Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"26" грудня 2018 р.м. ХарківСправа № 922/3250/18
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Чистякової І.О.
за участю секретаря судового засідання Семенова О.Є.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу
за позовом Управління поліції охорони в Харківській області (61052, м. Харків, вул. Полтавський шлях, 20, ідентифікаційний код 40108955)
до Концерну радіомовлення, радіозв'язку та телебачення (04112, м. Київ, Шевченківський район, вул. Дорогожицька, буд. 10, ідентифікаційний код 01190043) в особі Харківської філії Концерну радіомовлення, радіозв'язку та телебачення (61103, м. Харків, вул. Дерев'янка, буд. 1-А, код ЄДРПОУ ВП 41223614)
про стягнення 78531,15 грн.
за участю представників сторін:
позивача - ОСОБА_1 за довіреністю № 3650/43/40/01-2018 від 20.12.2018;
відповідача - не з'явився
Управління поліції охорони в Харківській області (позивач) звернулося до господарського суду Харківської області з позовом про стягнення з відповідача - Концерну радіомовлення, радіозв'язку та телебачення в особі Харківської філії Концерну радіомовлення, радіозв'язку та телебачення заборгованості по договору про фізичну охорону Об'єкта №60388 від 22.12.2017р. у розмірі 69184,56 грн., пені у розмірі 5794,82 грн., 3% річних у розмірі 483,11 грн. та інфляційних у розмірі 3068,66 грн., що загалом становить 78531,15 грн. Судові витрати по сплаті судового збору та поштові витрати позивач просить покласти на відповідача.
Також, позивачем у позовній заяві заявлено клопотання про здійснення розгляду справи в судовому засіданні з повідомленням сторін.
Позовні вимоги вмотивовано, зокрема посилаючись на те, що відповідач не здійснив оплату відповідно до договору про фізичну охорону Об'єкта №60388 від 22.12.2017р., що був укладений між Управлінням поліції охорони в Харківській області (охорона за договором) та Харківською філією Концерну радіомовлення, радіозв'язку та телебачення (замовник за договором), за надання позивачем послуг з забезпечення схоронності цілісності майна замовника, а саме: цеху №2, РТПС (м. Харків, вул. Дерев'янка, 1-А); цеху №3, РПТС (м. Ізюм, вул. Крута, 56), внаслідок чого у відповідача виникла прострочена заборгованість за серпень та вересень 2018р. в сумі 69184,56 грн. У зв'язку із наявністю у відповідача простроченої заборгованості позивачем нараховано пеню у розмірі 5794,82 грн., 3% річних у розмірі 483,11 грн. та інфляційні у розмірі 3068,66 грн., зазначаючи такі періоди нарахування: за прострочення оплати за послуги надані у серпні 2018р. з 05.09.2018р. по 01.12.2018р., за прострочення оплати за послуги надані у вересні 2018р. з 05.10.2018р. по 01.12.2018р.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 03 грудня 2018 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №922/3250/18. Зазначено, що справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін та судове засідання з розгляду справи по суті призначено на 26 грудня 2018 р. о 12:00 год.
18.12.2018 до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву (вх. №35259), який судом приєднано до матеріалів справи.
У відзиві на позовну заяву відповідач частково визнає позов та зазначає, що позивачем було надано послуг у серпні 2018 року на загальну суму 44989,68 грн., у вересні 2018 року - 39184,56 грн. У зв'язку із скрутним фінансовим станом, відповідачем поступово здійснюється оплата послуг за вказаним договором, а саме: платіжним дорученням №9 від 13.11.2018 на суму 14989,68 грн. частково здійснено оплату послуг за серпень 2018, платіжним дорученням №20 від 06.12.2018 на суму 30000,00 грн. у повному розмірі здійснено оплату послуг за серпень 2018. Отже, наразі у відповідача відсутня заборгованість за договором про фізичну охорону Об'єкта №60388 від 22.12.2017 за серпень 2018 року.
Також, відповідач зазначає, що позивачем невірно здійснено розрахунок пені та 3% річних, оскільки ним невірно визначено дату виникнення заборгованості, оскільки відповідач мав виконати зобов'язання по оплаті наданих послуг в строк до 5 числа місяця включно, тобто заборгованість у останнього виникла з 06 числа.
Крім того, відповідач зазначає, що розрахунок інфляційних втрат, наданий позивачем є невірним. Також, відповідач звертає увагу, що індекс інфляції за листопад 2018 на момент звернення позивача до суду із відповідним позовом не був визначений.
В судовому засіданні представник позивача надав заяву про збільшення розміру позовних вимог, а також заперечення на відзив відповідача, які просив приєднати до матеріалів справи.
В судовому засіданні без виходу до нарадчої кімнати судом було постановлено ухвали із занесенням їх до протоколу судового засідання від 26 грудня 2018 року про залишення без розгляду заяви позивача про збільшення розміру позовних вимог на підставі п.2 ч.2 ст. 46, ст.118, ч.3 ст.201 та ч.2 ст.207 ГПК України, а також залишення без розгляду заперечення позивача на відзив відповідача на підставі ст.118 та ч.2 ст.207 ГПК України.
В судовому засіданні 26.12.2018 представник позивача підтримав позов та просив суд його задовольнити, з підстав викладених у позовній заяві.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про судове засідання був належним чином повідомлений, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення поштового відправлення.
Згідно з п.1 ч.3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.
За таких обставин, суд вважає за можливе розглядати справу за відсутністю представника відповідача.
Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вислухавши пояснення представника позивача та представника відповідача, суд встановив наступне.
22.12.2017 між Харківською філією Концерну радіомовлення, радіозв'язку та телебачення (надалі - Замовник) та Управлінням поліції охорони в Харківській області (надалі - Охорона) укладено договір про фізичну охорону об'єкта № 60388 (надалі - договір), за умовами якого замовник передає належне йому майно, яке зберігається у відокремлених приміщеннях (будівлях), земельних ділянках, що перераховані у дислокації (додаток 1 до договору) об'єкта, що охороняється (далі - об'єкт) під фізичну охорону, а охорона зобов'язується здійснювати заходи, спрямовані на забезпечення схоронності цілісності майна замовника на об'єкті з метою відвернення безпосередніх посягань на нього, припинення несанкціонованого замовником доступу сторонніх осіб до майна на об'єкті, збереження його фізичного стану і забезпечення здійснення замовником всіх належних йому повноважень щодо майна (предмет закупівлі за ДК 021:2015-код 79710000-4)
Замовник зобов'язується виконувати передбачені договором правила майнової безпеки і щомісячно сплачувати охороні встановлену плату (п. 1.1 договору).
За умовами п. 1.2 договору обов'язковою умовою на час укладення та дії договору є наявність у замовника повноважень на його володіння (користування) об'єктом (у формі права власності, права користування, права на повне господарське відання, оперативне управління, оренду, доручення, тощо), відомості про що надаються охороні в завіреній замовником письмовій формі.
Відповідно до п. 3.1 договору ціна послуг охорони за цим договором є договірною та сума договору складає 529717,20 грн. (п'ятсот двадцять дев'ять тисяч сімсот сімнадцять гривень 20 коп.), у тому числі ПДВ - 88286,20 грн. (вісімдесят вісім тисяч двісті вісімдесят шість гривень 20 коп.), і зазначається сторонами у розрахунку та протоколі узгодження договірної ціни (додатки 2, 3 до договору).
Згідно з п.3.2 договору ціна охоронних послуг за договором на кожний окремий місяць розраховується сторонами на підставі дислокації та розрахунку (додатки 1, 2 до договору) відповідно до кількості годин надання цих послуг у кожному окремому місяці та їх вартості.
Відповідно до п. 3.4 договору оплата за послуги, надані охороною, здійснюється щомісячно не пізніше 5 числа наступного місяця за поточний місяць за реквізитами, вказаними у рахунку на оплату за поточний місяць та з моменту підписання акту здачі-приймання наданих послуг.
Згідно з п. 3.5 договору оплата за цим договором здійснюється в національній валюті України.
Відповідно до п. 3.6 договору датою оплати вважається дата зарахування коштів замовника на банківській рахунок охорони.
Згідно з п.п. 4.2.1. п.4.2. договору замовник, зокрема, зобов'язаний прийняти послуги охорони щодо охорони об'єкта в установлений сторонами час дії договору та своєчасно вносити плату за послуги охорони у визначеному договором обсязі і строки та за реквізитами, вказаними в отриманих рахунках на оплату за відповідний місяць.
Відповідно до п. п. 4.2.9. п.4.2. договору підписаний сторонами акт про надання послуг є підтвердженням надання послуг охорони замовникові. Акти за минулий місяць надаються охороною разом з рахунками на поточний місяць. Акт про надання послуг підписується сторонами протягом 5 робочих днів з дня його отримання.
Згідно з п.п. 5.1.4. п. 5.1. договору охорона має право у випадку ненадходження оплати за надані послуги в установлений пунктом 3.4 цього договору строк направити замовникові письмове повідомлення з вимогою оплатити надані послуги та попередження про розірвання в односторонньому порядку договору у випадку нездійснення оплати замовником боргу в зазначений в повідомленні строк.
Відповідно до п. п. 5.1.6. п.5.1. договору у випадку ненадходження оплати у встановлений п. 3.4 цього договору строк виконавець має право припинити надання послуг охорони за договором з першого числа наступного місяця автоматично (без письмового повідомлення замовника) до повного погашення заборгованості. У випадку непогашення заборгованості охорона має право розірвати договір в односторонньому порядку.
Цей договір набуває чинності з 01.01.2018 і діє до 31.12.2018, але у будь-якому разі до повного і належного виконання сторонами своїх зобов'язань (п.10.1. договору).
У відповідності до п. 1.1 договору між сторонами складено та підписано додаток № 1 до договору (арк. 19), за яким дислокація об'єкта, який охороняється Управлінням поліції охорони в Харківській області - найменування об'єкта (будівлі, відокремленого приміщення): 1. Цех № 2, РТПС; адреса: м. Харків, вул. Дерев'янка, 1-А; час охорони «від-до» у дні: робочі 19:00-07:00, перед вихідні: 19:00-07:00, вихідні: 19:00-07:00, перед святкові: 19:00-07:00, святкові: 19:00-07:00. 2. Цех № 3, РТПС; адреса: м. Ізюм, вул. Крута, 56; час охорони «від-до» у дні: робочі 19:00-07:00, перед вихідні: 19:00-07:00, вихідні: 19:00-07:00, перед святкові: 19:00-07:00, святкові: 19:00-07:00.
Дислокація діє з 01.01.2018 по 31.12.2018 включно.
Протоколом узгодження договірної ціни за здійснення заходів охорони (додаток № 3 до договору; арк. 21) сторонами досягнута домовленість про договірну ціну за здійснення заходів охорони, яка становить 60,47 грн. (шістдесят гривень 47 коп.), у т. ч. ПДВ - 20% за кожну годину виконання заходів охорони одним працівником воєнізованої охорони.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач надавав послуги по охороні об'єктів відповідача за укладеним між сторонами договором.
Так, протягом серпня-вересня 2018 року відповідачу були надані послуги по охороні об'єктів на загальну суму 69184,56 грн., що підтверджується актами прийому-здачі наданих послуг № 32-0000612, № 06-0003550 від 31.08.2018 та № 320000688, № 06-0004030 від 30.09.2018 (арк. 26-27), які підписані обома уповноваженими представниками сторін договору та скріплені печатками підприємств останніх без жодних заперечень з боку відповідача.
Втім, відповідач за надані послуги розрахувався частково, на суму 14989,68 грн., що підтверджується платіжним дорученням №9 від 13.11.2018.
Також, 06.12.2018, після відкриття провадження у даній справі, відповідач частково розрахувався за надані послуги на загальну суму 30000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням №20 від 06.12.2018.
Отже, у відповідача на час вирішення спору наявний борг за надані послуги по охороні об'єктів за вересень 2018 року в сумі 39184,56 грн.
З метою досудового врегулювання спору позивач надіслав на адресу відповідача лист № 2670/42/40/01-2018 від 18.09.2018 (а. с. 22) з вимогою про сплату існуючої заборгованості у загальному розмірі 88528,00 грн. у строк до 27.09.2018, а також повідомив відповідача про те, що у випадку несплати існуючої заборгованості дію договору № 60388 від 22.12.2017 буде припинено з 07:00 год. 28.09.2018, однак, вимоги, викладені у зазначеному листі залишені відповідачем без задоволення, у зв'язку з чим між сторонами укладено акти зняття поста воєнізованої охорони з 07:00 год. 28.09.2018, які підписані обома уповноваженими представниками сторін договору та скріплені печатками підприємств останніх (арк. 23-24).
Отже, на момент відкриття провадження у даній справі заборгованість відповідача за надані послуги становила 69184,56 грн.
Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.
Стаття 11 Цивільного кодексу України визначає, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.
Як зазначено в ст. 174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
В силу ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Матеріали справи свідчать про те, що між сторонами у справі виникли зобов'язання, які за своєю правовою природою є правовідносинами, що випливають із договору надання послуг, згідно якого та в силу ст. 901 Цивільного кодексу України, частиною 1 якої встановлено, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
За змістом ч. 1 ст. 903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до положень ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).
Враховуючи вищевикладене, в порушення договірних умов відповідач свої зобов'язання по сплаті за надані послуги виконував не належним чином, що призвело до утворення заборгованості відповідача перед позивачем на суму 69184,56 грн. станом на момент звернення позивача з відповідним позовом до суду та відкриття провадження у справі, що підтверджується матеріалами справи та наданими доказами.
Проте, як вже було зазначено вище, після звернення позивача з позовом до суду, відповідач сплатив частину суми заборгованості за спірним договором в розмірі 30000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням №20 від 06.12.2018 на суму 30000,00 грн.
Таким чином, суд вважає, що в частині стягнення 30000,00 грн. основного боргу провадження у справі підлягає закриттю на підставі п.2 ч.1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України (відсутній предмет спору).
Враховуючи вищевикладене та те, що відповідач не надав суду докази виконання своїх зобов'язань за Договором в частині сплати решти суми основного боргу в розмірі 39184,56 грн., а також враховуючи доведеність факту порушення відповідачем умов діючого законодавства, суд знаходить позовні вимоги обґрунтованими і підлягаючими задоволенню в цій частині.
Розглядаючи позовні вимоги про стягнення пені в сумі 5794,82 грн. суд виходить з наступного.
Правові наслідки порушення зобов'язання встановлені статтею 611 Цивільного кодексу України. Відповідно до частини 1 вказаної статті, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.
Частиною 1 ст. 216 Господарського кодексу України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
За змістом ст. 217 Господарського кодексу України у сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції та адміністративно-господарські санкції.
Відповідно до ч.1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Згідно ч.1 та ч.3 ст.549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно ст.1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.
Відповідно до ст.3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Згідно ч.2 ст. 343 Господарського кодексу України платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Згідно з п. 8.1 договору у випадку несвоєчасної (неповної) оплати послуг за договором, замовник сплачує охороні пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ (що діяла в період, за який нараховується пеня) від суми простроченої плати за кожний день прострочення платежів.
Перевіривши правомірність та правильність нарахування позивачем пені, судом встановлено, що пеня на суму боргу в розмірі 44989,68 грн., за період з 06.09.2018 р. по 12.11.2018р. становить 3016,16 грн., з 13.11.2018р. по 01.12.2018р. на суму боргу 30000,00 грн. становить 562,19 грн. та пеня за прострочення оплати наданих позивачем послуг на суму 39184,56 грн. за період з 06.10.2018 р. по 01.12.2018 р. становить 2202,92 грн.
Отже, вимога позивача про стягнення з відповідача пені підлягає частковому задоволенню в розмірі 5781,27 грн.
В решті частині позовних вимог щодо стягнення пені в сумі 13,55 грн. слід відмовити, у зв'язку з безпідставністю її нарахування.
Розглядаючи позовні вимоги про стягнення 3% річних та інфляційних втрат, суд виходить з наступного.
Згідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Суд, здійснивши перерахунок інфляційних втрат за допомогою системи калькулятор штрафів "Ліга Закон" за весь час прострочення відповідно до вищевказаних періодів, в яких мало місце прострочення, встановив, що станом на 01.12.2018, розмір інфляційних втрат становить 2300,30 грн., отже в цій частині позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню.
Решта частина позовних вимог щодо сплати інфляційних втрат в сумі 768,36 грн. заявлена безпідставно, а тому в цій частині суд відмовляє в задоволенні позову.
Судом також перевірено розрахунок 3% річних, та встановлено, що за період з 06.09.2016 по 01.12.2018 їх розмір становить 481,88 грн., а тому позовні вимоги щодо стягнення 3% річних підлягають задоволенню в сумі 481,88 грн.
Решта частина позовних вимог щодо сплати 3% річних в сумі 1,23 грн. заявлена безпідставно, а тому в цій частині суд відмовляє в задоволенні позову.
Згідно з ч.1 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до частини 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати по сплаті судового збору у разі часткового задоволення позову покладається на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. У зв'язку з чим, витрати зі сплати судового збору в сумі 1071,32 грн. покладаються на відповідача та судові витрати, пов'язані з поданням позову до суду в розмірі 25,54 грн. (поштові витрати), покладаються також на відповідача.
Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 525, 526, 530, 610, 611, 612, 624 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 4, 20, 73, 74, 77, 129, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Позов задовольнити частково в сумі 47748,01 грн.
Стягнути з Концерну радіомовлення, радіозв'язку та телебачення (04112, м. Київ, Шевченківський район, вул. Дорогожицька, буд. 10, ідентифікаційний код 01190043) в особі Харківської філії Концерну радіомовлення, радіозв'язку та телебачення (61103, м. Харків, вул. Дерев'янка, буд. 1-А, код ЄДРПОУ ВП 41223614) на користь Управління поліції охорони в Харківській області (61052, м. Харків, вул. Полтавський шлях, 20, ідентифікаційний код 40108955) основну заборгованість в сумі 39184,56 грн., пеню в сумі 5781,27 грн., 3% річних в сумі 481,88 грн., інфляційні втрати в сумі 2300,30 грн., витрати по сплаті судового збору в сумі 1071,32 грн. та поштові витрати в сумі 25,54 грн.
Після набрання рішенням законної сили видати наказ в установленому порядку.
Закрити провадження у справі в частині позовних вимог в сумі 30000 грн.
Врешті частині позову в сумі 783,14 грн. - відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення відповідно до ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України та з урахуванням п.п. 17.5 п.17 Перехідних положень Кодексу.
Учасники справи можуть одержати інформацію по справі зі сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою http://court.gov.ua/.
Повне рішення складено 02.01.2019 р.
Суддя ОСОБА_2