про залишення позовної заяви без руху
02 січня 2019 р. м. Чернівці Справа № 824/1324/18-а
Суддя Чернівецького окружного адміністративного суду Дембіцький П.Д., розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області, Міністерства соціальної політики України (Мінсоцполітики) про визнання довідок недійсними та зобов'язання вчинити дії, -
В поданому до суду адміністративному позові ОСОБА_1 (позивач) просить суд:
- визнати довідки Міністерства соціальної політики України від 23.11.2017 року № 1378/0/51-17 «Про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця» та від 23.11.2017 року № 2284/0/2-17/21 «Про середній розмір надбавок, премій та інших виплат за серпень 2016 року» недійсними, а дії Головного управління ПФУ в Чернівецькій області щодо відмови ОСОБА_1 провести з 11.09.2016 року по 12.11.2018 року перерахунок призначеної пенсії у розмірі 60% від суми складової заробітної плати відповідно до нової довідки Міністерства соціальної політики України від 30.10.2018 року № 274/0/247-18 про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) та до нової довідки Міністерства соціальної політики України від 30.10.2018 року № 275/0/247-18 про середні розміри надбавок, премій та інших виплат за серпень 2016 року, що передує місяцю звернення за призначенням пенсій, з врахуванням попередніх виплат, протиправними;
- зобов'язати Головне управління ПФУ в Чернівецькій області провести з 11.09.2016 року по 12.11.2018 року перерахунок призначеної ОСОБА_1 пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу» у розмірі 60% від суми складової заробітної плати відповідно до нової довідки Міністерства соціальної політики України від 30.10.2018 року № 274/0/247-18 про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) та до нової довідки Міністерства соціальної політики України від 3-.10.2018 року № 275/0/247-18 про середні розміри надбавок, премій та інших виплат за серпень 2016 року, що передує місяцю звернення за призначенням пенсій, з врахуванням попередніх виплат та проведення її виплату.
Відповідно п. 3 ч. 1 ст. 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим ст. 160, 161, 171 цього Кодексу.
Перевіривши позовну заяви на предмет дотримання вимог встановлених ст. 160, 161, 171 КАС України, суд зазначає наступне.
Відповідно ч. 1 ст. 161 КАС України до позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.
Проте, всупереч вказаній нормі, позивачем до позовної заяви додано лише копії адміністративного позову для сторін по справі, а копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи не додано.
Пунктами 5 та 8 ч. 5 ст. 160 КАС України встановлено, що в позовній заяві зазначаються: виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують зазначені обставини; перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.
Позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством (ст. 94, ч. 4 ст. 161 КАС України).
Порядок засвідчення копій документів визначений пунктами 5.26, 5.27 Національного стандарту України Державної уніфікованої системи документації, Уніфікованої системи організаційно - розпорядчої документації "Вимоги до оформлювання документів" (ДСТУ 4163-2003, затвердженого наказом Держспоживстандарту України від 07.04.2003 № 55.
За вказаним нормативно-правовим актом, відмітка про засвідчення копії документа складається: зі слів "Згідно з оригіналом"; особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища; дати засвідчення копії, яка проставляється нижче підпису.
Однак, в порушення наведених вимог, позивачем належним чином не засвідчено додані до позовної заяви копії документів.
Згідно ч. 3 ст. 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Документом про сплату судового збору є оригінал квитанції установи банку або відділення зв'язку, які прийняли платіж або платіжне доручення, підписане уповноваженою посадовою особою банку з відміткою про дату виконання платіжного доручення.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір" від 08.07.2011 р. № 3674-VI (далі - Закон № 3674-VI).
Згідно ст. 1 цього Закону судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.
Платники судового збору є громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом (ч. 1 ст. 2 Закону № 3674-VI).
Відповідно до ст. 3 Закону № 3674-VI судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.
Розміри ставок судового збору визначено ст. 4 цього Закону. Так, за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано суб'єктом владних повноважень, юридичною особою або фізичною особою - підприємцем судового збору становить 1 розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу. У разі подання позову майнового характеру, який подано суб'єктом владних повноважень, юридичною особою ставка судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
За подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу. У разі подання позову майнового характеру, який подано фізичною особою або фізичною особою - підприємцем ставка судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. У випадку подання заяви про забезпечення позову ставка судового збору становить 0,3 розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу.
Відповідно до ст. 7 Закону України "Про державний бюджет України на 2018 р." з 1 січня 2018 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 1762,00 грн.
Частиною 3 ст. 6 Закону № 3674-VI передбачено, що за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
З аналізу норм чинного в Україні законодавства вбачається, що майновий позов (позовна заява майнового характеру) - це вимога про захист права або інтересу, об'єктом якої виступає благо, що підлягає грошовій оцінці. Тобто будь який майновий спір має ціну, а категорію майнових спорів складають, зокрема, спори, пов'язані з підтвердженням прав на майно та грошові суми, на володіння майном і будь-які форми його використання на договірній чи позадоговірній основі.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 та 5 ст. 139 Господарського кодексу України майном визнається сукупність речей та інших цінностей (включаючи нематеріальні активи), які мають вартісне визначення, виробляються чи використовуються у діяльності суб'єктів господарювання та відображаються в їх балансі або враховуються в інших передбачених законом формах обліку майна цих суб'єктів. Залежно від економічної форми, якої набуває майно у процесі здійснення господарської діяльності, майнові цінності належать до основних фондів, оборотних засобів, коштів, товарів. Коштами у складі майна суб'єктів господарювання є гроші у національній та іноземній валюті, призначені для здійснення товарних відносин цих суб'єктів з іншими суб'єктами, а також фінансових відносин відповідно до законодавства.
Натомість, під немайновим позовом слід розуміти вимогу про захист права або інтересу, об'єктом якої виступає благо, що не підлягає грошовій оцінці.
Крім того, в листі Вищого адміністративного суду України від 18.01.2012 року № 165/11/13-12 зазначено, що зверненні до суду вимоги про скасування рішення відповідача - суб'єкта владних повноважень, безпосереднім наслідком яких є зміна складу майна позивача, є майновим.
Як вбачається з поданої позовної заяви, зміст та характер заявлених вимог немайновий. Таким чином розмір судового збору за одну вимогу немайнового характеру становить 704,80 грн. (1762,00 грн. х 0,4).
Крім того з позовної заяви видно що позивач просить:
- визнати довідку Міністерства соціальної політики України від 23.11.2017 року № 1378/0/51-17 «Про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця» недійсною;
- визнати довідку Міністерства соціальної політики України від 23.11.2017 року № 2284/0/2-17/21 «Про середній розмір надбавок, премій та інших виплат за серпень 2016 року» недійсною;
- зобов'язати Головне управління ПФУ в Чернівецькій області провести з 11.09.2016 року по 12.11.2018 року перерахунок призначеної ОСОБА_1 пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу» у розмірі 60% від суми складової заробітної плати відповідно до нової довідки Міністерства соціальної політики України від 30.10.2018 року № 274/0/247-18 про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) та до нової довідки Міністерства соціальної політики України від 30.10.2018 року № 275/0/247-18 про середні розміри надбавок, премій та інших виплат за серпень 2016 року, що передує місяцю звернення за призначенням пенсій, з врахуванням попередніх виплат та проведення її виплату.
Отже, позивачем заявлено три вимоги немайнового характеру, таким чином розмір судового збору становить за першу вимогу 2114,40 грн (704,80 грн. х 3).
Разом з тим, позивач разом з позовною заявою надав клопотання про звільнення від сплати судового збору.
Розглянувши вказане клопотання, суд вважає, що у його задоволенні необхідно відмовити, виходячи з наступного.
Відповідно до частини 1 статті 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Статтею 8 Закону України "Про судовий збір" також передбачено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судовому збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Із системного аналізу наведених положень випливає, що процесуальний закон зобов'язує суд з'ясувати майновий стан особи з метою зменшення тягаря у вигляді сплати судових витрат.
Водночас, суд вважає, що наявність у позивача єдиного доходу у вигляді пенсії не є достатньою підставою для звільнення від сплати судового збору в повному обсязі.
Так, оцінюючи надані позивачем в обґрунтування клопотання про звільнення від сплати судового збору документи, суд зазначає, що довідка Управління Пенсійного фонду України від 12.11.2018 року № 13115 не підтверджує відсутність у позивача інших доходів ніж пенсія, оскільки не містить відомостей про загальний майновий стан позивача, яка може мати й інші джерела доходу.
Відтак, довідка Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області не є належним доказом скрутного матеріального становища позивача, та відповідно, не свідчить про неможливість сплати судового збору за звернення до суду із цим позовом.
Крім того, суд звертає увагу, що позивачем не було надано достатніх доказів, які б підтвердили відсутність доходів з інших джерел, отримання соціальної допомоги малозабезпеченим сім'ям, по догляду за пристарілим та/або інвалідом тощо.
Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку про безпідставність та необґрунтованість клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору.
Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що позовна заява подана без додержання вимог ст. 160 та 161 КАС України.
Згідно ч. 1 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
З огляду на вищенаведене, суд вважає, що без усунення вказаних вище недоліків, неможливо вирішити питання про відкриття провадження у справі, тому надає позивачеві строк для їх усунення.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 169, 241 - 243, 248 КАС України, суд, -
1. Відмовити у задоволення клопотання про звільнення від сплати судового збору.
2. Позовну заяву залишити без руху.
3. Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали суду.
4. Копію ухвали невідкладно направити позивачу.
5. Роз'яснити, що в разі невиконання вимог ухвали і не усунення недоліків у вказаний строк позовна заява буде вважатися неподаною і буде повернута.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя П.Д. Дембіцький