обвинуваченим ОСОБА_6 та потерпілою ОСОБА_14 неодноразово виникали конфліктні ситуації з приводу особистих стосунків. Показання допитаних в судовому засіданні свідків з приводу того, що між ОСОБА_6 та ОСОБА_14 часто відбувалися сварки та конфлікти, в тому числі з приводу вживання алкоголю, виховання сина, грубої та образливої поведінки, суд вважає правдивими та достовірними. Також як обвинуваченим, так і свідком ОСОБА_13 вказувалося в суді на наявність конфлікту, що супроводжувався взаємними образами,безпосередньо перед подією. З цих підстав колегія суддів приходить до висновку, що вбивство скоєне ОСОБА_6 на ґрунті особистих неприязних відносин з ОСОБА_14 , що і є мотивом вбивства.
Мотив крадіжки, а саме скоєння з корисливих мотивів, обґрунтовується тим, що ОСОБА_6 через кілька годин після вчинення вбивства відніс вкрадений мобільний телефон, належний ОСОБА_14 , до ломбарду з метою отримання грошових коштів.
Ухвалою слідчого судді Октябрського районного суду м. Полтави від 07.08.2018 в кримінальному провадженні призначено амбулаторну комплексну психолого-психіатричну експертизу підозрюваному ОСОБА_6 . Згідно акту судово-психіатричного експерта № 342 від 17.08.2018 ОСОБА_6 на даний час та в період часу, до якого відноситься інкриміноване йому протиправне діяння, будь-яким хронічним психічним захворюванням не страждає та не страждав, як і не знаходиться та не знаходився в стані тимчасового розладу психічної діяльності, не виявляє та не виявляв ознак недоумства чи іншого хворобливого стану психіки і може та міг усвідомлювати свої дії та керувати ними. Встановити чи перебував ОСОБА_6 на момент вчинення інкримінованих йому протиправних дій в стані фізіологічного афекту чи іншому особливому емоційному стані, який би міг суттєво вплинути на його свідомість та поведінку неможливо, так як підекспертний категорично заперечував свою причетність до делікту.
Відповідно до висновку експерта № 628, проведеного на підставі ухвали слідчого судді Крюківського районного суду м. Кременчука від 27.07.2018, у ОСОБА_6 виявлені тілесні ушкодження трьох груп. Згідно пояснень, наданих обвинуваченим у судовому засіданні, більшість тілесних ушкоджень йому завдали працівники поліції у день затримання, застосовуючи до нього фізичну силу та заборонені методи поводження. Разом з цим ОСОБА_6 вказав, що як на досудовому слідстві, так і в суді показання він давав без будь-якого примусу, не під тиском, а добровільно, усвідомлюючи свою провину. Колегією суддів було з'ясовано зі слів обвинуваченого та захисника, що ОСОБА_6 подано до поліції заяву про вчинення відносно нього працівниками поліції злочину, дані про внесення відомостей, що містяться у заяві ОСОБА_6 , до Єдиного реєстру досудових розслідувань, відсутні. Судом звернуто увагу прокурора на необхідність дотримання вимог ст..214 КПК, згідно з якою слідчий, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань. Також судом роз'яснено обвинуваченому право звернутися зі скаргою до слідчого судді в порядку ст..303 - 305 КПК України на бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.
Таким чином, аналізуючи зібрані докази в їх сукупності, колегія суддів кваліфікує дії ОСОБА_6 за ч.1 ст.115 КК України як умисне вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині та за ч.2 ст.185 КК України, як таємне викрадення чужого майна, вчинене повторно.
Згідно з ч.2 ст.50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.
Призначаючи покарання колегія суддів,реалізуючи принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, відповідно до вимог ст. 65 КК України, враховуєступінь тяжкості вчинених злочинів, один з яких є особливо тяжким, інший - злочин середньої тяжкості, особу винного, який офіційно не працює, раніше судимий за злочин проти власності до покарання у вигляді позбавлення волі, згідно повідомлення Глобинської центральної районної лікарні від 27.07.2018 на диспансерному обліку у лікаря-нарколога не перебуває, за наркологічною допомогою не звертався, на диспансерному обліку у лікаря-психіатра Глобинської ЦРЛ не перебуває, довідка-характеристика виконавчого комітету Глобинської міської ради Полтавської області від 27.07.2018 характеризуючих даних не містить, згідно листа філії ДУ «Центр пробації» в Полтавській області Глобинського районного відділу від 30.08.2018, за час іспитового строку обов'язки покладені на нього судом, виконував, до адміністративної відповідальності не притягувався, знятий з обліку у зв'язку з закінченням іспитового строку, має постійне місце проживання, міцні соціальні зв'язки, має на утриманні малолітнього сина.
Відповідно до ст. 66 КК України обставин, які б пом'якшували покарання обвинуваченому, судом не встановлено. При цьому, суд не може визнати обставиною, яка пом'якшує покарання щире каяття у вчиненні умисного вбивства, на що вказував захисник, оскільки щире каяття припускає критичну оцінку особою своєї злочинної поведінки шляхом визнання вини і готовності нести кримінальну відповідальність. ОСОБА_6 визнав вину тільки в тому, що своїми діями спричинив смерть потерпілої, при цьому заперечував умисний характер своїх дій, тому щире каяття у вчиненні умисного вбивства у винного відсутнє.
Відповідно до ст. 67 КК України колегія суддів вважає, що відсутні обставини, що обтяжують покарання обвинуваченому. Суд не визнає обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченому, вчинення злочину у стані алкогольного сп'яніння. В судовому засіданні обвинувачений не заперечував факт вживання спиртних напоїв у кількості 100 г до 20 години 25.07.2018, але вказував, що п'яним не був, тобто стан сп'яніння не усвідомлювався ОСОБА_6 . З показань свідків вони визначили стан сп'яніння обвинуваченого за запахом алкоголю. Суд вважає, що ці докази є непрямі, взяті ізольовано, без об'єктивного дослідження крові обвинуваченого та його стану будь-яким іншим способом на час вчинення злочину, тому показання свідків не можуть самостійно і достовірно підтверджувати факт перебування ОСОБА_6 в стані алкогольного сп'яніння і мають лише ймовірний характер.
Суд вважає за можливе не визнавати обтяжуючою обставиною рецидив злочинів, оскільки ОСОБА_6 має судимість, яка незнята та непогашена, а саме, за вироком апеляційного суду Полтавської області від 16.08.2018 року за ч.1 ст.185, ч.1 ст.357 КК України до 1 року 9 місяців позбавлення волі, яка складає повторність злочинів, та яка підлягає зарахуванню за сукупністю злочинів до даного покарання. За правилами, передбаченими частиною четвертою статті 70 КК, призначається покарання у випадках, якщо після постановлення вироку в справі буде встановлено, що засуджений винен ще й в іншому злочині, вчиненому ним до постановлення попереднього вироку. У таких випадках злочин, за який цю особу засуджено попереднім вироком, рецидиву щодо злочину, вчиненого до постановлення попереднього вироку, не утворює.
Беручи до уваги вказані обставини в їх сукупності суд вважає за можливе виправлення ОСОБА_6 виключно в умовах ізоляції від суспільства, а тому приходить до висновку про необхідність призначення йому покарання у межах санкції інкримінованих злочинів, оскільки саме таке покарання, на думку колегії суддів, є справедливим, а також необхіднім і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення нових злочинів. При цьому строк відбування покарання слід рахувати з моменту затримання згідно протоколу затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину, з 27.07.2018 з 01.54 хв., доказів того, що ОСОБА_6 затримувався раніше суду не надано.
На підставі ч.1 ст.70 КК України, обвинуваченому необхідно призначити покарання за сукупністю злочинів, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим у вигляді позбавлення волі. При цьому, згідно ч.4 ст.70 КК України за правилами, передбаченими в частинах першій - третій цієї статті, призначається покарання, якщо після постановлення вироку в справі буде встановлено, що засуджений винен ще і в іншому злочині, вчиненому ним до постановлення попереднього вироку. У цьому випадку в строк покарання, остаточно призначеного за сукупністю злочинів, зараховується покарання, відбуте повністю або частково за попереднім вироком, за правилами, передбаченими в статті 72 цього Кодексу.
Запобіжний захід, беручи до уваги стан здоров'я обвинуваченого, суд вважає за необхідне залишити раніше обраний у вигляді взяття під варту, оскільки відсутні підстави вважати, що інші, менш суворі запобіжні заходи, можуть забезпечити виконання обвинуваченим процесуальних обов'язків та його належну поведінку.
Відповідно до ст..124 КПК України у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта. Довідкою про витрати на проведення експертизи в кримінальному провадженні підтверджуються витрати в сумі 572 гривень, які підлягають стягненню з ОСОБА_6 .
Питання про речові докази суд вирішує в порядку ст. 100 КПК України.
Згідно письмових повідомлень служби у справах дітей Глобинської районної державної адміністрації Полтавської області від 10.10.2018 малолітній ОСОБА_10 перебуває на первинному обліку дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, має статус «дитина, позбавлена батьківського піклування» та тимчасово, до встановлення опіки, влаштований у сім'ю ОСОБА_26 .
Керуючись ст. ст.370, 374 КПК України, ст. 70 КК України, суд -
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 115, ч. 2 ст. 185 КК України та призначити йому покарання:
за ч. 1 ст. 115 КК України у виді 9 (дев'яти) років 6 місяців позбавлення волі.
за ч. 2 ст. 185 КК України у виді 2 (двох) років позбавлення волі.
Відповідно до ч.1 ст. 70 КК України призначити ОСОБА_6 покарання за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим покаранням у виді 9 (дев'яти) років 6 місяців позбавлення волі.
На підставі ч.4 ст.70, ст. 72 КК України ОСОБА_6 частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Апеляційного суду Полтавської області від 16.08.2018 року, за яким останнього засуджено до покарання у виді позбавлення волі строком на 1 рік 9 місяців, та остаточно призначити покарання у виді позбавлення волі строком 10 (десяти) років.
Строк відбування покарання рахувати ОСОБА_6 з моменту затримання, тобто з 27.07.2018 з 01.54 хв.
Запобіжний захід ОСОБА_6 до вступу вироку в законну силу, але не більш ніж на 60 діб, тобто до 02.03.2019 включно, залишити тримання під вартою.
Речові докази: мобільний телефон «Ergo B-500», імеі: НОМЕР_1 , НОМЕР_2 , в корпусі чорного кольору, картонну коробку на мобільний телефон «Ergo В-500» (ІМЕІ НОМЕР_1 , ІМЕІ НОМЕР_2 ), в якій знаходиться декларація про відповідність на 1 арк., інструкція з експлуатації на зазначений мобільний телефон на 83 арк., гарантійний талон на зазначений мобільний телефон, картка «Vodafon» на абонентський номер НОМЕР_3 без сім-картки, два фотознімки із зображенням ОСОБА_14 та ОСОБА_6 - передати потерпілому неповнолітньому ОСОБА_10 ; кофту чорного кольору з полосою червоного кольору та надписом білого кольору, спортивні шорти з надписом білого кольору «Diadora», сланці темно-синього кольору; мобільний телефон «Nokia 1280» ІМЕІ НОМЕР_7 з сім-картою - передати обвинуваченому ОСОБА_6 ; інші докази, що зберігаються в камері схову речових доказів ВП №1 Кременчуцького ВП ГУП в Полтавській області - знищити.
Стягнути з ОСОБА_6 на користь держави 572 гривень за проведення судово-медичної експертизи.
Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Полтавської області шляхом подачі апеляції через Крюківський районний суд м. Кременчука протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції. Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Засудженому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення.
Роз'яснити обвинуваченому, захиснику, потерпілому, його представнику, право ознайомитися із журналом судового засідання і подати на нього письмові зауваження. Обвинуваченому, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, роз'яснюється право заявляти клопотання про доставку в судове засідання суду апеляційної інстанції.
Головуючий суддя: ОСОБА_1
Судді: ОСОБА_2
ОСОБА_3