Справа № 369/16399/18
провадження №2-з/369/67/18
26.12.2018 року м. Київ
Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі головуючого судді Ковальчук Л.М., при секретарі Бугайовій М.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову до відкриття провадження,
Заявник ОСОБА_1 звернулась до суду із заявою про забезпечення позову до пред'явлення позову, посилаючись на те, що вона має намір звернутися до суду за захистом своїх прав з позовом до ТОВ «Факторингова компанія «Агро Фактор» про оспорювання права власності та реєстрацію права власності на належний їй приватний будинок та земельну ділянку.
Заявник зазначила, що на даний час право власності на житловий будинок з надвірними будівлями загальною площею 402,8 кв.м. та житловою 141,8 кв.м., та земельна ділянка площею 0,0751 га з кадастровим номером 3222481601:01:052:0229, що розташовані за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, с. Гатне, вул. Трояндова 47, всупереч вимогам чинного законодавства було зареєстровано за ТОВ «Факторингова компанія «Агро Фактор».
Для унеможливлення відчуження вказаного нерухомого майна на думку заявника ОСОБА_1 необхідно накласти арешт на вказане майно.
Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 4, 149-154, 157 ЦПК України заявник ОСОБА_1 просила накласти арешт на житловий будинок загальною площею 402,8 кв.м., житловою 141,8 кв.м., розташований за адресою с. Гатне, Києво-Святошинського району, Київської обл., вул. Трояндова, 47 та земельну ділянку площею 0,0751 га., кадастровий номер 3222481601:01:052:0229, розташовану за адресою: с. Гатне, Києво-Святошинського району, Київської обл., вул. Трояндова, 47, право власності зареєстроване 17.03.2016 року за ТОВ «Факторингова компанія «Агро Фактор» код ЄДРПОУ 38292345; заборонити органам державної реєстрації прав вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо нерухомого майна: житлового будинку загальною площею 402, 8 кв.м., житловою 141, 8 кв.м., розташований за адресою: с. Гатне, Києво-Святошинського району, Київської обл., вул. Трояндова, 47 та земельної ділянки площею 0,0751 га., кадастровий номер 3222481601:01:052:0229, розташовану за адресою: с. Гатне, Києво-Святошинського району, Київської обл., вул. Трояндова, 47.
Згідно вимог ч. 2 ст. 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Як роз'яснено в п. 4 Постанови Пленуму Верховного суду України від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів. Наприклад, обмеження можливості господарюючого суб'єкта користуватися та розпоряджатися власним майном іноді призводить до незворотних наслідків.
У вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Відповідно до вимог п. п. 1, 2 ч. 1 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи інших осіб; забороною вчиняти дії.
Згідно положень п. 6 зазначеної Постанови Пленуму Верховного суду України від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» особам, які беруть участь у справі, має бути гарантована реальна можливість захистити свої права при вирішенні заяви про забезпечення позову, оскільки існує ризик спричинення їм збитків у разі, якщо сам позов або пов'язані з матеріально-правовими обмеженнями заходи з його забезпечення виявляться необґрунтованими.
Слід зазначити, що вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.
Забезпечення позову по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних з ним інших осіб з метою забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).
Вивчивши заяву та дослідивши письмові матеріали заяви, суд дійшов висновку, що заява не підлягає задоволенню, оскільки заявником не було надано суду належних та допустимих доказів того, що їй на праві власності належав спірний житловий будинок та земельна ділянка, на які вона просить накласти арешт. Також, в обґрунтування даної заяви заявником не було надано доказів, що в забезпечення виконання зобов'язань за Договором про надання кредиту № К-Ф/12/060 від 04.12.2012 року, між нею та банком був укладений Договір іпотеки № З-Ф/12/068, посвідчений приватним нотаріусом КМНО ОСОБА_2, зареєстрований в реєстрі за № 4845, згідно умов якого вказане спірне майно було передане в іпотеку.
Заявником також не надано в обґрунтування поданої заяви жодних належних та допустимих доказів, які б свідчили про наявність реальної загрози того, що невжиття заходів забезпечення позову може призвести до порушення її прав та законних інтересів..
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що заява ОСОБА_1 про забезпечення позову до пред'явлення позову не підлягає задоволенню.
Керуючись ст. ст. 149, 150, 151, 153 ЦПК України, суд -
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову до відкриття провадження відмовити.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги в 15-денний строк з дня винесення ухвали.
Суддя Л.М. Ковальчук