ЄУН 396/1377/18
Номер провадження по справі 1-кп/387/144/18
26 грудня 2018 року смт. Добровеличківка
Добровеличківський районний суд Кіровоградської області в складі :
головуючого судді ОСОБА_1
за участю секретаря ОСОБА_2
з участю прокурора ОСОБА_3
захисника ОСОБА_4
розглянувши в підготовчому судовому засіданні в залі судових засідань Добровеличківського районного суду Кіровоградської області кримінальне провадження зареєстроване в Єдиному реєстрі досудових розслідувань за № 12018120230000355 від 24.04.2018року по обвинуваченню
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця села Лозовате Новоукраїнського району Кіровоградської області, жителя АДРЕСА_1 , освіта базова загальна середня, непрацюючого, громадянина України, раніше не судимого,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.185 КК України,-
Обвинувальний акт з додатками відносно ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.185 КК України, надійшов до Добровеличківського районного суду Кіровоградської області 23 листопада 2018 року.
Ухвалою судді Добровеличківського районного суду Кіровоградської області від 30 листопада 2018 року було призначене підготовче судове засідання.
Обвинувачений в підготовчі судові засідання, які відбулися 04,12 та 26 грудня 2018 року не з'явився.
Потерпілі також в підготовчі судові засідання не з'являлися, подали заяви про проведення судових засідань без їх участі ( а.с.97,98).
В підготовчому судовому засіданні, яке відбулося 26.12.2018 року, судом були встановлені підстави для повернення обвинувального акту прокурору в зв'язку з його невідповідністю вимогам КПК України виходячи з наступного.
Згідно п.3 ч.3 ст.314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти рішення про повернення обвинувального акту прокурору, якщо він не відповідає вимогам КПК України.
Відповідно до п.2 ч. 2 ст.291 КПК України обвинувальний акт має містити анкетні відомості кожного обвинуваченого (прізвище, ім'я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство).
Згідно обвинувального акту та додатків до нього, місцем проживання ОСОБА_5 зазначено АДРЕСА_1 .
Однак, як вбачається із матеріалів кримінального провадження, ОСОБА_5 за вказаною вище адресою не проживає (а.п. 67,70) .
Із вказаних вище документів та рапорта дільничного офіцера поліції сектору превенції патрульної поліції Новоукраїнського ВП ГУНП в Кіровоградській області, з'ясовано, що встановити місце перебування обвинуваченого ОСОБА_5 не виявилося можливим ( а.п. 69-71).
Зазначені обставини виключають можливість здійснити судовий виклик обвинуваченого, участь якого в підготовчому судовому засіданні є обов'язковою, що в свою чергу виключає можливість здійснення судового провадження.
Крім того, відповідно п.13 ч.1 ст.3 КПК України, обвинувачення - це твердження про вчинення особою діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність, висунуте в порядку, встановлену цим Кодексом.
Згідно ч.4 ст.110 КПК України таким процесуальним рішенням є обвинувальний акт, який повинен відповідати вимогам, передбаченим ст.291 КПК України.
Пунктом 5 ч. 2 ст.291 КПК України передбачено, що обвинувальний акт має містити: виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення.
Відповідно до вимог ст. 337 КПК України, судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акту.
Як вбачається з п. 10 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування законодавства, яке забезпечує право на захист в кримінальному судочинстві» від 24.10.2003 р. №8, суди повинні вимагати від органів досудового слідства, щоб пред'явлене особі обвинувачення було конкретним за змістом. Зокрема, воно повинно містити данні про злочин, у вчиненні якого обвинувачується особа, час, місце та інші обставини його вчинення, наскільки вони відомі слідчому.
Вказаний принцип закріплений в п. «а» ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод ратифікованої Законом України №475/97-ВР від 17 липня 1997р., де зазначено, що кожний обвинувачений у вчиненні кримінального правопорушення має бути негайно й детально проінформований зрозумілою для нього мовою про характер і причини висунутого проти нього обвинувачення.
Статтею 62 Конституції України встановлено, що обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях. Із зазначеної норми Основного Закону випливає, що формулювання обвинувачення в обвинувальному акті повинно бути конкретним.
Як вбачається з обвинувального акта, затвердженого прокурором Добровеличківського відділення Новоукраїнської місцевої прокуратури Кіровоградської області ОСОБА_6 31.07.2018 року, ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст. 185 КК України, а саме, у вчиненні таємного викрадення чужого майна (крадіжці) поєднаному з проникненням в інше приміщення, та у вчиненні таємного викрадення чужого майна (крадіжці) поєднаному з проникненням в інше приміщення вчиненого повторно 09.04.2018 року, 11.04.2018 року, 13.04.2018 року, 15.04.2018 року , 10.05.2018 року, 12.05.2018 року.
Водночас, згідно цього ж процесуального рішення, ОСОБА_5 не інкримінується повторність по епізодах викрадення майна 11.04.2018 року, 13.04.2018 року, 15.04.2018 року.
Також, ОСОБА_5 інкримінується викрадення чужого майна 18.05.2018 року близько 08 години 00 хвилин з приміщення кухні розташованої на території домоволодіння за адресою АДРЕСА_1 .
Однак, орган досудового розслідування, по вказаному епізоду, кваліфікував дії ОСОБА_5 , як крадіжка поєднана з проникненням до сховища.
Також, досудовим слідством, при викладенні обвинувачення по кожному з епізодів не зазначено таку обов'язкову ознаку об'єктивної сторони кримінальних правопорушень, як спосіб заволодіння майном ( викрадення таємне, відкрите чи інше ).
Таким чином, зазначене вище процесуальне рішення не містить всіх елементів складу злочину передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, тому таке формулювання обвинувачення є неконкретним.
З урахуванням того, що судовий розгляд проводиться лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта, то суд призначивши справу до судового розгляду за наявності таких недоліків обвинувального акту буде фактично позбавлений можливості роз'яснити суть обвинувачення ОСОБА_5 та провести судовий розгляд кримінального провадження по суті. До того ж ухвалення судового рішення за таких обставин у будь-якому разі може бути визнане незаконним у зв'язку із істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону. Крім того, зазначені недоліки обвинувального акту унеможливлять суд в наступному ухвалити законний, обґрунтований і вмотивований вирок, зміст якого б відповідав вимогам ст. 374 КПК України.
Судом також враховується і правова позиція колегії суддів судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України, яка в своїй ухвалі від 06.07.2006 року зазначила : « Згідно із ст. 275 КПК України суд розглядає справу в межах пред'явленого обвинувачення. Відповідно до змісту ст. 132, 223 КПК України документи органу досудового слідства, які містять формулювання обвинувачення, повинні відображати всі елементи складу злочину, у вчиненні якого обвинувачується особа. Таке формулювання обвинувачення є неконкретним і не давало можливості суду для постановлення будь-якого вироку в справі і мало бути підставою для її повернення на додаткове розслідування в порядку ст. 246 КПК у зв'язку з істотним порушенням кримінально-процесуального закону, яке не дає можливості призначити справу до судового розгляду. Суд, постановляючи вирок у межах такого неконкретного обвинувачення, повторив його недоліки і, таким чином постановив незаконне і необґрунтоване судове рішення. Залежно від з'ясування цих обставин слід прийняти законне і обґрунтоване рішення щодо наявності чи відсутності в діях засуджених складу злочину, а в разі пред'явлення обвинувачення викласти його формулювання відповідно до вимог закону з відображенням усіх обов'язкових елементів складу злочину».
Із вказаних підстав обвинувальний акт підлягає поверненню прокурору.
Прокурор заперечувала проти задоволення поставленого на обговорення питання .
Захисник вважає доцільним повернути обвинувальний акт прокурору із вказаних вище підстав.
Керуючись п.3 ч.3 ст.314, ст.ст.291, 369-372, 376 КПК України,-
Обвинувальний акт з додатками у кримінальному провадженні зареєстрованому в Єдиному реєстрі досудових розслідувань за № 12018120230000355 від 24.04.2018року по обвинуваченню ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.185 КК України - повернути прокурору Добровеличківського відділення Новоукраїнської місцевої прокуратури Кіровоградської області .
Ухвала суду може бути оскаржена до Кропивницького апеляційного суду на протязі семи днів з дня її оголошення, шляхом подачі апеляційної скарги через суд першої інстанції.
Суддя
Добровеличківського районного суду
Кіровоградської області ОСОБА_1 .