Провадження № 2/537/1230/2018
Справа № 537/4730/18
28.12.2018 Крюківський районний суд м. Кременчука Полтавської області в складі:
головуючого судді - Фадєєвої С.О.,
за участі секретаря судових засідань - Герасименко Л.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кременчуці в залі суду цивільну справу за позовом акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,
встановив:
Позивач АТ КБ «ПриватБанк» звернувся до суду з позовом, де просить стягнути з ОСОБА_2 на його користь заборгованість за кредитним договором б/н від 02.01.2013 в розмірі 12 856 грн. та судові витрати в розмірі 1762 грн.
На обґрунтування позову позивачем зазначено, що відповідно до укладеного договору б/н від 02.01.2013 ОСОБА_2 отримала кредит у розмірі 2000 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок. Підписання даного Договору є прямою безумовною згодою позичальника щодо прийняття будь-якого розміру кредитного ліміту, встановленого банком, відповідно до умов та правил надання банківських послуг. Відповідач не виконує належним чином зобов'язання за кредитним договором, що укладений між нею та ПАТ КБ «ПриватБанк», в результаті чого виникла прострочена заборгованість. Таким чином, станом на 30.09.2018 за відповідачем по укладеному з АТ КБ «ПриватБанк» кредитному договору рахується заборгованість на загальну суму 12 856 грн., яка складається з нарахованих відсотків за користування кредитом в розмірі 4130 грн. 86 коп., нарахованої пені в розмірі 8140 грн. 55 коп., штрафу (фіксованої частини) в розмірі 500 грн. та штрафу (процентної складової) в розмірі 588 грн. 38 коп. Враховуючи те, що відповідач ухиляється від виконання своїх зобов'язань за кредитним договором та заборгованість за договором не погашає, представник позивача звернувся до суду за захистом прав АТ КБ «ПриватБанк».
Позивач АТ КБ «ПриватБанк»» свого представника в судове засідання не направив, на адресу суду надійшло клопотання за підписом представника банку ОСОБА_3, згідно якого останній позовні вимоги банку підтримує в повному обсязі, просить справу розглядати у його відсутність та не заперечує проти заочного розгляду справи.
Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з»явилася з невідомих суду причин, про день та час слухання справи повідомлялася належним чином через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України.
Відповідно до ч.1 ст. 128 ЦПК України відповідач, третя особа, свідок, зареєстроване місце проживання (перебування), місцезнаходження чи місце роботи якого невідоме, а також заінтересована особа у справах про видачу обмежувального припису викликаються до суду через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів, а у разі розгляду справи про видачу обмежувального припису - не пізніше 24 годин до дати відповідного судового засідання. З опублікуванням оголошення про виклик особа вважається повідомленою про дату, час і місце розгляду справи. Таким чином, відповідач ОСОБА_2 є такою, що належним чином повідомлена про час та місце розгляду справи.
Відзиву на позову заяву та будь-яких клопотань до суду від відповідача не надходило, у зв»язку з чим суд, відповідно до положень ч.8 ст. 178 ЦПК України вирішує справу за наявними матеріалами.
Згідно ч.1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвали заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з»явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
На підставі наявних у справі доказів, зі згоди представника позивача, який не заперечує проти заочного розгляду справи, суд ухвалив розгляд справи, відповідно до ст. 280 ЦПК України, проводити заочно.
У зв»язку з неявкою сторін в судове засідання, на підставі ч.2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Вивчивши матеріали справи, дослідивши і оцінивши наявні у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому їх дослідженні, суд приходить до висновку, що позов АТ КБ «ПриватБанк» підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до положень ч.1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Судом встановлено, що 02.01.2013 між ПАТ КБ «ПриватБанк», правонаступником якого є АТ КБ «ПриватБанк», та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір шляхом підписання сторонами анкети-заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у АТКБ «ПриватБанк».
Згідно із вказаною анкетою-заявою ОСОБА_2 своїм підписом підтвердила, що ця заява разом із Пам'яткою клієнта, Умовами та Правилами надання банківських послуг, а також Тарифами становить між нею та банком договір про надання банківських послуг; ознайомилася і згодна з Умовами та Правилами надання банківських послуг, а також Тарифами банку, які були надані їй для ознайомлення в письмовому вигляді; зобов»язавалася виконувати вимоги Умов та Правил надання банківських послуг, а також регулярно ознайомлюватися з їх змінами на сайті Приватбанку.
Відповідно до зазначеного кредитного договору, ОСОБА_2 отримала кредит у розмірі 2 000 грн у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку. Таким чином, позивач свої зобов'язання за вказаним договором виконав, надавши відповідачу картку з установленим лімітом кредитної лінії.
Відповідно до п. 2.1.1.5.5 Умов та Правил надання банківських послуг, позичальник зобов'язується погашати заборгованість за кредитом, відсоткам за його використання, за перевитрати платіжного ліміту, а також оплачувати комісії на умовах, передбачених Договором.
Згідно п. 2.1.1.5.6 Умов та Правил надання банківських послуг, у разі невиконання зобов'язань за Договором, на вимогу банку позичальник має виконати зобов'язання з повернення кредиту (в тому числі простроченого кредиту та Овердрафту), оплати винагороди Банку.
В п. 2.1.1.5.7 Умов та Правил надання банківських послуг передбачено, що власник зобов'язаний стежити за витратою коштів в межах платіжного ліміту з метою запобігання виникнення Овердрафту.
Відповідно до п. 2.1.1.12.6.1 Умов та правил надання банківських послуг у разі виникнення прострочених зобов»язань за борговими зобов»язаннями на суму від 100 грн. клієнт сплачує банку пеню, відповідно до встановлених тарифів. Пеня нараховується в день нарахування процентів по кредиту.
З розрахунку заборгованості за договором № б/н від 02.01.2013, вбачається, що станом на 30.09.2018 відповідач має заборгованість за кредитом, а саме: 4130 грн. 86 коп. заборгованості по процентам за користування кредитом; 8140 грн. 55 коп. нарахованої пені. Крім того, згідно вказаного розрахунку останній нараховані штрафні санкції відповідно до пункту 2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг, а саме: 500 грн. штраф (фіксована частина); 588 грн. 38 коп. штраф (процентна складова). Останній платіж, згідно з розрахунком заборгованості, здійснено 08.08.2017 року.
Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Згідно ч.1 ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Згідно ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов»язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
В силу ст. 530 ЦПК якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно ст. 1054 ЦК України, до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 ЦК, якщо інше не випливає із суті кредитного договору.
Частиною 1 ст. 1049 ЦК України передбачено що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до ст.536 ЦПК за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.
Статтею 546 ЦПК встановлено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання.
У відповідності до ст.549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 614 ЦК України).
Враховуючи те, що відповідач належним чином не виконує обов'язки за договором, що підтверджується розрахунком заборгованості, не надала суду жодного доказу на спростування вказаної заборгованості, суд приходить до висновку, що з останньої на користь АТ КБ «ПриватБанк» слід стягнути заборгованість по процентам за користування кредитом в сумі 4130 грн. 86 коп., задовольнивши позов в цій частині.
Цивільно-правова відповідальність - це покладення на правопорушника основаних на законі невигідних правових наслідків, які пролягають у позбавленні його певних прав або у заміні не виконання обов»язку новим, або у приєднанні до невиконаного обов»язку нового додаткового. Покладення на боржника нових додаткових обов»язків як заходу цивільно-правової відповідальності має місце, зокрема, у випадку стягнення неустойки (пені, штрафу).
Позивач нарахував відповідачу штрафні санкції відповідно до пункту 2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг: 500 грн. штраф (фіксована частина) та 588 грн. 38 коп. штраф (процентна складова) та одночасно 8140 грн. 55 коп. пені. За положеннями статті 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнутий до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення. Відповідно до статті 549 ЦК України штраф і пеня є одним видом цивільно-правової відповідальності. На підставі викладеного суд приходить до висновку, що їх одночасне застосування за одне й те саме порушення строків виконання грошових зобов'язань за кредитним договором свідчить про недотримання положень, закріплених у статті 61 Конституції України щодо заборони подвійної цивільно-правової відповідальності за одне і те саме порушення.
Зазначена правова позиція висловлена в постанові Верховного Суду України від 21 жовтня 2015 року № 6-2003цс15.
На підставі викладеного, суд приходить до висновку про безпідставність позовних вимог про стягнення з відповідача штрафів 500,00 грн.- штраф (фіксована частина), 588,38 грн. - штраф (процентна складова), тому ці суми підлягають виключенню із загального розміру заборгованості.
Позивач також просить стягнути з відповідача судові витрати у вигляді судового збору у розмірі 1762,00грн. Відповідно до ч. 2 ст.4 ЗУ «Про судовий збір», за подання до суду позовної заяви майнового характеру юридичною особою, ставка судового збору складає 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто розмір судового збору, що підлягав до сплати позивачем, складає 1762,00 грн. Згідно платіжного доручення № PROM3BRPCP від 03.10.2018, позивачем було проведено оплату судового збору за звернення до суду у розмірі 1762 грн.( а.с.1). Згідно ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Таким чином, виходячи із вищенаведеного та пропорційного розрахунку, на користь позивача з ОСОБА_2 слід стягнути сплачені АТ КЬ «ПриватБанк» судові витрати у сумі 1681грн.83 коп. (12 856/100=12271,41/х, х=95,45; 1762/100=х/95,45, х= 1681,83)
Керуючись ст.ст.12, 81, 89, 133, 141, 263, 265, 280-282 ЦПК України, суд,-
Позовну заяву акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, на користь акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» (код ЄДРПОУ 14360570) заборгованість за договором б/н від 02.01.2013 станом на 30.09.2018, а саме: 4130 грн. 86 коп. заборгованості по процентам за користування кредитом та 8140 грн. 55 коп. пені.
Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, на користь акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» (код ЄДРПОУ 14360570) понесені судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1681 грн. 83 коп.
У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення суду.
Суддя С.О. Фадєєва