Справа № 423/2662/18
05 жовтня 2018 року Попаснянський районний суд Луганської області
у складі: головуючого судді Архипенко А.В.
за участю секретаря судових засідань Іваненко С.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Попасна цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, -
Позивачка звернулась до суду з дійсною заявою про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, у якій просила визнати втратившим право користування житлом свого сина ОСОБА_3 - відповідача по справі.
В поданій заяві позивачка зазначила, що являється власником будинку за адресою: АДРЕСА_1.
У вищевказаному будинку зареєстрований відповідач - син позивачки ОСОБА_3
З липня 2014 року відповідач не проживає за адресою своєї реєстрації у зв'язку з виїздом на інше місце проживання. В зазначеному будинку не залишилося речей та документів відповідача. В добровільному порядку вирішити питання про зняття з реєстрації відповідач не бажає. За викладених обставин, позивачка не може розпоряджатися нерухомим майном за власним розсудом.
За таких підстав, позивачка звертається до суду із дійсною заявою про визнання відповідача таким, що втратив право користування зазначеним житловим приміщенням і проживання в ньому, у зв'язку з тим, що відповідач тривалий час не проживає по зазначеній адресі за незалежних причин, являється родичем позивача, ніяких обов'язків по оплаті комунальних послуг не несе.
До початку судового засідання позивач надав суду заяву, в якій підтримав позовні вимоги, просив задовольнити поданий позов та справу роглядати без його участі.
З боку в відповідача, до початку судового засідання на адресу суду надійшла заява, згідно якої він визнав позовні вимоги, також просив розглядати справу без його присутності у судовому засіданні.
Суд, вивчивши письмові матеріали справи, вважає що позов підлягає задоволенню за наступних підстав.
Згідно ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Предметом даного позову являється захист прав власності на житло, яке знаходиться у приватній власності позивача і це регулюються цивільним законодавством.
З встановлених обставин випливають правовідносини між членими сім"ї, які користуються зазначеним житлом.
Таким чином, дані до встановлених правовідносин необхідно застосовувати цивільне законодавство, що регулює питання користування житлом членів сім"ї власника житла, яке знаходиться у приватній власності позивача.
Статтею 156 ЖК України передбачено, що члени сім"ї власника жилого будинку ( квартири), які проживають разом з ним у будинку (квартирі), що йому належить, користуються жилим приміщенням нарівні з власником будинку (квартири), якщо при їх вселенні не було іншої угоди про порядок користування цим приміщенням.
На підставі ст..405 ЦК України - член сім'ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім'ї без поважних причин понад один (1) рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.
Згідно ст.264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує питання, зокрема:
- чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються;
- які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин;
- яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин;
З копії технічного паспорту (а.с.5-6) вбачається, що позивачка дійсно являється власником житла за адресою: АДРЕСА_1
Копією домової книги підтверджується факт реєстрації у вказаному будинку відповідача - ОСОБА_3 (а.с.7-8)
При цьому, Актом (а.с.9), складеним депутатом Попаснянської міської ради у присутності свідків - ОСОБА_4, ОСОБА_5 - підтверджено, що гр. ОСОБА_3,ІНФОРМАЦІЯ_1 з липня 2014 року не мешкає за місцем своєї реєстрації, ніяких обов'язків по утриманню житла не несе, особистих речей та речей повсякденного використання в будинку не має.
Вказаними матеріалами підтверджено, що відповідач має інше місце проживання і ніяких домовленостей щодо житла за адресою: АДРЕСА_1 - між сторонам не встановлено.
Добровільно відповідач з реєстрації не знявся, що створює труднощі у позивачки у користування своїм житлом і позивачка має право вимагати усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження своїм майном у розумінні ст..391 ЦК України.
При цьому також суд враховує той факт, що відповідач визнав даний позов, в добровільному порядку надав суду відповідну заяву.
Таким чином, у судовому засіданні знайшло своє підтвердження те, що відповідач не мешкає в житловому приміщенні, за адресою: АДРЕСА_1 - понад 1 рік, а тому на підставі положень ст.405 ЦК України повинен бути визнаний таким, що втратив право користування житловим приміщенням внаслідок відсутності його понад встановлені строки.
На підставі ст.405 ЦК України, керуючись ст.ст.10, 12, 13, 76, 259, 263-265, 268, 273, 354 ЦПК України, суд ,-
Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням - задовольнити.
ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України визнати таким, що втратив право користування житловим приміщенням за адресою: АДРЕСА_1
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя А.В.Архипенко