02 січня 2019 року Чернігів Справа № 620/3547/18
Чернігівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Скалозуба Ю.О., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників адміністративну справу
за позовомОСОБА_1
доІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 )
провизнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Чернігівського прикордонного загону Північного регіонального управління Державної Прикордонної служби України про визнання неправомірними дій (бездіяльності) відповідача щодо відмови в підготовці та поданні до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області документів для призначення позивачу пенсії за вислугу років на пільгових умовах та зобов'язання відповідача підготувати та направити до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області документи на позивача для призначення пенсії за вислугу років на пільгових умовах у відповідності до Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій, затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 30.01.2007 № 3-1.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що має достатню кількість років вислуги у пільговому обчисленні, однак відповідачем незаконно відмовлено в підготовці та поданні до органів пенсійного фонду документів для призначення пенсії з підстав недостатньої календарної вислуги років. Вказує, що чинне законодавство не ставить право на пенсію у залежність від наявності відповідної кількості виключно календарної вислуги. Крім того, вказує, що відповідач не уповноважений приймати рішення про призначення позивачу певного виду пенсії, а зобов'язаний лише підготувати та подати відповідний пакет документів до органів Пенсійного фонду України.
Відповідачем подано відзив на позов, в якому останній просить відмовити позивачу у задоволенні позову, оскільки станом на 01.08.2018, а саме на момент виключення зі списків особового складу Чернігівського прикордонного загону, календарна вислуга років позивача становила 20 років 06 місяців 02 дні, а тому він не мав права для призначення пенсії за вислугу років, відповідно і підстав для оформлення та направлення до органів Пенсійного фонду України матеріалів для призначення пенсії за вислугу років немає. Крім того, відповідач зазначає, що Чернігівський прикордонний загін не є уповноваженим структурним підрозділом, на який покладено функції підготовки та подання до органів Пенсійного фонду України необхідних документів для призначення (перерахунку) пенсій. Пунктом 1 Наказу Адміністрації Державної прикордонної служби України від 16.05.2007 № 342 «Про визначення уповноважених структурних підрозділів, на які покладаються функції підготовки та подання до органів Пенсійного фонду України необхідних документів для призначення (перерахунку) пенсій» визначено уповноваженим структурним підрозділом фінансово-економічне управління Адміністрації Державної прикордонної служби України та управління інформації Адміністрації Державної прикордонної служби України. Пунктом 2 вказаного Наказу визначено вказаним уповноваженим структурним підрозділам подання до головних управлінь Пенсійного фонду України необхідних документів для призначення пенсій військовослужбовцям, відповідно до вимог постанови Правління Пенсійного фонду України від 30.01.2007 № 3-1.
Представник позивача направив відповідь на відзив, в якій зазначає, що відповідачем було відмовлено ОСОБА_1 в оформленні та направленні до органів Пенсійного фонду України матеріалів для призначення пенсії за вислугу років саме з підстав недостатності вислуги років для призначення пенсії.
Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 01.11.2018 відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
Наказом начальника 105 прикордонного загону Північного регіонального управління Державної прикордонної служби України від 02.07.2018 № 285-ос звільнено ОСОБА_1 з військової служби за підпунктом «а» (у зв'язку з закінчення строку контракту) пункту 1 частини 5 статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» в запас з правом носіння військової форми одягу (а.с. 15).
На підставі наказу начальника 105 прикордонного загону Північного регіонального управління Державної прикордонної служби України від 02.07.2018 № 285-ос позивача наказом від 01.08.2018 № 340-ос виключено зі списків особового складу та всіх видів забезпечення (а.с. 15).
Згідно вищезазначеного наказу вислуга років позивача станом на 01.08.2018 становить: календарна: 20 років 06 місяців 02 дні; пільгова: 08 років 09 місяців 17 днів; всього: 29 років 03 місяці 19 днів.
У вересні 2018 року позивач звернувся до начальника Чернігівського прикордонного загону з заявою, в якій просив оформити та направити до органів пенсійного фонду матеріали для призначення пенсії за вислугу років (а.с. 16-18).
Листом від 25.09.2018 № 30/3485 відповідач повідомив позивачу, що станом на 01.08.2018, а саме на момент виключення зі списків особового складу Чернігівського прикордонного загону, календарна вислуга років позивача становила 20 років 06 місяців 02 дні, а тому він не має права для призначення пенсії за вислугу років, відповідно і підстав для оформлення та направлення до органів Пенсійного фонду України матеріалів для призначення пенсії за вислугу років немає (а.с. 19-20).
Даючи правову оцінку обставинам вказаної справи, суд зважає на таке.
У відповідності до вимог статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Відповідно до пункту «в» статті 1-2 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон) право на пенсійне забезпечення на умовах цього Закону мають звільнені зі служби (крім випадків призначення пенсії в разі втрати годувальника дружині (чоловіку) з урахуванням вимог частини п'ятої статті 30 цього Закону, яка призначається незалежно від звільнення зі служби) особи із числа військовослужбовців Збройних Сил, інших військових формувань, органів державної безпеки і внутрішніх справ колишнього Союзу РСР, Національної гвардії України, Прикордонних військ України, військ цивільної оборони України.
Частиною першою статті 2 Закону встановлено, що військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, які мають право на пенсійне забезпечення, пенсії відповідно до цього Закону призначаються і виплачуються після звільнення їх зі служби.
Згідно пункту «а» статті 12 Закону пенсія за вислугу років призначається: особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, іншим особам, зазначеним у пунктах «б»-«д», «ж» статті 1-2 цього Закону (крім осіб, зазначених у частині третій статті 5 цього Закону), незалежно від віку, зокрема, якщо вони звільнені зі служби з 01.10.2017 по 30.09.2018 і на день звільнення мають вислугу 23 календарних роки та 6 місяців і більше.
Згідно з частиною другої статті 17 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» до вислуги років поліцейським, особам офіцерського складу, особам середнього, старшого та вищого начальницького складу органів внутрішніх справ, державної пожежної охорони, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції чи Державної кримінально-виконавчої служби України при призначенні пенсії на умовах цього Закону додатково зараховується час їхнього навчання (незалежно від форми навчання) у цивільних вищих навчальних закладах, а також в інших навчальних закладах, після закінчення яких присвоюється офіцерське (спеціальне) звання, до вступу на військову службу, службу до органів внутрішніх справ, Національної поліції, державної пожежної охорони, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції чи Державної кримінально-виконавчої служби України або призначення на відповідну посаду в межах до п'яти років із розрахунку один рік навчання за шість місяців служби.
Таким чином в Законі України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» не вказано, що пенсію за вислугу років можна призначати особам при наявності 23 років та 6 місяців вислуги, обчисленої на пільгових умовах; вказаним Законом чітко передбачено, що пенсія за вислугу років призначається при наявності 23 років та 6 місяців, та міститься виключний перелік періодів служби, які враховуються в календарну вислугу років.
Судом встановлено, що станом на 01.08.2018 (день звільнення) календарна вислуга позивача становить 20 років 06 місяців 02 дні, що недостатньою для призначення пенсії за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Аналогічний правовий висновок щодо застосування норм матеріального права у спорах цієї категорії міститься, зокрема, у постанові Верховного Суду від 27 березня 2018 року у справі № 295/6301/17, постанові Верховного Суду від 19 вересня 2018, у справі №725/1959/17, постанові від 22 листопада 2018 у справі №161/4876/17.
Таким чином, враховуючи зазначені приписи чинного законодавства та позицію Верховного Суду у подібних правовідносинах, суд дійшов висновку щодо відсутності у позивача права на призначення пенсії за вислугою років з урахуванням пільгової вислуги років, оскільки позивач не має встановленої пунктом «а» частини першої статті 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» календарної вислуги років.
Пунктом 1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженого постановою Пенсійного фонду України від 30.01.2007 № 3-1 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15.02.2007 за № 135/13402 встановлено, що заяви про призначення пенсії за вислугу років та по інвалідності особам, звільненим зі служби, які мають право на пенсію згідно із Законом, та особам, які мають право на пенсійне забезпечення відповідно до міжнародних договорів у галузі пенсійного забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, подаються цими особами до головних управлінь Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (далі - органи, що призначають пенсії) через уповноважені структурні підрозділи Міністерства оборони України, Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства надзвичайних ситуацій України, Міністерства інфраструктури України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, Державної прикордонної служби України, Державної податкової служби України, Державної пенітенціарної служби України, Державної інспекції техногенної безпеки України.
Згідно з пунктом 12 вказаного Порядку уповноважений структурний підрозділ у 10-денний термін з дня одержання заяви про призначення пенсії оформляє всі необхідні документи і своє подання про призначення пенсії (додаток 2), ознайомлює з ним особу, якій оформлюється пенсія, і направляє до органу, що призначає пенсії за місцем проживання особи. Уповноважений структурний підрозділ надає допомогу особі в одержанні відсутніх на момент подання заяви документів для призначення пенсії. У разі, якщо підготовлені не всі необхідні для призначення пенсії документи, подаються наявні документи, а документи, яких не вистачає, подаються додатково в строки, визначені пунктом 6 цього Порядку.
При цьому, суд звертає увагу, що саме уповноважені структурні підрозділи здійснюють перевірку поданих звільненими зі служби особами заяв про призначення пенсії, здійснюють обчислення вислуги років для призначення пенсії і встановлюють наявність підстав для її призначення. Після цього такий орган законодавчо наділений компетенцією направити подання про призначення пенсії за вислугу років до територіального органу ПФУ або відмовити у такому поданні.
В свою чергу, як вбачається із відповіді Чернігівського прикордонного загону від 25.09.2018 підставою для відмови ОСОБА_1 в оформленні та направленні до органів Пенсійного фонду України матеріалів для призначення пенсії за вислугу років, слугувала саме недостатність календарної вислуги років станом на 01.08.2018.
За таких обставин, враховуючи відсутність у ОСОБА_1 достатньої вислуги років Чернігівським прикордонним загоном правомірно відмовлено йому у направленні до Головного ГУ ПФУ в Чернігівській області відповідних документів, які необхідні для призначення пенсії за вислугу років.
Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Великої Палати Верховного суду у справі № 537/1980/16-а.
Згідно з частинами першою та другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Таким чином, на підставі зібраних та досліджених доказів, аналізу чинного законодавства, суд дійшов висновку, що відповідачем доведено правомірність свої дій та, як наслідок відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .
Відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати відшкодуванню не підлягають.
Керуючись статтями 72-74, 77, 139, 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити повністю.
Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII “Перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Позивач: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІПН НОМЕР_2 .
Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ), АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ 14321765.
Дата складення повного рішення суду - 02.01.2019.
Суддя Ю. О. Скалозуб