36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua
28.11.2018 р. Справа № 917/402/18
м. Полтава
за позовною заявою Заступника керівника Кременчуцької місцевої прокуратури (пр-т. Свободи, 4-а, м. Кременчук, Полтавської області, 39601) в інтересах держави в особі Кременчуцької міської ради Полтавської області, площа Перемоги,2, м.Кременчук, 39600 до Фізичної особи-підприємця Самбур Неоніли Володимирівни АДРЕСА_1, 39800
про стягнення 18 514,09 грн. за договором оренди земельної ділянки
Суддя Солодюк О.В.
Секретар судового засідання Олійник Н.І.
Представники сторін:
від позивача: Шинкаренко Н.М., дов. в протоколі
від відповідача: не з'явився
від прокуратури: Харенко В.М., посв. в протоколі
Розглядається позовна заява про стягнення 18 514,09 грн. орендної плати за землю по договору оренди землі від 23.06.14 р.
В порядку ст. 46 ГПК України прокуратура подала до суду заяву про збільшення розміру позовних вимог (вх. № 10215 від 01.11.18р.), в якій прокуратура просить суд стягнути з відповідача на користь Кременчуцької міської ради 22 340,04 грн. заборгованості по орендній платі за землю за період з 01.03.2015 р. по 30.06.2018 р.
Заява про збільшення розміру позовних вимог прийнята судом до розгляду ухвалою суду від 01.11.2018р.
Представники позивача та прокуратури з врахуванням вищезазначеної заяви на позовних вимогах наполягають, посилаючись, зокрема на те, що внаслідок порушення відповідачем умов договору до місцевого бюджету не надходить відповідна сума коштів, що ускладнює виконання міською радою завдань, покладених на неї Конституцією України та іншими законами України.
Відповідач відзив на позов не надав, в судове засідання не з'явився. Ухвала від 01.11.2018р. повернулась до суду з відміткою пошти на конверті про закінчення терміну зберігання, яка була направлена судом на адресу відповідача, вказану у позові, і яка співпадає з адресою, зазначеною у Витязі з ЄДРПОУ від 16.05.2018 р. (а.с.51-53)
Згідно ч.7 ст. 120 ГПК України учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи.
У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.
Згідно п. п. 3-5 ч.6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Згідно ст. 232 ГПК України судовим рішенням є, зокрема, ухвали.
Отже, з врахуванням вищезазначеного, відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи.
Згідно ч.2 ст. 178, ч.1 ст. 202 ГПК України, справа розглядається за наявними матеріалами.
16.04.2018р. ухвалою суду прийнято позовну заяву до розгляду і відкрито провадження у справі у порядку загального позовного провадження, призначено підготовче засідання у справі на 16.05.2018р. на 14-00 год.
16.05.2018р. ухвалою суду продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів, відкладено розгляд справи на 27.07.2018р. на 11-00 год.
13.07.2018р. прокуратура подала заяву про збільшення розміру позовних вимог (вх. № 6573), якою просив суду стягнути з відповідача 21 272,97 грн. заборгованості по орендній платі за землю за договором від 23.06.2014р. на 378 кв.м. за період з 01.03.2015р. по 01.07.2018р., яку відповідно до заяви прокуратури про збільшення розміру позовних вимог від 01.11.2018р. за вх. № 10215, прокурор просить суд вважати неподаною.
25.07.2018р. від позивача надійшли письмові пояснення (вх. № 6947), в яких позивач посилається, зокрема на те, що систематична несплата орендної плати за користування земельною ділянкою є протиправною бездіяльністю відповідача, внаслідок якої Кременчуцька міська рада Полтавської області, як власник земельної ділянки, була позбавлена можливості отримати плату за її використання іншою особою та є підставою стягнення боргу в судовому порядку.
06.08.2018р. ухвалою судом призначено розгляд справи на 29.08.2018р. на 11-30 год., оскільки судове засідання призначене на 27.07.2018р. на 11-00 год. не відбулося у зв'язку з перебуванням судді у відпустці.
27.08.2018р. від позивача надійшло клопотання про приєднання до матеріалів справи додаткових доказів (вх. №7882).
29.08.2018р. ухвалою суду відкладено розгляд справи на 04.10.2018р. на 15-00 год.
В судовому засіданні 04.10.2018р. оголошено перерву до 01.11.2018р. на 15 год. 00 хв.
01.11.2018р. позивач подав заяву з додатком (вх. № 10219) для долучення до матеріалів справи.
01.11.2018р. ухвалою суду закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 28.11.2018р. на 10-30год.
В судовому засіданні 28.11.2018р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення відповідно до ст. 240 ГПК України.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників прокуратури та позивача, суд встановив.
Між Кременчуцькою міською радою Полтавської області (орендодавець) (далі-позивач) та фізичною особою-підприємцем Самбур Неонілою Володимирівною (далі-відповідачка) і ОСОБА_4 був укладений договір оренди землі від 23.06.2014р. строком на 15 років, який зареєстрований в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за № 6106294 від 23.06.2014р.(а.с.14-17).
Відповідно до п.1, п.2, п.5 договору орендодавець надає, орендарі приймають в строкове платне користування земельну ділянку загальною площею 378 кв.м. (пропорційно часткам осіб у власності на нерухоме майно), в тому числі по угіддях: графа 42 - землі комерційного та іншого використання - 378 кв.м. (кадастровий № НОМЕР_2) для експлуатації та обслуговування нежилого приміщення магазину (код КВЦПЗ В 03.07.) по АДРЕСА_3 Полтавської області з нормативною грошовою оцінкою станом на 12.02.2014р. в сумі 290 836 грн. 98 коп. (769,41 грн. за 1 кв.м.).
На виконання умов договору позивач відповідачці та фізичній особі-підприємцю ОСОБА_4 передав в оренду спірну земельну ділянку, що підтверджується актом приймання-передачі об'єкта оренди - земельної ділянки (а.с.19).
Відповідно до п. 9 договору орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі в розмірі 5% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки щорічно та складає 14 541,85 грн. в рік з них: фізичною особою-підприємцем Самбур Неонілою Володимирівною орендна плата вноситься за ? частки земельної ділянки щорічно та складає 7 270 грн. 92 коп. в рік, фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4 орендна плата вноситься за ? частки земельної ділянки щорічно та складає 7 270 грн. 93 коп. в рік. Грошова плата вноситься на поточний рахунок власника землі.
Відповідно до п. 10 договору обчислення розміру орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності здійснюється з урахуванням їх цільового призначення та коефіцієнтів індексації, визначених законодавством, за затвердженими Кабінетом Міністрів України формами, що заповнюються під час укладання або зміни умов договору оренди чи продовження його дії.
Відповідно до п.11 договору орендна плата за земельну ділянку сплачується за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця. Платник орендної плати самостійно обчислює суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подає відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік.
Відповідно до матеріалів справи, відповідачкою були здійснені проплати до місцевого бюджету по орендній платі за землю: у сумі 4 238,00 грн. за період з 01.01.2011р. по 30.07.2018р.; у сумі 3 178,50 грн. за період з 30.04.2015р. по 28.09.2015р., що підтверджується копією листа Кременчуцької ОДПІ Головного управління ДФС у Полтавській області (а.с. 103), копією виписки УДКСУ у Полтавській області (а.с.138).
Однак, відповідачка порушила свої зобов'язання по оплаті орендної плати, передбачені умовами вказаного договору, внаслідок чого за нею утворилась заборгованість в розмірі 22 340,04 грн. за період з 01.03.2015р. по 30.06.2018р.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України, підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.
Згідно зі ст.ст. 626, 629 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст. 792 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов'язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату.
Статтею 93 Земельного кодексу України передбачено, що право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються законом (частини 1, 8 вказаної норми).
Відповідно до ст. 2 Закону України «Про оренду землі» відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.
Статтями 1, 13 Закону України «Про оренду землі» визначено, що оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності. Договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.
Статтею 206 Земельного кодексу України від 25.10.2001 року « 2768-ІІІ (із внесеними змінами та доповненнями) передбачено, що використання землі в Україні є платним. Об'єктом плати за землю є земельна ділянка.
Статтею 24 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати.
Відповідно до статті 21 названого Закону, орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).
Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.
За приписами ч.ч. 289.1., 289.2. ст. 289 Податкового кодексу України, для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, здійснює управління у сфері оцінки земель та земельних ділянок.
Зі змісту наведених статей Закону України «Про оренду землі» вбачається, що основною метою договору оренди земельної ділянки та одним з визначальних прав орендодавця є своєчасне отримання останнім орендної плати у встановленому розмірі.
Нормами ст. ст. 287, 288 Податкового кодексу України передбачено, що, податкове зобов'язання щодо плати за землю, а також орендна плата, визначені у податковій декларації на поточний рік, сплачуються рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом З0 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.
Підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.
Органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, які укладають договори оренди землі, повинні до 1 лютого подавати контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки переліки орендарів, з якими укладено договори оренди землі на поточний рік, та інформувати відповідний контролюючий орган про укладення нових, внесення змін до існуючих договорів оренди землі та їх розірвання до 1 числа місяця, що настає за місяцем, у якому відбулися зазначені зміни. Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем.
Істотною умовою договору оренди землі за ст. 15 Закону України «Про оренду землі» є орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальність за її несплату.
Згідно п.п. 14.1.136 п. 14.1 ст.14 Податкового кодексу України - орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності - обов'язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.
Відповідно до статті 96 Земельного кодексу України землекористувачі зобов'язані своєчасно сплачувати земельний податок або орендну плату.
За ст. 610, ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання); боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
За таких обставин відповідач є боржником, який прострочив виконання грошового зобов'язання щодо сплати орендної плати за землю.
У відповідності до ч.1 ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Згідно ст.ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов'язання не допускається.
Відповідно до ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Статтею 36 Закону України «Про оренду землі» визначено, що у разі невиконання зобов'язань за договором оренди землі сторони несуть відповідальність згідно із законом та договором.
Власник земельної ділянки може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків, що передбачено ст. 152 Земельного кодексу України.
Доказів погашення боргу відповідачем не надано суду.
Враховуючи вищезазначене, вимоги позивача про стягнення з відповідача 22 340,04 грн. боргу по орендній платі за землю по договору оренди землі від 23.06.2014р. на 378 кв.м. за період з 01.03.2015р. по 30.06.2018р. підлягають задоволенню.
Згідно ст. 129 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.
Керуючись ст. ст. 123, 129, 210, 232, 233, 236, 238, 240, 241 ГПК України, суд, -
1.Позов задовольнити.
2.Стягнути з фізичної особи-підприємця Самбур Неоніли Володимирівни АДРЕСА_2, 39800, ІПН НОМЕР_1 на користь Кременчуцької міської ради Полтавської області, площа Перемоги,2, м.Кременчук, 39600, код ЄДРПОУ 24388300, на рахунок 33215815700008 ГУ ДКСУ в Полтавській області, МФО 831019, код ЄДРПОУ 37965850, код 13050500 - заборгованість по орендній платі за землю по договору оренди землі від 23.06.2014р. на 378 кв.м. (зареєстрованого в реєстрі за № 6106294) за період з 01.03.2015р. по 30.06.2018р. в розмірі 22 340,04 грн.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
3.Стягнути з фізичної особи-підприємця Самбур Неоніли Володимирівни АДРЕСА_2, 39800, ІПН НОМЕР_1 на користь прокуратури Полтавської області, м. Полтава, вул. 1100-річчя Полтави,7, р/р 35210088006160 банк ДКСУ м. Київ МФО 820172 ЗКПО 02910060, код класифікації видатків бюджету 2800 - витрати по сплаті судового збору в сумі 1 762,00 грн.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Згідно ч.1, ч.2 ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Згідно ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Згідно ст. 257 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Відповідно до п.17.5 Перехідних положень ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Суддя Солодюк О.В.