Справа № 405/3111/18
Провадження №2/405/584/18
10 жовтня 2018 року Ленінський районний суд м. Кіровограда в складі:
головуючого судді - Іванової Л.А.
при секретарі - Береді Я.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кропивницькому в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу №405/3111/18 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням, -
Позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з позовною заявою до відповідачів ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, зазначивши на обґрунтування позовних вимог, що вона (позивач) є власником житлового будинку, який знаходиться за адресою: вул. Гоголя, 147, м. Кропивницький, що підтверджується свідоцтвом про право власності на нерухоме майно в порядку спадкування. Зазначила, що у вказаному будинку вона проживала до лютого 2012 року разом з чоловіком ОСОБА_4, донькою (відповідач) ОСОБА_2 та її сином (відповідач) ОСОБА_3 Після смерті її (позивача) чоловіка ОСОБА_4, донька в лютому 2012 року, забрала всі свої речі та виїхала жити у Херсонську область, де вона жила і працювала разом з цивільним чоловіком. В травні 2013 року ОСОБА_3 забрав з її (позивача) будинку всі свої речі та поїхав жити до матері. Позивач вказала, що на її неодноразові прохання приїхати у м. Кропивницький та самостійно виписатися з будинку, так як їх прописка створює їй (позивачу) перешкоди в оформленні субсидії, відповідачі спочатку обіцяли, що скоро приїдуть у відпустку та випишуться, а потім взагалі перестали підтримувати з нею (позивачем) зв'язок та родинні стосунки. Позивач також зазначила, що фактично з лютого 2012 року та з травня 2013 року відповідачі у належному їй будинку не проживають та не з'являються, матеріальну допомогу на утримання будинку та на оплату комунальних послуг не надають, ніяких платежів не здійснюють, добровільно виписуватися не бажають, на підставі чого просить визнати ОСОБА_2 та ОСОБА_3 такими, що втратили право користування житловим приміщенням (будинком) за адресою: вул. Гоголя, 147, м. Кропивницький.
Відповідно до ухвали від 29.05.2018 року про відкриття провадження на підставі ст. 19 ЦПК України розгляд справи здійснено за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін в судове засідання, при цьому, учасники справи повідомлені про судове засідання належним чином, відповідачі відзив на позов не подавали, також відсутні будь-які заяви. Клопотання від останніх, у зв'язку з чим розгляд справи здійснено за наявними у справі доказами.
Позивачем ОСОБА_1 подано до суду заяву від 09.10.2018 року, зареєстровану в суді за вх. № 25246, в якій остання просила розглянути дану справу без її участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, просила позов задовольнити.
Дослідивши докази по справі в їх сукупності, з'ясувавши підстави та предмет позову, характер спірних правовідносин, прав та інтересів, за захистом яких звернулася позивач, виходячи з положень ст. 12 та ст. 13 ЦПК України, за якими цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, які мають рівні права щодо подання доказів та доведення перед судом їх переконливості, при цьому суд розглядає цивільні справи в межах заявлених позовних вимог та на підставі доказів сторін, суд вважає, що вимоги позивача обґрунтовані, ґрунтуються на вимогах закону, що регулює спірні правовідносини, та є такими, що підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом від 17.01.1990 року, зареєстрованого в реєстрі за №3-188 (спадкова справа №23), посвідченим державним нотаріусом Першої Кіровоградської державної нотаріальної контори ОСОБА_5, спадкоємцем майна ОСОБА_6, який помер 06 липня 1989 року, є його донька - ОСОБА_1. Спадкове майно, на яке видано свідоцтво, складається з: житлового будинку з надвірними будівлями, розташований в місті Кіровограді по вул. Гоголя, 147, який належав спадкодавцеві на підставі договору про право забудови земельної ділянки, посвідченого Кіровоградською нотаріальною конторою 26.08.1947 р по р. № 3576 та зареєстрованого Кіровоградським БТІ 26.03.1951 за № 7476/25. Житловий будинок дерев'яно-мазаний, облицьований, загальною житловою площею 65,10 кв.м., має наступні надвірний побудови: сарай "Б" "Д" "а", вбиральня "В", огорожу, водопровід, літня кухня "Г", оглядова яма "Е", погріб "Н", розташований на земельній ділянці 600 кв.м.
Відповідно до довідки від 08.11.2004 року ОКП «Кіровоградське ОООБТІ» об'єкт нерухомості в м. Кіровограді по вул. Гоголя, 147 належить ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про право на спадщину від 17.01.1990 № 3-188.
Відповідно до довідки квартального комітету № 26 Подільського району м. Кропивницького № 145 від 14.05.2018 року ОСОБА_1 зареєстрована та проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1, разом з нею за вказаною адресою зареєстровані: ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2 (онук), ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3 (донька), прописана, але не проживає, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, прописаний, але не проживає.
При цьому, факт не проживання ОСОБА_2 з лютого 2012 року та ОСОБА_3 з травня 2013 року за адресою: м. Кропивницький, вул. Гоголя, 147, підтверджується актом про не проживання особи за місцем реєстрації від 14.05.2018 року, складеним ОСОБА_8, прож.: ІНФОРМАЦІЯ_5, ОСОБА_9, прож.: ІНФОРМАЦІЯ_6 підписи яких посвідчені головою квартального комітету № 26 Подільського району у м. Кропивницький Борман.
Окрім того, згідно з інформацією УДМС України в Кіровоградській області від 25 травня 2018 року місце проживання ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_7, з 20.10.1992 року та ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_8, з 05.01.2006 року зареєстровано за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1.
Відповідно до відповідей відділу реєстрації місця проживання особи за вх. № 14429, № 14424 від 05.06.2018 року станом на 26 травня 2018 року ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_7 та ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_8, не зверталися до відділу з питань реєстрації та/або зняття з реєстрації місця проживання.
Конституція України встановила основні засади права власності. Статтею 41 Конституції України визначено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право власності є непорушним, та складається з правомочностей власника щодо права володіння, права користування і права розпорядження.
Відповідно до ст. 150 ЖК України громадяни, які мають у приватній власності будинок (частину будинку), квартиру, користуються ним (нею) для особистого проживання і проживання членів їх сімей і мають право розпоряджатися цією власністю на свій розсуд продавати, дарувати, заповідати, здавати в оренду, обмінювати, закладати, укладати інші не заборонені законом угоди.
Відповідно до ч. 1 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
В свою чергу, ст. 47 Конституції України проголошує, що кожен має право на житло. Держава гарантує не тільки свободу його придбання, але й можливість стабільного користування житлом, його недоторканість, а також недопущення примусового позбавлення житла, не інакше, як на підставі закону і за рішенням суду.
Реалізація встановлених конституційних гарантій, поряд з іншими, відображається в збереженні житла за його власниками без обмежень, а члени сім'ї власника житла, які проживають разом з ним, мають право на користування цим житлом відповідно до закону, при цьому член сім'ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім'ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом (ст. 405 ЦК України).
Більш того, на підставі ст. 391 ЦК України власник має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.
Згідно з ч. 4 ст. 156 ЖК України до членів сім'ї власника будинку (квартири) належать особи, зазначені в частині другій статті 64 цього Кодексу, якою, зокрема, передбачено, що до членів сім'ї наймача належать чоловік (дружина) наймача, їх діти і батьки.
Аналізуючи встановлені в судовому засіданні обставини суд відзначає, що правовідносини між сторонами мають бути врегульовані відповідно до положень ч. 2 ст. 405 ЦК України, згідно з якими член сім'ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім'ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю сторін між ним і власником житла або законом.
Оскільки під час судового розгляду встановлено, що відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3, які набули права користування житловим приміщенням - будинком № 147 по вул. Гоголя в м. Кропивницькому, не проживають в зазначеному вище будинку з лютого 2012 року та з травня 2013 року відповідно, тобто понад один рік, та не використовують житло за цільовим призначенням для проживання, а так само не встановлено, що відповідачі претендували на користування зазначеним будинком, або ж намагалися вселитися в будинок, або ж відсутні в будинку за вказаною вище адресою з поважних причин, приймаючи також до уваги, що між сторонами не було встановлено іншого порядку втрати права на користування житлом, ніж той, який встановлений Законом, суд приходить до висновку про те, що існують передбачені законом підстави для задоволення позовних вимог ОСОБА_1, про визнання відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 такими, що втратили право користування відповідним житловим приміщенням, а саме: будинком № 147 по вул. Гоголя в м. Кропивницькому, при цьому, судом при вирішенні справи враховується також правовий висновок Верховного Суду України, викладений у постанові від 16.01.2012 р. у справі № 6-57цс11, відповідно до якого у разі будь-яких обмежень у здійсненні права користування та розпорядження своїм майном власник має право вимагати усунення відповідних перешкод, зокрема, шляхом зняття особи з реєстрації місця проживання, пред'явивши разом з тим одну із таких вимог: 1) про позбавлення права власності на житлове приміщення; 2) про позбавлення права користування житловим приміщенням; 3) про визнання особи безвісно відсутньою; 4) про оголошення фізичної особи померлою.
З урахуванням викладеного вище, необхідним є визнання відповідачів такими, що втратили право на користування вищевказаним житловим приміщенням.
Крім того, згідно з ч. 1 ст. 7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», зняття з реєстрації місця проживання особи здійснюється на підставі, зокрема, судового рішення, яке набрало законної сили, про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, про виселення, про визнання особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою, тобто, виходячи зі змісту зазначених норм закону, прийняте рішення суду про визнання особи такою, що втратила право на користування житловим приміщенням відповідно є підставою дня зняття цієї особи з реєстрації. Зняття з реєстрації здійснюється в день звернення особи.
Судові витрати по справі, які складаються з судового збору в розмірі 704,80 грн., враховуючи не заявлення позивачем вимоги про стягнення на її користь витрат, понесених по сплаті судового збору, залишити по фактично понесеним позивачем.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 4, 5, 7, 10, 12, 13, ст.ст. 77-80, 81, 95, 133, 141, 235, 258, 259, 263, 264, 265 Цивільного процесуального кодексу України в редакції Закону №2147-VIII від 03 жовтня 2017 року суд, -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням, - задовольнити.
Визнати ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_7, такою, що втратила право користування житловим приміщенням - будинком № 147 по вул. Гоголя в м. Кропивницький.
Визнати ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_8, таким, що втратив право користування житловим приміщенням - будинком № 147 по вул. Гоголя в м. Кропивницький.
Судові витрати, які складаються із судового збору в розмірі 704 грн. 80 коп.,- залишити по фактично понесеним позивачем.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі оголошення лише вступної та резолютивної частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження з підстав, передбачених ч.ч. 2, 3 ст.354 ЦПК України.
Апеляційна скарга подається до Кропивницького апеляційного суду, через Ленінський районний суд м. Кіровограда.
Суддя Ленінського
районного суду
м. Кіровограда ОСОБА_10