Справа № 405/3369/18
Провадження №2/405/643/18
30 жовтня 2018 року Ленінський районний суд м. Кіровограда в складі:
головуючого судді - Іванової Л.А.
при секретарі - Береді Я.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кропивницькому в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу №405/3369/18 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням, -
Позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з позовною заявою до відповідача ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, зазначивши на обґрунтування позовних вимог, що вона (позивач) є власником квартири № 48, яка знаходиться за адресою: вул. Хабаровська, 5, корп. 2, м. Кропивницький, що підтверджується свідоцтвом про право власності на житло від 17.07.2002 року та договором дарування від 10.10.2008 року, в якій (квартирі) зареєстрований її син (відповідач) ОСОБА_2, який ніколи не сплачував комунальні платежі, привів квартиру у занедбаний стан, на підставі чого та з посиланням на ст.ст.319, 391 ЦК України просить визнати ОСОБА_2 таким, що втратив право користування житловим приміщенням - квартирою №48 за адресою: вул. Хабаровська, 5, корп. 2, м. Кропивницький.
Відповідно до ухвали від 11.06.2018 року про відкриття провадження на підставі ст. 19 ЦПК України розгляд справи здійснено за правилами спрощеного позовного провадження з викликом в судове засідання сторін.
Крім того, учасники справи судом повідомлені про судове засідання належним чином, від представника позивача надійшла заява за вх.№27136 від 30.10.2018 року про розгляд справи без участі позивача та представника позивача, позов підтримали та просили його задовольнити. Відповідач відзив на позов не подавав, у зв'язку з чим розгляд справи здійснено за наявними у справі доказами.
Дослідивши докази по справі в їх сукупності, з'ясувавши підстави та предмет позову, характер спірних правовідносин, прав та інтересів, за захистом яких звернулася позивач, виходячи з положень ст. 12 та ст. 13 ЦПК України, за якими цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, які мають рівні права щодо подання доказів та доведення перед судом їх переконливості, при цьому суд розглядає цивільні справи в межах заявлених позовних вимог та на підставі доказів сторін, суд вважає, що вимоги позивача обґрунтовані, ґрунтуються на вимогах закону, що регулює спірні правовідносини, та є такими, що підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що на підставі свідоцтва про право власності на житло від 17.07.2002 року, виданого Кіровоградською міською радою згідно з розпорядженням (наказом) від 17.07.2002 року № 35513, квартира, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, належала на праві приватної спільної (сумісної) власності ОСОБА_1 та членам її сім'ї ОСОБА_2 Дублікат свідоцтва видано 19.09.2014 року № 1039.
Згідно з витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 32110669 від 12.01.2015 року є наявною інформація про державну реєстрацію права власності, номер запису про право власності: 8356542, дата, час державної реєстрації: 12.01.2015, 11:22:53, державний реєстратор: ОСОБА_3, Реєстраційна служба Кіровоградського міського управління юстиції Кіровоградської області, підстава виникнення права власності: дублікат свідоцтва про право власності, серія та номер: 1039, виданий 19.09.2014 року, видавник: Кіровоградська міська рада, підстава внесення запису: рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, (з відкриттям розділу), індексний номер: 18562259 від 12.01.2015 12:50:39, форма власності: приватна, вид спільної власності: спільна часткова, розмір частки: 1/2, власники: ОСОБА_1; відомості про об'єкт нерухомого майна: об'єкт нерухомого майна: квартира, об'єкт житлової нерухомості; адреса: АДРЕСА_2
Судом також встановлено, що на підставі договору дарування частки квартири від 10.10.2008 року, посвідченого приватним нотаріусом Кіровоградського міського нотаріального округу ОСОБА_4, зареєстрованого в реєстрі за № 2722, ОСОБА_2, як Дарувальник, передав у власність ОСОБА_1, як Обдарованій, безоплатно, а ОСОБА_1 прийняла у власність 1/2 частку квартири за номером 48, що знаходиться в місті Кіровограді, на вулиці Хабаровській, в будинку під номером 5, корпус 2. Відчужувана 1/2 частка квартири належить Дарувальнику на праві приватної власності на підставі свідоцтва про право власності на житло, виданого Кіровоградською міською радою 17.07.2002 року за № 35513, зареєстрованого Кіровоградським обласним об'єднаним бюро технічної інвентаризації 19.07.2002 року за № 46975/139.
Окрім того, згідно витягу з Державного реєстру правочинів № 6620757 від 10.10.2008 року, виданого приватним нотаріусом Кіровоградського міського нотаріального округу ОСОБА_4, в Державному реєстрі правочинів є наявною інформація про реєстрацію правочину: номер правочину: 3180794; найменування правочину: договір дарування; відомості про документ: дата нотаріального посвідчення: 10.10.2008, номер у реєстрі нотаріальних дій: 2722; Документ посвідчено: Кіровоградська обл., приватний нотаріус ОСОБА_4, предмет правочину: реєстраційний номер об'єкту у РПВН: 24983485, квартира, адреса: АДРЕСА_3, опис майна: 1/2 частка квартири, дарувальник: ОСОБА_2, обдаровуваний: ОСОБА_1
Відповідно до витягу про державну реєстрацію прав Обласного комунального підприємства «Кіровоградське обласне бюро технічної інвентаризації» № 20546872 від 13.10.2008 року право приватної власності на квартиру 48, що знаходиться в будинку 5, корп. 2 по вул. Хабаровській в м. Кіровограді зареєстровано за ОСОБА_1 на підставі договору дарування /2722 /10.10.2008/ приватний нотаріус Кіровоградського міського нотаріального округу ОСОБА_4, частка 1/2. Номер запису: 46975 в книзі 139.
Тим самим, судом відзначається, що позивачу ОСОБА_1 належить на праві приватної особистої власності квартира №48 в будинку №5 корпус 2 по вул.Хабаровській у м.Кропивницькому.
В свою чергу, факт реєстрації ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, з 19.11.1999 року за адресою: АДРЕСА_4, підтверджується інформацією УДМС України у Кіровоградській області від 07.06.2018 року.
Конституція України встановила основні засади права власності. Статтею 41 Конституції України визначено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право власності є непорушним, та складається з правомочностей власника щодо права володіння, права користування і права розпорядження.
Відповідно до ст. 150 ЖК України громадяни, які мають у приватній власності будинок (частину будинку), квартиру, користуються ним (нею) для особистого проживання і проживання членів їх сімей і мають право розпоряджатися цією власністю на свій розсуд продавати, дарувати, заповідати, здавати в оренду, обмінювати, закладати, укладати інші не заборонені законом угоди.
Відповідно до ч. 1 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Окрім того, стаття 47 Конституції України проголошує, що кожен має право на житло. Держава гарантує не тільки свободу його придбання, але й можливість стабільного користування житлом, його недоторканість, а також недопущення примусового позбавлення житла, не інакше, як на підставі закону і за рішенням суду.
Реалізація встановлених конституційних гарантій, поряд з іншими, відображається в збереженні житла за його власниками без обмежень, та в гарантії збереження житла в державному та комунальному житловому фонді за тимчасово відсутніми громадянами протягом шести місяців (ст. 71 ЖК УРСР), членів сім'ї власника жилого приміщення протягом року (ст. 405 ЦК України). Не проживання у жилому приміщенні понад встановлений строк без поважних причин, дають підстави для визнання цих осіб в судовому порядку такими, що втратили права користування ним (ст. 72 ЖК УРСР, ст. 405 ЦК України).
Більш того, на підставі ст. 391 ЦК України власник має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.
Згідно з ч.4 ст.156 ЖК України до членів сім'ї власника будинку (квартири) належать особи, зазначені в частині другій статті 64 цього Кодексу. Припинення сімейних відносин з власником будинку (квартири) не позбавляє їх права користування займаним приміщенням. У разі відсутності угоди між власником будинку (квартири) і колишнім членом його сім'ї про безоплатне користування жилим приміщенням до цих відносин застосовуються правила, встановлені статтею 162 цього Кодексу.
До членів сім'ї наймача належать дружина наймача, їх діти і батьки. Членами сім'ї наймача може бути визнано й інших осіб, якщо вони постійно проживають разом з наймачем і ведуть з ним спільне господарство ( ч.2 ст.64 ЖК України).
Таким чином, ч. 4 ст. 156 ЖК України передбачає збереження права користування житлом лише для членів сім'ї, які припинили сімейні відносини з власником будинку, при умові збереження права власності на будинок цього ж власника, тобто при незмінності власника майна.
З огляду на викладене вище, судом відзначається, що позивач ОСОБА_1, як власник квартири 48 по вул. Хабаровській, 5, корп. 2 в м. Кропивницькому, має право вимагати усунення перешкод у користуванні власністю, у тому числі, шляхом звернення до суду з позовом про визнання відповідача ОСОБА_2 таким, що втратив право користування зазначеною квартирою.
Чинним законодавством України не передбачено перехід прав та обов'язків попереднього власника до нового власника в частині збереження права користування житлом членів сім'ї колишнього власника, інших осіб, які з дозволу попереднього власника набули права користування житлом у випадку зміни власника майна.
З урахуванням викладеного вище, необхідним є визнання відповідача таким, що втратив право на користування вищевказаним житловим приміщенням.
Крім того, згідно з ч. 1 ст. 7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», зняття з реєстрації місця проживання особи здійснюється на підставі, зокрема, судового рішення, яке набрало законної сили, про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, про виселення, про визнання особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою, тобто, виходячи зі змісту зазначених норм закону, прийняте рішення суду про визнання особи такою, що втратила право на користування житловим приміщенням відповідно є підставою дня зняття цієї особи з реєстрації. Зняття з реєстрації здійснюється в день звернення особи.
Судові витрати по справі, які складаються з судового збору в розмірі 704,80 грн., враховуючи не заявлення позивачем вимоги про стягнення на її користь витрат, понесених по сплаті судового збору, залишити по фактично понесеним позивачем.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 4, 5, 7, 10, 12, 13, ст.ст. 77-80, 81, 95, 133, 141, 235, 258, 259, 263, 264, 265 Цивільного процесуального кодексу України в редакції Закону №2147-VIII від 03 жовтня 2017 року суд, -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням, - задовольнити.
Визнати ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, таким, що втратив право користування житловим приміщенням - квартирою 48 по вул. Хабаровській, 5, корп. 2 в м. Кропивницький.
Судові витрати, які складаються із судового збору в розмірі 704 грн. 80 коп. залишити по фактично понесеним позивачем.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі оголошення лише вступної та резолютивної частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження з підстав, передбачених ч.ч. 2, 3 ст.354 ЦПК України.
Апеляційна скарга подається до Кропивницького апеляційного суду, через Ленінський районний суд м. Кіровограда.
Суддя Ленінського
районного суду
м. Кіровограда ОСОБА_5