Справа № 405/8831/18
Провадження №2-н/405/274/18
26 грудня 2018 року. Суддя Ленінського районного суду м. Кіровограда Іванова Л.А., розглянувши заяву обласного комунального виробничого підприємства «Дніпро-Кіровоград» про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за надані послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, -
Заявник ОКВП «Дніпро-Кіровоград» в порядку наказного провадження звернувся до суду з заявою про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за надані послуги з централізованого водопостачання та водовідведення з урахуванням 3% річних та індексу інфляції на загальну суму 4 339,61 грн. за період з 01.05.2011 по 31.08.2018 року, які (послуги з централізованого водопостачання та водовідведення) надавались в будинок № АДРЕСА_1.
Згідно з ч. 1 ст. 160 ЦПК України, в редакції Закону № 2147-VIII від 03.10.2017 року, судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 161 цього Кодексу.
Відповідно до положень п. 3 ч. 1, ч. 2 ст. 161 ЦПК України судовий наказ може бути видано, зокрема, якщо заявлено вимогу про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг, телекомунікаційних послуг, послуг телебачення та радіомовлення з урахуванням індексу інфляції та 3% річних, нарахованих заявником на суму заборгованості.
При цьому, відповідно до ч. 2 ст. 161 ЦПК України, особа має право звернутися до суду з вимогами, визначеними у ч. 1 ст. 161 ЦПК України, в наказному або в спрощеному провадженні на свій вибір.
Розглянувши в порядку наказного провадження заяву ОКВП «Дніпро-Кіровоград» про видачу судового наказу та додані до неї матеріали, приходжу до висновку про відмову у видачі судового наказу, виходячи з наступного.
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 165 ЦПК України суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо з моменту виникнення права вимоги пройшов строк, який перевищує позовну давність, встановлену законом для такої вимоги, або пройшов строк, встановлений законом для пред'явлення позову в суд за такою вимогою.
Відповідно до ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Частинами 3, 4 ст. 267 ЦК України визначено, що позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення; сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові, при цьому, розглядаючи питання про стягнення з боржника ОСОБА_1 заборгованості за надані послуги з централізованого водопостачання та водовідведення з урахуванням індексу інфляції та 3% річних на загальну суму 4 339,61 грн. за період з 01.05.2011 по 31.08.2018 року в порядку наказного провадження, враховуючи, що заявник звернувся до суду 10 грудня 2018 року, боржник позбавляється можливості застосування до спірних правовідносин наслідків спливу позовної давності.
З огляду на зазначені вище обставини в сукупності, приймаючи до уваги, що у заявника ОКВП «Дніпро-Кіровоград» з моменту виникнення права вимоги про стягнення боргу за надані послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, пройшов строк, який перевищує позовну давність, та який становить три роки, - у видачі судового наказу заявнику ОКВП «Дніпро-Кіровоград», - слід відмовити.
Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 166 ЦПК України відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 3-6 частини першої статті 165 цього Кодексу, унеможливлює повторне звернення з такою самою заявою. Заявник у цьому випадку має право звернутися з тими самими вимогами у позовному порядку.
Відповідно до ч. 2 ст. 164 ЦПК України у разі відмови у видачі судового наказу або в разі скасування судового наказу внесена сума судового збору стягувачу не повертається. У разі пред'явлення стягувачем позову до боржника у порядку позовного провадження сума судового збору, сплаченого за подання заяви про видачу судового наказу, зараховується до суми судового збору, встановленої за подання позовної заяви.
На підставі викладеного, керуючись ч. 1 ст. 160, п. 3 ч. 1, та ч. 2 ст. 161, ст. 165, ч. 2 ст. 166, ст. 258, ст. 260, ст. 353 Цивільного процесуального кодексу України, в редакції Закону № 2147-VIII від 03.10.2017 року, -
Відмовити обласному комунальному виробничому підприємству «Дніпро-Кіровоград» у видачі судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за надані послуги з централізованого водопостачання та водовідведення з урахуванням індексу інфляції та 3% річних на загальну суму 4 339,61 грн. за період з 01.05.2011 по 31.08.2018 року на підставі п. 5 ч. 1 ст. 165 ЦПК України.
Відмова у видачі судового наказу з підстави, передбаченої п. 5 ч. 1 ст. 165 ЦПК України унеможливлює повторне звернення заявника з такою самою заявою.
Заявник у цьому випадку має право звернутися з тими самими вимогами у позовному порядку.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала суду може бути оскаржена до Кропивницького апеляційного суду через Ленінський районний суд м. Кіровограда протягом п'ятнадцяти днів з дня її складання.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду, або в разі пропуску строку на апеляційне оскарження з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.
Суддя Ленінського
районного суду
м. Кіровограда Лілія Андріївна Іванова