Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, пл. Свободи, б. 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
28 грудня 2018 р. № 520/9714/18
Харківський окружний адміністративний суд у складі: Головуючого судді - Шляхової О.М., розглянувши у спрощеному провадженні в приміщенні суду в м. Харкові справу за позовом ОСОБА_1 (АДРЕСА_1 61184; р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1) до Управління Пенсійного фонду України в Московському районі м. Харкова (код ЄДРПОУ 22682655; 61170, м. Харків, вул. Валентинівська, б. 22-Б) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, -
Позивач, ОСОБА_1, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просив суд:
- Визнати противоправною бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в Московському районі м. Харкова щодо невиплати пенсії ОСОБА_1 1949 р. народження (ідент. код НОМЕР_1) з 01.05.2018 року.
- Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Московському районі м. Харкова відновити виплату та нарахування пенсії ОСОБА_1 1949 року народження (ідент. код НОМЕР_1) з дня припинення, тобто з 01.05.201 8 року.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що у зв'язку із проведенням бойових дій та антитерористичної операції був вимушений покинути своє місце постійного проживання та переїхати до Московського району м. Харкова, де і став на облік, як внутрішньо переміщена особа, про що управління праці та соціального захисту населення адміністрації Московського району Харківської міської ради видано відповідну довідку № 6343002168 від 09.12.2014 р. З 01.05.2018 Управлінням ПФУ в Московському районі м. Харкова припинено виплату пенсії, у зв'язку із скасуванням довідки внутрішньо переміщеної особи. Позивач, вважаючи такі дії відповідача незаконними, оскільки вони порушують її право на пенсійне забезпечення, звернувся до суду із означеним позовом.
Ухвалою суду від 06.11.2018 року відкрито спрощене провадження по справі в порядку, передбаченому статтею 263 Кодексу адміністративного судочинства України та запропоновано відповідачу надати відзив на позов.
Копія ухвали про відкриття спрощеного провадження надіслана та вручена відповідачу, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення.
Представником відповідача надано відзив на позовну заяву, в якому він просив відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, зазначивши, що Управління діяло лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України. В обґрунтування своїх доводів зазначає, що нарахування внутрішньо переміщеним особам проводиться з урахуванням наданих департаментом інформаційних систем та електронних реєстрів Пенсійного фонду України. Згідно отриманої електронної інформації з Інтегрованої міжвідомчої інформаційно-телекомунікаційної системи щодо контролю осіб, транспортних засобів та вантажів, які перетинають державний кордон «Аркан» та понад 60 днів перебувають на непідконтрольній території України виплату пенсії Позивачу тимчасово призупинено з 01.05.2018 року. 28.08.2018 Позивач звернувся до управління з заявою про поновлення виплати пенсії. Для вирішення питання поновлення виплати пенсії Позивача було включено до списку №35 від 31.08.2018 року на отримання інформації для здійснення контролю за проведенням соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам за місцем їх фактичного проживання/перебування, який направлено до Управління праці та соціального захисту населення адміністрації Московського району Харківської міської ради. Відповідно протоколу №95 від 12.09.2018 засідання комісії з питань призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам, довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи №6343002168 скасовано.
Через канцелярію суду 17.12.2018 року позивачем подано уточнені позовні вимоги, з яких вбачається, що позивач збільшує позовні вимоги, шляхом пред'явлення позову і до Управління праці та соціального захисту населення адміністрації Московського району Харківської міської ради.
Оскільки зазначена уточнена позовна заява подана із порушенням вимог ч. 1 ч. 7 ст.47, ст. 262 КАС України, суд ухвалою від 28 грудня 2018 року повернув зазначену заяву позивачу.
Відповідно до п.2 ч.1 ст. 263 КАС України, суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо: оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.
У зв'язку із перебуванням судді з 03.12.2018 року по 24.12.2018 року у відпустці, та неможливістю 26.12.2018 та 27.12.2018 року розглядати справу по технічним причинам, розгляд справи здійснюється 28 грудня 2018 року.
Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється згідно до вимог ст.229 КАС України.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.
Із матеріалів справи вбачається, що позивач - ОСОБА_1, здобув право на отримання пенсії за віком, що підтверджується пенсійним посвідченням від 24.06.1991р. Позивач має статус внутрішньо переміщеної особи, що підтверджується довідкою від 09.12.2014 року № 6343002168. Дана довідка є безстроковою.
В зв'язку з тим, що ОСОБА_1 став мешкати за адресою АДРЕСА_1, його було взято на облік до Управління Пенсійного- Фонду України в Московському районі м. Харкова. В подальшому Пенсійним фондом України позивачу було видано пенсійне посвідчення № НОМЕР_3.
У зв'язку із тим, що з 01.05.2018 року ОСОБА_1 було призупинено нарахування та виплата пенсії він звернувся до Управління пенсійного фонду України в Московському районі м. Харкова. Даний факт став підставою для неодноразового звернення до відповідача.
З відповіді від 25.09.2018 року № 18695/30-13-01вбачається, що нарахування пенсії ОСОБА_1 було призупинено згідно п.п. 4 і 5 п. 12 Порядку здійснення контролю за проведенням соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам за місцем їх фактичного проживання/перебування, затв. Постановою КМ України від 08.06.2016 року № 365, у зв'язку з скасуванням довідки внутрішньо переміщеної особи з підстав, визначених ст. 12 Закону України « Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб, та у разі отримання інформації від Держприкордонслужби, МВС, СБУ, Мінфіну, Національної поліції, ДМС, Держфінінспекція, Держаудитслужби та інших органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, а саме: на підставі Інтегрованої міжвідомчої інформаційно-телекомунікаційної системи щодо контролю осіб, транспортних засобів та вантажів, які перетинають державний кордон «Аркан» та понад 60 днів перебувають на непідконтрольної території України.
Відповідачем у відзиві на позов, наданому до суду, повідомлено, що довідка внутрішньо перемішеної особи скасована Протоколом засідання комісії з питань призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам №90 від 01.08.2018 року. Проте, копії протоколу до суду відповідачем не направлено.
З відповіді від 03.10.2018 року № 787/с-З позивачу стало відомо, що спочатку для вирішення питання поновлення виплати пенсії його було включено до списку №4 від 30.05.2018 року на отримання інформації для здійснення контролю за проведенням соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам за місцем їх фактичного проживання/ перебування, який направлено до Управління праці та соціального захисту населення адміністрації Московського району Харківської міської ради.
Відповідачем повідомлено, що для вирішення питання поновлення виплати пенсії Позивача було включено до списку №35 від 31.08.2018 року на отримання інформації для здійснення контролю за проведенням соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам за місцем їх фактичного проживання/перебування, який направлено до Управління праці та соціального захисту населення адміністрації Московського району Харківської міської ради.
Відповідно протоколу №95 від 12.09.2018 засідання комісії з питань призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам, довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи №6343002168 скасовано.
Повторне призначення/відновлення соціальних виплат внутрішньо переміщеній особі у разі їх припинення відповідно до п.18 Порядку здійснення контролю за проведенням соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам за місцем їх фактичного проживання/перебування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.06.2016 №365 можливо лише через шість місяців після такого припинення і виконання всіх процедур, необхідних для їх призначення, передбачених законодавством.
Виплата з пенсії за період з 01.05.2018 по 01.11.2018 відсутня, оскільки вона не нараховується.
Отже, підставою для скасування довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи №6343002168 від 09.12.2014 року, виданої ОСОБА_1 слугувало перебування позивача понад 60 днів на непідконтрольній території України.
По суті спірних правовідносин суд зазначає наступне.
Суд зазначає, що відповідно до положень ст.1 Закону України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб" № 1706-VII внутрішньо переміщеною особою є громадянин України, іноземець або особа без громадянства, яка перебуває на території України на законних підставах та має право на постійне проживання в Україні, яку змусили залишити або покинути своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру.
Наведене визначення поняття внутрішньо переміщеної особи має описовий характер та охоплює три види конституційно-правового статусу людини (громадянин України, іноземець та особа без громадянства). З огляду на визначення, внутрішньо переміщена особа - це особа, яка: перебуває на території України на законних підставах; має право на постійне проживання в Україні; була змушена залишити або покинути своє місце проживання в результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру.
Відповідно до положень ст. 12 Закону України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб" №1706-VII підставою для скасування дії довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи та внесення відомостей про це в Єдину інформаційну базу даних про внутрішньо переміщених осіб є обставини, за яких внутрішньо переміщена особа: 1) подала заяву про відмову від довідки; 2) скоїла злочин: дії, спрямовані на насильницьку зміну чи повалення конституційного ладу або на захоплення державної влади; посягання на територіальну цілісність і недоторканність України; терористичний акт; втягнення у вчинення терористичного акту; публічні заклики до вчинення терористичного акту; створення терористичної групи чи терористичної організації; сприяння вчиненню терористичного акту; фінансування тероризму; здійснення геноциду, злочину проти людяності або військового злочину; 3) повернулася до покинутого місця постійного проживання; 4) виїхала на постійне місце проживання за кордон; 5) подала завідомо недостовірні відомості.
Рішення про скасування дії довідки приймається керівником структурного підрозділу з питань соціального захисту населення районних, районних у місті Києві державних адміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі утворення) рад за місцем проживання особи та надається внутрішньо переміщеній особі протягом трьох днів з дня прийняття такого рішення.
У разі неповідомлення внутрішньо переміщеною особою про її повернення до покинутого місця постійного проживання згідно з абзацом другим пункту 3 частини другої статті 9 цього Закону рішення про скасування дії довідки відповідно до пункту 3 частини першої цієї статті приймається на підставі інформації про тривалу відсутність (понад 60 днів) особи за місцем проживання, яка дає обґрунтовані підстави вважати, що внутрішньо переміщена особа повернулася до покинутого місця постійного проживання.
Інформацією, яка дає обґрунтовані підстави вважати, що внутрішньо переміщена особа повернулася до покинутого місця постійного проживання, є: дані, отримані з відповідних державних реєстрів; дані, отримані в результаті обміну інформацією структурного підрозділу з питань соціального захисту населення районних, районних у місті Києві державних адміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі утворення) рад з органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування; дані, отримані в результаті обміну інформацією структурного підрозділу з питань соціального захисту населення районних, районних у місті Києві державних адміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі утворення) рад з громадськими об'єднаннями, волонтерськими, благодійними організаціями, іншими юридичними та фізичними особами, що надають допомогу внутрішньо переміщеним особам відповідно до статті 16 цього Закону.
Як передбачено положеннями п. 3 Порядку здійснення контролю за проведенням соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам за місцем їх фактичного проживання/перебування, затвердженого Постановою КМУ № 365, структурні підрозділи з питань соціального захисту населення та/або робочі групи, що утворюються з представників територіальних підрозділів МВС, ДМС, СБУ, Національної поліції, Держфінінспекції, Держаудитслужби та Пенсійного фонду України за рішенням районних, районних у м. Києві держадміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі утворення) рад (далі - робоча група) також можуть проводити додаткові перевірки фактичного місця проживання/перебування внутрішньо перемішеної особи із складенням акта обстеження матеріально-побутових умов сім'ї.
Відповідно положень п.6 Порядку № 365, за відсутності внутрішньо переміщеної особи за фактичним місцем проживання/перебування представник структурного підрозділу з питань соціального захисту населення або робочої групи робить відповідний запис в акті обстеження матеріально-побутових умов сім'ї і залишає внутрішньо переміщеній особі повідомлення про необхідність протягом трьох робочих днів з'явитися до структурного підрозділу з питань соціального захисту населення для проходження фізичної ідентифікації.
Як передбачено п. 12 Порядку здійснення контролю за проведенням соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам за місцем їх фактичного проживання/перебування, затвердженого постановою КМУ № 365, соціальні виплати припиняються у разі, зокрема, отримання інформації від Держприкордонслужби, МВС, СБУ, Мінфіну, Національної поліції, ДМС, Держфінінспекції, Держаудитслужби та інших органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування.
При цьому, суд зазначає, що положеннями ст. 14 Закону України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб" №1706-VII встановлено, що внутрішньо перемішені особи користуються тими ж правами і свободами відповідно до Конституції, законів та міжнародних договорів України, як і інші громадяни України, що постійно проживають в Україні. Забороняється їх дискримінація при здійсненні ними будь-яких прав і свобод на підставі, що вони є внутрішньо перемішеними особами.
Відповідно до приписів ст. 2 Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні" від 11.12.2003 №1382-IV громадянам України, а також іноземцям та особам без громадянства, які на законних підставах перебувають в Україні, гарантуються свобода пересування та вільний вибір місця проживання на її території, за винятком обмежень, які встановлені законом.
Реєстрація місця проживання чи місця перебування особи або її відсутність не можуть бути умовою реалізації прав і свобод, передбачених Конституцією, законами чи міжнародними договорами України, або підставою для їх обмеження.
Як встановлено судом під час розгляду справи, відповідно протоколу № 86 від 27.06.2018 року засідання комісії з питань призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам ОСОБА_1 не підтвердили місце фактичного проживання, відповідно виплату пенсії тимчасово припинено з 01.05.2018 року.
Відповідно протоколу № 90 від 01.08.2018 року засідання комісії з питань призначення/відновлення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам позивачу знову не підтвердили місце фактичного проживання.
Відповідно протоколу № 95 від 12.09.2018 року засідання комісії з питань призначення/відновлення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам, довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи № 6343002168, виданої ОСОБА_1 скасовано у зв'язку із не підтвердженням місця фактичного проживання (згідно інформації системи «АРКАН»)».
09.10.2018 року позивачу в Управлінні праці та соціального захисту населення Московського району Харківської міської ради була надана нова Довідка від 09.10.2018 року № 0000631144 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи. В даній довідці зазначено, що Довідка від 09.12.2014 року № 6343002168 скасована 12.09.2008 року.
Судом з'ясовано, що довідку скасовано на підставі пп. 5, п. 1 ст. 12 Закону України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб", п. 3, 4, 6, 7, 8 Порядку здійснення контролю за проведенням соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам за місцем фактичного проживання/перебування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.06.2016 № 365.
При цьому, зі змісту норми пп. 5 ч. 1 ст. 12 Закону України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб" вбачається, що підставою для скасування дії довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи та внесення відомостей про це в Єдину інформаційну базу даних про внутрішньо переміщених осіб є обставини, за яких внутрішньо переміщена особа подала завідомо недостовірні відомості.
Поряд з цим, суд звертає увагу на те, що до суду не надано доказів подання позивачем завідомо недостовірних відомостей, також до матеріалів справи не надані рішення комісій Управління праці та соціального захисту населення адміністрації Московського району Харківської міської ради від 01.08.2018 року та 12.09.2018 року з питань призначення/відновлення соціальних виплат внутрішньо переміщеної особі ОСОБА_1 1949 р. народження (р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1).
По суті заявлених позовних вимог суд зазначає наступне.
Судом встановлено, що нарахування та виплату пенсії призупинено позивачу, як внутрішньо переміщеній особі згідно підпунктів 4 і 5 пункту 12 Порядку здійснення контролю за проведенням соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам за місцем їх фактичного проживання/перебування, затвердженого постановою КМУ від 08.06.2016 № 365, у зв'язку із скасуванням довідки внутрішньо переміщеної особи з підстав, визначених ст. 12 Закону України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб".
При цьому, представником відповідача вказано, що заборгованість із виплати пенсії позивачу відсутня, з огляду на її не нарахування.
Суд зазначає, що відповідно до положень ст. 49 Закону № 1058-IV виплата пенсії за рішенням територіальних органів Пенсійного фонду або за рішенням суду припиняється: 1) якщо пенсія призначена на підставі документів, що містять недостовірні відомості; 2)на весь час проживання пенсіонера за кордоном, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України; 3) у разі смерті пенсіонера; 4) у разі неотримання призначеної пенсії протягом 6 місяців підряд; 5) в інших випадках, передбачених законом.
Отже, вказаною нормою визначено перелік підстав припинення виплати пенсії за рішенням територіальних органів Пенсійного фонду або за рішенням суду.
При цьому, суд звертає увагу на те, що перелік підстав припинення виплати пенсії, визначений ч. 1 ст. 49 Закону № 1058-IV, є вичерпним та передбачає можливість припинення виплати пенсії з інших підстав лише у випадках, передбачених законом.
Матеріали справи свідчать, що відповідачем виплату пенсії позивачу припинено з 01.05.2018 у зв'язку із скасуванням довідки внутрішньо переміщеної особи з підстав, визначених ст. 12 Закону України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб".
Як зазначив представник управління Пенсійного фонду України в Московському районі м. Харкова, виплату пенсії позивачу припинено з 01.05.2018, підставою для припинення виплати пенсії слугував протокол № 95 засідання комісії з питань призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам від 12.09.2018.
Таким чином, суд приходить до висновку, що у діях відповідача відсутній причинно-наслідковий зв'язок, оскільки, припинено виплати ще до існування вказаного протоколу.
Відповідно до частини першої статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод і практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Конституційним Судом України у рішенні від 07 жовтня 2009 року № 25-рп/2009 зауважено, що виходячи із правової, соціальної природи пенсій право громадянина на одержання призначеної йому пенсії не може пов'язуватися з такою умовою, як постійне проживання в Україні; держава відповідно до конституційних принципів зобов'язана гарантувати це право незалежно від того, де проживає особа, якій призначена пенсія, в Україні чи за її межами.
Також у рішенні у справі "Пічкур проти України", яке набрало статусу остаточного 07 лютого 2014 року, Європейським судом з прав людини вказано, що право на отримання пенсії, яке стало залежним від місця проживання заявника, свідчить про різницю у поводженні, яка порушувала ст. 14 Конвенції у поєднанні зі ст. 1 Першого протоколу.
При цьому, суд наголошує, що з аналізу положень Закону № 1058-IV припинення виплати пенсії можливе лише за умови прийняття пенсійним органом відповідного рішення з підстав, визначених статтею 49 цього Закону.
Як передбачено положеннями пункту 6 частини 1 статті 92 Конституції України виключно законами України визначаються, зокрема, форми і види пенсійного забезпечення, захисту, форми і види пенсійного забезпечення.
Підпунктом 2 пункту 12 Порядку здійснення контролю за проведенням соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам за місцем їх фактичного проживання/перебування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.06.2016 №365 передбачено, що соціальні виплати за рішенням комісій або органів, що здійснюють соціальні виплати, припиняються у разі: встановлення факту відсутності внутрішньо переміщеної особи за фактичним місцем проживання/перебування згідно з актом обстеження матеріально-побутових умов сім'ї.
Як передбачено частиною 2 статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Відповідно до правової позиції Європейського суду з прав людини, викладеного у рішенні у справі "Суханов та Ільченко проти України", Європейський суд з прав людини зазначив, що зменшення розміру або припинення виплати належним чином встановленої соціальної допомоги може становити втручання у право власності.
Отже, відповідач, припиняючи нарахування та виплату позивачу пенсії за відсутності передбачених законами України підстав, порушив право позивача на отримання пенсії. При цьому, право на отримання пенсії є об'єктом захисту за ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Пунктом 1 частини 1 статті 371 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено негайне виконання рішення суду щодо присудження виплати пенсій, інших періодичних платежів з Державного бюджету України або позабюджетних фондів - у межах суми стягнення за один місяць.
Таким чином, суд вважає за необхідне звернути до негайного виконання дане рішення суду в частині виплати пенсії позивачу у межах суми за один місяць.
Згідно частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Таким чином, позовні вимоги ОСОБА_1 є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Оскільки ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 06.11.2018 року клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору задоволено. Звільнено ОСОБА_1 від сплати судового збору за подання адміністративного позову, судовий збір з відповідача не стягується.
Керуючись статтями 14, 243-246, 293, 295, 296 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Адміністративний позов ОСОБА_1 (АДРЕСА_1 61184; р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1) до Управління Пенсійного фонду України в Московському районі м. Харкова (код ЄДРПОУ 22682655; 61170, м. Харків, вул. Валентинівська, б. 22-Б) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Визнати противоправною бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в Московському районі м. Харкова щодо невиплати пенсії ОСОБА_1 1949 р. народження (ідент. код НОМЕР_1) з 01.05.2018 року.
Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Московському районі м.Харкова відновити виплату та нарахування пенсії ОСОБА_1 1949 року народження (ідент. код НОМЕР_1) з дня припинення, тобто з 01.05.201 8 року Допустити негайне виконання рішення суду в частині присудження виплати пенсії у межах суми стягнення за один місяць.
В частині присудження виплати пенсії в межах суми стягнення за один місяць рішення суду виконується негайно.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку через Харківський окружний адміністративний суд до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно - телекомунікаційної системи, як передбачено п.15 Перехідних положень КАС України; після початку функціонування Єдиної судової інформаційно - телекомунікаційної системи - безпосередньо до Харківського апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повний текст рішення складено 02 січня 2019 року.
Суддя Шляхова О.М.