79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
27.12.2018 Справа №914/2165/18
Господарський суд Львівської області в складі:
судді Запотічняк О.Д.
за участю секретаря судових засідань ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження справу
за позовом: Акціонерного товариства “Укртрансгаз”, м.Київ,
до відповідача: Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації “Львівгаз”, м.Львів,
про стягнення 68 677,25грн.
За участю представників:
від позивача: ОСОБА_2 - адвокат (довіреність №1-11 від 24.05.2018 р.);
від відповідача: ОСОБА_3 - представник (довіреність №0071 ДР-104-0518 від 03.05.2018 р.).
Обставини справи.
На розгляд Господарського суду Львівської області подано позов Акціонерного товариства “Укртрансгаз” до Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації “Львівгаз” про стягнення 68 677,25грн.
Ухвалою від 23.11.2018 р. суд відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження та призначив розгляд справи на 20.12.2018 р. В судовому засіданні 20.12.2018 р. оголошено перерву до 27.12.2018 р.
Представником позивача через канцелярію суду 26.12.2018 р. подано клопотання (вх.№49811/18), в якому просить розглядати справу №914/2165/18 за правилами загального позовного провадження.
В судове засідання 27.12.2018р. з'явився представник позивача, підтримав подане клопотання про розгляд даної справи в порядку загального позовного провадження, зазначив про істотну складність справи.
Розглянувши подане клопотання, заслухавши представників сторін, проаналізувавши матеріали справи, суд дійшов висновку, що вказане клопотання не підлягає до задоволення з огляду на таке.
Відповідно до частин 1, 3 та 5 статті 12 ГПК України господарське судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку наказного провадження або позовного провадження (загального або спрощеного). Спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Для цілей цього Кодексу малозначними справами є: справи у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Частиною 7 ст.12 ГПК України визначено, що для цілей цього Кодексу розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення.
Частиною 1 статті 247 ГПК України визначено, що у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи. В частині 3 вказаної статті передбачено, що при вирішенні питання про розгляд справи в порядку спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) ціну позову; 2) значення справи для сторін; 3) обраний позивачем спосіб захисту; 4) категорію та складність справи; 5) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначити експертизу, викликати свідків тощо; 6) кількість сторін та інших учасників справи; 7) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 8) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Відповідно до ч.5 статті 247 ГПК України суд відмовляє у розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження або постановляє ухвалу про розгляд справи за правилами загального позовного провадження, якщо після прийняття судом до розгляду заяви позивача про збільшення розміру позовних вимог або зміни предмета позову, відповідна справа не може бути розглянута за правилами спрощеного позовного провадження.
З огляду на викладене, оскільки поданий позов за своїми ознаками є малозначним в розумінні частини 5 статті 12 ГПК України, беручи до уваги те, що позивачем не подано заяви про збільшення розміру позовних вимог або зміни предмета позову, суд відмовляє в задоволенні клопотання позивача про розгляд справи за правилами загального позовного провадження.
В судовому засіданні 27.12.2018р. представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив суд їх задоволити з підстав наведених в позовній заяві, відповіді на відзив та матеріалах справи.
Представник відповідача в судовому засіданні 27.12.2018 р. щодо задоволення позовних вимог заперечив повністю з підстав викладених у відзиві на позов, додаткових поясненнях, просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог повністю.
Правова позиція позивача.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач неналежним чином виконав свої договірні зобов'язання щодо оплати вартості наданих у жовтні 2015 року послуг з транспортування природного газу згідно ОСОБА_4 на транспортування природного газу магістральними трубопроводами № 1109011157/П29 від 28.09.2011 р. Позивач зазначає, що ним на виконання умов договору надано відповідачу послуги з транспортування газу магістральними трубопроводами природного газу у жовтні 2015 року в обсязі 8796,108 тис. м. куб, на загальну суму 47498,99 грн. відповідно до коригуючого акту наданих послуг № 10-15-1109011157/П29/ВТВ/КОР. Обсяг протранспортованого Позивачем природного газу підтверджується Реєстром реалізації природного газу споживачам соціальної сфери тощо по ПАТ «Львівгаз» за жовтень 2015 (копія додається) підписаний Відповідачем, згідно якого Відповідач отримав природний газ на виробничо-технічні витрати та нормовані втрати в об'ємі 8 796,108 тис.куб.метрів. Згідно вказаного Реєстрі в п. 6 виробничо-технологічні витрати газорозподільних підприємств та п. 7 нормативні втрати газорозподільних підприємств (рядок УМГ Львівтрансгаз та УМГ Прикарпаттрансгаз) зазначено обсяг природного в розмірі 8 796,108 тис.куб.м., який був отриманий Відповідачем в жовтні 2015. Таким чином, підтверджено факт отримання відповідачем обсягів протранспортованого природного газу в розмірі 8 796,108 тис.м.куб., а відповідно відповідачем було отримано послуги з його транспортування, оскільки передача газу технологічно неможлива без здійснення його транспортування магістральним газопроводом.
Проте, відповідач зобов'язань з оплати наданих послуг позивачем не виконав, відмовившись від підписання акту та скріплення його печаткою про що повідомив позивача листом від 07.07.2016р. Позивач вважає, що така відмова від підписання акту не призводить до звільнення відповідача від обов'язку з оплати наданих послуг з огляду на положення ОСОБА_4, чинного законодавства та судову практику.
У зв'язку з простроченням оплати вважає що відповідач зобов'язаний сплатити 3 проценти річних від простроченої суми у розмірі 4161,69 грн. та інфляційні втрати у сумі 17016,58 грн. згідно проведеного ним розрахунку.
Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 1762,00 грн. судового збору, сплаченого за подання даного позову.
Заперечення відповідача проти позову.
Відповідачем 14.12.2018р. подано відзив на позовну заяву (вх.№48107/18) та 27.12.2018 р. доповнення до відзиву (вх.№49920/18), в яких заперечує щодо задоволення позовних вимог в повному обсязі. Заперечуючи позовні вимоги, відповідач зазначає, що ним підписано та оплачено акт наданих послуг від 31.10.2015 за договором №1109011157/П29, який повністю включає обсяг природного газу, що був фактично протранспортований для потреб промислових споживачів Відповідача у жовтні 2015 року. Відповідач стверджує, що об'єми протранспортованого природного газу в жовтні 2015 року за ОСОБА_4 від 28.09.2011 були оформлені (підписані та скріплені печатками Сторін) згідно з акту від 31.10.2015р. наданих послуг з транспортування природного газу магістральними трубопроводами, за даним якого позивачем на користь відповідача було протранспортовано 36,213 тис. м. куб. природного газу. Відповідач акцентує, що, між Сторонами вже було попередньо оформлено надання послуг у жовтні 2015 року за даними позивача за спірним ОСОБА_4 від 28.09.2011.; інших послуг з транспортування природного газу, окрім, як в двосторонньо підписаному, скріпленому печатками організацій акті №10-15-1109011157/П29 від 31.10.2015р. позивач не надавав.
Відповідач також зазначає, що відсутні первинні документи, які б підтверджували здійснення господарської операції заявленої позивачем з транспортування позивачем природного газу в жовтні 2015 року в об'ємі 8 796,108 тис. м. куб. магістральними трубопроводами, що свідчить про відсутність господарської операції, зокрема в даному контексті, про відсутність факту транспортування позивачем природного газу в жовтні 2015 року в об'ємі 8 796,108 тис. м. куб. магістральними трубопроводами.
Відповідач стверджує, що за жовтень 2015 року актом між сторонами зафіксовано, що в газорозподільну мережу, яку експлуатує позивач, надійшло з газотранспортної системи в рамках ОСОБА_4 від 28.09.2011 36,213 тис. куб. м природного газу, що підтверджується актом наданих послуг з транспортування природного газу магістральними трубопроводами від 31.10.2015. Вказує, що позивач листом від 23.06.2016 № 9132/12 направив Відповідачу коригуючий акт №10-15-1109011157/П29/ВТВ/КОР наданих послуг з транспортування природного газу магістральними трубопроводами в жовтні 2015 року на загальний об'єм протранспортованого природного газу в розмірі 8 796,108 тис. м. куб., але не врахував, що обсяги в розмірі 36,213 тис.м.куб. за жовтень 2015р. вже були оформлені попередньо між Сторонами.
Додатково зазначає, що позивач не здійснював жодних заходів комерційного балансування протягом 2015-2018рр., що свідчить про відсутність будь-яких претензій до відповідача, що підтверджується актами звірки заборгованості станом на 31.10.2015р., в якому відображена сума заборгованості по акту наданих послуг від 31.10.2015р. по ОСОБА_4 №1109011157/П29 від 28.09.2011 в розмірі 195,55 грн. та відсутністю такої заборгованості в акті звірки розрахунків станом на 31.12.2015р., де лише вказана сума заборгованості по акту від 31.12.2015р. в розмірі 797,75 грн.
Фактичні обставини встановлені судом.
Між сторонами спору 28.09.2011 р. укладено договір № 1109011157/П29 на транспортування природного газу магістральними трубопроводами (надалі- Договір), відповідно до п. 1.1. якого визначено зобов'язання позивача - Газотранспортного підприємства надати відповідачу - Замовнику послуги з транспортування магістральними трубопроводами природного газу відповідача від пунктів приймання-передачі газу в магістральні трубопроводи до пунктів призначення - газорозподільних станцій, (надалі - ГРС), а Замовник зобов'язується внести плату за надані послуги з транспортування газу магістральними трубопроводами у розмірі, у строки та у порядку, передбаченими умовами договору.
Згідно п. 10.1 договору передбачено, що Договір набирає чинності з дня його підписання Сторонами, умови договору застосовуються до відносин сторін, як виникли до його укладення, а саме з 01 жовтня 2011 року. Договір діє в частині транспортування газу до 31.12.2012 року, а в частині проведення розрахунків за надані Газотранспортним підприємством послуги - до повного виконання Замовником своїх зобов'язань за цим договором.
Додатковою угодою до ОСОБА_4 № 3 від 17.01.2013 року, окремі розділи ОСОБА_4 викладені в новій редакції.
Пунктом 2.1. вказаного ОСОБА_4 передбачено, що підставою для транспортування природного газу магістральними трубопроводами є підтвердження в установленому порядку Оператором Єдиної газотранспортної системи України (далі-Оператор), відповідно до щомісячного планового (розрахункового) балансу надходження та розподілу природного газу, наявності в Замовника місячного обсягу газу, виділеного для забезпечення його споживачів або на власні потреби (далі - підтверджені обсяги).
Згідно п .2.2. ОСОБА_4 Замовник передає Газотранспортному підприємству газ в загальному потоці в підтверджених обсягах у пунктах приймання передачі газу в магістральні трубопроводи Газотранспортного підприємства.
Відповідно до п .2.4. Газотранспортне підприємство приймає газ від Замовника на пунктах приймання-передачі газу в магістральні трубопроводи та здійснює його транспортування по території України до ГРС, де передає газ замовнику загальному потоці в газорозподільні мережі.
Положеннями п. 2.5. ОСОБА_4 визначено, що приймання-передача газу в пунктах приймання-передачі та на ГРС здійснюється Сторонами у відповідності до Порядку доступу до Єдиної газотранспортної системи України, затвердженого Національною комісією регулювання електроенергетики України.
Пунктом 3.1 ОСОБА_4 передбачено, що послуги в межах даного договору оформляються актами наданих послуг.
Згідно п. 3.2. ОСОБА_4 Газотранспортне підприємство до 15 числа місяця, наступного за звітним, направляє замовнику два примірника акта наданих послуг за звітний місяць, підписані уповноваженим представником та скріплені печаткою Газотранспортного підприємства.
Поряд з цим, п .3.3 ОСОБА_4 передбачено, що Замовник протягом 2 днів з моменту одержання акту наданих послуг зобов'язується повернути Газотранспортному підприємству один примірник оригінала акту наданих послуг, підписаний уповноваженим представником та скріплений печаткою Замовника, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від підписання акту наданих послуг. У випадку відмови від підписання акту наданих послуг розбіжності підлягають урегулюванню у відповідності з умовами ОСОБА_4 або у судовому порядку. До прийняття рішення судом обсяг газу та вартість послуг з транспортування газу магістральними трубопроводами встановлюється у відповідності до даних Газотранспортного підприємства.
Згідно п. 3.4. ОСОБА_4 наданих послуг є підставою для проведення остаточних розрахунків Замовника з Газотранспортним підприємством.
Пунктом 4.2. передбачено, що кількість протранспортованого газу Газотранспортним підприємством, у тому числі газу Замовника до мережі газорозподільного підприємства визначається приладами обліку, які встановлені на ГРС.
Порядок оплати наданих послуг врегульований розділом 5 ОСОБА_4, де п .5.4. передбачає, що вартість фактично наданих Газотранспортним підприємством Замовнику послуг за звітний місяць визначається на підставі акту наданих послуг.
Відповідно до п. 5.5. ОСОБА_4 оплата послуг за транспортування природного газу здійснюється Замовником (крім Гарантованого постачальника) шляхом перерахування грошових коштів на рахунок Газотранспортного підприємства на умовах 100 відсотків попередньої оплати за десять днів до початку місяця у якому буде здійснюватися транспортування газу. Замовник самостійно визначає розмір суми платежу попередньої оплати як добуток тарифу та планового обсягу газу на відповідний місяць. Остаточний розрахунок за надані у звітному місяці послуги проводиться замовником до двадцятого числа місяця, наступного за звітним, відповідно до акта наданих послуг та з урахуванням раніше перерахованих коштів.
Поряд з цим, відповідно до п. 5.8. ОСОБА_4, сторони зобов'язуються щоквартально до двадцять п'ятого числа першого місяця, наступного за кварталом, на підставі відомостей про фактичну оплату послуг по транспортуванню газу та актів наданих послуг здійснювати звірку розрахунків. Звірка розрахунків оформляється сторонами актом звірки.
Згідно п. 11.1. ОСОБА_4 передбачено, що договір набирає чинності з дня його підписання Сторонами, умови ОСОБА_4 застосовуються до відносин сторін, як виникли до його укладення, а саме з 01 жовтня 2011 року. Договір діє в частині транспортування газу до 31 грудня 2013 року, а в частині проведення розрахунків за надані Газотранспортним підприємством послуги - до повного виконання Замовником своїх зобов'язань за цим договором. Договір вважається продовженим на кожний наступний календарний рік, якщо не менше ніж за місяць до закінчення терміну дії ОСОБА_4 жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов.
Листом від 23.06.2016р. з № 9132/12 позивач скерував відповідачу коригуючі акти наданих послуг № 10-15-1109011157/П29/ВТВ/КОР по транспортуванню природного газу магістральними трубопроводами у жовтні 2015 року в обсязі 8796,108 тис. куб .м. на суму 47498,99 грн., які отримані останнім 29.06.2016р.
07.07.2016р. листом за 1607/4-41/4-16 відповідач надав відповідь позивачу вказавши, що підписані акт наданих послуг у жовтні 2015 року повністю включають обсяги природного газу, які були фактично протранспортовані для потреб промислових споживачів ПАТ «Лвьівгаз»; зазначені в даних актах обсяги протранспорторованого природного газу магістральними газопроводами є обсягами газу закупленими для потреб ВТВ на підставі договору купівлі-продажу між ПАТ «НАК «Нафтогаз України» та ПАТ «Львівгаз» від 01.01.2013р. № 13-259 ВТВ., який виконувався в жовтні.
Також зазначено, що у жовтні 2015 ПАТ «Львівгаз» було фактично отримано на ГРС ПАТ «Укртрансгаз» природний газ в обсязі 101179,978 тис. м. куб., в т.ч. для потреб ВТВ у обсязі 8796,108 тис. м. куб. Відтак в момент переміщення газу через газорозподільні станції ПАТ «Укртрансгаз» від НАК «НАфтогаз України» до ПАТ «Львівгаз» перейшло право власності на вказані обсяги газу. Остаточні розрахунки за отриманий природний газ, включаючи послуги по його транспортуванню ПАТ «Львівгаз» повинно провести з ПАТ «НАК «Нафтогаз України». В свою чергу, ПАТ «НАК «Нафтогаз України», яке було замовником послуг транспортування газу магістральними газопроводами, повинно здійснити розрахунки за ПАТ «Укртрансгаз».
31.10.2015р. між сторонами спору складено та підписано ОСОБА_4 № 10-15-110901157/П29, яким визначено надання позивачем відповідачу послуг з транспортування газу магістральними трубопроводами в обсязі 36,213 тис. куб.м. у жовтні 2015 року на суму 195,55 грн. з ПДВ.
Відповідно до акту звірки розрахунків на 31.10.2015р. за ОСОБА_4 № 1109011157/П29 у позивача є дебіторська заборгованість, щодо відповідача на суму 195,55 грн., а у відповідача кредиторська заборгованість на суму 195,55 грн. перед позивачем.
Відповідно до акту звірки розрахунків на 31.12.2015р. за ОСОБА_4 № 1109011157/П29 заборгованість відповідача перед позивачем за жовтень 2015 року відсутня.
При прийнятті рішення суд виходив з наступного.
Суд, дослідивши матеріали справи, повно, всебічно і об'єктивно оцінивши докази в їх сукупності, дійшов до висновку, що позовні вимоги не підлягають до задоволення з огляду на таке.
Як вбачається з позовної заяви та матеріалів справи, між сторонами виникли цивільно-правові відносини на підставі ОСОБА_4, за змістом якого позивач взяв на себе зобов'язання надати послуги з транспортування природного газу, а відповідач взяв на себе обов'язок сплатити за надані послуги з транспортування природного газу.
Відповідно до ч.1 ст.11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Частиною 2 ст.11 Цивільного кодексу України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, в тому числі, є договори та інші правочини.
Згідно частини 1 статті 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно зі ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язання - це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, 28.09.2011 р. між сторонами спору укладено договір № 1109011157/П29 на транспортування природного газу магістральними трубопроводами (надалі - Договір), відповідно до п. 1.1. якого передбачено зобов'язання позивача - Газотранспортного підприємства надати відповідачу - Замовнику послуги з транспортування магістральними трубопроводами природного газу відповідача від пунктів приймання-передачі газу в магістральні трубопроводи до пунктів призначення - газорозподільних станцій, (надалі - ГРС), а Замовник зобов'язується внести плату за надані послуги з транспортування газу магістральними трубопроводами у розмірі, у строки та у порядку, передбаченими умовами договору.
Згідно п. 10.1 договору передбачено, що Договір набирає чинності з дня його підписання Сторонами, умови договору застосовуються до відносин сторін, як виникли до його укладення, а саме з 01 жовтня 2011 року. Договір діє в частині транспортування газу до 31.12.2012 року, а в частині проведення розрахунків за надані Газотранспортним підприємством послуги - до повного виконання Замовником своїх зобов'язань за цим договором. Договір вважається продовженим на кожний наступний календарний рік, якщо не менше ніж за місяць до закінчення терміну дії ОСОБА_4 жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов.
Відповідно до ст.ст. 525, 526, 530 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства. Аналогічне положення містить ст. 193 Господарського кодексу України. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Пунктом 3.1 ОСОБА_4 (з врахуванням змін відповідно до укладеної Додаткової угоди № 3 від 17.01.2013 року до договору) передбачено, що послуги в межах даного договору оформляються актами наданих послуг.
Згідно п. 3.4. ОСОБА_4 (з врахуванням змін відповідно до укладеної Додаткової угоди № 3 від 17.01.2013 року до договору) ОСОБА_4 наданих послуг є підставою для проведення остаточних розрахунків Замовника з Газотранспортним підприємством.
Позивач стверджує, що ним на виконання умов договору надано відповідачу послуги з транспортування газу магістральними трубопроводами природного газу у жовтні 2015 року в обсязі 8796,108 тис. м. куб, на загальну суму 47498,99 грн., на підтвердження чого надає коригуючий акт наданих послуг № 10-15-1109011157/П29/ВТВ/КОР, який був направлений відповідачу згідно листа № 9132/12 від 23.06.2016 р.
Суд звертає увагу на те, що згідно п. 3.2. ОСОБА_4 (з врахуванням змін відповідно до укладених додаткових угод) Газотранспортне підприємство до 15 числа місяця, наступного за звітним, направляє замовнику два примірника акта наданих послуг за звітний місяць, підписані уповноваженим представником та скріплені печаткою Газотранспортного підприємства.
Суд вважає за необхідне зазначити, що позивач скерував два примірника корегуючого акта наданих послуг № 10-15-1109011157/П29/ВТВ/КОР за звітний місяць, а саме жовтень 2015 року, замість 15.11.2015 року лише 23.06.2016р.
Факт проведення позивачем господарських операцій з надання комплексу послуг, що стосується виконання ним зобов'язань за вказаним договором, повинен підтверджуватись первинними бухгалтерськими документами.
У відповідності до ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо -безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва документу (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Наведеним спростовуються твердження позивача про те, що обсяг протранспортованого Позивачем природного газу підтверджується Реєстром реалізації природного газу споживачам соціальної сфери тощо по ПАТ «Львівгаз» за жовтень 2015 підписаний Відповідачем, згідно якого (п. 6 виробничо-технологічні витрати газорозподільних підприємств та п. 7 нормативні втрати газорозподільних підприємств (рядок УМГ Львівтрансгаз та УМГ Прикарпаттрансгаз)), оскільки вказаний реєстр не є належним чином оформленим первинним бухгалтерським документом.
Так, як вбачається з матеріалів справи, 31.10.2015р. між сторонами спору складено та підписано ОСОБА_4 № 10-15-110901157/П29, яким визначено надання позивачем відповідачу послуг з транспортування газу магістральними трубопроводами в обсязі 36,213 тис. куб.м. у жовтні 2015 року на суму 195,55 грн. з ПДВ.
Відповідно до акту звірки розрахунків на 31.10.2015р. (копія міститься в матеріалах справи), складеного для звірки розрахунків між сторонами, за ОСОБА_4 № 1109011157/П29 від 29.11.2011р. у відповідача кредиторська заборгованість на суму 195,55 грн. перед позивачем.
Відповідно до акту звірки розрахунків станом на 31.12.2015р. (копія міститься в матеріалах справи) за ОСОБА_4 № 1109011157/П29 є заборгованість відповідача перед позивачем в розмірі 797,75 грн.. , тобто заборгованість відповідача перед позивачем за жовтень 2015 року відсутня. Наявність, дійсність даних актів звірки та їх підписання на момент складення з боку ПАТ «Укртрансгаз» позивачем не заперечується.
З огляду на викладене, позивачем не надано належних доказів в обґрунтування наявності основної заборгованості відповідача за надані послуги з транспортування газу магістральними трубопроводами природного газу у жовтні 2015 року в обсязі 8796,108 тис. м. куб на суму 47498,08 грн., тому в задоволенні позовних вимог в цій частині слід відмовити. В задоволенні позовних вимог в частині стягнення трьох відсотків річних в розмірі 4161,69 грн. та інфляційних втрат в розмірі 17016,69 грн. слід відмовити, оскільки такі нараховувалися позивачем за прострочення виконання грошового зобов'язання в сумі 47498,08 грн., в стягненні якого судом відмовлено.
Частиною 1 статті 74 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до ст.76 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Відповідно до ст.86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Враховуючи наведене, дослідивши наявні матеріали справи, оцінюючи надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є не обґрунтовані, не підтверджені матеріалами справи, та не підлягають до задоволення в повному обсязі.
Судові витрати.
Відповідно до п.1 ч.1 ст. 129 ГПК України, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи наведене, витрати позивача по сплаті судового збору слід залишити за позивачем.
Керуючись статтями 124, 129-1 Конституції України, статтями 1, 4, 20, 73, 74, 76, 79, 86, 129, 236-238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд , -
1. В задоволенні позову Акціонерного товариства “Укртрансгаз” до Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації “Львівгаз” про стягнення основного боргу в сумі 47498,08 грн., трьох відсотків річних в сумі 4161,69 грн. та інфляційних втрат в сумі 17016,58 грн. - відмовити.
2. Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 241 ГПК України.
3. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Західного апеляційного господарського суду в порядку, встановленому розділом IV ГПК України.
Повне рішення складено та підписано 02.01.2019р.
Суддя Запотічняк О.Д.