Справа № 369/5699/18
Провадження № 2/369/2571/18
Іменем України
14.12.2018 року Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі:
головуючого судді - Дубас Т.В.,
за участю секретаря - Раситюк М.П.,
позивача - ОСОБА_1 ,
представника позивача ОСОБА_2 ,
представника відповідача (Військової частини НОМЕР_1 ) Великої М.О.,
представника відповідача (Київського квартирно-експлуатаційного управління Міністерства оборони України) Сулими І.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду № 6 в приміщенні Києво-Святошинського районного суду Київської області в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини № НОМЕР_1 , Київського квартирно-експлуатаційного управління про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою, -
Позивач ОСОБА_1 звернувся до Києво-Святошинського районного суду Київської області з даним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що він ОСОБА_1 є учасником Антитерористичної операції та має статус учасника бойових дій, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_2 від 02 жовтня 2015 року.
Позивач є власником земельної ділянки площею 0,1 га за кадастровим номером 3222481201:01:006:5070, яка розташована за адресою: Київська обл., Києво-Святошинський р-н, с. Віта-Поштова, з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Рішенням № 30-35 30 сесії Віто-Поштової сільської ради 7 скликання від 30 листопада 2017 року позивчу передано безкоштовно у власність, в межах норм безоплатної передачі земельну ділянку з кадастровим номером 3222481201:01:006:5070, площею 0,1000 га для ведення особистого селянського господарства, яка знаходиться а селі Віта - Поштова, Києво - Святошинського району Київської області.
Позивач отримавши у власність земельну ділянку зареєстрував її у відповідності до положень Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та набув на неї у встановленому законі порядку право власності.
Однак, 22 квітня 2018 року маючи намір прибути до своєї земельної ділянки для огляду та проведення дії щодо її очистки від чагарників, не зміг потратити до земельної ділянки, оскільки остання обнесена загорожею з колючого дроту на якому маються попереджувальні таблички про заборону проходу на земельні ділянки. Біля встановленого паркану з колючого дроту присутні озброєні працівники Військової частини НОМЕР_1 , котрі пояснили що огороджена територія належить військовій частині, але підтверджуючих документів не надали. Як наслідок, позивачу було відмовлено у доступі до земельної ділянки, яка належить на праві власності, чим було порушено права та інтереси.
Позивач звернувся до Віто-Поштової сільської ради з зверненням з приводу роз'яснення позивачу щодо статусу земельної ділянки та чому обмежено доступ до неї.
08 травня 2018 року отримав лист № 02-26/389 від сільської ради, відповідно до якого поивачу було повідомлено, що земельна ділянка за кадастровим номером 3222481201:01:006:5070 належить позивачу на праві приватної власності, однак, загороджена Військовою частиною НОМЕР_1 з метою вжиття заходів недопущення сторонніх осіб на територію військової частини. Факт щодо встановлення огорожі Військовою частиною НОМЕР_3 підтверджується листом № 303/25-2808 від 08 травня 2018 року.
Також, було повідомлено, що відповідно до ухвали Києво - Святошинського районного суду Київської області від 17 січня 2018 року за клопотанням слідчого СВ Києво - Святошинського ВП ГУ НП в Київській області майора поліції Громадського Богдана Анатолійовича було накладено арешт, зокрема, і на земельну ділянку позивача шляхом заборони відчуження, об'єднання, поділу та розпорядження.
Позивач як власник земельної ділянки, вправі вимагати усунення перешкод у здійсненні мною права власності, відтак обраний спосіб захисту власних прав та охоронюваних законом інтересів узгоджується із приписами ст.ст. 15, 16 Цивільного кодексу України.
Позивач правомірно набув право власності на земельну ділянку за кадастровим номером 3222481201:01:006:5070, зареєстрував її у відповідності норм чинного законодавства. При цьому, з наведених вище положень та відповідно до вказаної вище ухвали суду про накладення заборони на земельні ділянки у вигляді відчуження, об'єднання, поділу та розпорядження не забороняє позивачу, як власнику земельної ділянки за кадастровими номерами: 3222481201:01:006:5070 користуватися належною земельною ділянкою за її цільовим призначенням.
Тому позивач просив усунути перешкоду в користуванні належній позивачу на праві приватної власності земельної ділянки площею 0,1 та. за кадастровим номером 3222481201:01:006:5070, яка розташована за адресою: Київська обл., Києво - Святошинський р -н, с. Віта - Поштова, з цільовим призначенням надана для ведення особистого селянського господарства, шляхом зобов'язання Військової частини НОМЕР_1 знести самовільно встановлену огорожу з колючого дроту, що огороджує вказану земельну ділянку.
Зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 усунути перешкоди у здійснення позивачем ОСОБА_1 права власності, користування, володіння, розпорядження земельною ділянкою належній мені на праві власності земельної ділянки площею 0,1 га. за кадастровим номером 3222481201:01:006:5070, яка розташована за адресою: Київська обл., Києво - Святошинський р -н, с. Віта - Поштова, з цільовим призначенням надана для ведення особистого селянського господарства шляхом не чинення перешкод у володінні, користуванні та розпорядженні земельною ділянкою.
Відповідачі Військова частина № НОМЕР_1 та Київське квартирно-експлуатаційного управління направили до суду письмові відзиви згідно яких просили у вимогах позову відмовити.
Позивач та його представники в судовому засіданні вимоги позову підтримли та просив позов задоволити.
Представники відповідачів проти вимог позову заперечували та просили в позові відмовити.
Суд, заслухавши пояснення сторін по справі, дослідивши матеріали справи та зібрані в ній письмові докази, приходить до висновку що позовні вимоги не підлягають задоволенню виходячи з наступного.
Як встановлено в судовому засіданні, згідно рішенням № 8-98 8 сесії Віто - Поштової сільської ради 7 скликання від 30 червня 2016 року «Про прийняття на баланс Віто - Поштової сільської ради Віто -- Поштової сільської ради території військового містечка № НОМЕР_4 військової частини НОМЕР_1 », було вирішено внести зміни в рішення Віто - Поштової сільської ради 4 сесії 5 скликання від 10.10.2006 року «Про затвердження матеріалів інвентаризації та надання дозволу на збір технічної документації по оформленню права постійного користування землею в/ч НОМЕР_1 » та викласти п.п. 2, 3 даного рішення в наступній редакції: «2. Надати дозвіл в/ч НОМЕР_1 на збір технічної документації по оформленню права постійного користування землею площею 12,2044 га під розміщення військової частини, яка розташована в АДРЕСА_1 .
Відповідно до рішення Віто-Поштової сільської ради Києво-Святошинського району Київської області від 30.11.2017 № 30-35, передано безкоштовно у власність, в межах норм безоплатної передачі, гр. ОСОБА_1 земельну ділянку з кадастровим номером 3222481201:01:006:5070, площею 0.1000 га для ведення особистого селянського господарства, яка знаходиться в селі Віта-Поштова, Києво-Святошинського району Київської області.
ОСОБА_1 було зареєстровано право власності на земельну ділянку що розташована за адресою Київська область, Києво-Святошинський район, с. Віта-Поштова, площею 0,1 га, кадастровий номер 3222481201:01:006:5070, що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності.
Згідно листа Київського квартирно-експлуатаційного управління від 08.05.2018 № 303/25-2808, відповідно до Протоколу проведення наради під головуванням заступника Міністра оборони України від 16 березня 2018 щодо розгляду питання оформлення правовстановлюючих документів на земельну ділянку військового містечка № НОМЕР_4 Головному квартирно-експлуатаційному управлінню Збройних Сил України спільно з Головним управлінням оперативного забезпечення Збройних Сил України визначено завдання розпочати топогеодезичні роботи щодо формування земельних ділянок та визначення (уточнення) меж та площ частини земельної ділянки зазначеного військового містечка. На ПвК «Центр» покладено завдання невідкладно вжити заходів щодо поновлення огорожі військового містечка № НОМЕР_4 (с. Віта-Поштова). З урахуванням вказаного, роботи щодо встановлення стовпів та натяжкою на них дротів на земельній ділянці, розміщеній в с. Віта-Поштовій виконувались представниками військової частини НОМЕР_1 .
Відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Стаття 41 Конституції України наголошує, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності.
Відповідно до частини 1 статті 15 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина 1 статті 16 ЦК України).
Згідно із частиною 1 статті 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном (стаття 317 ЦК України).
Статтею 319 ЦК України передбачено що, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
Відповідно до статті 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів, і вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом (стаття 328 ЦК України).
Статтею 386 ЦК України встановлено, що держава забезпечує рівний захист прав усіх суб'єктів права власності. Власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.
Власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном (стаття 391 ЦК України).
Стаття 125 Земельного кодексу України визначає що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.
Право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (стаття 126 ЗК України).
Стаття 16 ЦПК України визначає що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов'язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.
Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.
За змістом вказаної норми громадянин, який вважає, що його право порушене, може скористатися не будь-яким, а цілком конкретним способом захисту свого права, який, як правило, визначається спеціальним законом (Цивільний Кодекс чи інший акт цивільного законодавства), що регламентує конкретні цивільні правовідносини.
Стаття 13 ЦПК України визначає що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
З матеріалів справи вбачається що позивач просить зобов'язати відповідача Військову частину НОМЕР_1 здійснити певні дії, при тому що до відповідача Київського квартирно-експлуатаційного управління відповідні вимоги не ставляться.
Однак, враховуючи що відповідачем до якого заявлено конкретні позовні вимоги не є відповідальною особою перед позивачем за вчинення відповідних перешкод у користуванні земельною ділянкою, суд не вбачає правових підстав для задоволення позову.
Таким чином, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, дослідивши всебічно, повно, безпосередньо та об'єктивно наявні у справі докази, оцінив їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв'язок у сукупності, з'ясувавши усі обставини справи, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про необхідність відмови у вимогах позову.
Відповідно до ст.ст. 15, 16, 316, 319, 386 ЦК України, та керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 76-81, 141, 263-265 ЦПК України, суд, -
В задоволенні позову ОСОБА_1 до Військової частини № НОМЕР_1 , Київського квартирно-експлуатаційного управління про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою - відмовити.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Київського апеляційного суду або через Києво-Святошинський районний суд Київської області.
Повний текст рішення суду складено 26 грудня 2018 року.
Суддя: Дубас Т.В.