Справа № 369/15990/18
Провадження №2/369/4892/18
26.12.2018 року м. Київ
Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі головуючої судді Ковальчук Л.М., при секретарі Бугайовій М.В., розглянувши заяву позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя,
Позивач ОСОБА_1 одночасно з позовною заявою подав заяву про забезпечення позову, посилаючись на те, що він звернувся з позовом до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя.
Свою заяву позивач ОСОБА_1 обґрунтовував тим, що після розірвання шлюбу 17 жовтня 2018 року ОСОБА_2 на підставі договору № 10/02/10-Б від 10 лютого 2010 року, Договору № 27-11/2017 року, зареєструвала на своє ім'я право власності на квартиру № 191 в будинку № 51, корпус 6 по вул. Білогородська в м. Боярка, Києво-Святошинського району, Київської області.
Позивач посилався на те, що оскільки відносно вказаної квартири існує спір, та те, що він не має реальної можливості користуватися квартирою, а ОСОБА_2 може на власний розсуд відчужити квартиру, яка зареєстрована на її ім'я у встановленому законом порядку, щоб уникнути її поділу, тому існує ризик, що невжиття заходів забезпечення позову може призвести до неможливості виконання рішення суду.
Враховуючи викладене, позивач ОСОБА_1 просив накласти арешт на квартиру № 191 в будинку № 51, корпус 6 по вул. Білогородська в м. Боярка, Києво-Святошинський район, Київська область, загальною площею 70,8 кв.м., ринкова вартість якої становить 1 153 000,00 грн., яка зареєстрована на ім'я ОСОБА_2 на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 43606858 від 22.10.2018 року.
Суд, дослідивши письмові матеріали справи, дійшов висновку, що заява про забезпечення позову підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно вимог ч. 2 ст. 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Згідно роз'яснень п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
У відповідності до положень п. п. 1, 1 ч. 1 ст. 150 ЦПК України одним із видів забезпечення позову є накладення арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною вчиняти певні дії.
При вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що є учасниками даного судового процесу. Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, та інтересів сторін та інших учасників судового процесу.
При цьому, метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
Слід зазначити, що вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.
Забезпечення позову по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних з ним інших осіб з метою забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).
Як вбачається з матеріалів справи, згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта від 13 листопада 2018 року № 145050926 за ОСОБА_2 зареєстровано право власності на квартиру № 191 загальною площею 70,8 кв.м., житловою 39,6 кв.м., що знаходиться за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, м. Боярка, вул. Білогородська, 51, копус 6.
Дослідивши письмові матеріали справи, та враховуючи, що вид забезпечення позову, вказаний у заяві представником позивача, а саме накладення арешту на спірну квартиру № 191 в будинку № 51, корпус 6 по вул. Білогородська в м. Боярка, Києво-Святошинського району, Київської області, є співмірним із заявленими позовними вимогами, а також, що вказана квартира є предметом спору, суддя приходить до висновку, що заява позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову підлягає задоволенню.
Керуючись ст. ст. 149, 150 ЦПК України, суд -
Заяву позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову задовольнити.
Накласти арешт на квартиру № 191 в будинку № 51, корпус 6 по вул. Білогородська в м. Боярка, Києво-Святошинський район, Київська область, загальною площею 70,8 кв.м., житловою площею 39,6 кв.м., яка зареєстрована на ім'я ОСОБА_2 на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 43606858 від 22.10.2018 року.
Інформація про позивача: ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_1, який проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2.
Інформація про відповідача: ОСОБА_2, ІПН НОМЕР_2, яка проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3.
Ухвала підлягає негайному виконанню.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 15-денний строк з дня винесення ухвали.
Суддя Л.М. Ковальчук