Рішення від 08.11.2018 по справі 415/1700/18

у.н.415/1700/18

н.п.2/415/1051/18

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 листопада 2018 року

Лисичанський міський суд Луганської області у складі:

головуючого судді Фастовця В.М.,

за участі секретаря судового засідання Гавриленко В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Лисичанську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства «Лисичанськвугілля» про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та компенсації за втрату частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить стягнути з відповідача середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 01.08.2016 по 19.02.2018 у розмірі 129282,48 грн., компенсацію за втрату частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати в розмірі 1056,36 грн., обгрунтовуючи тим, що при звільненні розрахунок проведений не був.

Позивач в судове засідання не з'явився, подав заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримав.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, надав відзив на позовну заяву, з якого вбачається, що під час визначення розміру середнього заробітку необхідно взяти до уваги розмір недоплаченої суми, істотність цієї частки порівняно із середнім заробітком працівника, обставини при яких встановлено наявність заборгованості. На даний час керівництво шахти Привільнянська вживає заходи щодо збільшення обсягів видобутку вугілля. Ці заходи призведуть до збільшення надходжень грошових коштів від реалізації вугільної продукції. Планується виділення коштів в частині державної підтримки на покриття витрат із собівартості готової вугільної продукції. В результаті цього заборгованість по заробітній платі буде погашена. Крім того, вважає, що позивачем пропущено строк звернення до суду з позовом. Вважає, що вина власника або уповноваженого ним органу щодо строків розрахунку при звільненні не доведена у передбаченому законом порядку і не встановлена рішенням суду.

Суд, дослідивши письмові докази, дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що позивач перебував у трудових відносинах з відповідачем з 18 грудня 2012 року по 1 серпня 2016 року.

Наказом №376к від 29.07.2016 р. позивач був звільнений за п. 5 ст. 36 КЗпП України, у зв'язку з переведенням на ВП «Шахта ім. Г.Г.Капустіна» ПАТ «Лисичанськвугілля», про що в трудовій книжці зроблено відповідний запис №21 від 01.08.2016.

Статтею 116 КЗпП України передбачено, що при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум. В разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану ним суму.

Відповідно до ст.117 КЗпП України, в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум в строки, вказані в ст. 116 КЗпП України при відсутності спору про їх розмір підприємство, заклад організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Відповідно до абз.2 п.8 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 р. № 100 після визначення середньоденної заробітної плати як розрахункової величини для нарахування виплат працівнику, здійснюється нарахування загальної суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу, яка обчислюється шляхом множення середньоденної заробітної плати на середньомісячне число робочих днів у розрахунковому періоді.

Середньомісячне число робочих днів розраховується діленням на 2 сумарного числа робочих днів за останні два календарні місяці згідно з графіком роботи підприємства, установи, організації, встановленим з дотриманням вимог законодавства (абз. 3 п. 8 Порядку).

Відповідно довідки № 24/1319 від 07.12.2016 р. середньоденна заробітна плата позивача за календарний день дорівнює 338,64 грн. з урахуванням суми податків, зборів та інших обов'язкових платежів, середньомісячне число робочих днів склало 41/2=20,5 (а.с.10).

Час затримки розрахунку з 02 серпня 2016 р. (наступний день після звільнення) по 19 лютого 2018 р. включно складає 18 місяців 18 днів, тобто заробітна плата за час затримки розрахунку визначається за 17 місяців (вересень 2016 р. - січень 2018 р.) - 17Х20,5Х 338,64 грн.=118016,04 грн. і пропорційно кількості

за 30 календарних днів у серпні 2016 р./31 календарних днів у серпні місяці Х 20,5 середньомісячна кількість робочих днів Х 338,64 грн. = 6718,18 грн.

за 19 календарних днів у лютому 2018 р./28 календарних днів у лютому місяці Х 20,5 середньомісячна кількість робочих днів Х 338,64 грн. = 4710,72 грн.

Загальна сума середнього заробітку за час затримки розрахунку складає 118016,04 грн. + 6718,18 грн. + 4710,72 грн. = 129444,94 грн.з урахуванням суми податків, зборів та інших обов'язкових платежів

Суд не приймає заперечення відповідача проти позову, бо відсутність коштів не є підставою вважати відсутність вини у несвоєчасному розрахунку під час звільнення, а розмір заборгованості впливає на розмір середнього заробітку за час затримки розрахунку тільки у разі наявності спору про розмір заборгованості, чого немає у справі, що розглядається.

Відповідно до ст.4 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць.

Тому позовні вимоги підлягають задоволенню і в цій частині.

Судовий збір у розмірі 1303,39 грн. на підставі ст. 141 ЦПК України підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

На підставі викладеного, керуючись, ст.ст. 7, 10, 12, 263-265 ЦПК України, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1, РНОКПП НОМЕР_1, який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 до публічного акціонерного товариства «Лисичанськвугілля», код ЄДРПОУ 32359108, яке знаходиться за адресою: Луганська обл., м. Лисичанськ, вул. Малиновського, буд. 1 про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та компенсації за втрату частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати задовольнити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 з публічного акціонерного товариства «Лисичанськвугілля» середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні у розмірі 129282 (сто двадцять дев'ять тисяч двісті вісімдесят дві) грн. 48 коп.з урахуванням суми податків, зборів та інших обов'язкових платежів та компенсацію за втрату частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати в розмірі 1056 (одна тисяча п'ятдесят шість) грн. 36 коп., судовий збір в розмірі 1303 (тисячу триста три) грн. 39 коп.

Рішення може бути оскаржене до Луганського апеляційного суду через Лисичанський міський суд шляхом подання апеляційної скарги протягом 30-ти днів з дня його проголошення.

Суддя:

Попередній документ
78968590
Наступний документ
78968592
Інформація про рішення:
№ рішення: 78968591
№ справи: 415/1700/18
Дата рішення: 08.11.2018
Дата публікації: 08.01.2019
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Лисичанський міський суд Луганської області
Категорія справи: Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори, що виникають із трудових правовідносин; Спори, що виникають із трудових правовідносин про виплату заробітної плати