у.н. 415/4749/18
н.п. 2-а/415/194/18
03 вересня 2018 року м. Лисичанськ
Лисичанський міський суд Луганської області у складі
головуючого судді Фастовця В.М.,
з участю секретаря судового засідання Гавриленко В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до інспектора взводу №2 роти №1 батальйону УПП в Луганській області лейтенанта поліції Окріменко Оксани Сергіївни про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, -
Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить скасувати постанову серії АР №476872 від 15.06.2018 р. притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 121 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення закрити.
Позивач у судовому засіданні позов підтримав, дав пояснення, аналогічні викладеному у позові.
Відповідач у судове засідання не з'явився, надав відзив на позовну заяву, з якого вбачається, що 15.06.2018 р. о 03 год. 17 хв. ним було виявлено порушення вимог п.п. 31.4.3 (в) ПДР України, транспортним засобам марки «Мерседес-Бенс», д.н.з. НОМЕР_1, а саме водій вказаного автомобілю рухався з технічними несправностями, а саме, не працювала (не світилась) ліва фара в режимі ближнього світла фар в темну пору доби, тому просила постанову серії АР №476872 від 15.06.2018 р. визнати такою, що складена з дотриманням вимог чинного законодавства, адміністративний позов залишити без задоволення.
Згідно ст. 268 ч. 3 КАС України неприбуття особи не перешкоджає розгляду справи.
У судовому засіданні встановлено, що 15 червня 2018 р. відповідачем відносно позивача протиправно було складено постанову в справі про адміністративне правопорушення серії АР №476872, за вчинення правопорушення передбачене ч. 1 ст. 121 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 340 грн. У вказаній постанові зазначено, що ОСОБА_1 15.06.2018 р. о 03 год. 17 хв. у м. Лисичанську по вул. Седова, 310, керуючи транспортним засобом MERSEDENS BENS, д.н.з. НОМЕР_2, що має технічні несправності з якими відповідно до встановлених правил експлуатації його забороняється, а саме не горіла лампа лівої фари в режимі ближнього світла в темну пору доби, чим порушив п. 31.4.3 ПДР України.
Задовольняючи позов, суд виходить з наступного.
Відповідно до ст.2 ч.3 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).
Такими обставинами у справах про накладення адміністративних стягнень є, зокрема, докази вчинення особою адміністративного правопорушення.
Суд наголошує на тому, що перевірці у такому випадку підлягають дії суб'єкта владних повноважень саме під час прийняття рішення та врахування ним усіх обставин також саме на час прийняття рішення.
Підтвердження наявності таких обставин на час прийняття рішення зазвичай закріплене у відповідних процедурах, що регламентовані законними та підзаконними актами, дотримання яких і дія у межах яких є обов'язком суб'єкта владних повноважень згідно ст.19 Конституції України.
Згідно ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками…, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Порядок дослідження і закріплення доказів у справах про адміністративне правопорушення регламентується наступними нормами КУпАП.
Ст.279 ч.2 - … посадова особа, що розглядає справу, оголошує, яка справа підлягає розгляду, хто притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснює особам, які беруть участь у розгляді справи, їх права і обов'язки. Після цього оголошується протокол про адміністративне правопорушення. На засіданні заслуховуються особи, які беруть участь у розгляді справи, досліджуються докази і вирішуються клопотання.
Ст.252 КУпАП - посадова особа оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до ст.283 ч.2 абз.3 КУпАП постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис.
Окрім того, приписи ст.7 ч.1-3 КУпАП визначають, що ніхто не може бути підданим заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставі і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності.
Відповідно до ст.77 ч.2 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
З постанови про накладення адміністративного стягнення відносно позивача вбачається, що до неї не надано жодного доказу вчинення позивачем інкримінованого йому адміністративного правопорушення, та відсутні відомості про технічний засіб, на який провадився відеозапис (а.с.3).
З наведеного випливає, що у суду відсутні докази того, що на час розгляду справи про адміністративне правопорушення відносно позивача відповідач приймав оскаржуване рішення з дослідженням доказів, а не на підставі тільки візуального спостереження за дотриманням позивачем ПДР.
Аналогічна позиція викладена і у постанові ВС від 26 квітня 2018 р. у справі №338/1/17 (http://reyestr.court.gov.ua/Review/73700340).
Разом з тим, оскільки на відміну від наведеного у справі, що розглядалася Верховним Судом, у цій справі відповідачем наданий диск з відеозаписом, суд наголошує на тому, що відеозапис у справах подібної категорії має подвійну правову природу.
По-перше, як доказ дотримання суб'єктом владних повноважень вимог законодавства під час підготовки до розгляду та розгляду справи про адміністративне правопорушення - роз'яснення процесуальних прав, оголошення про розгляд справи, надання часу для виклику захисника тощо.
В цьому випадку відеозапис може бути використаний у якості доказу у справі в порядку адміністративного судочинства згідно ст.72 ч.1 КАС України, т.я. він може слугувати доказом дотримання відповідачем передбачених законодавством процедур, закріплення та підтвердження здійснення яких на час розгляду справи про адміністративне правопорушення законодавством для справ, що розглядаються працівника патрульної поліції, не передбачене.
По-друге, як безпосередній доказ скоєння адміністративного правопорушення. Це можливо лише за умови, що його існування на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення належним чином зафіксоване у постанові про накладення адміністративного стягнення (протоколі про адміністративне правопорушення, протоколі розгляду справи колегіальним органом тощо). Саме це робить такий доказ допустимим, як одержаний у порядку, визначеному законом (слід зазначити, що це поняття має більш широкий зміст, бо саме по собі здійснення відеозапису працівником поліції недостатньо для цього, як недостатньо вилучення доказу на законних підставах за ухвалою суду, але без законного оформлення вилучення шляхом складання протоколу обшуку),
Тому суд зазначає, що не може взяти до уваги наданий відповідачем відеозапис, як недопустимий відповідно до ст.74 ч.1 КАС України доказ, в частині, що стосується підтвердження скоєння позивачем правопорушення, тому що в цій частині цей відеозапис є доказом в розумінні ст.251 КУпАП, і підлягав оцінці відповідачем на предмет належності та допустимості під час розгляду справи про адміністративне правопорушення і накладення адміністративного стягнення на позивача, що прямо передбачено вищенаведеною ст.279 ч.2 КУпАП.
Є неприпустимим прийняття наданого відеозапису як доказу скоєння правопорушення і з огляду на приписи ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод стосовно розгляду справи незалежним та безстороннім судом.
Особа, якій не було достеменно відомо ні під час розгляду справи, ні з постанови про накладення адміністративного стягнення про існування доказів можливого скоєння нею правопорушення вправі розраховувати на поважність причин не пред'явлення їй такого доказу під час розгляду справи про адміністративне правопорушення.
Однак відповідачем суду не наведено будь-яких причин, з яких він не дотримався наведених положень КУпАП щодо фіксування і дослідження доказів у справі про адміністративне правопорушення.
За таких умов, суд, приймаючи такий доказ, фактично легітимізує порушення з боку суб'єкта владних повноважень порядку оформлення доказів під час розгляду справ про адміністративне правопорушення, нівелює вимоги ст.7 КУпАП для суб'єкта владних повноважень щодо суворого додержання законності під час розгляду справ про адмінправопорушення, та відсутністю правових наслідків зазначеного порушення суб'єкта владних повноважень явно стає на його бік, чим у свою чергу порушує право на безсторонній суд.
Таким чином, на час розгляду адміністративної справи відносно позивача були відсутні будь-які фактичні дані, які встановлювали наявність у діях позивача складу адміністративного правопорушення.
Тому позов підлягає задоволенню, а провадження в адміністративній справі на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП закриттю.
В порядку ст. 139 КАС України, судові витрати віднести за рахунок держави.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 243-246, 268-270, 286КАС України, -
Адміністративний позов ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_3, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 до інспектора взводу №2 роти №1 батальйону УПП в Луганській області лейтенанта поліції Окріменко Оксани Сергіївни про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення задовольнити.
Скасувати постанову серії АР №476872 від 15.06.2018 р. інспектора взводу №2 роти №1 батальйону УПП в Луганській області лейтенанта поліції Окріменко Оксани Сергіївни про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 121 КУпАП та накладене стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 грн.
Провадження в справі про адміністративне правопорушення у відношенні ОСОБА_1 за ч.1 ст. 121 КУпАП закрити.
Судовий збір віднести на рахунок держави.
Рішення може бути оскаржене до Донецького апеляційного адміністративного суду через Лисичанський міський суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня його проголошення.
Суддя: