Справа 127/8/19
Провадження 1-кс/127/6/19
02 січня 2019 року м. Вінниця
Вінницький міський суд Вінницької області в складі:
слідчого судді ОСОБА_1 ,
секретаря ОСОБА_2 ,
за участю прокурора ОСОБА_3 ,
підозрюваного ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання слідчого слідчого відділення Лівобережного відділення поліції Вінницького відділу поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області лейтенанта поліції ОСОБА_6 , по кримінальному провадженню № 12018020020004794 внесеного до ЄРДР 30.12.2018, про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , народився в м. Вінниця, громадянин України, з середньою освітою, одружений, утримує малолітню дитину, не працює, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимий,
який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, -
02.01.2019 до Вінницького міського суду Вінницької області надійшло клопотання слідчого слідчого відділення Лівобережного відділення поліції Вінницького відділу поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області лейтенанта поліції ОСОБА_6 , яке погоджене з прокурором, про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_4 ..
Клопотання мотивовано тим, що слідчим провадиться досудове розслідування кримінального провадження № 12018020020004794, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 30.12.2018, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, в ході розслідування якого виникла необхідність у застосуванні відносно підозрюваного ОСОБА_4 міри запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
В ході розгляду, з матеріалів клопотання встановлено, що ОСОБА_7 спільно ОСОБА_4 , 29.12.2018 близько 21:00 год., перебуваючи в приміщенні кафе “Ніколь”, що знаходиться по вулиці Джозефа Конрада, 1, у м. Вінниці, вживали спиртні напої з раніше не знайомим їм ОСОБА_8 , в ході чого ОСОБА_7 та ОСОБА_4 помітили, що у ОСОБА_8 наявна значна сума грошових коштів, та в цей час, у них виник спільний умисел на викрадення вказаних грошових коштів, для чого вони вступили між собою у попередню змову.
В подальшому, ОСОБА_7 , ОСОБА_4 разом з потерпілим ОСОБА_8 покинули приміщення кафе «Ніколь» та попрямували у спільному напрямку, та дійшли до будинку АДРЕСА_2 .
Реалізуючи свій спільний злочинний умисел, спрямований на заволодіння чужим майном, та вищевказану попередню змову, ОСОБА_7 спільно з ОСОБА_4 , підбурювані жагою особистої наживи та незаконного збагачення, діючи відкрито для потерпілого, опираючись на дії один одного, близько 00:10 год., перебуваючи поблизу будинку № 35 по вулиці Ватутіна, у м.Вінниця, впевнившись, що їх протиправні дії не будуть помічені сторонніми особами, несподівано для ОСОБА_8 почали вимагати грошові кошти у останнього. При цьому, ОСОБА_7 декілька разів штовхнув потерпілого руками в область грудей, а ОСОБА_4 наніс близько трьох ударів долонею правої руки в область голови потерпілого, внаслідок чого ОСОБА_8 впав на землю, після чого ОСОБА_7 , усвідомлюючи, що його дії носять відкритий характер для ОСОБА_8 , в присутності ОСОБА_4 дістав з лівої кишені штанів потерпілого грошові кошти у сумі 5 500 гривень та дві банківські карти ПАТ КБ «Приватбанк».
Після чого, ОСОБА_7 спільно з ОСОБА_4 з викраденим майном з місця вчинення злочину втекли, викраденим майном розпорядились на власний розсуд, завдавши своїми діями ОСОБА_8 матеріального збитку на суму 5 500 грн.
В порядку ст. 208 КПК України о «10» год. «00» хв. 30.12.2018 затримано ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Вінниці, громадянина України, з середньою освітою, не одруженого, не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 раніше не судимого та ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, тобто відкрите викрадення чужого майна (грабіж), поєднананий з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, вчинений за попередньою змовою групою осіб.
Вина ОСОБА_4 повністю підтверджується зібраними по кримінальному провадженню доказами:
протоколом прийняття заяви про скоєння злочину від потерпілого ОСОБА_8 ;
протоколом допиту потерпілого ОСОБА_8 ;
протоколами оглядів місць події від 30.12.2018 (місце скоєння злочину, місце вилучення речових доказів);
протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками з потерпілим потерпілим ОСОБА_8 .
Разом з тим, ОСОБА_4 підозрюється у вчинені тяжкого злочину, усвідомлює можливість подальшого відбування покарання в місцях позбавлення волі, в зв'язку із чим може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, також існує ризик впливу ОСОБА_4 на потерпілого, що в свою чергу свідчить про наявність ризиків, передбачених
п.п. 1, 3 ч.1 ст. 177 КПК України.
Все вище зазначене може свідчити про неможливість застосування більш м'яких запобіжних заходів, тому обрання саме такого виняткового запобіжного заходу, як тримання під вартою, може забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного, та є необхідним заходом забезпечення у даному кримінальному провадженні.
Санкція ч. 2 ст. 186 КК України передбачає покарання від 4 до 6 років позбавлення волі та згідно ч. 4 ст. 12 КК України вказане кримінальне правопорушення відноситься до категорії тяжких злочинів.
У відповідності до п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосований до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Крім того, у разі визначення розміру застави, відповідно до вимог ст.182 КПК України, вважаю, що розмір який достатньою мірою гарантуватиме виконання підозрюваним, покладених на нього обов'язків можливий у розмірі 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб
Викладене свідчить про наявність достатніх підстав для застосування щодо підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою та неможливість запобігання вищевказаним ризикам шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів, окрім як тримання під вартою, оскільки вони не забезпечать його належну процесуальну поведінку та забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_4 покладених на нього обов'язків, а також запобігання вчинення дій, передбачених п. п. 1, 3, ч. 1
ст. 177 КПК України під час кримінального провадження, керуючись вимогами ст. 39, 40, 131, 132, 176-178, 183, 184, 194 КПК України, слідчий просив слідчого суддю клопотання задовольнити та застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримала, суду пояснила, що по кримінальному провадженні існує ризик, зокрема те, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, вчинити інше кримінальне правопорушення, а також іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню, що унеможливлює обрання йому менш суворого запобіжного заходу.
Підозрюваний та його захисник в судовому засіданні заперечили щодо задоволення клопотання слідчого, просили суд застосувати запобіжний захід не пов'язаний із позбавленням волі, оскільки ризики недоведені.
Слідчий суддя, вислухавши учасників судового розгляду, дослідивши та проаналізувавши матеріали клопотання, матеріали кримінального провадження, дійшов наступного висновку.
Відповідно до ч. 4 ст. 107 КПК України фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження під час розгляду питань слідчим суддею, крім вирішення питання про проведення негласних слідчих (розшукових) дій, та в суді під час судового провадження є обов'язковим. У разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.
Враховуючи наведене, судовий розгляд клопотання здійснювався за фіксації судового процесу технічними засобами.
Стаття 177 КПК України, передбачає, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам:
1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Стаття 183 КПК України, передбачає, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам.
Відповідно до вимог ст. 184 КПК України під час досудового розслідування слідством встановлено наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, і в обґрунтування застосування запобіжного заходу щодо ОСОБА_4 покладається необхідність запобігання спробам вчиняти інші кримінальні правопорушення, переховуватись від органів досудового розслідування, а також іншим чином перешкоджати кримінальному провадженні.
Відповідно до ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводяться наданні сторонами кримінального провадження докази обставин, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального провадження; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначених у клопотанні.
Вирішуючи питання про застосування до ОСОБА_4 запобіжного заходу, слідчий суддя враховує вік та стан здоров'я, сімейний та матеріальний стан, вид діяльності та місце проживання останнього та інші обставини, що мають значення для прийняття відповідного рішення.
Зокрема слідчий суддя враховує те, що ОСОБА_4 має постійне місце проживання, не працює, одружений, утримує малолітню дитину, раніше не судимий.
Проте, органом досудового розслідування обґрунтовано наявність низки ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.
Крім того, на теперішній час органом досудового розслідування ОСОБА_4 оголошено про підозру у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, а тому враховуючи обставини кримінального правопорушення, його наслідки, особу підозрюваного, відсутність у нього соціально стримуючих факторів, а також те, що кримінальне правопорушення вчинено з особливою зухвалістю, тому слідчий суддя вважає, що перебуваючи на волі підозрюваний ОСОБА_4 може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, вчинити інше кримінальне правопорушення, а також перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, що свідчить про його підвищену суспільну небезпечність та унеможливлює обрання йому більш м'якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою.
При цьому, підстав для застосування більш м'якого запобіжного заходу ОСОБА_4 слідчий суддя не вбачає.
На час розгляду даного клопотання підозра щодо вчинення ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України - обґрунтована.
Прокурором в ході розгляду даного клопотання доведено, що вказані в клопотанні ризики, є достатніми для переконання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів в даному випадку є недоцільним та не можливим і саме - тримання під вартою може запобігти зазначеним в клопотанні ризикам, а тому дане клопотання слідчий суддя вважає обґрунтованим, доведеним, та таким, що підлягає до задоволення.
Відповідно до вимог ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою має право визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених названим Кодексом, проте з урахуванням обставин та наслідків кримінального правопорушення, яке вчинене із застосування насильства, слідчий суддя вважає, що відсутні обґрунтовані підстави для визначення ОСОБА_4 розміру застави.
На підставі наведеного, керуючись ст. 176, 177, 178, 183, 184, 186, 193, 196, 197, 400 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання слідчого слідчого відділення Лівобережного відділення поліції Вінницького відділу поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області лейтенанта поліції ОСОБА_6 - задовольнити.
Застосувати до ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді - тримання під вартою.
Затримати ОСОБА_4 в залі суду відразу після проголошення даної ухвали суду.
Строк тримання під вартою діє протягом 60 (шістдесяти) днів з моменту затримання ОСОБА_4 , тобто до 02 березня 2019 року (час рахувати відповідно до протоколу затримання).
Строк дії ухвали суду про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою визначити до 02 березня 2019 року.
Організацію виконання ухвали суду в частині затримання ОСОБА_4 та складання протоколу затримання покласти на слідчого слідчого відділення Лівобережного відділення поліції Вінницького відділу поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області лейтенанта поліції ОСОБА_6 .
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Апеляційного суду Вінницької області протягом 5 днів з дня її оголошення.
Подача апеляційної скарги на дану ухвалу суду зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.
Слідчий суддя