Рішення від 11.12.2018 по справі 415/4325/18

у.н. 415/4325/18

н.п. 2/415/1601/18

.

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 грудня 2018 року м. Лисичанськ

Лисичанський міський суд Луганської області в складі:

головуючого судді Фастовця В.М.,

з участю секретаря судового засідання Гавриленко В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Лисичанську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Державного професійно - технічного навчального закладу «Лисичанський професійний гірничо - промисловий ліцей» про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив стягнути з відповідача на свою користь середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 01.11.2017 по 12.04.2018 в розмірі 12782,64 грн.

В обґрунтування позову зазначено, що позивач був прийнятий на посаду майстра виробничого навчання в групу «Електрослюсар підземний» Лисичанського ПТУ № 2, відповідно до наказу № 218 від 21.09.1967. Наказом № 087-К від 31 серпня 2017 року був звільнений з роботи за п. 1 ст. 40 КЗпП України, у зв'язку зі скороченням штату з посади викладача спецдисциплін. Постановою Апеляційного суду Луганської області від 05.03.2018, позов позивача було задоволено та поновлено на роботі на посаді викладача в ДПТНЗ «Лисичанський професійний гірничо - промисловий ліцей» з 31.08.2017. 12.04.2018 наказом відповідача ОСОБА_1 поновлено на посаді. Проте відповідач відмовляється сплатити позивачу середній заробіток за період з 01.11.2017 по 12.04.2018, у зв'язку з чим позивач вимушений був звернутись до суду з даним позовом.

Позивач в судовому засіданні позов підтримав, дав пояснення, аналогічні викладеному у позові.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, подав заяву про розгляд справи за його відсутності. В письмовому відзиві зазначив, про невизнання позовних вимог, оскільки згідно з наказом МОН України від 21.06.2017 № 885 «Про реорганізацію професійно-технічних навчальних закладів міста Лисичанська Луганської області», діяльність Державного професійно-технічного навчального закладу «Лисичанський професійний гірничо-промисловий ліцей» припинено. Вказаний навчальний заклад приєднано до Державного професійно-технічного навчального закладу «Привільський професійний ліцей» згідно передавального акту. З цієї причини позивача було звільнено на підставі п.1 ст.40 КЗпП України в зв'язку з припиненням діяльності ліцею та скорочення його посади. Пропозиції щодо виконання іншої роботи позивачу ОСОБА_1, враховуючи відсутність вакантних посад у ДПТНЗ «Привільський професійний ліцей» не пропонувалися, тобто адміністрація ліцею не могла працевлаштувати позивача не звільнивши іншого працівника навчального закладу. Постановою Апеляційного суду Луганської області від 05 березня 2018 року, апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Лисичанського міського суду Луганської області від 01.11.2017 задоволено частково. Рішення Лисичанського міського суду Луганської області від 01.11.2017 скасовано в частині відмвови у задоволенн позовних вимог ОСОБА_1 до ДПТНЗ «Лисичанський професійний гірничо - промисловий ліцей» про поновлення на роботі і в цій частині ухвалене нове рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_1 про поновлення на роботі задоволено. Поновлено ОСОБА_1 на роботі на посаді викладача в ДПТНЗ «Лисичанський професійний гірничо - промисловий ліцей» з 31 серпня 2017 року. 10 квітня 2018 року до відповідача надійшла постанова Лисичанського міського відділу виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області про відкриття виконавчого провадження від 23.03.2018 № 56046806, згідно з яким зобов'язано комісію з припинення Державного професійно-технічного навчального закладу «Лисичанський професійний гірничо-промисловий ліцей» виплатити ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 01 вересня до 01 листопада 2017 р., що й було зроблено. Комісія вважає, що виходити за межі виконавчого провадження є безпідставним.

Суд, вислухавши пояснення позивача, дослідивши письмові докази по справі, дійшов наступного висновку.

В судовому засіданні встановлено, що позивач був прийнятий на посаду майстра виробничого навчання в групу «Електрослюсар підземний» Лисичанського ПТУ № 2, відповідно до наказу № 218 від 21.09.1967 /а.с.5/.

Наказом № 087-К від 31 серпня 2017 року був звільнений з роботи за п. 1 ст. 40 КЗпП України, у зв'язку зі скороченням штату.

Рішенням Лисичанського міського суду від 01 листопада 2017 р. звільнення позивача було визнано незаконним, відповідач був зобовязаний нарахувати та виплатити позивачу середній заробіток за час вимушеного прогулу.

Постановою Апеляційного суду Луганської області від 05 березня 2018 року, апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Лисичанського міського суду Луганської області від 01.11.2017 задоволено частково. Рішення Лисичанського міського суду Луганської області від 01.11.2017 скасовано в частині відмвови у задоволенн позовних вимог ОСОБА_1 до ДПТНЗ «Лисичанський професійний гірничо - промисловий ліцей» про поновлення на роботі і в цій частині ухвалене нове рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_1 про поновлення на роботі задоволено. Поновлено ОСОБА_1 на роботі на посаді викладача в ДПТНЗ «Лисичанський професійний гірничо - промисловий ліцей» з 31 серпня 2017 р. /а.с.9-11/.

Відповідачем середній заробіток був нарахований за період з 01 вересня по 01 листопада 2017 р. (а.с.8), однак наказ про поновлення позивача на роботі був виданий тільки 12 квітня 2018 р. (а.с.6).

Таким чином, період з 02 листопада 2017 р. по 12 квітня 2018 р. є періодом вимушеного прогулу позивача внаслідок незаконного звільнення, за який йому повинен бути нарахований та сплачений середній заробіток відповідно до норм діючого законодавства, зокрема ст.ст.113 ч1, 235 ч.1 КЗпП України.

Разом з тим, оскільки позивачем суду не надано довідки про розмір середньоденного заробітку, та не заявлялося клопотання про її витребування, суд, керуючись передбаченим ст.8 Конституції України принципом верховенства права, встановивши порушення прав позивача, приймає рішення про часткове задоволення позову шляхом зобов'язання відповідача до нарахування та виплати на користь позивача середнього заробітку за час вимушеного прогулу за період з 01 листопада 2017 року по 12 квітня 2018 року включно.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України на користь позивача підлягає стягненню сплачена ним сума судового збору в розмірі 704,8 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст.10, 12, 263-265 ЦПК України, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Державного професійно - технічного навчального закладу «Лисичанський професійний гірничо - промисловий ліцей» про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу задовольнити частково.

Зобов'язати комісію з припинення Державного професійно - технічного навчального закладу «Лисичанський професійний гірничо - промисловий ліцей» виплати ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 02 листопада 2017 р. по 12 квітня 2018 р. включно.

Стягнути з Державного професійно - технічного навчального закладу «Лисичанський професійний гірничо - промисловий ліцей» в особі комісії з припинення на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 704 (сімсот чотири) грн. 80 коп.

Рішення може бути оскаржене до Луганського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Лисичанський міський суд протягом 30-ти днів з дня виготовлення повного рішення 21 грудня 2018 р..

Суддя:

Попередній документ
78968561
Наступний документ
78968563
Інформація про рішення:
№ рішення: 78968562
№ справи: 415/4325/18
Дата рішення: 11.12.2018
Дата публікації: 08.01.2019
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Лисичанський міський суд Луганської області
Категорія справи: Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори, що виникають із трудових правовідносин; Спори, що виникають із трудових правовідносин про виплату заробітної плати