Справа № 369/13507/18
Провадження №2/369/4287/18
26.12.2018 року м. Київ
Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі головуючої судді Ковальчук Л.М. при секретарі Бугайовій М.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву представника позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальних збитків,
До суду від представника позивача ОСОБА_1 надійшла заява про забезпечення позову, посилаючись на те, що в провадженні Києво-Святошинського районного суду Київської області перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальних збитків.
Звертаючись до суду з даною заявою представник позивача ОСОБА_1 посилався на те, що з метою забезпечення належного виконання рішення суду необхідно застосувати заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, оскільки невжиття заходів забезпечення позову призведе до ускладнення вирішення справи і неможливості стягнення компенсації завданої матеріальної шкоди.
Враховуючи викладене, представника позивача ОСОБА_1 просив забезпечити позов шляхом накладення арешту на квартиру загальною площею 38,1 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.
Суд, дослідивши письмові матеріали справи, дійшов висновку, що заява про забезпечення позову не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно вимог ч.1 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Відповідно до вимог п. 2 ч. 1 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується, зокрема, шляхом забороною вчиняти дії.
Відповідно до п. 3-4 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» від 22 грудня 2006 року № 9 позов майнового характеру дозволяється забезпечувати шляхом накладення арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має врахувати наскільки конкретний захід, який пропонується вжити, пов'язаний з предметом позову, наскільки він співмірний позовній вимозі, і яким чином цей захід фактично реалізує мету його вжиття.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
У відповідності до вимог п. 3 ч. 1 ст. 151 ЦПК України заява про забезпечення позову подається в письмовій формі, підписується заявником і повинна містити предмет позову та обгрунтування необхідності забезпечення позову.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач ОСОБА_1 звернулася з позовом до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальних збитків, в якому просила стягнути з ОСОБА_2 на її користь суму завданих матеріальних збитків у розмірі 49 000 грн. та 4 500 грн. понесених витрат за висновок про вартість проведення відновлювального ремонту, що в загальному становить 53 500 грн..
Слід зазначити, що вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.
Забезпечення позову по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних з ним інших осіб з метою забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).
Вивчивши заяву та дослідивши матеріали справи суд дійшов висновку, що заява представника позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову не підлягає задоволенню, оскільки ні позивачем, ні її представником не надано доказів, що вимоги в заяві про накладення арешту на квартиру АДРЕСА_2 є співмірними із заявленими позовними вимогами про стягнення з відповідача грошових коштів в загальному розмірі 53 500 грн..
За вказаних обставин суд відмовляє у задоволенні заяви представника позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову.
Керуючись ст. ст. 149, 151 ЦПК України, суд -
У задоволенні заяви представника позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову відмовити.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги в п'ятнадцятиденний строк з дня винесення ухвали.
Суддя Л.М. Ковальчук